Батько: політика, яка зцілює соціальні несправедливості та травми націй, є символом надії.
На загальній аудієнції Папа Лев XIV представив християнську перспективу економічного зростання, праці та політики, спираючись на душпастирську Конституцію Другого Ватиканського Собору "Gaudium et spes". Він акцентував увагу на важливості політичної влади, яка завжди повинна служити загальному добру. Папа зазначив, що політична спільнота та Церква є незалежними і автономними у своїх сферах, але обидві, хоч і в різних аспектах, сприяють розвитку як індивідуальних, так і соціальних покликань людей.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватиканский представитель
"Соціальний вимір є невід’ємною складовою не лише людської природи, а й нашої віри в Ісуса Христа, що є безцінною спадщиною, яку ми отримали завдяки втіленню Божого Сина", - зазначив Папа Лев XIV, розпочинаючи свої роздуми під час загальної аудієнції, що відбулася в середу, 4 листопада 2026 року. Він акцентував увагу на документах Другого Ватиканського Собору, зокрема на III і IV розділах душпастирської Конституції Gaudium et spes, які розглядають суспільно-економічні та політичні аспекти життя, підкреслюючи, що "християнська віра також пропонує критерії для їх розуміння".
Уявлення про комплексний розвиток.
Святіший Отець, насамперед, звернув увагу на те, як документ Собору наголошує на загрозі для світового миру, що випливає з дисбалансу, повʼязаного з нерівномірним економічним розвитком, який не шанує створіння. За його словами, йдеться про "далекоглядне бачення, яке, на жаль, знайшло підтвердження у завершальній частині минулого століття і яке ще більше розпізнаємо сьогодні". "Тому Gaudium et spes узагальнює християнське бачення економічного розвитку, який завжди має бути на службі людині та під її контролем, - підкреслив Лев XIV. - Уже тут чітко простежується концепція цілісного розвитку, яку згодом святий Павло VI покладе в основу своєї енцикліки Populorum progressio. Більш ніж будь-коли актуальними є заклики докласти зусиль для усунення дискримінації щодо найслабших соціальних груп та мігрантів".
Праця є залученням до божественного творчого процесу.
Папа підкреслив, що основою економіки є праця, яка дає можливість людині "розвиватися як особистість, задовольняти потреби своєї родини, реалізовувати свої таланти, брати участь у соціальному житті та співпрацювати у створенні кращого світу, служачи Божому задуму". Він відзначив, що справжнім викликом є "забезпечення кожному можливостей для того, щоб їхні здібності приносили результати". У цьому контексті неприйнятними є "безробіття, експлуатація та небезпечні умови праці, які можуть загрожувати здоров'ю і навіть життю". "Працівники мають як право, так і обов'язок брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їхньої діяльності, включаючи можливість об'єднуватися в асоціації та вирішувати спірні питання через діалог і ненасильницькі дії", - зазначив Наступник святого Петра, посилаючись на 68-й пункт Конституції Gaudium et spes.
Загальна мета благословень.
У цьому контексті Святіший Отець підкреслює, що Собор звертається до "одного з ключових принципів соціального вчення", а саме — загального призначення матеріальних благ. Зокрема, в частині, що стосується фінансового сектору, документ наголошує, що ті, хто відповідає за інвестиції та організацію глобальної економіки, "зобов’язані, з одного боку, стежити за тим, щоб були забезпечені необхідні ресурси для гідного існування як окремих осіб, так і цілого суспільства", а з іншого — знайти справедливий баланс між "сучасними потребами споживання" та "вимогами інвестицій для майбутніх поколінь".
Функція політичної громади
Документ "Gaudium et spes" далі аналізує питання політичної спільноти, "високо оцінюючи різноманітні позитивні аспекти сучасності", серед яких є зусилля створити політико-правовий порядок, "який забезпечить належний захист прав людини в суспільному житті". Папа підкреслив, що "політична спільнота існує для досягнення спільного блага", яке, відповідно до вчення Отців Собору, охоплює "сукупність умов суспільного життя, що дозволяють і спрощують людям, родинам та асоціаціям максимально реалізувати своє вдосконалення".
"А здійснення політичної влади, яке формується та діє відповідно до місцевих та історичних обставин, але завжди дбаючи про благо всієї людської родини, має завжди бути спрямованим на загальне благо", - наголосив Лев XIV, нагадуючи також повчання Собору про те, що "політична спільнота та Церква є незалежними та автономними", кожна в своїй сфері. Але обидві, хоч і в різних моментах, призначені "для служіння особистому та соціальному покликанню тих самих людей".
Політика, що сприяє встановленню миру.
Підсумовуючи, Святіший Отець підкреслив, що докладати зусилля в економіці та політиці згідно з цими критеріями "є способом будування миру". Він нагадав слова свого попередника Франциска, який в енцикліці Fratelli tutti писав, що "війна є поразкою політики та людяності". "Навпаки, політика, яка лікує рани народів і тих, хто зазнає несправедливості, дає підстави для надії на майбутнє людства", - мовив Лев XIV, додаючи: "Саме тому я заохочую молодь брати приклад з тих чоловіків і жінок, які в зазначених сферах дали добрий приклад. І поновлюю свій заклик до християнських спільнот, щоб активізувати формування у соціальному вченні Церкви".