Перемога Мадяра на виборах в Угорщині – це позитивний сигнал для України, проте суттєвих змін на глобальному рівні не очікується | УНН

Петер Мадяр і політична сила Тиса здобули перемогу на виборах, обіцяючи відновлення співпраці з Європейським Союзом. Новий очільник не висловлює підтримки постачанню зброї для Збройних Сил України, проте готовий стати практичним союзником для Києва.

Тріумф Петера Мадяра та його партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині виявився однією з найзначніших політичних трансформацій у Центральній Європі в останні роки. Для України це символізує кінець епохи безперервного тиску з боку уряду Віктора Орбана, хоча не слід очікувати, що Угорщина стане беззастережним союзником, повідомляє УНН.

Мадяр має значно тісніші зв'язки з Європейським Союзом у порівнянні з його попередником, однак він залишається угорським націоналістом, який першочергово дбає про інтереси своєї країни. Тому Київ повинен сприймати його не як "другу Україну", а як розумного партнера, з яким можливо вести переговори.

Петер Мадяр став серйозною загрозою для політичного ландшафту Орбана після тривалого панування партії Fidesz. Його успіх виявився відображенням розчарування певної частини угорського населення, яке втомилося від корупційних скандалів, напружених взаємин з Брюсселем та економічних труднощів.

На відміну від Орбана, який протягом багатьох років формував стратегію конфлікту з Європейським Союзом, Мадяр акцентує увагу на відновленні Угорщини як частини "ядра Європи". Це є суттєвою відмінністю. Для України це має велике значення, оскільки Будапешт може перестати виконувати роль основного перешкоджаючого фактора у європейських рішеннях, що стосуються Києва.

Орбан регулярно використовував тему України як інструмент торгу з Брюсселем: фінансування, санкції, переговорні пакети, вступ до ЄС. Мадяр навряд чи продовжить таку гру в тому самому стилі. Він зацікавлений у відновленні відносин з Євросоюзом та примноженні коштів для Угорщини. Це означає менше політичних блокад і менше демонстративних скандалів навколо України.

Орбан часто проявляв рішучість, емоційність та спонтанність у своїх діях. Натомість угорець виглядає як більш системний і передбачуваний політик, що є важливим аспектом для дипломатії, оскільки з передбачуваною владою легше знаходити компроміси навіть у найскладніших ситуаціях.

Навіть якщо Мадяр не перейде на антиросійські позиції, навряд чи він повторить стратегію Орбана з його постійними жестами на адресу Кремля. Це може зменшити негативний вплив угорської політики в рамках ЄС і НАТО.

Тут важливо уникати завищених очікувань. Мадяр не є проукраїнським політиком у класичному розумінні.

Він вже висловлював свою позицію щодо неприйнятності військової допомоги Україні, сумнівається у можливості швидкого вступу країни до Європейського Союзу, не схвалює радикальні дії щодо НАТО та підкреслює важливість угорських інтересів.

Тобто замість Орбана, який часто діяв у логіці москви, Україна отримує сусіда, який діятиме у логіці Будапешта. Це краще, але не ідеально.

Проблематика угорської меншини в Закарпатті є чутливим питанням для будь-якого уряду Угорщини. Тема, що стосується цієї меншини, не є новою і давно займає місце в політичному дискурсі угорських лідерів, включаючи Орбана.

Україна сподівається на зв'язок між Зеленським та Мадяром - МЗС 13.04.26, 11:39 * 11492 перегляди

Мадяр, імовірно, не погодиться відмовитися від своїх вимог стосовно мовних та освітніх прав угорців, які проживають в Україні. Більше того, його дії можуть бути більш дипломатичними у формі, проте залишатимуться такими ж рішучими за змістом.

Україні доведеться шукати компромісні рішення:

* розширення культурних програм;

* двомовні освітні моделі там, де це можливо;

* гарантії прав нацменшин у межах українського законодавства;

* зняття політичної напруги без шкоди державним інтересам.

Ця проблема не зникне навіть з приходом нової влади в Угорщині.

Угорщина сильно залежить від російських енергоресурсів. Навіть після зміни уряду ця залежність не зникне автоматично.

Мадяр навряд чи погодиться на санкції, які суттєво шкодять угорській економіці. Він, ймовірно, наполягатиме на отриманні гарантій альтернативних постачань, залученні Угорщини до нових енергетичних ініціатив, компенсацій з боку Європейського Союзу та на поступовому, а не різкому відмовленні від російських ресурсів.

Для України це свідчить про те, що позиція Будапешта може стати менш агресивною, але все ж залишатися не зовсім непримиренною стосовно Москви.

Майбутній прем'єр Угорщини Мадяр висловив готовність до діалогу з президентом Путіним 13 квітня 2026 року о 15:28. * 460 переглядів

Будь-який уряд Угорщини завжди стоятиме на захисті своїх аграріїв, і це також стосується уряду Мадяра.

Дискусії навколо українського зерна, його транспортування та аграрної конкуренції, ймовірно, триватимуть.

Однак тут є важлива різниця: такі питання зазвичай вирішуються технічно - квотами, контролем, логістикою, компенсаціями. Тобто це проблема, але не стратегічна загроза.

Швидше за все, це не відбудеться в короткостроковій перспективі. Угорщина може зайняти позицію багатьох політиків Європи, стверджуючи, що Україна має шанс на членство, але реальний вступ можливий лише після закінчення війни, проведення реформ та адаптації.

Мадяр також зазначив, що планує акцентувати увагу на консультаціях з угорськими громадянами або навіть ініціювати референдум. Це не обов'язково означає ворожість до України; скоріше, йдеться про внутрішні політичні питання.

Орбан часто діяв за логікою конфлікту, Мадяр, ймовірно, діятиме за логікою торгу. Для України це величезна різниця. Бо конфлікт блокує все, а торг відкриває простір для переговорів.

Після перемоги Мадяра Києву потрібно швидко перейти від емоцій до прагматизму.

Україні потрібно ініціювати новий діалог стосовно Закарпаття, представити економічні проекти на прикордонних територіях, залучити Угорщину до майбутніх логістичних схем відновлення, вести безпосередню комунікацію з угорським суспільством та змінити сприйняття України як "проблеми" для Будапешта.

Перемога Петера Мадяра відкриває перспективи для України, хоча й не можна вважати це справжнім тріумфом.

Київ отримує не союзника, а складного, але раціонального сусіда. Не фаната України, але й не політика, який щотижня грає на користь кремля.

Для України це відкриває нові можливості – замість безперервного конфлікту з Будапештом з'являється перспектива для конструктивних переговорів, що в сучасному європейському контексті є значним досягненням.