Після епохи Орбана: чи може Угорщина стати союзником України?

У неділю угорці визначилися зі своїм вибором: багаторічний прем'єр-міністр Віктор Орбан передав повноваження представнику опозиції Петеру Мадяру. Видання УНІАН звернулося до експертів, щоб дізнатися, чи може це змінити відносини між Будапештом і Києвом на краще.

Ставка прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на підтримку з боку США, використання російських політтехнологів і розігрування карти антиукраїнської пропаганди виявилася невдалою. У неділю, 12 квітня, його партія "Фідес" зазнала нищівної поразки від опозиційної сили "Тиса". Остання здобула дві третини голосів у парламенті, що дозволяє їй отримати конституційну більшість і сформувати уряд без участі інших політичних сил.

Відрив партії "Тиса" від "Фідес" у ході виборчої кампанії виявився настільки значним, що прогнози деяких аналітиків щодо ймовірної спроби Орбана зберегти владу не виправдалися. Після отримання перших даних від Національної виборчої комісії він зазначив: "Хоча результати виборів ще не є остаточними, вони вже є зрозумілими та очевидними. Цей результат для нас є болючим і однозначним: нам не дали можливості продовжувати керувати країною".

Здавалося б, Україна може полегшено зітхнути: у її оточенні з'явилася одна менш антиукраїнська проросійська фігура. Це відкриває нові горизонти для вирішення численних проблем між державами – від питання блокування угорським урядом кредиту ЄС для Києва до труднощів на шляху до європейської інтеграції України, від суперечок щодо нафтопроводу "Дружба" до повернення коштів українському "Ощадбанку".

Згідно з висловлюваннями міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, Україна готова реалізувати з Угорщиною надзвичайно різноманітний план співпраці: "Ми маємо великий спектр тем для обговорення, починаючи з прикордонної інфраструктури і закінчуючи співпрацею в європейському контексті, зокрема щодо членства України в ЄС...".

Проте вже в перших висловлюваннях нового прем'єра Угорщини Петера Мадяра було помітно, що емоції починають вщухати. Він прямо не спростував існуючу енергетичну залежність від Росії і поділився своїми планами щодо розвитку відносин з РФ та Володимиром Путіним.

"Якщо ситуація вимагатиме, нам доведеться провести переговори з президентом Росії. Географічне розташування як Росії, так і Угорщини не зміниться. Наша залежність від енергетичних ресурсів також залишиться актуальною на певний час. Необхідно працювати над диверсифікацією, але це не процес миттєвий," - зазначив Мадяр.

За словами політолога, керівного партнера Національної антикризової групи Тараса Загороднього, дивуватись таким заявам не варто, адже Мадяр не буде принципово відрізнятись від Орбана по ключових напрямках зовнішньої політики.

"Мадяр - політик, що належить до тієї ж партії 'Фідес', тому я не сподіваюся на суттєві зміни. Політика залишиться, скоріше за все, на тому ж рівні... Можливо, навіть існує ймовірність, що росіяни могли вжити заходів проти Орбана, оскільки він став занадто витратним у співпраці", - вважає він.

Політтехнолог Олег Постернак вважає, що не варто побоюватися появи на чолі Угорщини "другого Обрана, але молодшого та модерного". Він вважає, що угорський лідер справді міг би ініціювати швидке покращення відносин з Україною, однак утримався від цього через сильну антиукраїнську напругу, що виникла внаслідок зусиль Орбана під час виборчої кампанії в Угорщині.

"Українська тема стала настільки чутливою та подразливою для угорського суспільства, що проукраїнський крен в зовнішній політиці може заплямувати виборчий тріумф та початковий імпульс на реалізацію політики змін... Прямо зараз будь-який різкий поворот нової угорської влади у бік України може бути витлумачений як наочний приклад правоти Орбана в думці про те, що Мадяр начебто є маріонеткою Зеленського та Брюсселя, готовий втягнути Угорщину у війну", - вважає він.

Отже, перш ніж перейти до поетапного відновлення українсько-угорських зв'язків, Мадяр, на думку Постернака, повинен ініціювати внутрішньополітичні зміни в країні, які включають зміну урядового складу, перегляд Конституції, реформування правоохоронних і судових систем, а також подолання інфляційних викликів. Це, в свою чергу, допоможе покращити відносини з європейськими інституціями.

З цієї причини, за словами самого Петра Мадяра, він оголосив про свої перші поїздки до Варшави, Відня та Брюсселя.

"Візит до Брюсселя - це можливість розблокувати заморожені 18 млрд євро для Угорщини, - зазначає політолог, директор "Аналітичного центру "Об'єднана Україна"" Ігор Петренко. - Разом з тим, там, де відновлення відносин Будапешта з Брюсселем, там і зняття вето на 90-мільярдний кредит для Києва. Це прагматична логіка: Мадяру потрібен Брюссель, а Брюсселю потрібна конструктивна Угорщина".

Водночас він впевнений, що попри токсичність, пов'язану з політикою Орбана, Україні не слід очікувати швидкого зміщення ворожості з боку Угорщини.

"Цей політик ніколи не приховував своїх антиукраїнських поглядів. Влітку 2024 року, потрапивши до Європарламенту, він відкрито висловився проти постачання зброї Україні з угорської території. Група 'Тиса' неодноразово утримувалася від голосувань на підтримку Києва. Крім того, угорський лідер виступає проти прискореного вступу України до Європейського Союзу і навіть пропонував винести це питання на референдум", — підкреслив експерт.

Наскільки все погано для України? Петренко впевнений, що не погано: "Вето на допомогу Україні, швидше за все, будуть зняті, адже це - ціна за повернення Будапешта в європейську сім'ю. Антиукраїнська риторика на державному рівні згодом зійде нанівець, але теплої дружби чекати не варто. Буде прагматичне добросусідство, де кожна сторона рахує свої інтереси. Проте Україні більше від Угорщини ніколи й не було потрібно".

Але чи зникне з поля зору опонент Мадяра Віктор Орбан? Це залишається відкритим питанням.

Перш за все, як підкреслює політолог Ігор Рейтерович, що очолює політико-правові програми Українського Центру громадського розвитку, Віктор Орбан зберіг контроль над численними сферами в Угорщині. Зокрема, "найбільша медійна корпорація в країні повністю під його управлінням". Це стає суттєвим інструментом для протидії можливим кримінальним розслідуванням, які можуть загрожувати йому.

"Він, без сумніву, не планує виходити на пенсію. Скоріше за все, залишиться в ролі лідера опозиції. Я думаю, що він намагатиметься оперативно змінити ситуацію та ініціювати проведення дострокових виборів у майбутньому. Чому так? Тому що він вірить, що Мадяр зазнає невдачі, особливо у сфері економіки," - висловлює свою думку Рейтерович.

"Я б не виключав можливості, що незабаром з’являться новини про кримінальні справи щодо Орбана. Це мене абсолютно не здивувало б. Проте, очевидно, Віктор Орбан має намір продовжувати свої дії. Адже у нього вже є досвід — він колись опинявся в опозиції, а потім знову повертався до влади. Тому, ймовірно, він планує якісь кроки для реваншу", - зазначає політичний експерт Петро Олещук.

По-друге, списувати Орбана зарано через те, що його антиукраїнська риторика - не виключно його особиста тема. Частково все те, що він озвучував щодо України, - наративи, цікаві не лише Росії, а й деяким європейським країнам.

"Я серйозно сумніваюся, що за словами Орбана не стоять кола в Європі, які ставлять українцям запитання: 'Коли ж ви, нарешті, зникнете, щоб ми могли продовжувати купувати російський газ і нафту?' Як інакше пояснити, чому Угорщина та Словаччина досі не отримали жодних покарань за те, що не виконали свої обіцянки відмовитися від російської нафти, дані в 2022 році?" - зазначає Тарас Загородній.

Він підкреслює, що "американці вже ухвалили рішення щодо ЄС - його очікує руйнація". А політики на кшталт Орбана є відмінними засобами для дестабілізації ситуації.