"Президент не піддасться на шантаж": як політична нестабільність у Чехії вплинула на Україну.

Протягом півтора місяця після формування нового уряду Чехія опинилася у серйозній політичній кризі, яка була викликана суперечкою між президентом Петром Павелом і коаліційною партією "Автомобілісти за себе".

27 січня президент Чехії виступив з терміновим зверненням, в якому повідомив про спроби шантажу та погроз, що походять від міністра закордонних справ Петра Мацінки. Останній вимагав призначення свого товариша по партії Філіпа Турека на міністерську посаду, погрожуючи "наслідками, які можуть виявитися дуже непередбачуваними для нього (і не тільки для нього)".

Опозиція вже анонсувала голосування за звільнення Мацінки. Натомість прем'єр-міністр Андрей Бабіш вважає слова свого міністра "прикрими", проте не шантажем.

Втім, відповідь на це питання мають дати правоохоронці - відповідну справу вже відкрили.

Разом із тим ця криза вже негативно вплинула на постачання Україні вкрай потрібної зброї. Йдеться про літаки L-159, вкрай потрібні для протидії дронам. Як стало відомо з оприлюдненого листування Мацінки, відмова уряду передати ці літаки Києву стала помстою президенту Павелу.

Битва за Турека

"Я зруйную всі мости таким чином, що це стане прикладом у підручниках з політології, як крайня форма співіснування між різними гілками влади. У цьому питанні я маю підтримку прем'єр-міністра, і не можна забувати про позицію SPD, яка представляє ультраправу партію 'Свобода та пряма демократія' і також є частиною коаліції. Я усвідомлюю, що президент не дозволить собі піддаватися шантажу, але політика вимагає компромісів, якщо ви бажаєте щось змінити," - це фрагмент повідомлення Петра Мацінки, надісланого ввечері 26 січня раднику президента Павлу Петрові Коларжу.

Тут треба пояснити суть цього конфлікту.

Сьогоднішній уряд Андрея Бабіша функціонує у неповному складі, оскільки президент не погодився призначити на пост міністра охорони довкілля Філіпа Турека, почесного лідера партії "Автомобілісти".

Причина відмови полягає в публікаціях політика в соціальних мережах, які, хоч і зроблені давно, містять численні натяки на нацистського вождя Адольфа Гітлера та фашистського лідера Беніто Муссоліні, а також гомофобні і мізогінні коментарі, включаючи підтримку злочинів проти ромської спільноти.

На думку президента, політик із такими поглядами не має бути членом уряду.

"Автомобілісти" натомість переконані, що президент зловживає своїм правом і навіть порушує конституцію країни. Проте скаргу до Конституційного суду так і не подали, хоча і так само не відмовились від наміру добиватися призначення на посаду міністра саме Турека.

Звідки ж узялася така рішучість, якщо ніхто не ставив під сумнів, що міністерство екології належить до квоти "Автомобілістів"?

Єдине можливе пояснення - Турек є обличчям партії, забезпечуючи лояльність ядра виборців. Тож якщо він погрожував піти з партії, не отримавши міністерського портфеля, у "Автомобілістів" просто не було іншого виходу.

Отже, усвідомивши, що президент не має наміру змінювати свою думку, Петро Мацінка вирішив перейти до ультиматумів.

"У середу я їду до Брюсселя, де матиму важливі зустрічі. До того часу мені потрібно буде знати свою позицію, бо я виступатиму як перед найважливішими іноземними партнерами, так і перед найбільшими іноземними ЗМІ. Президент зараз має останній шанс суттєво вплинути на те, що я їм оголошу", - пише він раднику президента.

У відповідь Петр Коларж пише: "Я був би дуже здивований, якби президент змінив свою думку. Я його знаю, у нього було досить розвинене чуття до ведення бою у складних умовах місцевості".

"Термін для вирішення ситуації спливає в середу. Я обов'язково скористаюсь цією можливістю", - коментує Мацінка.

Чеський скандал та його українські зв'язки

"Щодо L-159 для українців: єдина причина, чому вони їх не отримають, полягає в тому, що Петр Павел бездумно говорив про це у ЗМІ. Я міг би переконати Томі (спікера та голову SPD Томіо Окамуру) - так само, як я говорив з ним про ініціативу щодо боєприпасів. Але зараз це неможливо", - це частина листа Петра Мацінки, що напряму стосується України.

Мова йде про продаж Україні чотирьох літаків L-159, які наразі експлуатуються Чехією в навчальних цілях, проте можуть стати ефективним засобом для боротьби з безпілотниками, зокрема й реактивними.

Додаткову інформацію про цю тему можна знайти в статті "Битва за літаки для України: чи завадить чеський уряд продажу 'винищувачів дронів' для Збройних Сил України".

Переговори щодо безкоштовної передачі цих літаків ініціював попередній чеський уряд. Натомість уряд Бабіша оцінював варіант їх продажу Україні.

Цю можливість вперше озвучив президент Павло під час свого візиту до України 15-16 січня. Проте це викликало невдоволення урядових структур, і в результаті рада коаліції оголосила, що продаж літаків не відбудеться, нібито через позицію військових.

Однак, військові висловлюють зовсім іншу думку. Генерал-лейтенант Карел Ржеха, який очолює Генеральний штаб Чехії, підкреслив, що поставка цих літаків Україні ніяк не вплине на оборонні можливості держави.

Така заява поставила прем'єра Бабіша у непросте становище.

Незважаючи на це, він повідомив, що рішення не продавати літаки є безповоротним. "L-159 не існує, і не планується його продаж. Це питання закрите", - зазначив він.

Оприлюднене листування Петра Мацінки дозволяє побачити реальні причини цієї відмови.

Схоже, що уряд Бабіша спочатку не заперечував проти продажу літаків, але згодом вирішив використати цю ситуацію для тиску на президента.

А коли Петр Павел вивів цю тему в публічну сферу, в уряді вирішили "покарати його", відмовившись продавати літаки Україні.

"Якщо Мацінка дійсно має підтримку прем'єр-міністра у своїх діях, то його заяви свідчать про те, що ключові аспекти нашої зовнішньої та безпекової політики стали жертвами особистих конфліктів та інтересів. Проте, якщо він не має підтримки Андрея Бабіша – а я вважаю, що це так, – то це вказує на безвідповідальні та свавільні дії партії 'Автомобілісти за себе', яка не піклується про інтереси Чеської Республіки та її громадян, а лише намагається задовольнити свої амбіції, призначивши на посаду міністра суперечливу особу, і це будь-якою ціною", - зазначив президент Чехії, коментуючи заяву глави МЗС.

Шантаж або політичний вплив?

"Дуже важливо, щоб громадяни усвідомлювали, як їхні обрані представники захищають їхні інтереси... Від себе можу запевнити, що не піддамся жодним спробам залякування і завжди діятиму відповідно до Конституції та на благо Чеської Республіки", - підкреслив президент 27 січня, коментуючи погрози від Мацінки.

Цікаво, що сам Мацінка формально відхиляє висунуті проти нього звинувачення. Він зазначає, що спроби вплинути на позицію політичного супротивника є основою для всіх видів переговорів.

Водночас він намагався "взяти ініціативу у свої руки", зазначивши, що оскільки президент порушив основний закон, він позбавлений права представляти Чехію на саміті НАТО в Стамбулі. "Президент зможе безперешкодно відвідати цю зустріч, якщо дотримуватиметься конституційних норм", - підкреслив він.

У відповідь на цей скандал опозиційні сили намагалися організувати термінові слухання та ініціювати голосування за відставку міністра закордонних справ. "Шантаж і загрози, які виходять від члена уряду на адресу президента, є серйозним ударом по політичній культурі. Міністр закордонних справ має терміново залишити свою посаду", - заявив колишній прем'єр Петро Фіала.

Однак, ця ініціатива була заблокована коаліцією.

При цьому спікер і лідер ультраправої та антиукраїнської партії SPD Томіо Окамура, як і попереджав у своїх погрозах Мацінка, висловив тому свою повну підтримку.

Проте позиція прем'єра Бабіша вийшла не такою однозначною.

Прем'єр-міністр не бажає вступати в суперечку з президентом і не має наміру віддавати свого міністра.

"Це відбулося під час конфіденційної розмови з радником президента, отже, мова не йде про шантаж. На мою думку, перше, що потрібно зробити, – це заспокоїти емоції з обох сторін і відновити конструктивний діалог", – зазначив Бабіш.

Показово, що кількома днями раніше прем'єр заявив, що не претендує на те, щоб замість президента представляти Чехію в НАТО. "Теоретично, ми можемо туди (на саміт Альянсу) поїхати разом, але я б залишив це президенту, який є головнокомандувачем збройних сил, це його порядок денний", - стверджував тоді Бабіш.

Варто зазначити, що питання, чи можна трактувати листи Мацінки як шантаж, активно дискутується у Чехії. Втім, офіційну відповідь на нього мають дати правоохоронці - розслідування за скаргою президента вже розпочато. При цьому розслідування вестиме Національний центр боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) - елітний підрозділ чеської поліції.

Такий вибір пояснюється тим, що підозра у незаконній поведінці стосується конституційного посадовця.

Якщо розслідування доведе, що дії Мацінки були саме погрозами та шантажем - відповідно до чеського законодавства, міністру загрожуватиме ув'язнення від шести місяців до чотирьох років.

Втім, окрім можливих кримінальних наслідків, ця історія точно матиме наслідки політичні. Але які саме?

"Хвіст" рухається, наче Бабіш.

Коаліційні партії знову ставлять прем'єра Бабіша перед серйозними викликами. Ба більше, складається враження, що ситуація виходить з-під контролю: партія, що має майже втричі більше депутатів, ніж усі її коаліційні партнери разом узяті, фактично дозволяє їм диктувати свою волю та порядок денний.

Це зовсім не нагадує Бабіша, від якого очікували жорстокого авторитарного стилю управління урядом.

Щоправда, вже лунають чутки, що в оточенні прем'єра ведуть консультації з опозиційними депутатами щодо можливості підтримки голосами уряду меншості.

Однак прем'єр потребує голосів SPD та "Автомобілістів" у двох голосуваннях.

По-перше, по держбюджету на нинішній рік. Бабіш намагається суттєво розширити соціальні виплати, щоб виконати свої передвиборчі обіцянки. Щоб компенсувати ці видатки, в уряді планують урізати оборонний бюджет, обмеживши його старим нормативом НАТО на рівні 2% від ВВП (а не 5%, як раніше). Також планується скоротити витрати на функціонування канцелярії президента.

Безумовно, опозиція ніколи не погодиться з таким бюджетом, тому його слід ухвалити за допомогою голосів чинної коаліції.

Проте для Бабіша існує ще більш важливий аспект — голосування. У найближчі тижні прокуратура планує подати до парламенту клопотання про позбавлення Бабіша депутатського імунітету у справі, що стосується старих махінацій із субсидіями ЄС.

Єдиний спосіб уникнути затвердження даного подання полягає в збереженні коаліції з SPD та "Автомобілістами", причому це потрібно зробити будь-якою ціною.

Замість цього постає нове питання:

А що станеться після затвердження державного бюджету та відхилення подання про зняття імунітету?

Можливо, в такому випадку Бабіш намагатиметься встановити "підпорядкування" в уряді, обмеживши коаліційним партнерам їхню теперішню автономію. Якщо ж вони намагатимуться чинити супротив, він може відкласти свої дії, а потім, знайшовши зручний привід, розірве угоду з коаліцією і перейде до управління урядом меншості.

Однак теперішня криза може поставити під загрозу реалізацію цього плану.

Конфлікт між провідним міністром і президентом вимагає термінового вирішення. У випадку, якщо ситуація затягнеться, ризик дострокових виборів, який наразі виглядає досить незначним, може суттєво збільшитися.