Аналітичне інтернет-видання

Прогрес або свобода? Виступи лідерів Аргентини, Бразилії, Чилі, Колумбії та Сальвадору на засіданні ООН.

24 вересня 2024 року, під час відкриття Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, світові лідери зібралися, щоб виступити з промовами перед дипломатами. Серед країн Латинської Америки п'ять з них вирізнялися особливою увагою.

Президент Аргентини Хав'єр Мілей прибув на Генеральну Асамблею ООН з провокативною промовою. Нею він намагався попередити послів та представників країн про небезпеку "колективістської політики", яку просуває Порядок денний у сфері сталого розвитку на 2020-2030 роки.

З одного боку, президент Аргентини висловив позитивну оцінку історії ООН, зокрема щодо розвитку економічної співпраці між державами. З іншого боку, він критично оцінив організацію, назвавши її "Левіафаном з багатьма щупальцями", що прагне контролювати життя людей у всьому світі. Левіафан позначає біблійне чудовисько, а також слугує аналогією, яку політичний мислитель XVII століття Томас Гоббс використовував для опису держави як інституту, створеного для встановлення порядку в хаосі природи.

Охарактеризувавши програму на 2020-2030 роки як ліву і "зрівняльну (woke)", Мілей звернувся до світової спільноти з закликом відмовитися від Цілей сталого розвитку 2015 року та підтримати його "Порядок денний свободи". У цьому документі він акцентує увагу на захисті свободи самовираження, індивідуальних прав, приватної власності та можливостях для торгівлі, одночасно закликаючи до зменшення впливу держави. Завершивши свою промову вигуком "Хай живе свобода, чорт забирай!", він підкреслив своє гасло під час президентських виборів.

Згодом з'ясувалося, що його промова була плагіатом з американського серіалу "Західне крило".

Луїс Лула да Сілва виступив із промовою, присвяченою питанням нарощування ядерних арсеналів держав, зазначаючи, що ці ресурси могли б бути направлені на боротьбу з голодом та змінами клімату, а не на військові потреби. Він згадав про катастрофічну повінь, що трапилася в Ріо-Гранді-ду-Сул цього року, і закликав країни інвестувати в Бразилію, зокрема в "програму біоекономіки" – модель, що досліджує, як можна застосувати біотехнології та багатство біорізноманіття країни для стимулювання сталого економічного розвитку. За словами Лули, 90% енергії, що виробляється в Бразилії, є відновлювальною завдяки використанню біомаси, сонячної енергії, гідроелектричних станцій та біопального.

Лула також висловив думку про наявність "псевдопатriotів", які намагаються відокремити свої нації від глобального контексту, ймовірно, натякаючи на Дональда Трампа та його ізоляціоністську політику. Він зауважив, що нині не підходящий момент для експериментів із ультралібералізмом, маючи на увазі Хав'єра Мілея, з яким у нього були непрості відносини. У фінальній частині своєї промови Лула акцентував увагу на нерівності між розвинутими державами та країнами, що розвиваються, в контексті фінансового кредитування, що призводить до того, що бідні нації стикаються з вищими відсотковими ставками.

Президент Чилі Габріель Борич висловив свої думки щодо значних змін, які відбулися у світі з моменту заснування ООН у 1945 році, підкресливши при цьому обмежені можливості Ради Безпеки у вирішенні останніх конфліктів. Він запропонував впровадити реформу, яка б передбачала включення Бразилії як представника Латинської Америки, а також Індії та однієї африканської країни в статусі нових постійних членів Ради Безпеки.

Для Борича підліток, який загинув від бомбардувань у Газі, символізує той самий біль, що й українська дитина, викрадена та вивезена до Росії, чи венесуельський мігрант, змушений залишити свою країну, або жінка, яка була змушена покинути Афганістан, щоб мати можливість здобувати освіту. Він засудив терористичну організацію ХАМАС, але разом з тим і ізраїльські силові структури за геноцид, що здійснюється в Палестині.

Борич також пропонує ввести глобальний податок для держав і компаній, кошти якого будуть направлені на пом'якшення наслідків зміни клімату та боротьбу з дезінформацією у соціальних мережах. Він підтвердив свою чітку позицію стосовно Ніколаса Мадуро, президента Венесуели, зазначивши, що той маніпулював результатами виборів. Водночас Борич наголосив для Байдена, що односторонні економічні санкції завдають значно більшої шкоди простим венесуельцям, ніж самому уряду Венесуели.

Слова президента Колумбії Густаво Петро, всупереч очікуванням, не отримали відгуку від присутніх на зустрічі. Колумбійський президент неодноразово закликав міжнародну спільноту зупинити військові операції Ізраїлю в Газі.

Незважаючи на те, що у вересні Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію про завершення ізраїльської окупації Палестини, кровопролитний конфлікт триває. Президент Колумбії переконаний, що зупинка воєн є ключем до економічної трансформації, зменшення негативних наслідків зміни клімату і, в кінцевому підсумку, порятунку людства. Він порівняв Газу із символом людяності, наголошуючи, що втрата цього регіону означає втрату самої сутності людяності.

У своїй промові Петро згадав також про покірність урядів "1% меншості", яка дозволяє цензурувати ЗМІ. Президент засудив подвійні стандарти -- коли деякі праві прикриваються захистом свободи, обмежуючи її, і жартома повторив крилату фразу лібертаріанського президента Аргентини ("Хай живе свобода, чорт забирай!"), явно натякаючи на свого попередника на трибуні.

Президент Сальвадору Наїб Букеле вийшов на трибуну у вбранні, що нагадувало костюм воєначальника 19-го століття, і у своїй промові просував єдину ідею: безпеку.

Суперечлива стратегія мілітаризації безпеки, яку реалізував президент Сальвадору, врешті-решт виявилася успішною, призвівши до встановлення миру в країні. Наявність тисяч злочинців за ґратами, за словами Букеле, забезпечила свободу для мільйонів сальвадорців, які тепер можуть безпечно пересуватися містом. Президент активно пропагує концепцію свободи, включаючи свободу слова, право на приватну власність і безпеку, намагаючись залучити інвесторів та підтримку правих політичних сил.

Його виступ виявився стислим і надзвичайно переконливим. Він звернувся до країн із закликом інвестувати в Сальвадор, одночасно критикуючи їх за втрату свободи в ряді країн континенту. Зокрема, він згадав Сполучені Штати, де доводиться дбати про безпеку, ховаючи речі від крадіжок, а вулиці заповнені бездомними.

У своїй промові Букеле акцентував увагу на країнах, які обмежують свободу слова шляхом цензури акаунтів у соціальних мережах. Можливо, він натякав на Лулу да Сілву, президента Бразилії, який нещодавно вступив у конфлікт з Ілоном Маском, власником платформи X. Під час зустрічі між Маском і Букеле, що відбулася всього за кілька днів до конференції, Маск висловився про погляди Букеле у позитивному ключі.

У Латинській Америці чітко виділяються дві тенденції: соціальний прогресизм, спрямований на вирішення проблем зміни клімату та на встановлення миру в глобальних конфліктах; й інша тенденція, яка, захищаючи (деякі) свободи, переконує, що потрібно дозволити світу йти своїм шляхом, ставлячи на перше місце власний індивідуальний розвиток націй.

Читайте також