Парламент затвердив державний бюджет на 2026 рік.

Верховна Рада підтримала державний бюджет на 2026 рік у другому читанні та в цілому. "За" проголосували 257 народних депутатів.

Згідно з інформацією, отриманою під час трансляції засідання парламенту, 37 депутатів висловилися проти, 24 утрималися від голосування, а 27 не брали участі в голосуванні.

У 2026 році доходи державного бюджету очікуються на рівні 2 трильйони 918 мільярдів гривень, тоді як витрати складуть 4 трильйони 781 мільярд гривень.

Перед повторним розглядом уряд вирішив збільшити фінансування резервного фонду на 19 мільярдів гривень. Також були передбачені додаткові витрати на підвищення заробітних плат для вчителів, придбання нових пасажирських вагонів, реалізацію житлових програм та компенсації для підприємців за втрати майна, загалом в сумі 1 мільярд гривень. Окрім цього, ще 1 мільярд гривень буде виділено на створення безпечних умов у дитячих садках.

На відновлення функціональності університетів, реконструкцію обласної дитячої лікарні в Харкові та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб заплановано 500 мільйонів гривень.

Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що при розробці документа було вирішено залишити 64% податку на доходи фізичних осіб у місцевих бюджетах, що дозволить громадам компенсувати різницю в тарифах.

Граничний дефіцит збільшився практично на 6 мільярдів гривень і тепер становить 1,9 трильйона гривень. Це відповідає 18,5% валового внутрішнього продукту.

Основні витрати сконцентровані в сфері безпеки та оборони, становляючи 2 трильйони 806 мільярдів гривень. З цієї суми 1 трильйон 273 мільярди гривень буде спрямовано на виплату зарплат військовослужбовцям, а 709 мільярдів гривень – на закупівлю озброєння та техніки.

Сфера освіти демонструє 50% підвищення зарплат для вчителів. Для реалізації цього підвищення було виділено додаткові 4,8 мільярда гривень.

Уряд планує поетапне зростання окладів із 1 січня та 1 вересня. За розрахунками Мінфіну, середня зарплата вчителя може збільшитись приблизно на 10 тисяч гривень щомісяця.

На оновлення системи харчування виділено 14 мільярдів гривень, на академічні стипендії планується 6,6 мільярда, на придбання підручників – понад 2 мільярди, а для реалізації проєктів розвитку Міністерства освіти передбачено 17 мільярдів.

Для соціальної підтримки буде виділено приблизно 470 мільярдів гривень. Сума виплати при народженні дитини збільшиться з 10 до 50 тисяч гривень, а допомога по догляду зросте до 7 тисяч гривень.

Пенсійний фонд отримає більше ніж 250 мільярдів гривень у вигляді трансфертів. На соціальні виплати, які включають допомогу внутрішньо переміщеним особам, заплановано 133 мільярди гривень. Пільги та субсидії отримають понад 42 мільярди гривень, а підтримка людей з інвалідністю та витрати на протезування складуть 10 мільярдів гривень.

Ветеранська політика отримає 19 мільярдів гривень, що на 6,3 мільярда більше за бюджет-2025. На компенсації за житло для ветеранів з інвалідністю 1-2 групи передбачено 5,7 мільярда, на програми підтримки -- 4 мільярдів, майже 3 мільярдів підуть на забезпечення фахівців із супроводу, понад 1 мільярдів -- на ветеранські простори.

Фінансування медицини складе майже 260 мільярдів гривень. Програма медичних гарантій отримає 192 мільярдів, централізована закупівля ліків -- понад 17 мільярдів, національний скринінг для людей 40+ -- 10 мільярдів. Публічні інвестпроєкти у сфері охорони здоров'я -- 19 мільярдів.

Підтримка економічної сфери та підприємництва становитиме 52 мільярди гривень. Програма кредитування під 5-7-9% залишиться в силі, а Фонд розвитку підприємництва отримає 18 мільярдів. Крім того, на програму "єОселя" виділено 17 мільярдів.

На гранти, індустріальні парки та інші програми передбачено близько 5 мільярдів. Аграрний сектор отримає понад 14 мільярдів гривень, включно з підтримкою фермерів і розмінуванням.

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що до 2026 року Україні потрібно отримати понад 45 мільярдів доларів від міжнародних партнерів.

Питання, пов'язане з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), є особливо важливим для територій, розташованих у прифронтовій зоні. У статті "МикВісті" під назвою "Місто на податках: чому скорочення ПДФО б'є по Миколаєву" розглядається вплив зменшення частки цього податку на бюджет Миколаєва, який активно займається відновленням шкіл, лікарень та важливої інфраструктури. Миколаївська міська рада вже звернулася до уряду та парламенту з проханням зберегти 64% ПДФО для місцевих громад.