Аналітичне інтернет-видання

"Партнери мають ракети для протидії балістичним загрозам. Але чи зможуть вони дійти до України?"

У ніч з 4 на 5 серпня, в умовах чергової масштабної атаки з боку Росії, Україні не вдалося знищити жодну з балістичних ракет. Ця ситуація викликала ще більше обговорень щодо нестачі ракет-перехоплювачів, які відчуваються не тільки в Україні, але й серед її союзників.

Росія, повідомляють у ЗСУ, випустила по Україні 28 ракет і понад сто ударних безпілотників. Знищити вдалося майже сто дронів, але повідомлень про збиті ракети немає. У Повітряних силах ЗСУ причин цього Радіо Свобода не пояснили.

Президент України Володимир Зеленський каже, що в партнерів є ракети-перехоплювачі. Потрібні лише політичні рішення щодо їхнього постачання. Але аналітичний центр CSIS у своєму дослідженні звертає увагу на значне скорочення запасів перехоплювачів через війну США проти Ірану.

"Це був зухвалий акт агресії проти українців. Я перебувала в укритті разом із декількома з них і була вражена їхньою відвагою," - поділилася вранці в Х міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, яка наразі з офіційним візитом у Києві.

Глава українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи ще одну жахливу ніч для українців, підкреслив, що російські атаки "не знають перерв". Це, безумовно, є натяком на млявість політичного сезону в Європейському Союзі.

"Партнери повинні безперервно підтримувати Україну та чинити тиск на агресора", - зазначив український високопосадовець у своїх соцмережах.

На відповідні рішення очікує й Володимир Зеленський. 5 серпня український президент після наради з військовим керівництвом і визначення додаткових кроків для захисту інфраструктури, повідомив про істотне скорочення постачань антибалістики від країн-партнерів.

Президент України заявив, що цього року ракет перехоплювачів білістики для ППО надходить утричі менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

"Партнери мають ракети. Проте, ключовим є прийняття політичних рішень, що стосуються постачання та прискорення виробничих процесів, особливо в частині локалізації в Україні", - зазначив Зеленський.

Ракетна програма в Сполучених Штатах

Найбільш ефективним способом боротьби з балістичними ракетами залишаються ракети-перехоплювачі в системах Patriot. Проте все частіше виникає питання, скільки додаткових перехоплювачів Вашингтон насправді здатен постачити.

Минулого тижня Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) оцінив, що США використали понад половину своїх запасів перехоплювачів Patriot PAC-3 MSE і THAAD під час військових операцій проти Ірану.

За оцінками авторів звіту, запаси Patriot PAC-3 MSE скоротилися з понад 2300 ракет до конфлікту приблизно до 800, а запаси перехоплювачів THAAD зменшилися майже вдвічі.

Старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) та співавтор відповідного дослідження Марк Кансіан повідомив Радіо Свобода 5 серпня, що запаси у Вашингтоні значно зменшилися, і це суттєво обмежує можливості для подальшого постачання Україні.

"Україна ще доволі довго не зможе розраховувати на значну кількість перехоплювачів - а можливо, й узагалі не зможе отримувати їх зі США. Сполучені Штати широко використовували власні запаси... Зараз у нас залишилося приблизно 800-900 ракет Patriot. Військові планувальники не хочуть опускатися нижче цього рівня, тому передати Україні ці ракети або навіть нову продукцію буде дуже складно".

За словами Кансіана, Україні можливо знадобиться шукати ракети для радянських систем С-300 в країнах, що все ще їх використовують, а також більш активно знищувати російські пускові установки ще до того, як вони здійснять запуск.

Його оцінка контрастує з публічними запевненнями адміністрації Дональда Трампа. Наприкінці липня президент США у коментарі The Wall Street Journal заявив, що США мають "набагато більше боєприпасів, ніж у будь-кого у світі", і їх "значно більше, ніж нам потрібно".

Володимир Зеленський поділився з Axios, що на минулому тижні звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням надати сотні подібних ракет до настання зимового періоду.

Згідно з інформацією, опублікованою газетою Financial Times, Трамп відмовився. Як зазначає видання, президент США аргументував своє рішення нестачею перехоплювачів, які, на його думку, є необхідними для Сполучених Штатів на Близькому Сході. Радіо Свобода наразі не має можливості підтвердити цю інформацію.

4 серпня американський канал CNN, посилаючись на свої джерела, повідомив, що близько 50% запасів ракет-перехоплювачів для системи Patriot вже вичерпані. За словами військових, чиї імена не розкриваються, рівень запасів на складах вважається "критично низьким".

Голова Пентагону Піт Гегсет відкидає таку оцінку.

"Цей банер не відображає істину, CNN. Вам має бути соромно. Ми ще недостатньо ненавидимо медіа, які поширюють фейкові новини," - написав високопосадовець у соцмережі Х, коментуючи заголовки телеканалу CNN, в яких стверджувалося, що, згідно з джерелами, американські військові нібито витратили близько 80% своїх запасів на ключову систему протиповітряної оборони THAAD.

Лише за кілька днів до цього Пентагон оголосив про досягнення домовленості з Lockheed Martin і Northrop Grumman щодо розширення виробництва ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 і THAAD.

Аналітики CSIS підкреслюють, що значне зменшення запасів може поставити під загрозу майбутні військові операції Сполучених Штатів.

"Використані боєприпаси становлять короткострокову та середньострокову загрозу для здатності США вести військові дії проти Китаю в західній зоні Тихого океану", - зазначено в звіті.

Анонімні джерела з американської адміністрації, які надали коментарі для Радіо Свобода, підкреслили, що висновки CSIS в цілому відображають справжню ситуацію з запасами американських систем перехоплення.

Кансіан наголосив, що навіть за умов нарощування виробництва відновлення запасів триватиме роками.

"США розширюють виробництво. До повномасштабної війни в Україні ми виробляли близько 300 перехоплювачів Patriot на рік. Зараз - приблизно 600. Ми намагаємося вийти на 2000 на рік, але це станеться не раніше 2030 року", - сказав співавтор дослідження.

Навіть тоді, за його словами, Україні доведеться конкурувати за нові ракети з іншими союзниками США.

"Згідно з думкою Кансіана, може знадобитися чотири-п'ять років, щоб пропозиція досягла рівня попиту."

Загрози для України та потенційні способи їх подолання.

Можливість зменшення постачання американських перехоплювачів викликає занепокоєння щодо обороноздатності України, особливо в умовах, коли Росія активізує свої ракетні удари напередодні нової зимової пори.

Ветеран американських збройних сил і екс-аналітик з військових питань Кервін Аукойн підкреслив, що зменшення запасів США, безумовно, вплине на ситуацію в Україні. Проте він не очікує, що це призведе до серйозних стратегічних наслідків.

"... Але те, як українці навчаються протидіяти російським атакам, справді вражає. І якщо вони не зможуть покладатися на США, то, на жаль, покладатимуться на власну стійкість. І, на мою думку, продовжать досягати успіхів на полі бою", - зазначив у коментарі Радіо Свобода Аукойн.

З його точки зору, з часом Україна все активніше впроваджуватиме більш економічні технології, зокрема, системи протиповітряної оборони на базі безпілотників та лазерних технологій, замість того щоб покладатися лише на дорогі системи перехоплення, такі як Patriot.

Сенатор-республіканець від Флориди Рік Скотт, голова підкомітету Сенату США, що займається питаннями оборони, в інтерв'ю Радіо Свобода підкреслив, що адміністрація президента продовжує активно підтримувати Україну.

"Спілкуючись із представниками адміністрації Білого дому, я бачу їхню беззастережну відданість підтримці України. Я впевнений, що вони забезпечать нашу країну всім необхідним озброєнням у моменти, коли це стане критично важливим," - підкреслив депутат.

Марк Кансіан також попередив, що виснаження американських запасів може вплинути на оцінку військової готовності США їхніми противниками.

"На сьогоднішній день основною турботою Сполучених Штатів є Китай. Зважаючи на значну кількість перехоплювачів, що використовуються, виникає певна вразливість, яку Китай може спробувати експлуатувати," - зазначає аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Атака Росії балістичними ракетами та безпілотниками на Київ та Київську область, що відбулася в ніч на 5 серпня, є складовою низки агресивних дій, які спричиняють зростання кількості жертв серед цивільного населення в Україні. Про це повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Згідно з даними місії, за перші шість місяців 2026 року в Україні загинуло 1 396 цивільних осіб, а 7 978 отримали поранення. Ці цифри на 37% вищі, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 114% перевищують показники позаминулого року.

Запаси інших союзників

Оскільки американські поставки опинилися під тиском, Україна дедалі більше розраховує на європейських союзників.

Нещодавно на Fox News посол США при НАТО Метью Вітакер оголосив, що Вашингтон вивчає варіанти співпраці з Україною та європейськими союзниками у виробництві перехоплювачів для систем ППО Patriot. Це повинно сприяти зміцненню оборонно-промислової бази. Однак, за його словами, найважливішим завданням є термінове постачання Україні необхідних засобів перед зимовим сезоном.

"Найголовніше в даний момент - це термінове забезпечення України засобами протиповітряної оборони, щоб успішно витримати ще одну зимову пору. Це може бути реалізовано як через постачання від союзників, які мають надлишок ракет, так і шляхом нарощування виробництва на наших власних підприємствах," - підкреслив американський дипломат.

Київ вже приступив до виконання цієї задачі.

На початку липня колишній міністр оборони Михайло Федоров надіслав звернення до близько 40 держав з проханням про тимчасове надання ракет-перехоплювачів Patriot з їхніх арсеналів. Він також запропонував, що їх згодом можна буде замінити новими ракетами, виготовленими на сучасних підприємствах.

Україна не вказала, які конкретно країни отримали ці запити. Серед європейських держав, які є основними донорами військової допомоги Україні, сім країн мають системи Patriot: це Німеччина, Польща, Нідерланди, Швеція, Греція, Іспанія та Румунія.

5 серпня Радіо Свобода надіслало запит до міністерств оборони зазначених країн з питанням, чи планують вони розглянути звернення України, враховуючи, що жодна ракета не була збита. На даний момент відповіді отримано лише з двох столиць.

" щодо конкретних аспектів військової підтримки України. Така політика стриманості покликана забезпечити військову й оперативну безпеку, а також не допустити висновків щодо спроможностей Збройних сил України", - зазначив речник Міноборони Німеччини.

У Швеції нагадали про вже зроблений внесок у посилення протиповітряної оборони України.

"Для забезпечення України критично важливими ракетами-перехоплювачами, ми нещодавно виділили додаткові 108 мільйонів доларів США на ініціативу PURL. Тож загальний внесок Швеції в PURL наразі досяг 535 мільйонів доларів США", - повідомив пресофіцер Міністерства оборони Швеції Йоган Г'єльмстранд у коментарі для Радіо Свобода.

Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен у бесіді з Радіо Свобода 8 липня зазначив, що його країна передала зі своїх запасів все, що було можливим.

"Ми прагнемо виявити способи, як спільно з Україною заохотити інші держави до більш активних дій", - зазначив високопосадовець з Нідерландів.

Радіо Свобода звернулося за коментарем до Альони Гетьманчук, посла України в НАТО, стосовно переговорів з партнерами про постачання перехоплювачів та очікувань Києва від цих домовленостей у найближчій перспективі з огляду на наближення зимового сезону. Відповідь буде опублікована, щойно вона надійде.

Читайте також