Словаччина: справа "Чистилище" загрожує принципам верховенства права.

У Словаччині судовий процес у справі "Чистилище" опинився під загрозою через нову законодавчу ініціативу правлячої коаліції, яка може суттєво обмежити можливість використання свідчень осіб, що співпрацюють зі слідством. Це, ймовірно, поставить під питання результати розслідування, яке стосується масштабної корупції за участю високопосадовців та впливових бізнесменів. Розгляд законопроекту в парламенті заплановано на 6 жовтня, і його ухвалення може відбутися впродовж кількох днів або тижнів, що викликає занепокоєння серед активістів та експертів щодо подальшого розвитку верховенства права в країні.

Справа "Чистилище" зосереджена на діяльності організованої злочинної групи, яка, згідно з даними розслідування, займалася маніпуляціями в розслідуваннях, отримувала хабарі та збирала компрометуючу інформацію на політичних суперників у період з 2012 по 2018 роки. Серед обвинувачених є декілька колишніх високопосадовців, у тому числі екс-начальник поліції Тібор Гашпар, який нині обіймає посаду заступника голови парламенту. Більшість підозрюваних заперечують свою провину, за винятком Бернарда Слободніка, керівника підрозділу фінансової поліції, який співпрацює зі слідчими.

Корені проблеми: від Фіцо до "Чистилища"

Історія корупції у Словаччині сягає часів правління Роберта Фіцо, який прийшов до влади у 2015 році на хвилі популізму. Тоді країна переживала пік корупції, пов'язаної з державними підрядами та хабарництвом. Місцевий бізнесмен Норберт Бедор, чий сімейний статок сформувався на охоронних контрактах, нібито мав тісні зв'язки з Фіцо і міг впливати на призначення ключових кадрів. За свідченнями, його оточення роздавало премії поліцейським на Різдво та доплачувало чиновникам. Це призводило до того, що справи, які мали б розслідуватися, закривалися, а бізнесмени могли уникати відповідальності, наприклад, сплачуючи значні суми для уникнення податкових розслідувань.

Ключовим моментом в історії країни стала трагедія журналіста Яна Куцяка та його нареченої, які були вбиті в 2018 році, що викликало великий резонанс у суспільстві. Куцяк займався розслідуванням корупційних схем, пов'язаних з впливовими фігурами. Це злочинне діяння стало каталізатором масових протестів і призвело до суттєвих змін у політичному середовищі. На виборах 2020 року до влади прийшла партія Ігоря Матовича, яка виступала з антикорупційною програмою. В результаті розпочалися численні розслідування, зокрема операція "Чистилище", в рамках якої було притягнуто до відповідальності багатьох високопосадовців, колишніх міністрів та керівників правоохоронних органів.

Проте, після повернення Роберта Фіцо до керівництва у 2023 році, антикорупційні механізми в Словаччині почали зазнавати руйнування. Новий уряд охарактеризував попередні розслідування як "полювання на відьом" і впровадив зміни до Кримінального кодексу, що зменшили покарання за корупційні злочини та скоротили терміни давності. Зокрема, було ліквідовано Спеціальну прокуратуру, що викликало стурбованість з боку Європейської комісії та агентства Moody's, яке знизило кредитний рейтинг Словаччини.

Загроза для судової системи з боку законодавства

Актуальна законодавча ініціатива правлячої коаліції має на меті зменшити роль свідчень осіб, які співпрацюють зі слідством. Це є критично важливим аспектом у справі "Чистилище" та інших розслідуваннях організованої злочинності, оскільки свідчення з перших вуст є надзвичайно важливими. Адвокати обвинувачених вказують на те, що обвинувальний акт базується на неповних даних і суперечливих свідченнях. Представники "Transparency International Slovakia" попереджають, що провал справи "Чистилище" може призвести до ще більшої недовіри до політичних інститутів. Крім того, колишній голова Конституційного суду Ян Мазак охарактеризував нове регулювання як "порушення незалежності судової системи", яке фактично усуває свідків із процесу встановлення фактів кримінальних правопорушень.

Міхал Пішко з організації "Transparency International Slovakia" акцентував увагу на тому, що справа "Чистилище" є тестом на дотримання верховенства права в Словаччині, ілюструючи взаємозв'язки між державними структурами, олігархічними інтересами та політиками. Він підкреслив, що лише успішне завершення судового процесу та чіткі рішення можуть відновити довіру суспільства. Водночас, згідно з офіційними даними, за минулий рік кількість осіб, яких було притягнуто до відповідальності за корупційні злочини в Словаччині, зменшилася на 70%, а кількість обвинувальних актів — на 67%.

Глобальний контекст: корупційні явища та підрив демократії

Источник: Facebook

Ситуація у Словаччині розгортається на тлі ширших тенденцій, описаних у матеріалах "Bloomberg" про поширення корупції у країнах зі слабкою демократією. Автор матеріалу згадує Південну Корею, яка блокує постачання Україні озброєння, та США, де, на його думку, політика Трампа становить загрозу для української безпеки. Цей контекст підкреслює, як корупція та політичні рішення у окремих країнах можуть мати глобальні наслідки, зокрема для держав, що протистоять агресії.