Розкол всередині PiS знаменує початок нової фази змагання за владу в Польщі.

Наприкінці тижня лідер головної польської опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський оголосив, що понад 30 членів покинуть політичну силу -- фактично це найбільший розкол в її історії. Виключення парламентарів, пов'язаних із більш поміркованим крилом партії, згуртованим навколо колишнього прем'єр-міністра Матеуша Моравецького, є серйозним переформатуванням польського правого табору та прискорює процес його подальшої фрагментації, зазначає видання ВВС.

Протягом тривалого часу партія PiS прагнула утримати лідерство на правому політичному спектрі Польщі, об'єднуючи як центристів, так і правих націоналістів. Це, у свою чергу, викликало напруженість між різними угрупуваннями всередині партії. Проте нинішня ситуація виявилася набагато складнішою і масштабнішою, ніж попередні внутрішньопартійні суперечки.

Поділи стали публічно помітними після того, як у березні Моравецького проігнорували як кандидата партії на посаду прем'єр-міністра на виборах наступного року. Натомість PiS висунула Пшемислава Чарнека, який представляє більш національно-консервативне крило партії.

"Розкол не був неминучим. На мою думку, причина полягає у наближенні виборів і динаміці соціологічних опитувань: "Громадянська коаліція" досі залишається найсильнішою (близько 30%), тоді як праві партії ("Конфедерація" та "Конфедерація польської корони") набирають силу й мають близько 26%, а PiS -- лише близько 21%", -- каже у коментарі Тижню польський політолог, PhD з політичних наук, науковий співробітник Інституту політичних наук та адміністрування і Центру європейських компетенцій Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) у Любліні Якуб Ольховський.

Він зазначив, що підтримка партії PiS не збільшується, оскільки багатьом її виборцям, ймовірно, не до вподоби Пшемислав Чарнек, якого висувають на посаду прем'єр-міністра від цієї політичної сили.

"Порівняно з ним, Матеуш Моравецький сприймається як поміркований, розсудливий і врівноважений політик. Питання лише у тому, чи цей "розкол" не є політичним трюком -- Моравецький має привабити виборців і голоси, а після виборів може виявитися, що PiS і Моравецький знову "закохані" одне в одного", -- додає Тижню Якуб Ольховський.

Водночас, британський політолог польського походження, професор політики в Університеті Сассекса (Велика Британія) Алекс Щербяк, який фахово займається сучасною політикою Польщі, партійною системою та консервативними рухами, вважає, що джерела кризи та розподілу зумовлені як ідеологічними розбіжностями, так і особистими амбіціями учасників.

"Але тут немає нічого такого, чого не можна було би легко втримати у межах широкого правоцентристського/правоконсервативного політичного об'єднання, якби обидві сторони були готові йти на взаємні поступки. Емоційне напруження просто стало надто високим, а учасники конфлікту опинилися у пастці логіки поляризації, яка й привела їх до розколу. Водночас цього цілком можна було уникнути -- більше того, їхні дії були нелогічними", -- каже він Тижню.

У квітні Моравецький заснував асоціацію "Rozwój Plus", яка, за його словами, передусім має виконувати функцію економічного аналітичного центру для людей, які критично оцінюють окремі дії PiS та "Конфедерації". Частина провідних політиків PiS, однак, визнала, що ця асоціація є початком плану зі створення конкуруючої партії. Моравецький заперечував ці звинувачення, повторивши це й після рішення Качинського.

Він також заперечує можливість союзу партії з Дональдом Туском. "Для нас конфлікти в правому таборі – це як сімейні непорозуміння. Проте ми спільно завдаємо основного удару по владній коаліції, яка руйнує наш дім", – підкреслює він. Польський прем'єр підкреслив, що політична риторика, яка супроводжує цей розкол, заслуговує на окрему увагу.

Протягом останніх кількох годин я отримав інформацію від деяких представників PiS, що Моравецький є моїм агентом, а також агентом Німеччини. Якщо чесно, я зовсім не очікував, що ситуація зайде так далеко. Це можна було б сприйняти як похмуру шутку, але насправді ми вже не вперше стаємо свідками такого масштабного політичного безладу. Я вважаю, що в політиці люди, які постійно провокують конфлікти й безперервну метушню, є справжньою загрозою, -- зазначив Туск.

На думку Алекса Щербяка, у короткостроковій перспективі між правими політичними силами Польщі триватиме жорстка конкуренція.

Матеуш Моравецький та його прихильники, безперечно, зосередяться на критиці своїх колишніх товаришів по партії PiS. З наближенням виборів тиск на створення менших правих виборчих коаліцій посилиться, особливо коли йдеться про Сенат, де застосовується мажоритарна система відносної більшості. Не можна виключати, що в підсумку Моравецький та його команда можуть виступити разом із PiS у рамках списку "об'єднаних правих", хоча такий варіант виглядає малоймовірним. Центральну роль у цьому процесі відіграватиме президент Кароль Навроцький, -- зазначає він у розмові з Тижнем.

У стратегічному плані розподіл найбільшої опозиційної сили може суттєво вплинути на співвідношення сил між політичними групами, що, залежно від обставин, може зміцнити позиції проєвропейської коаліції. Це має велике значення для України, оскільки вона виступає головним ініціатором політики підтримки Києва та його інтеграції в Європу.

"Я не знаю, як праві політики будуть використовувати тему польсько-українських відносин, але я абсолютно впевнений, що вони це робитимуть -- це питання викликає сильні емоції в суспільстві, а емоції є ідеальним інструментом для політиків. І оскільки політичне суперництво на правому фланзі настільки жорстоке, на жаль, варто очікувати брутальної боротьби. Україна у ній займатиме чільне місце", -- додає Тижню Якуб Ольховський.

Алекс Щербяк також підкреслює, що позиція Польщі стосовно України, швидше за все, не буде основною темою, що розділяє прихильників партії PiS і команду Моравецького.

Підхід польських правих до цього питання в основному зумовлений змінами у суспільних настроях щодо України, особливо серед правих виборців. Водночас Моравецький та його однодумці можуть висловлювати критику на адресу PiS, якщо вважатимуть, що партійне керівництво заходить занадто далеко у своїх висловлюваннях — як, наприклад, зробив Ришард Чарнецький, який зазначив, що військову підтримку України з боку ЄС можна було б зупинити, — додає він у розмові з Тижнем.