Саміт у Шеньчжені: мета підписання декларації про мир Трампом, Сі та Путіним і його можливі наслідки для конфлікту в Україні.
Які коментарі на тему цього саміту надає західна преса, як його аналізують українські та міжнародні експерти, і чи може ця зустріч змінити хід війни в Україні — дізнайтеся в матеріалі ТСН.ua.
П'ять основних висновків від видання The Guardian.
Видання The Guardian пише, що перша тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії завершилася без жодного прориву чи конкретних домовленостей, попри гучну демонстрацію діалогу на тлі гострих розбіжностей щодо України, торгівлі та суперечок навколо компанії Nvidia.
За оцінкою журналістів, Дональд Трамп назвав цей саміт "історичним" і наголосив на важливості переговорів задля миру, проте центральна тема -- контроль над ядерними озброєннями -- так і не привела до нової угоди.
Термін дії попереднього договору між США та РФ про обмеження стратегічних боєголовок (до 1550 одиниць для кожної сторони) спливає в лютому, а пропозицію Путіна продовжити ці ліміти ще на рік Трамп раніше відхилив, наполягаючи на залученні Пекіна. На саміті Сі Цзіньпін висловився за повну заборону ядерної зброї, але без предметних рішень.
Щодо війни в Україні, що триває п'ятий рік, журналісти відзначають відсутність суттєвого прогресу.
"Як і Путін, Трамп також відвідав зустріч, ведучи невдалу війну за власним вибором. Конфлікт в Ірані стає все більш заплутаним і витратним, не маючи чітко визначеного завершення, в той час як повномасштабна агресія Путіна проти України триває вже п'ятий рік, наносячи величезні втрати. Зустріч не дала жодних позитивних сигналів щодо припинення війни в Україні, а в подальшій спільній мирній декларації Київ навіть не згадувався", -- повідомляють журналісти.
Також в публікації акцентується увага на критиці міжнародних організацій. Дональд Трамп охарактеризував Міжнародний кримінальний суд як "позасистемний", оскільки у березні 2023 року він видав ордер на арешт Володимира Путіна за звинуваченнями у депортації українських дітей. При цьому варто зазначити, що ні США, ні Китай не підписали Римський статут і, відповідно, не зобов'язані виконувати рішення цього суду.
The Guardian також зауважує, що лідери уклали спільну "мирну декларацію", яка спрямована проти міжнародних організацій. У документі лідери закликали до реформи ООН (де Росія блокує заявки Німеччини та Японії, виступаючи натомість за посилення країн Глобального Півдня), пообіцяли нарощувати постачання палива й діалог щодо ядерних ризиків, а також розкритикували МКС за перевищення юрисдикції, наголосивши на імунітеті посадовців.
Путін і Сі прагнуть зменшити вплив Трампа.
Журналіст видання The New York Times Едвард Вонг зазначає, що Сі Цзіньпін і Володимир Путін прагнуть переосмислити наслідки Холодної війни та зменшити вплив США на світовій арені. Три роки тому в Москві Сі заявляв Путіну про унікальні зміни, які вони спільно ініціюють, і які не мали аналогів за останні сто років.
Цією ж тезою про прискорення історичної трансформації китайський лідер відкрив безпрецедентний тристоронній саміт із Путіним та Дональдом Трампом 19 листопада у віллі Кілінь у Шеньчжені.
"Перетворення, що не відбувалося протягом ста років, набирає обертів," -- заявив Сі під час конклаву в Шеньчжені.
Обидва керівники поділяють відчуття незадоволення через тривалу домінацію Вашингтона після розпаду СРСР, тоді як Сі вважає, що занепад Америки є неминучим. Хоча Трамп назвав цю зустріч "історичною" і висловив задоволення від прийому, Вонг зауважує, що саміт навряд чи вплине на антиамериканську позицію Пекіна та Москви. Крім того, Трамп не зможе встановити такі ж тісні стосунки з цими країнами, які вже склалися між Сі та Путіним.
Вихід Росії з ізоляції
Як зазначає кореспондент Sky News Айвор Беннетт, участь Володимира Путіна у саміті АТЕС, двосторонніх переговорах з Дональдом Трампом та тристоронній зустріч із Сі Цзіньпіном демонструє прагнення російського президента максимально використати перебування в центрі геополітичної уваги, щоб підкреслити повернення Росії за стіл переговорів світових наддержав.
Беннетт акцентує увагу на вражаючій зміні: якщо п'ять років тому, на початку повномасштабного вторгнення в Україну, Путін опинився в міжнародній ізоляції та був сприйнятий як вигнанець, то тепер він постає в ролі партнера для лідерів США та Китаю. Кореспондент вважає, що саме те, що глава Кремля отримав "ексклюзивний доступ" до американського президента, неодмінно викликатиме серйозне занепокоєння як в Україні, так і в Європі.
Видання Bloomberg також висловлює подібну думку. Журналісти підкреслюють, що Росія стикається з ізоляцією на Заході через свою агресію проти України. Проте під час саміту АТЕС Володимир Путін був запрошений за головний стіл як економічний партнер та лідер ядерної держави, і, як зазначив Дональд Трамп, його "друг".
Видання також зауважує, що в Європі, Азії та інших регіонах побоювалися найгіршого сценарію цих переговорів -- розподілу світу на сфери впливу та торгів навколо таких держав, як Україна й Тайвань. Однак жодного дієвого стратегічного плану сторони не представили. Через розбіжності в національних інтересах навіть найбільш конкретна обіцянка -- наростити світові постачання палива -- одразу зазнала невдачі на енергетичних ринках, а заклики до реформи ООН, згортання роботи Міжнародного кримінального суду та уникнення ядерної війни виявилися занадто розпливчастими або повторювали попередні заяви.
Риторика замість конкретних дій та спроба знизити вплив міжнародних організацій.
Як підкреслює кореспондент BBC Ентоні Цурчер, спільне комюніке трьох країн в основному є нечітким схваленням зусиль у напрямку "стратегічної стабільності та міжнародної безпеки". Хоча образ дружньої бесіди між трьома впливовими лідерами може заспокоїти світ, запевняючи в уникненні катастрофічних конфліктів, їхні обіцянки продовжити діалог і засудити ядерну війну насправді не мають реального змісту, окрім риторичних висловлювань.
Журналіст вважає, що розділ, присвячений збільшенню виробництва та постачання нафтопродуктів, є своєрідним жестом на адресу Путіна, як одного з ключових постачальників викопного пального. Окрім того, в документі викликає увагу критика Міжнародного кримінального суду, що нещодавно також викликала незадоволення у Вашингтоні.
Цурчер відзначає, що єдиним питанням, в якому лідери трьох країн дійсно знайшли спільну мову, є думка про те, що міжнародні організації, що мають на меті контролювати виконання світового права, не повинні мати суттєвих важелів впливу.
"Зустріч, яка насправді не планувалася"
Депутат від Консервативної партії Великої Британії та колишній чиновник Джеремі Гант охарактеризував цю зустріч як "саміту, який не повинен був відбутися", згідно з повідомленням BBC. В ефірі програми "Світ в одному" на Radio 4 він зазначив, що ці переговори слугують "подарунком" Володимиру Путіну, який є відповідальним за найбільший збройний конфлікт в Європі з часів Другої світової війни. Політик вважає, що такий формат зустрічі надає російському президенту додаткового авторитету, посилює його позиції та, ймовірно, призведе до затягування конфлікту.
Ще більш тривожним сигналом Гант вважає те, що США фактично перестають бути лідером вільного світу. Він зауважив, що жоден інший американський президент не пішов би на такий крок, тоді як Дональд Трамп готовий відкласти решту справ заради гучних заголовків.
Охарактеризувавши Трампа як "укладача угод", британський депутат припустив, що американський лідер відчайдушно прагне знизити ціни на пальне в США, які стали причиною поразок його партії на проміжних виборах. За словами Ганта, натомість Трамп, імовірно, натякає на певне послаблення санкцій проти Росії як великого експортера енергоносіїв, що лише дасть Москві додаткові кошти для фінансування війни проти України.
Які коментарі звучать щодо зустрічі Трампа, Путіна та Сі в Україні?
Журналіст і політичний аналітик Віталій Портников на своєму YouTube-каналі охарактеризував спільну декларацію, що стала результатом тристоронньої зустрічі лідерів у Китаї, як заздалегідь узгоджений документ, що проголошує "все хороше і проти всього поганого", який не матиме реального втілення. Він зазначив, що пункт, що стосується реформування ООН, є марним через відсутність консенсусу в Раді Безпеки, зокрема з боку Великої Британії та Франції. Крім того, обіцянки щодо стабільних поставок нафтопродуктів ставляться під сумнів через підтримку Ірану з боку Москви та Пекіна в умовах напруженості в Ормузькій протоці. Також критика Міжнародного кримінального суду не матиме жодного ефекту, оскільки жодна з трьох країн не є його членом.
Водночас журналіст припускає, що Трамп може використати тезу про енергетичну стабільність для тиску на Україну через удари по російських НПЗ, які вже скоротили переробку на 45%, тоді як Пекін закликами до ядерного роззброєння лише уникає реальних переговорів і прикриває стрімке нарощування власного арсеналу.
На думку Портникова, саме російська сторона дотиснула партнерів до ухвалення такого "беззубого" документа, щоб зафіксувати хоч якийсь формальний результат саміту в Шеньчжені.
Політолог Олег Саакян у коментарі РБК-Україна заявив, що спроба Москви створити ілюзію нової "Ялти" провалилася, а сама зустріч стала протокольною демонстрацією, де кожен вирішував власні іміджеві завдання.
Саакян наголосив, що за півтори години з урахуванням перекладу на три мови провести змістовні переговори було фізично неможливо, тому для Росії цей саміт перетворився на "найдорожчу в історії фотосесію". На переконання політолога, зустріч ніяк не вплине на перебіг війни в Україні, адже інтереси трьох держав розходяться, а сучасний світ із такими впливовими гравцями, як Індія, Туреччина чи арабські країни, уже не дозволяє двом-трьом столицям кулуарно ділити сфери впливу.