Які результати судового процесу над Юлією Тимошенко та чому цей випадок нагадує нам про минулі події?
Нема потреби повторювати купу злих жартів про Юлію Тимошенко, які за останні пару днів просто наводнили український інтернет, на кшталт того, що кожен другий президент України намагається посадити її в тюрму.
Проте, не можна не помітити, що образ Юлії Тимошенко з її характерною косою, одягненою в біле пальто (і це не метафора), яка сидить на лаві підсудних із можливістю отримання від п'яти до десяти років тюремного ув'язнення, безсумнівно, у багатьох викликає відчуття дежавю.
Ніби це вчора (ну, максимум позавчора), а не у 2011 році її - на той момент лідерку опозиції - намагався запроторити за ґрати тодішній президент Віктор Янукович, і йому це, зрештою, вдалося.
Сьогодні поведінка Юлії Тимошенко викликала спогади про ті часи, коли вона характеризувала суддю у своїй справі як нелюда і відкрито виявляла презирство до "Печерського судилища", яке згодом буде визнано політично вмотивованим.
Сьогодні ситуація ще не дійшла до критичної межі, але Тимошенко постійно переривала прокурора, суддю та навіть своїх адвокатів своїми запальними виступами. В якийсь момент суддя змушений був попередити, що може попросити її покинути залу суду.
Однак, навіть неозброєним оком було видно, що Тимошенко готова до загострення конфлікту. Протягом п’яти годин сьогоднішнього засідання вона неодноразово заявляла, що в Україні наявний "фактично фашистський режим" і що панує "сталінізм".
Юлія Тимошенко заявила про себе і свою команду як про незмінних оборонців України від загрози втрати незалежності, небезпечного зовнішнього впливу та агресивних корпорацій, які прагнуть знищити традиційні цінності і, що найважливіше, український народ.
Вона стверджувала, що її хочуть очорнити напередодні виборів (хоча ніщо не вказує на те, що найближчим часом може стартувати будь-яка кампанія). Що сучасні технології дозволяють фальсифікувати будь-який запис розмови, у тому числі й той, фрагмент якого виклало у відкритий доступ НАБУ.
Іншими словами, Тимошенко порушувала важливі теми, піднімаючи питання, які стосуються не лише національних, але й міжнародних аспектів політики, з притаманною їй амбіційністю.
Прокурор, навпаки, зосередився на дрібницях. Він стверджував, що Юлія Тимошенко намагалася дестабілізувати парламентську більшість, підкупаючи депутатів.
Представник обвинувачення продовжував, що вже згадані записи можуть слугувати підтвердженням. Також, знайдені матеріали, які були вилучені під час несподіваного обшуку в офісі партії, можуть підтвердити цю інформацію. Крім того, парламентар, який вирішив співпрацювати з НАБУ, може надати важливі свідчення, хоча прокурори поки що утримуються від називання його імені (прізвище Ігоря Копитіна згадувала лише Юлія Тимошенко; правоохоронці наразі не коментують її заяви). На завершення прокурор зазначив, що хоча доказів може бути не так багато, вони є беззаперечними.
Здається, що обидві сторони не в захваті від ухваленого рішення щодо запобіжного заходу. З одного боку, Юлії Тимошенко не було призначено електронний моніторинг, і розмір застави зменшили в півтора рази. Проте сама вона зазначила, що не має ані 50, ані 33 мільйонів гривень для внесення цієї суми.
З іншого боку, у неї конфіскували закордонні паспорти і заборонили контактувати з 66 депутатами Верховної Ради (важко уявити, як можна реалізувати цю заборону в кулуарах парламенту).
Проте в цьому випадку важливо підкреслити інший аспект.
Якщо такі пристрасті вирували під час банального засідання про вибір запобіжного заходу, складно навіть уявити собі, якою буде температура в залі суду, коли дійде до розгляду справи Тимошенко по суті.
