На початку — корупційні схеми та олігархи: які прогнози щодо вступу України до ЄС у 2027 році надають європейські джерела.
Україна має сфокусуватися на пріоритетних реформах, кажуть в ЄС.
Шлях України до Європейського Союзу має історичне значення з кількох причин: вперше країна реалізує всі етапи реформ під час війни. Крім того, вперше в історії вступ держави до ЄС має стати важливою частиною мирної угоди, що передбачає закінчення бойових дій.
Мова йде про "Пакет процвітання" (або Prosperity Package англійською), який є концепцією відновлення України після війни. Відповідно до цього плану, Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір мобілізувати 800 мільярдів доларів у вигляді державних і приватних інвестицій для відновлення країни, щойно Росія завершить своє повномасштабне вторгнення.
У той же час у цьому документі підкреслюється, що швидкий процес інтеграції України до Європейського Союзу є ключовою умовою для забезпечення її економічного розвитку в майбутньому. Київ має високі сподівання: президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна планує стати членом ЄС вже у 2027 році.
Нещодавно, під час розмови з канцлером Австрії Крістіаном Штокером, президент підкреслив, що членство України відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки не тільки для Києва, а й для всієї Європи. Він також зазначив, що спільна безпека континенту стає можливою завдяки внескам України в сферах безпеки, технологій та економіки.
"Саме тому ми говоримо про конкретну дату -- 2027 рік -- і розраховуємо на підтримку нашої позиції з боку партнерів", -- підкреслив президент України.
Справа не лише в Обрані
Брюссель залишається при своїй позиції: вступний процес визначається на основі заслуг, а "Пакет процвітання" не встановлює жодної конкретної дати для вступу України. Прийняття будь-яких незвичних рішень щодо зміни процедур залежить від керівництва ЄС.
Безумовно, ми вже неодноразово підкреслювали, що вступ України до Європейського Союзу є не лише запорукою безпеки, а й після укладання мирної угоди стане важливим чинником для економічного розвитку країни.
Що стосується специфічних перемовин із країнами-учасницями, то Європейська Рада є відповідним майданчиком та форматом для їх проведення. Наразі я не можу надати більш конкретних вказівок з цього питання", -- зазначила 26 січня під час пресконференції речниця Європейської Комісії Паула Піньо.
З огляду на те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наполегливо стверджує, що "протягом наступних ста років" в угорському парламенті не знайдеться голосів на підтримку вступу України до Європейського Союзу, важко очікувати швидких змін, які могли б покращити ситуацію для Києва. Такі рішення в сфері зовнішньої політики приймаються за принципом одностайності всіх країн-членів.
Потенційно ситуація може змінитися в квітні, адже на Угорщину чекають вибори, що можуть принести зміну влади у країні. Однак "жовтих карток" можна чекати й з боку інших держав. Наприклад, президент Польщі Кароль Навроцький вже зазначив, що процес вступу до ЄС "є дуже складним", тому 2027 рік як дата можливого приєднання України є "малодосяжною" перспективою.
Або ж розглянемо ситуацію з Францією, яка в минулому підтримувала Польщу в її зусиллях протистояти українським аграрним товарам.
Україна займає лідируючу позицію серед виробників сільськогосподарської продукції в Європейському Союзі, тож французькі аграрії, безумовно, матимуть свої власні занепокоєння стосовно ситуації в Україні.
"Деяким країнам зручно так би мовити ховатися за спиною Орбана, який є публічним критиком вступу України до ЄС, і водночас поділяти деякі з його думок, але публічно залишатися на боці українців", -- описує "Телеграфу" обізнане дипломатичне джерело.
Інше джерело з дипломатичних кіл ЄС, яке цитує "Телеграф", підтверджує, що тривають зусилля у пошуку "новаторських рішень", щоб процес інтеграції України в ЄС відбувався "якомога швидше", проте без встановлення прецедентів. Це необхідно, оскільки в майбутньому інші країни можуть посилатися на український випадок як на виняток із загальних норм і намагатися домогтися аналогічних поступок для себе.
Як відбувається процес приєднання до Європейського Союзу?
Важливо усвідомлювати, що всі країни-кандидати, включаючи Україну, повинні провести реформування свого національного законодавства, щоб адаптувати його до стандартів і вимог Європейського Союзу. Цей процес реалізується поступово через 35 переговорних глав, які об'єднані в шість кластерів. Цю структуру називають acquis ЄС.
* Кластер 1: Базові принципи -- ініціює та завершує процеси переговорів. Охоплює такі аспекти, як верховенство закону, справедливість, основні права людини, ефективність демократичних інституцій та управлінські механізми держави.
Кластер 2: Внутрішній ринок охоплює обіг товарів, людей, послуг і капіталу, а також аспекти конкурентної політики.
Кластер 3: Конкуренція та інклюзивний розвиток — включає в себе цифрову трансформацію, медіа, податкову систему, соціальні ініціативи та освітні реформи.
Кластер 4: Екологічна програма та стійкі зв'язки — охоплює політику у сфері транспорту, енергетичні питання, транс'європейські інфраструктури, а також питання екології і зміни клімату.
* Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості -- охоплює аграрну політику, продовольчу безпеку, ветеринарний та фітосанітарний контроль, рибальство, а також фінансові питання.
Кластер 6: Зовнішні зв'язки — охоплює питання зовнішньої політики, а також аспекти безпеки та оборони.
Запуск першого переговорного кластера "Основи" символізує початок переговорного процесу з країною-кандидатом. Цей важливий крок повинен отримати підтримку з боку всіх 27 держав-членів. Україна вже готова до відкриття всіх кластерів, адже Уряд підготував переговорні позиції для кожного з них. Однак єдиною перешкодою залишається політичний блок, ініційований Будапештом.
Один із наших співрозмовників звертає увагу на те, що реалізація четвертого кластеру, пов'язаного з енергетикою, може виявитися однією з найскладніших. Анонімне джерело підкреслює не лише критичну ситуацію в енергетичній системі України через російські напади, а й історичну монополізацію цього сектору промисловими групами та олігархами.
В останньому Звіті про розширення ЄС йдеться про те, що 2024 року енергетика входила до трійки секторів з найбільшою кількістю корупційних справ високого рівня, з численними розслідуваннями щодо закупівельних махінацій, розкрадання енергоресурсів і маніпуляцій з цінами. Врешті у березні минулого року Міністерство енергетики затвердило антикорупційну програму на найближчі два роки.
У Європейській комісії, в свою чергу, підкреслювали важливість усунення політичного впливу на керування державними енергетичними підприємствами.
Та навіть якщо припустити політичне розблокування переговорів, а також швидкий рух всіма переговорними кластерами, чимало часу може зайняти сам процес погодження фінальної Угоди про вступ України до ЄС, адже вона має бути ратифікована усіма державами-членами відповідно до їхніх національних процедур, а також Європейським парламентом. Як писав раніше "Телеграф", на це може піти мінімум рік.
Що Брюссель очікує від України цього року
На даному етапі відбувається процес фронт-лоадингу, що означає продовження технічних переговорів. Наприкінці 2025 року Європейська Комісія отримала від країн-членів рекомендації, які надають Україні можливість реалізовувати реформи в рамках переговорних кластерів один, два і шість, а також виконувати заплановані зобов'язання.
"Під час неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові в грудні 2025 року, Україна підтвердила свою рішучість і надалі впевнено рухатися шляхом європейської інтеграції. Зокрема, шляхом оперативної імплементації всіх рекомендацій, викладених у Звіті про розширення за 2025 рік, дорожніх картах у сфері верховенства права та плані дій щодо національних меншин.
На зустрічі Європейська комісія разом із державами-членами висловили свою одностайну підтримку амбіціям України щодо вступу до Європейського Союзу. "Україна є невід'ємною частиною європейської спільноти, і ця зустріч ясно це продемонструвала", -- підкреслив речник Єврокомісії у коментарі для "Телеграфу".
Він нагадує що Україна та Європейська Комісія спільно визначили та схвалили 10 конкретних кроків щодо реформ на цей рік.
Ці ключові реформи мають на меті пришвидшити реалізацію найважливіших ініціатив у галузі верховенства права та антикорупційної боротьби. Вони підкреслюють відданість України зміцненню своїх інститутів, сприятимуть значному прогресу в рамках реформ, закладених у кластері "Основи", а також забезпечать подальший рух країни у напрямку європейської інтеграції.
Європейська комісія готова всебічно підтримувати цю амбіцію", -- зазначає речник.
Серед інших аспектів план включає:
* внесення поправок до Кримінального процесуального кодексу та інших нормативних актів з метою забезпечення оперативного і ефективного правосуддя;
* посилення самостійності НАБУ та САП, а також забезпечення захисту їхньої компетенції від маніпуляцій і неналежного тиску;
* всебічний перегляд процедури призначення та звільнення Генерального прокурора;
* перетворення Державного бюро розслідувань (ДБР);
* Термінове призначення суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які успішно пройшли міжнародну оцінку.
* ухвалення Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.
"Європейська Комісія залишається твердо відданою просуванню процесу вступу України до Європейського Союзу та підтримці швидкого прогресу ключових реформ", -- додає речник.
Таким чином, для України 2027 рік виступає не лише як дата в календарі, а й як важливий політичний орієнтир: це сигнал для партнерів про серйозність її намірів і готовність здійснювати найскладніші реформи навіть в умовах війни. Що стосується Брюсселя, то для нього залишається принциповим підхід "заслуги понад усе", адже будь-яке відступлення від усталених процедур може створити прецедент, що матиме свої наслідки.
