Суть проблеми не лише в атаках на нафтопереробні заводи. Експерт пояснив, що насправді є причинами глобальної паливної кризи і чому Україна стає об'єктом звинувачень.
Глобальна паливна криза в першу чергу викликана зменшенням постачань нафти з Близького Сходу та нестачею нафтопереробних потужностей, а не атаками України на російські нафтопереробні заводи.
Цю інформацію в інтерв'ю для Radio NV озвучив керівник консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн.
Він зазначив, що вимоги Заходу до України зупинити напади на російські нафтопереробні заводи не беруть до уваги обсяги проблем, які виникли внаслідок конфлікту на Близькому Сході.
"Насправді така політика партнерів нагадує ситуацію, коли люди не помічають слона в кімнаті. Виходить, що в усьому винна Україна", -- заявив Куюн.
Він підкреслив, що, за попередніми оцінками, українські атаки зменшили постачання нафти та нафтопродуктів з Росії на світовий ринок приблизно на 1-1,5 мільйона барелів. Крім того, за його словами, ситуація навколо Ірану вплинула на обсяги постачання, які становлять близько 10-12 мільйонів барелів на добу.
"Отже, це в десять разів більше на день. І хто ж, насправді, несе за це відповідальність?" -- зазначив спеціаліст.
Куюн зазначив, що якби не війна з участю Ірану, відсутність російського дизельного пального на глобальному ринку залишилася б практично непоміченою.
Одночасно, як зазначив експерт, глобальний ринок стикається з реальною недостачою нафтопереробних потужностей. У Європі в період пандемії COVID-19 було закрито численні підприємства, а більшість з тих, що залишилися, мають застаріле обладнання.
"Тому існує об'єктивна проблема нестачі пального", -- зазначив Куюн.
Ця ситуація особливо помітна на ринку дизельного пального. За словами експерта, якщо раніше бензин і дизель у котируваннях коштували приблизно однаково -- близько 1000 доларів за тонну, то зараз бензин коштує близько 1300 доларів, а дизель -- 1650 доларів.
"Таким чином, ціна на дизель значно зросла, що явно вказує на наявність проблем та дефіциту саме в цьому паливі," – зазначив Куюн.
Раніше повідомлялося, що Московський нафтопереробний завод, що належить компанії "Газпром нафта", призупинив переробку сирої нафти після того, як унаслідок атаки українських безпілотників на установки первинної перегонки спалахнули пожежі.
Обидві основні установки з перегонки сирої нафти на підприємстві загорілися після падіння безпілотників на територію об'єкта. Установка АВТ-6 нафтопереробного заводу має потужність 21 400 тонн на добу, що становить 53% від загальної потужності заводу, тоді як комбінована установка з переробки нафти EURO+ має потужність 18 800 тонн на добу, що становить решту 47%.
Паливо, вироблене Московським НПЗ, не продається на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.
У Самарі після атаки дронів спалахнула пожежа на Куйбишевському нафтопереробному заводі . Загорілася установка АВТ-5 -- атмосферно-вакуумна трубчатка № 5, тобто установка первинної переробки нафти.
Генеральний штаб України заявив, що удари Сил оборони України по російських нафтопереробних підприємствах вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ . Президент України Володимир Зеленський підтвердив цифру у 45%.
БПЛА атакували нафтопереробний завод у Пермі. Унаслідок атаки було пошкоджено установку АВТ-5.
20 вересня 2026 року, у телефонній бесіді з українським президентом Володимиром Зеленським, президент США Дональд Трамп неодноразово закликав зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Він вважає, що ці удари сприяють підвищенню світових цін на дизельне паливо.