США можуть зменшити свою військову присутність у Європі: які наслідки це матиме для України та НАТО.
Адміністрація Трампа розколота: одна частина хоче вивести війська з Європи, інша -- блокує ці кроки. Тим часом Європа скоротила оборонні замовлення для американського ВПК на 300 мільярдів доларів і готується до забезпечення власної безпеки. Що це означає для України і чому все вирішиться після виборів до Конгресу -- розбирався Фокус.
За інформацією The Wall Street Journal, міністр оборони США Піт Хегсет у червні мав намір повідомити союзникам по НАТО про суттєве зменшення американської військової присутності на території Європи. Проте цей план залишився нереалізованим. Як зазначає видання, його блокували державний секретар Марко Рубіо та інші високопосадовці адміністрації Дональда Трампа. Замість цього було ухвалено рішення про проведення шестимісячного аналізу розташування американських військ у Європі.
Це перший сигнал про те, що всередині адміністрації Трампа немає єдиного бачення майбутньої ролі США у європейській безпеці. Якщо частина команди виступає за швидке скорочення американської присутності, а інша -- фактично блокує такі кроки, виникає питання, якою буде довгострокова політика Вашингтона щодо НАТО, стримування Росії та підтримки України.
Для України це має вирішальне значення, оскільки американські військові сили в Європі становлять один із основних аспектів безпеки східного краю НАТО та організації підтримки для Києва.
Трамп свідомо затягує процес, пригрожуючи можливістю залишити свою посаду.
По суті, як зазначає у коментарі Фокусу військовий експерт Олег Жданов, США й раніше планували скорочення контингенту, але, можливо, не в таких масштабах. Однак Дональд Трамп почав шантажувати Європу питанням безпеки, заявляючи, що вона не в змозі захистити себе, а Америка за свої гроші її захищати не буде. І заявив, що виводить війська. Але мова йде про виведення контингентів з Німеччини та інших країн, а не з Польщі, де, навпаки, розгортається ціла американська дивізія і будується велика військова база вартістю 2,5 мільярда доларів. Однак, виводячи контингенти з Європи, Сполучені Штати втрачають контроль над самою Європою.
"Європа стає більш самостійною, більш незалежною від США. Тим більше що Еммануель Макрон очолив цей рух: вони нарешті взяли до рук Статут Євросоюзу, уважно його прочитали, а там один із головних розділів -- створення Об'єднаних сил безпеки в Європі. Це прописано законодавчо в ЄС, про що вони й оголосили. І тоді діпстейт, "глибинна держава", проти якої завзято бореться Трамп, вступила в гру. Бачите, Європа, як виявилося, не так вже й сильно залежить від США", -- підкреслює військовий експерт.
Крім того, Європа не проявила активності у конфлікті в Ормузькій протоці, де вона імплементує приблизно 5% своєї нафтової потреби та близько 8-10% газу. Хоча Трамп наразі постачає їм свій зріджений газ замість російського, американська нафта залишилася без попиту. Існує ймовірність, що Європа може відмовитися і від газу з США. Таким чином, триває внутрішня конкуренція, де кожен прагне виявити свою перевагу.
На думку Жданова, якщо Сполучені Штати вирішать вийти з Європи, це не матиме жодного впливу на Україну. Натомість, США самі зазнають значних втрат, оскільки вже втратили оборонні контракти на мільярди доларів.
"Ми зосереджуємо свою увагу в основному на Європі. І, як свідчать її офіційні заяви, Європа активізує свій військово-промисловий комплекс та збільшує обсяги виробництва. Цікаво, що Рютте ввічливо запевнив: 'Ні, ні, ні, ми залишимося друзями з Америкою, все буде гаразд, будемо знаходити спільну мову, покращувати наші відносини'. Однак насправді європейські держави зменшили замовлення на оборонну продукцію в США на 300 мільярдів доларів. Це сталося після певних подій, і тепер ці кошти будуть спрямовані на укріплення оборонного потенціалу європейських виробників." – підкреслив експерт.
Але й сам Трамп тягне час, погрожує піти, але не йде. За півроку може багато чого змінитися, і все може перевернутися з ніг на голову. А Україні Європа потрібна як система колективної безпеки. У американців, окрім НАТО, є ще 17 країн-союзників -- прямих союзників, і вони виконують зобов'язання, як в Ізраїлі, постачають озброєння. Україна ж цей момент упустила і не стала його розвивати.
"Європа є нашим найближчим сусідом, і без її підтримки нам не обійтися; в одиночку ми не зможемо протистояти Російській Федерації. Тому для нас важливо, щоб Європа виступала як система колективної безпеки," - зазначає експерт.
Європа поступово дистанціюється від Сполучених Штатів.
Як зазначає політолог Руслан Бортник, між адміністрацією Трампа та європейськими лідерами виникла певна напруга, пов'язана із забезпеченням безпеки на континенті та присутності США. Ця напруга пройшла через кілька етапів. Спочатку розгорнулася жорстка дискусія про необхідність збільшення військових витрат до 5% ВВП кожної європейської країни, яка почалася у 2025 році. Трамп наполягав на тому, щоб європейські країни взяли на себе ці зобов'язання, навіть коли більшість із них ледь досягали 2% ВВП. Цікаво, що Іспанія, яка є одним із найбільших критиків адміністрації Трампа, має найнижчі оборонні витрати в Європі. Дискусія про 5% ВВП передбачала виділення додаткових ресурсів, значна частина яких, слід зазначити, повинна була йти на закупівлю американської зброї та інвестиції в військово-промисловий комплекс.
Потім було ще кілька криз, пов'язаних із тим, що європейці хотіли, щоб США активніше протидіяли Росії у військовому плані, а США відмовлялися від будь-яких моделей або участі в моделях, які могли б призвести до прямого зіткнення з Росією.
Ну і останнє -- це війна на Близькому Сході, коли європейські союзники США відмовили їм у підтримці, хоча й надавали свою інфраструктуру, але не всю. І відмовили у військовій підтримці -- тобто не виділили свою авіацію та флот для бойових дій проти Ірану. І це ще більше загострило ставлення Трампа до Європи.
"Тому зараз, незважаючи на відсутність формального розриву відносин, у США не ведеться серйозної дискусії щодо виходу з НАТО або повного виведення своїх військ з Європи. США чудово розуміють, що вихід із НАТО або виведення військ з Європи призведе до катастрофічного падіння їхнього впливу на європейському континенті. А це не в інтересах США, з огляду на те, що Європа перетворилася на один із ключових ринків для американської зброї, американської енергетики, скрапленого газу та всього іншого. Тому США на це не йдуть", -- каже Фокусу Бортник.
Але всередині відбуваються два процеси. По-перше, триває перегрупування військ. У деяких країнах, які, на думку Трампа, є недружніми до нього, чисельність американських військ зменшується. Водночас, наприклад, у Польщі чисельність буде зростати.
"Триває процес перегрупування, який можна вважати першим етапом. Другим етапом є, по суті, неформальне скасування американських гарантій безпеки для країн Європи. Коли сьогодні Європа піднімає питання можливої війни з Росією, США чітко сигналізують, що не планують втручатися, а отже, не стануть захищати своїх союзників у НАТО. Це і є другий етап. А третій етап стосується технологічного переорієнтування: найсучасніші види зброї та важливі постачання перенаправляються до Близького Сходу", -- зазначає експерт у сфері політики.
Перед виборами в США настане тиша.
Всі події, що відбуваються, негативно впливають на позицію України, оскільки 70% НАТО складають Сполучені Штати. У цій ситуації Україні важко розраховувати на підтримку з боку Альянсу.
Нам стало очевидно, що НАТО не готове надати Україні жодних гарантій безпеки, а тим більше їх посилювати. У зв'язку з цим, ми змушені шукати альтернативні підходи, створюючи тимчасові коаліції, такі як коаліція охочих або формати NORDIC, а також інші об'єднання країн, які готові нам допомогти. НАТО, яке колись було нашим основним союзником, більше не виконує цю роль. Додатково, інтеграційні процеси України в НАТО призупинено, а питання про можливий вступ країни в Альянс знято з порядку денного. Європа наразі не може вважатися повністю суверенною, оскільки не має адекватних гарантій безпеки. Її ядерний потенціал не відповідає російському, а також бракує сучасних технологій, таких як ракета-розвідка та супутникова розвідка. Це ускладнює здатність Європи компенсувати зменшення американської присутності, – зазначає Бортник.
Загалом, на думку політолога, попри зусилля європейських еліт, європейська безпека сьогодні перебуває у найбільш вразливому становищі після Другої світової війни. Для України це критично: ключові союзники, але недостатньо сильна Європа, яка самостійно не може втримати Росію в рівновазі, не може надати Україні достатньої допомоги -- ані у військово-політичному плані, ані у вигляді повноцінних гарантій безпеки.
Проте протягом шести місяців, які США відвели для ухвалення фінального рішення, може відбутися безліч змін.
Політолог зазначає, що рішення буде ухвалено після проведення проміжних виборів у США. Сьогодні всі з нетерпінням чекають на результати виборів до Конгресу. Якщо демократи зможуть перемогти хоча б в одній з палат, це, безсумнівно, призведе до спроби відновити співпрацю з Європою та підвищити рівень підтримки України. Проте, якщо результати виборів виявляться несприятливими для демократів, і республіканці збережуть свою більшість, що, звісно, є менш імовірним, то слід очікувати продовження політики ігнорування з боку США до завершення президентського терміну Трампа в 2029 році.
Нагадаємо, 18 червня міністр оборони США оголосив про новий перегляд розміщення американських військ у Європі та пригрозив призупинити виплату частини внесків США до НАТО, якщо союзники, які користуються перевагами програми, не виконають своїх зобов'язань щодо витрат на оборону.
Також раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує скоротити резерв військових ресурсів, які США могли б задіяти для надання допомоги європейським країнам альянсу в разі серйозної кризи або нападу.
