Тактика морського тиску: чому Росія знищує цивільні кораблі в районі НАТО - Снєгирьов

У новій колонці для 5.UA військовий аналітик Дмитро Снєгирьов детально розібрав активізацію ворожого терору в Чорноморському басейні

Напади на торговий флот у Чорному морі.

Атаки безпілотників на цивільні торгові судна в Чорному морі значно посилилися і вийшли за межі українських морських шляхів, охоплюючи міжнародні води та економічні зони держав НАТО. Недавні події, що мали місце 5-6 жовтня 2026 року, призвели до загибелі членів іноземних екіпажів та затоплення комерційних суден.

Напередодні з'явилася інформація про напад російських безпілотників на судно ROYAD MAMMADOV, яке ходило під турецьким прапором. Корабель, що транспортував кукурудзу, знаходився неподалік румунських берегів. В результаті атаки загинули капітан і ще один член екіпажу, тоді як 11 моряків вдалося евакуювати на сушу.

У винятковій морській економічній зоні Болгарії російські безпілотники здійснили напад на два вантажні судна, що належать турецьким компаніям. Одне з них, ALFA WATAN, затонуло, тоді як на іншому суховантажі виникла пожежа. Болгарським рятувальникам вдалося врятувати 18 членів екіпажу. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Румунії, в результаті цього інциденту загинули дві особи.

На цьому фоні виникає важливе запитання: чи слід вважати атаки російських безпілотників на цивільні судна в зонах відповідальності країн НАТО актом агресії проти Альянсу, і які наслідки можуть бути від ряду подібних випадків.

Обмеження на суші та блокування морських шляхів Чорного моря

Водночас удари по цивільному судноплавству у Чорному морі мають значно ширшу мету, ніж ураження окремих кораблів.

Протягом літнього сезону було зафіксовано близько 50 нападів на кораблі, що транспортували вантажі з України або в українські порти. Важливо зазначити, що на фоні фактичного блокування портової інфраструктури України країни Європейського Союзу приймають рішення, які обмежують можливості України в експорті сільськогосподарських товарів залізничним транспортом.

Нагадую, що Польща і Румунія офіційно оголосили про неможливість збільшення обсягів транзиту українського зерна через свої території у зв'язку з загостренням ситуації в Чорному морі. Це рішення ускладнює функціонування сухопутних логістичних маршрутів ЄС і створює ризики для вивезення мільйонів тонн аграрної продукції.

Міністерство інфраструктури Польщі оголосило, що не має наміру впроваджувати нові заходи для збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції. Вони обґрунтовують це перевантаженням залізничних вузлів, а також тиском з боку польських фермерів.

В Єврокомісії підкреслюють, що ведуть активні переговори з усіма державами-членами, щоб запобігти виникненню нових логістичних перешкод. Брюссель акцентує, що транспортування українського зерна є важливим аспектом світової продовольчої безпеки, і що будь-які обмеження можуть мати негативний вплив на ринки Близького Сходу, Африки та Азії.

Варто зазначити, що після цього резонансного рішення країна-окупант різко активізувала удари по судноплавству в Чорноморському басейні.

Економічні впливи на Україну

Одним із ключових наслідків дій агресора є спроба заблокувати морський експорт України. Судноплавні брокери оцінюють, що якщо до липня в портах Великої Одеси щомісяця заходили сотні суден, то після зміни стратегії ворога та серії атак на цивільні кораблі порти Одеси, Чорноморська та Південного опинилися у критичній ситуації, а їхня здатність обробляти вантажі зменшилася щонайменше на 30%.

Це негативно впливає на міжнародний статус Києва, фінансові надходження до бюджету та діяльність транспортних компаній. Внаслідок зростання ризиків, судноплавні фірми змушені збільшувати тарифи на страхування, що призводить до подорожчання українського експорту.

Головним наслідком російського терору стало не лише фізичне руйнування терміналів, а й рішення міжнародних компаній повністю відмовитися від заходження в порти України. Якщо раніше судновласники йшли на ризики, то після атак у жовтні 2026 року в нейтральних водах та економічних зонах країн НАТО небезпека стала гарантованою.

Міністерство аграрної політики України передбачає, що тривала блокада портів призведе до втрат для держави щонайменше у 8 мільярдів доларів недоотриманої виручки до середини 2027 року. Ця сума становитиме приблизно 20% від загального експортного доходу країни за минулий рік.

Україна розраховувала експортувати морем та суходолом 64 млн тонн агропродукції, проте через блокування глибоководних гаваней реалістично вдасться вивезти заледве половину від запланованого.

Отже, Москва прагне не тільки ослабити економіку України, але й усунути її з міжнародних агроринків, зайнявши її позиції.

Відмова кремля від перемир'я та санкційний шантаж

Ця операція має багатогранний характер. Не випадково країна-агресор відмовилася від української пропозиції про перемир'я, що передбачала утримання від атак на цивільні судна в Чорноморському регіоні.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що за підсумками переговорів у Брюсселі, всі дипломатичні зусилля наразі зазнали невдачі. Країни-посередники, які намагалися встановити контакт із Москвою, підтвердили, що Кремль рішуче відкидає будь-які варіанти компромісу.

Міністерство закордонних справ Росії відкрито обґрунтовує свою відмову посиланням на те, що умови раніше підписаних угод не дотримуються, а Захід не знижує тиск санкцій на російський експорт сировини, добрив та банківські транзакції. Москва прагне домогтися скасування основних фінансових обмежень в обмін на гарантії безпеки для цивільних морських перевезень.

Реакція держав НАТО та дипломатичні важелі

Окреме питання - реакція держав НАТО, поблизу території яких відбуваються такі атаки. Йдеться передусім про Румунію та Болгарію, біля берегів яких фіксують російські безпілотники, а також Туреччину, судна під прапором якої вже неодноразово потрапляли під удар.

Після атак російських дронів Болгарія закликала активувати 4-ту статтю Договору НАТО для проведення консультацій через пряму загрозу безпеці судноплавства.

Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев висловив категоричний протест і рішуче засудив напад повітряних і морських дронів на два торгові судна в межах виключної економічної зони держави.

"Інцидент, який призвів до затоплення одного з кораблів, є явним порушенням норм міжнародного морського права."

Через надзвичайну подію в Болгарії негайно скликали екстрену нараду за участю профільних міністерств (оборони, внутрішніх справ, транспорту, довкілля), Офісу президента та спецслужб.

Хочу підкреслити, що країни НАТО не завжди ліквідують російські повітряні об'єкти, навіть у ситуаціях, коли вони вторгаються в їхній повітряний простір. Такі випадки, зокрема, були зафіксовані в Польщі.

Причини цієї обережності варіюються. Польський уряд, зокрема, прагне уникнути відкритої ескалації з Москвою. У свою чергу, Румунія займає більш рішучу позицію, оголошуючи про готовність збивати російські атаки.

Одним із можливих рішень може стати військовий супровід цивільних суден. Цю практику нещодавно використовувала Росія для охорони своїх кораблів, що належать до так званого "тіньового флоту". Однак для країн НАТО це означатиме підвищення витрат та потребу в залученні додаткових військових сил.

На сьогоднішній день Київ разом із партнерами активно працює над пошуком як дипломатичних, так і військових шляхів для відновлення безпеки на морських шляхах. Одним із напрямків є залучення систем протиповітряної оборони НАТО в акваторії Чорного моря.

Серія таких інцидентів дозволяє росії одночасно перевіряти можливості систем ППО країн Альянсу та межі їхньої політичної реакції -- зокрема те, за яких умов союзники готові перейти від заяв до реальних дій.

З точки зору міжнародних норм, вторгнення в повітряний простір суверенної країни розглядається як серйозний акт агресії і порушення її суверенітету. Держава має законне право знищити військові об'єкти, такі як літаки, ракети або безпілотники, які вторглися в її повітряний простір без дозволу. Наприклад, у 2015 році Туреччина збила російський літак Су-24, що призвело до дипломатичної кризи, але не викликало війни.

На жаль, наразі ми спостерігаємо досить обережну реакцію з боку наших сусідів, якщо висловлюватися м'яко.

Головна мета російських ударів по портах та цивільних суднах - повністю позбавити Україну морського експортного виторгу. Оскільки Чорне море є ключовим фінансовим каналом для українського агросектору, кремль використовує відмову від перемир'я як інструмент довгострокового економічного тиску, намагаючись спровокувати кризу та банкрутство українських фермерів.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила свій осуд щодо дій агресора:

"Атаки на цивільні судна є недопустимими."

Вона також запевнила у повній солідарності з країнами східного флангу НАТО і ЄС.