Світ після адміністрації Трампа не зможе відновити попередній стан справ: NYT представила три можливі сценарії розвитку подій.
Навіть після того, як Дональд Трамп залишив пост президента США, світ більше не повернеться до моделі міжнародних відносин, яка існувала після Другої світової війни. Зростання впливу Китаю, агресія Росії проти України та зниження ролі ліберальної демократії вже призвели до трансформації глобального балансу сил.
Про це пише оглядач The New York Times Серж Шмеманн. Він розглядає три можливі сценарії розвитку світу приблизно на найближчі 12 років, наголошуючи, що це не точний прогноз, а варіанти майбутнього, сформовані на основі розмов із фахівцями.
Автор зазначає, що Трамп став символом змін у самих США та їхній ролі у світі. Навіть його наступник навряд чи зможе повернути міжнародний порядок до попереднього стану. Китай перетворився на головного економічного конкурента Вашингтона, росія продовжує становити військову загрозу Європі, а демократичні інститути слабшають у різних країнах.
Найбільш позитивний варіант розвитку подій звучить так: "Америка відновлює свої позиції".
До влади у США приходить президент, який поважає верховенство права та демократичні принципи. Європа посилює власну оборону, путін втрачає владу, а бойові дії в Україні заморожують. Це дає змогу українській економіці швидко відновлюватися, а згодом може відкрити шлях до повернення частини територій. США та Китай шукають можливості для мирного співіснування, а міжнародні організації відновлюють вплив.
Другий сценарій - "Рухаємося навмання".
Нова американська адміністрація скасовує мита Трампа й намагається відновити відносини із союзниками, однак політичний розкол у США зберігається. Європа та Канада більше не сприймають Вашингтон як беззаперечного морального лідера. У росії путіна усувають від влади військові та силовики, але війна проти України затягується й не має очевидного переможця.
Третій варіант - "Спад без обмежень".
Політичний хаос в США призводить до паралічу, НАТО зазнає ослаблення, а вплив міжнародних організацій зменшується. Китай активізує свої дії щодо Тайваню, штучний інтелект викликає нові кризи, а конфлікти розширюються на Кавказ, Балкани та Африку. Для України ця ситуація несе особливі загрози: Росія може вдаватися до погроз тактичного ядерного удару у відповідь на атаки українських дронів на її нафтогазові інфраструктури.
Шмеманн також підкреслює, що найгірший варіант не є обов'язковим. Україна виявила неабияку волю у своїй боротьбі за свободу, американські суди тривають у скасуванні певних рішень Трампа, а вибори здатні змінювати політичну орієнтацію країни.
Особливу увагу світ приділятиме проміжним виборам у США 3 листопада та президентським виборам 2028 року. Автор закликає не відкладати важливі рішення, адже майбутнє залежить від того, чи зможуть демократичні держави зберегти співпрацю та механізми стримування агресії.