Аналітичне інтернет-видання

Глобальна політика: чи це просто змагання капітанів КВК? Натомість – білий шум замість справжніх новин.

Нескінченні перемовини, які нічого не вирішують, ультиматуми, яких ніхто не дотримується, заяви, що суперечать одна одній - і теж лунають, лише заради того, щоб заповнити стрічки новин. Тим часом - що відбувається? Чи збирається хоч хтось дійсно робити що-небудь, окрім примножувати балаканину?

Ступінь спотворення процесу, який чомусь називають "мирними переговорами" (хоча насправді жодні переговори не відбуваються, а сторони лише обмінюються важливими та неважливими повідомленнями у режимі монологу, при цьому деякі з них слухають тільки власний голос), досягає максимальних меж і яскраво ілюструє, у що перетворилася світова політика.

Далі те саме буде по всій планеті, від Тайваню до Близького Сходу, від Гренландії до Африки. Нам буде легше (якщо виживемо), бо ми раніше за всіх у це вступили, тож будемо усім проводити тренінги, коли в них буде перший шок. Світова політика постмодерну є чимось середнім між конкурсом капітанів КВК та стрічкою твітера, з обстрілами фронту й тилу на задньому плані. Щось тут коментувати неможливо, бо поки коментуєш, хтось іще щось ляпнув, і тебе просять прокоментувати тепер оце нове.

Деякі з повідомлень орієнтовані на конкретну особу, сподіваючись, що вона відкладе ключку, тоді як інші просто створюють фоновий шум, адже потрібно щось висловити, навіть якщо немає суттєвого змісту. У минулі часи такої практики не існувало — переговори проходили за закритими дверима, а люди дізнавалися про результати з комюніке, яке, нагадаю, означає "інформація, яку ми хочемо вам донести", а не те, що відбувалося насправді. Дискусії на теми життя і смерті в прямому ефірі можуть вплинути не лише на обговорюваних осіб.

Тож нам тепер треба розвинути нові вміння. В старі часи потрібно було вміння читати між скупими рядками комюніке й прозрівати справжні події, тобто на основі обмеженої й спотвореної інформації відновлювати повну й правдиву. Тепер нам потрібне протилежне вміння: фільтрувати величезні обсяги базару й витискати звідти корисну інформацію, тобто з інформаційного шквалу, де переважає білий шум та свідома деза, виловлювати суть і правду. Варто навчатися вже, бо далі буде складніше.

Читайте також