Трамп і Пандорина скринька: як нові митні тарифи вплинуть на глобальну торгівлю та яких втрат зазнають Україна й Європейський Союз.

Незважаючи на те, що нові митні збори явно порушують норми Світової організації торгівлі, Трамп уже примусив деякі країни відмовитися від опору.

Слід усвідомити масштабні наслідки. Світова економіка зазнає значних уражень. Невизначеність спровокує спіраль, що призведе до посилення протекціоністських заходів. Це матиме катастрофічні наслідки для мільйонів людей на планеті.

Таку заяву 3 квітня оприлюднила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, реагуючи на повномасштабну "торгову війну", розпочату президентом США Дональдом Трампом.

При цьому в своїй заяві фон дер Ляєн визнає: "глобальна торгова система має серйозні недоліки".

"Я погоджуюся з президентом Трампом, що інші несправедливо користуються чинними правилами. І я готова підтримати будь-які зусилля, спрямовані на те, щоб глобальна торгова система відповідала реаліям світової економіки", - стверджує голова Єврокомісії.

Проте спосіб, яким президент США вирішив долати ці проблеми, більше нагадує лікування головного болю гільйотиною.

І йдеться не лише про підвищення митних ставок, про що оголосив Дональд Трамп. Це рішення відкрило скриньку Пандори, наслідком чого стане безліч ударів по світовій торгівлі. Й тому це рішення безумовно вдарить по всіх країнах, включаючи Україну.

Це може стати значним випробуванням для Європейського Союзу, адже не виключено, що Трамп за допомогою нових мит спробує посіяти розбрат серед країн ЄС.

"Сьогодні ми відзначаємо День визволення. Це один із найзначніших моментів в історії США, символізуючи проголошення економічної незалежності країни. 'Ми повернемо велич і добробут Америці', - заявив Дональд Трамп, оголошуючи про нові митні заходи проти більшості держав світу."

"Роками працьовиті американські громадяни були змушені сидіти осторонь, коли інші країни багатіли та ставали могутніми, багато в чому за наш рахунок. Але тепер наша черга процвітати. Я звинувачую колишніх президентів і колишніх лідерів, які не виконували свою роботу. Вони дозволили цьому статися", - додає він.

Заради цих мит президент США розширив трактування загроз нацбезпеці, включивши туди торговий дефіцит.

Цей хід надає Трампу можливість встановлювати нові мита без необхідності отримувати схвалення від Конгресу.

Запропоновані Трампом захисні заходи складаються з двох груп.

Перша - "мінімальний базовий тариф", що почне діяти з 5 квітня. Він складе 10% і буде запроваджений для більшості країн, включаючи Україну.

Проте для більшості країн цим тарифом справа не обмежиться. Для тих країн, які мають значний профіцит у торгівлі товарами зі Сполученими Штатами, вводиться "тарифна відповідь". Її почнуть стягувати з 9 квітня, і вона встановлена для кожної країни окремо.

У цьому контексті ставка "тарифної відповіді" не корелює з рівнем тарифного захисту, який застосовується до товарів з США. У цьому є певна логіка. У сучасній торгівлі митні ставки є лише одним із багатьох засобів торгового захисту, і далеко не найефективнішим.

Наприклад, у Китаю митні обмеження не є дуже високими, але вихід на цей ринок ускладнений через бюрократичні перепони. Саме це і є тими "несправедливостями", про які зокрема згадувала фон дер Ляєн. Нетарифні бар'єри часто створюють переваги для авторитарних режимів, а Світова організація торгівлі (СОТ) не здатна швидко реагувати на такі порушення.

Проте, замість того щоб покращувати вже наявні та ефективні інструменти, Трамп обрав інший курс.

Основою розрахунків адміністрації Білого дому слугує наявний профіцит зовнішньої торгівлі США з різними державами. Цей показник ділиться на обсяги імпорту з кожної конкретної країни до США, що в результаті дає відсоткове співвідношення, яке Трамп інтерпретує як "несправедливість".

Водночас, президент США підкреслює, що "тарифна реакція" буде вдвічі нижчою в порівнянні з цього співвідношенням між профіцитом та імпортом. Таким чином, Трамп натякає на можливість подальшого посилення захисних мит.

Проте, навіть теперішні показники завдають значного удару по економікам, зокрема, тих країн, які займаються експортом.

Для Євросоюзу ставка "тарифної відповіді" склала 20%, для Китаю - 34%, для Японії - 24%, для Індії - 26%.

Тим самим Вашингтон надсилає сигнал усім своїм торговим партнерам - тепер не Сполучені Штати шукатимуть шляхи для посилення свого експорту.

Замість цього країни-партнери повинні будуть самостійно вжити заходів для стабілізації свого торгового балансу.

"Чи будуть вони (інші країни. - Ред.) ставитися до нас справедливо? Чи можуть вони ставитися до нас справедливо? І відповідь з часом буде "так". Американська продукція буде краще продаватися в інших країнах світу", - пояснює цю логіку міністр торгівлі США Говард Лутнік.

Загалом Дональд Трамп розраховує, що Сполучені Штати отримають від нових тарифів "6 чи 7 трильйонів доларів".

Наразі невідомо, наскільки обґрунтованим є такий прогноз, проте безумовно, що попервах бюджет США дійсно відчує збільшення надходжень (хоч це і буде супроводжуватися прискоренням інфляції).

Хоча цей ефект може бути короткочасним, повноцінна торгова війна, напевно, викличе зниження торгових обсягів, що, в свою чергу, призведе до скорочення доходів США. Проте позитивний вплив все ж буде достатнім, щоб підтримувати стабільність американської економіки принаймні до проміжних виборів 2026 року.

І цілком можливо, що Дональд Трамп не дивиться далі за межі цього моменту.

"Ми встановили партнерство, яке, на мою думку, створює можливості для конструктивної дискусії щодо того, як просуватися вперед на користь обох наших держав", - зазначив міністр торгівлі Великої Британії Джонатан Рейнольдс.

Він впевнений, що тісні зв'язки між Великою Британією та Сполученими Штатами сприятим скасуванню або хоча б зменшенню нових мит у США. "Я переконаний, що це їм під силу", - стверджує міністр Британії.

Варто визнати, Британія далеко не поодинока у своєму бажанні вирішити проблему із США мировою угодою без торгової війни. І звичайно, таких країн найбільше серед тих, по кому вдарив лише 10-відсотковий - "мінімальний базовий тариф", проте не вводилася набагато потужніша "тарифна відповідь".

Маючи перед очима приклад інших, ці країни готові піти на поступки Трампу, щоб гарантувати собі стабільну міжнародну торгівлю.

Це – перше всесвітнє досягнення Трампа.

Незважаючи на те, що його тарифи повністю порушують норми Світової організації торгівлі, він вже змусив ряд держав відмовитися від опору.

Приклад Великої Британії є надзвичайно показовим. Якщо навіть така потужна економіка вирішує відмовитися від активної боротьби, то що можна очікувати від країн з набагато слабшими економічними позиціями? Ймовірно, серед них опиниться і Україна. Враховуючи нещодавні заяви українських чиновників, Київ не планує ані запроваджувати мита у відповідь на дії США, ані оскаржувати їхні кроки в рамках Світової організації торгівлі.

Повноцінний торговий конфлікт зі Сполученими Штатами можуть дозволити собі лише декілька країн: Китай, Індія, Японія. І звичайно - Європейський Союз.

Проте у випадку з ЄС ситуація виглядає особливо неоднозначною.

"На мою думку, Дональд Трамп реагує на зовнішній тиск, змінюючи свої висловлювання. Тому цілком очевидно, що він відчуває цей тиск. Він походить від Німеччини, Європи та в партнерстві з іншими державами. І лише тоді ми зможемо спостерігати за тим, хто виявиться сильнішим у цій боротьбі, схожій на армреслінг", - зазначив віцеканцлер Німеччини Роберт Габек.

Також подібним чином мислить і президент Франції Емманюель Макрон, який зазначає, що "нічого не варто скидати з рахунків" у відповідь на дії Трампа, підкреслюючи, що "всі варіанти мають бути розглянуті".

Консенсус лідерів провідних економік ЄС посилює позицію Єврокомісії, яка наполягає, що готова до контрзаходів.

"Ми готові надати відповіді. Наразі ми завершуємо реалізацію першого етапу контрзаходів у відповідь на сталеві тарифи. У той же час, ми активно підготовлюємо наступні заходи, щоб забезпечити захист наших інтересів і бізнесу у випадку, якщо переговори не принесуть результатів," - зазначила Урсула фон дер Ляєн у вже згаданій заяві.

Однак варто зазначити: всередині ЄС є країни, які можуть стати "троянським конем".

Зокрема, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив думку, що відповідальність за нові американські тарифи лягає саме на плечі Європейської комісії.

"Ситуація стала очевидною після оголошення тарифів президентом США вчора. Єврокомісія мала можливість провести переговори! У них було два з половиною місяці для цього, але вони не скористалися шансом. Натомість перетворили економічне питання на ідеологічну дискусію. І все це, отримуючи щомісячну зарплату в тисячах євро", - критикує єврочиновників угорський міністр.

Слід підкреслити, що Угорщина та Словаччина, поряд із Німеччиною, є тими державами, які зазнали найбільших втрат від 25-відсоткового мита, введеного Трампом на імпорт автомобілів.

Такі обставини теоретично мали би стимулювати угорський та словацький уряди терміново порозумітися з Єврокомісією. Проте останні заяви свідчать про протилежне.

Хоча Європейський Союз функціонує як єдиний ринок, це не заважає Трампу вводити винятки для окремих країн Європи, наприклад, для Угорщини. Такі рішення можуть бути зумовлені не стільки економічними чинниками, скільки політичними міркуваннями.

Такий "нюанс" негативно впливає на здатність ЄС діяти у відповідь.

Незважаючи на те, що тарифна політика була делегована Єврокомісії з боку держав-членів ЄС, не можна нехтувати думкою основних країн Євросоюзу, які мають значний вплив у Брюсселі.

Ідеться не лише про Угорщину, яка вже здобула у Брюсселі доволі незвичну репутацію.

Проти введення обмежень виступає також прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Вона підкреслила, що питання у відносинах із США слід вирішувати через діалог, а не через застосування тарифів у відповідь.

Слід зазначити, що Дональд Трамп вже висловив готовність відповісти на наміри запровадження мит, що викликає побоювання у значної кількості людей.

"Це виклик, але не катастрофа", - так характеризує перша віцепрем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко вплив "тарифів Трампа" на економіку України.

Безумовно, Україні пощастило більше в порівнянні, наприклад, із сусідньою Молдовою, для якої було запроваджено "тарифну відповідь" на рівні 31%. До того ж, Сполучені Штати ніколи не були нашим основним торговим партнером.

Згідно з інформацією, наданою Держстатом, Україна у минулому році відправила до США товарів на суму менш ніж $875 млн, що становить лише 2,1% від загального обсягу українського експорту. Проте варто зазначити, що експорт до Сполучених Штатів зріс більш ніж в півтора рази – на 68,7% у порівнянні з попереднім роком.

Проте у випадку України більш небезпечним може бути не стільки прямий, скільки непрямий ефект від дії нових мит.

Зокрема, багато залежить від того, як реагуватиме ЄС - наш ключовий торговий партнер - і як на це відреагує Трамп.

Окрім того, нова реальність міжнародної торгівлі є надзвичайно ризикованою – тепер будь-яка країна може вжити заходів, подібних до тих, що здійснив президент США. Цей аспект стане важливим для розгляду усіма експортерами та імпортерами.

Глобальна торгівля втратила свою передбачуваність, і саме це є найбільшим негативним наслідком ініціатив Трампа.

У випадку України слід зазначити, що американські мита суттєво вплинуть на країни, які є нашими основними партнерами в сфері безпеки. Зокрема, це стосується Німеччини, де наслідки цих мит вже порівняли з "поверненням до 1930-х років".

За таких обставин менш стабільною стає й політична ситуація в цих країнах, що збільшує ризики обмеження чи призупинення допомоги Україні.

І, нарешті, нові обставини значно знижують ймовірність продовження автономних преференцій з боку ЄС. Цей режим закінчує свою дію в червні, і наразі Київ та Брюссель ведуть складні переговори щодо майбутньої моделі торгових відносин.

Не є таємницею, що низка країн виступають проти продовження дії преференцій для Києва, і можна очікувати що в новій реальності їхні голоси суттєво посиляться. А голос Єврокомісії та тих, хто підтримає продовження преференції для України, навпаки - ослабне.

І це всього лише короткий список нових викликів, з якими Україна зустрінеться в найближчому майбутньому.