Трамп заявляє, що Сполучені Штати унеможливили для Ірану розробку ядерної зброї: чи відповідає це дійсності? – NYT

Уже вдруге за кілька днів Трамп заявляє, що одна з основних мет було виконано.

У вівторок, 31 березня, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про те, що він досягнув однієї з ключових цілей військових дій проти Ірану — нейтралізації можливостей Тегерана щодо розробки ядерної зброї. Однак, як зазначає NYT, жодних підтверджень того, що США або Ізраїль вилучили чи знищили іранські запаси пального, яке можна використати для виготовлення ядерних бомб, не існує.

Нещодавно кілька ключових радників Дональда Трампа, серед яких держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет, стали на сторону президента в процесі "обмеження цілей" операцій проти Ірану. Це може свідчити про бажання створити умови для його оголошення про перемогу та завершення військових дій.

Ядерні амбіції Ірану стали ключовим приводом для початку військових дій, коли 28 лютого Трамп оголосив про запуск операції. У своєму зверненні до народу він зазначив, що "масштабна бойова операція" розпочата частково через те, що Іран прагнув відновити свою ядерну програму та продовжував розробку ракет великої дальності, які можуть становити загрозу для "дуже добрих друзів і союзників" Сполучених Штатів у Європі, американських військових, що перебувають за кордоном, а також незабаром можуть досягти території самої Америки.

Виключення ліквідації ядерної програми з переліку стратегічних пріоритетів адміністрації Трампа або проголошення цієї проблеми вирішеною, в той час як Іран продовжує контролювати своє ядерне паливо, наразі є серйозним політичним, фактичним і риторичним викликом.

Якщо впродовж найближчих двох тижнів, встановлених Трампом як термін для початку виходу з конфлікту, ситуація не зміниться, він залишить іранському уряду близько 440 кг високо збагаченого урану, достатнього для виготовлення 10-12 ядерних боєголовок. Тегеран також зможе зберегти контроль над ще більшими запасами урану, збагаченого до середнього рівня, який після додаткового збагачення зможе бути використаний для створення ядерного пального, якщо Іран відновить свої збагачувальні потужності після місяця інтенсивних бомбардувань.

Заява Дональда Трампа для журналістів, безумовно, може бути частиною більш широкої стратегії дезінформації. Сполучені Штати та Ізраїль вже тривалий час здійснюють підготовку та відпрацювання операцій проти іранських об'єктів у Ісфахані та Натанзі, де, як вважається, знаходяться значні запаси високозбагаченого урану. Обидва ці місця стали мішенню під час повітряних ударів США в червні минулого року. Хоча існують свідчення про те, що Іран відновив доступ до об'єкта в Ісфахані, де, за оцінками міжнародних інспекторів, зберігається більшість ядерного пального, немає жодних доказів, що свідчили б про вивезення матеріалів з цього місця.

"Доказів того, що матеріал залишив об'єкт до чи після червневих атак, ми не отримали", -- повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі під час свого візиту до Вашингтона два тижні тому.

Гроссі відвідував об'єкт в Ісфахані у 2024 році, але не мав можливості провести інспекцію після бомбардувань торік.

"Безумовно, це суттєво уповільнило реалізацію програми. Проте у мене виникло відчуття, що після закінчення бойових дій нас все ще чекають численні серйозні виклики, які стали основою всього цього", -- зазначив він на початку березня.

Гроссі додав, що хоча під час останньої хвилі атак було завдано ударів по деяких ядерних об'єктах, вони мали "відносно другорядне значення" в загальній кампанії Ізраїлю та США.

Лише кілька тижнів тому команда Трампа активно розглядала варіант відправлення сил спеціальних операцій для захоплення запасів іранського урану. Проте така місія була б однією з найнебезпечніших. Ісфахан знаходиться в глибині країни і, як вважається, під пильним наглядом Корпусу вартових ісламської революції, який контролює таємні ядерні програми Ірану.

Хоча минулий тиждень приніс заяви від чиновників про те, що Трамп ще не ухвалив остаточного рішення щодо цієї операції, вони визнали, що ймовірність значних втрат серед американців та ізраїльтян змусила їх переосмислити свій первісний оптимізм щодо захоплення або ліквідації цього матеріалу.

Додатково, якщо реальні переговори вийдуть на поверхню, Сполучені Штати можуть здобути підтримку Ірану у питанні зменшення його запасів урану. Це нагадує події 2015 року, коли адміністрація президента Барака Обами уклала угоду, в рамках якої Іран передав близько 97% своїх ядерних матеріалів до Росії.

Трамп вийшов з цієї ядерної угоди в 2018 році, охарактеризувавши її як одну з найневдаліших у всій історії. Проте, якщо він не вирішить питання з запасами урану та зупинить конфлікт з Іраном, йому загрожує критика за те, що його досягнення виявляться менш вагомими, ніж ті, які мав Обама.

У вівторок Трамп вперше дав зрозуміти, що можливо готовий прийняти існуючу ситуацію і передати вирішення цього питання одному з тих, хто прийде після нього.

"У найближчому майбутньому ми успішно завершимо цю операцію... Вони не зможуть розробити ядерну зброю протягом багатьох років, і навіть коли до цього дійдуть, можливо, лише через значний час, у вас буде президент, схожий на мене... який знову дасть їм гідну відсіч," - зазначив Трамп.

Це був останній приклад того, як Трамп то посилює, то послаблює риторику про ядерну загрозу, щоб вона відповідала його поточним планам. Кілька тижнів тому він перебільшив, заявивши журналістам, що Іран був "за місяць" від можливості створити ядерну зброю, перш ніж США здійснили бомбардування в червні минулого року. Експерти зазначають, що хоча Іран міг збагатити наявне паливо до рівня, придатного для створення бомби, протягом місяця, на створення навіть примітивної зброї знадобилися б місяці, а може, й рік.

Насправді, перед початком нової війни 28 лютого, котра стала наслідком спільних атак США та Ізраїлю, більшість розвідувальних агентств заперечували існування серйозної загрози в тому, що Іран може почати розробку ядерної бомби. Наразі ж Трамп, здається, висловлює думку, що Ірану ще далеко до створення ядерної зброї, і це може стати викликом для наступного президента США.

Трамп неодноразово робив суперечливі заяви щодо війни. У середу, 1 квітня, він заявив, що США можуть припинити військові удари по Ірану протягом двох-трьох тижнів і Тегерану не потрібно укладати угоду як передумову для завершення війни. Раніше Трамп погрожував посилити військові операції, якщо Іран не прийме 15-пунктну американську угоду про припинення вогню, серед основних вимог якої було зобов'язання для Тегерана відмовитися від створення ядерної зброї, припинити будь-яке збагачення урану та повністю відкрити Ормузьку протоку.