У Литві парламент зробив кроки до ліквідації конституційної заборони на наявність ядерної зброї.

Литовський парламент підтримав ініціативу щодо внесення змін до конституції, що передбачає скасування заборони на наявність зброї масового знищення та розміщення іноземних військових баз. У голосуванні взяли участь 99 депутатів, які висловили свою підтримку цій пропозиції.

22 вересня Литовський парламент прийняв рішення про скасування поправки до Конституції, яка забороняла розміщення ядерної зброї на території країни. Це рішення стало результатом обговорення, про що повідомляється на офіційному сайті парламенту Литви, згідно з інформацією від УНН.

Деталі

"Після обговорення Сейм схвалив поправку до Конституції, яка передбачає скасування положення про те, що на території Литви не може бути зброї масового знищення та іноземних військових баз", - ідеться у повідомленні.

Після обговорення 99 членів Сейму проголосували за цю поправку, 13 проголосували проти, а 5 утрималися.

Відповідно до положень Статуту Сейму, після початку процесу внесення змін до Конституції, Сейм зобов'язаний провести ще два голосування, між якими має пройти не менше трьох місяців. Законопроект щодо змін у Конституції вважається затвердженим, якщо під час кожного з голосувань за нього висловилися "за" не менше 2/3 всіх депутатів, що становить 94 парламентарії.

Згідно з інформацією, наданою спікером Сейму Юозасом Олеком, яку передає LRT, первинне голосування з приводу прийняття конституційної поправки відбудеться 6 жовтня, а фінальне затвердження заплановано на 12 січня наступного року.

Олекас, розробник проєкту, зазначив, що після ухвалення Конституції істотно змінилися умови безпеки в Литві, міжнародне становище країни та способи забезпечення національної безпеки. "Ядерне стримування НАТО є ключовим елементом колективної оборонної структури Альянсу. Основною метою ядерного потенціалу НАТО є підтримка миру, запобігання ядерному шантажу та примусові дії, а також забезпечення ефективного стримування". Ця система стримування, яка є невід'ємною частиною колективної оборони, функціонує вже багато років і є одним із найзначніших чинників, що зменшують ризик великомасштабної агресії проти Альянсу, - зазначив спікер Сейму.

Олекас зазначив, що безпекова ситуація в Європі зазнала суттєвих змін у останні роки. Актуальна агресія Росії щодо України, зростаюча ядерна риторика, модернізація ядерного арсеналу та посилення військової інфраструктури в сусідніх країнах, зокрема в Калінінградській області та Білорусі, підкреслюють необхідність забезпечення того, щоб Литва могла повноцінно брати участь у системі стримування НАТО без будь-яких обмежень.

На засіданні Сейму голова комітету з закордонних справ Ремігіюс Мотузас підкреслив, що більшість країн НАТО не мають жодних обмежень у цій сфері. "Наші сусіди, зокрема Латвія, Естонія та Польща, також не стикаються з подібними обмеженнями. Литва повинна чітко продемонструвати своїм партнерам і опонентам, що готова захищати свою незалежність усіма доступними засобами. Ми не можемо дозволити собі бути менш захищеними, ніж інші члени НАТО. Маємо надіслати сигнал, що Литва є невід'ємною частиною ядерного стримування НАТО," - акцентував він.

Наразі стаття 137 Конституції передбачає, що в Литві не може бути зброї масового знищення та іноземних військових баз.

Зміна, що обговорюється у литовському парламенті, передбачає повну відмову від цього пункту.

Розширення

Обговорення питання про розміщення ядерних арсеналів, як повідомляє LRT, отримує додатковий імпульс завдяки пропозиції, висловленій у березні президентом Франції Еммануелем Макроном. Він виступив за створення нової європейської системи ядерного стримування, в рамках якої партнери зможуть тимчасово розміщувати французькі стратегічні повітряні сили з ядерним озброєнням.

Водночас, Financial Times на початку червня повідомила, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в кількох додаткових країнах НАТО в Європі.