У Німеччині розглядають можливість посилення правил для українських біженців, прагнучи залучити чоловіків до захисту своєї батьківщини від агресії з боку Росії.
Християнсько-соціальний союз (ХСС), молодший партнер Християнсько-демократичного союзу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, підготував резолюцію з вимогою посилити правила для біженців. Зокрема, політики закликатимуть, щоб українські чоловіки зробили свій внесок в оборону України.
ХСС закликає до подальшого посилення міграційної політики в Німеччині. У своєму проєкті резолюції для майбутнього закритого засідання парламентської групи ХСС у Бундестазі члени парламенту вимагають, серед іншого, швидкого повернення більшості сирійських біженців до країни їхнього походження, як повідомляє Münchner Merkur".
У поточному проєкті ХСС також вимагає жорсткішої позиції щодо ще більшої групи українських біженців. "Ми наполягатимемо на тому, щоб, зокрема, працездатні українські чоловіки зробили свій внесок в оборону своєї країни", - цитує Merkur документ ХСС.
Ще одна вимога від ХСС: "Ми вимагаємо, щоб усі шукачі притулку, незалежно від країни їхнього походження, використовували свої активи для покриття витрат на перебування в Німеччині". Це стосується принаймні українців, які в'їхали до країни з квітня 2025 року та на яких поширюється дія Закону про допомогу шукачам притулку.
З 4 березня 2026 року в Польщі припинять діяти спеціальні правила для українських біженців. Закон, що надавав українцям особливі переваги, більше не буде актуальним.
Марцін Пшидач, представник Канцелярії президента Польщі, висловив думку: "Коли обсяги перевищують можливості інтеграції, виникають труднощі. Польща не бажає стикатися з такими викликами. Я вважаю, що ми вже досягли межі - більше приймати не здатні". Тим часом президент Кароль Навроцький оголосив, що нещодавно підписав закон, спрямований на підтримку українських біженців.
Термін дії цього закону закінчується 4 березня 2026 року, що навіть менше за рекомендовані терміни Європейським Союзом. Проте політична ситуація в Польщі зазнає змін. З одного боку, польські органи влади зацікавлені в тому, щоб у країні залишалися люди, які після закінчення війни продовжать працювати і сприяти розвитку економіки, адже фактично податки, сплачені українцями, вже покрили всі витрати на допомогу біженцям. З іншого боку, Польща бажає, щоб українці успішно інтегрувались в суспільство і не становили тягаря для державного бюджету. Здається, така політика є спільною для багатьох європейських країн.
Як раніше повідомляв OBOZ.UA, у Нідерландах гуманний прийом українських біженців стикається з ризиками через переповнені притулки та незадовільні умови життя. Після 2027 року держава планує припинити надавати гарантії щодо житла та базової допомоги, перекладаючи цю відповідальність на самих українців.
