У Трампа виникла нова можливість впливати на Кремль: які зміни вносить закон Грема?
Рішення Палати представників США посилити санкційний тиск на Росію збіглося в часі з черговою масованою атакою РФ по Україні. Прямий причинно-наслідковий зв'язок між цими подіями встановлювати некоректно, адже такі удари готуються заздалегідь. Водночас політичний сигнал цієї синхронності очевидний: Вашингтон посилює тиск на Москву, а Кремль демонструє силу на полі бою. Що насправді може означати ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема для подальшої політики США щодо Росії? І чи може посилення санкцій змінити розрахунки Кремля та його готовність до подальшої ескалації? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.
Спроби Російської Федерації вплинути на політичну ситуацію в США та на Дональда Трампа зазнали невдачі.
Максим Джигун, політолог та партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics, підкреслив, що прийняття цього законопроєкту може свідчити про досягнення важливого етапу в процесі, який триває вже понад півтора року. Це питання вперше підняв Лінсі Грем, коли заговорив про можливість запровадження санкцій та обмежень стосовно торговельних партнерів Росії та самої країни. Відзначимо, що це відбувається напередодні виборів.
"Я розглядаю прийняття цього рішення не стільки як спробу надзвичайно вплинути на Російську Федерацію, скільки бажанням якось увіковічнити і закарбувати пам'ять Лінсі Грема. І, як на мене, для Росії це, безперечно, неприємний сигнал. У першу чергу, сигнал про те, що її спроби впливу на американський політикум, особисто на президента Трампа, не змогли дати результату у вигляді індульгенції на вбивство українців від тероризму на нашій території", - зазначив політолог.
Він зазначає, що процес триває, а те, що закон вже ухвалено і чекає на підпис президента Трампа, свідчить про відсутність явного впливу Росії на рішення американської влади та законодавчого органу.
"І наявність у руках Трампа тепер серйозного важелю впливу для законного та легітимного контролю Індії, Китаю, підсанкційних російських осіб, "тіньового флоту" та багатьох інших, скажімо, сфер життя Російської Федерації і бандитів, створює шанси для того, щоб більш вдало використовувати ці механізми впливу проти самої Росії, проти її друзів, які в неї закуповують нафту і нафтопродукти. Але з іншого боку, треба відзначити, що багато положень цього законопроєкту не передбачають ультимативності в діях, а можуть використовуватися на розгляд самого американського президента. Тому це є другою стороною цієї стратегії батога і пряника Трампа. Коли з одного боку він каже, що може використовувати санкції і краще вам піти на компроміси, а, з іншого боку, каже, що може не вводити обмеження, якщо це відбудеться", - зазначив Максим Джигун.
Обговорюючи можливість зміни стратегічних розрахунків Кремля, співрозмовник порталу "Коментарі" вважає, що це навряд чи станеться найближчим часом. На його думку, Росія продовжуватиме вести бойові дії доти, поки не зазнає значного ослаблення, яке призведе до відчуття неможливості продовження конфлікту. Тільки після цього ситуація може змінитися.
"Ця зима стане для Росії можливістю вплинути на стратегічні розрахунки Києва. Проте, аналізуючи досвід минулих років, можна стверджувати, що такі спроби не принесли жодних позитивних результатів. Натомість, вони лише призводили до втрат з боку Росії в живій силі та ресурсах, в той час як українці все більше переконувалися в безперспективності будь-яких компромісів із росіянами", - підкреслив експерт.
Путін відреагував на законопроєкт Грема, запустивши ракети.
Колишній дипломат і політичний аналітик Вадим Трюхан повідомив, що Палата представників США дійсно затвердила законопроєкт Ліндсі Грема, що передбачає суттєве посилення санкцій проти Росії. 262 конгресмени підтримали ініціативу, тоді як 159 висловилися проти. Згідно з документом, можуть бути введені мита до 100% на товари з країн, які імпортують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції. Окрім того, окремі обмеження стосуються російських чиновників, фінансових установ та "тіньового флоту". Наступним кроком є підписання цього документа Дональдом Трампом. У відповідь на це рішення, Росія влаштувала масовану ракетну і дронову атаку на Україну, вражаючи Київ та кілька інших великих міст. У ході атаки використовувалися ударні безпілотники, крилаті ракети та балістичні системи. Реакція Москви стала очевидною практично одразу після ухвалення рішення у Вашингтоні, зокрема, обстріли українських міст. Хоча такі військові дії зазвичай плануються заздалегідь, тому проводити пряму паралель між цими подіями було б не зовсім коректно, однак політичний символізм цієї ночі залишає значний слід, - зазначив експерт.
Вадим Трюхан відзначив, що Сполучені Штати дійсно запровадили один із найжорсткіших санкційних механізмів проти Росії. У той же час, Путін продемонстрував свою головну позицію, запустивши балістичні та крилаті ракети по українських містах. Можливо, Кремль не міг знайти кращого способу підкріпити аргументи на підтримку закону Ліндсі Грема. Вашингтон ухвалив рішення, а Путін миттєво відповів ракетними ударами.
"Насправді для пояснення Конгресу США, чому Росію потрібно не вмовляти, а примушувати, не потрібні довгі аналітичні записки. Достатньо просто подивитися цієї ночі на небо над Києвом", - резюмував екс-дипломат.
Видання "Коментарі" також інформувало про те, що Росія може не обмежитися лише війною в Україні: в Італії зробили тривожну заяву.
