Угорці в Україні: на роздоріжжі між двома полюсами
Приблизно 80 тисяч представників угорської національності мешкають у західній Україні. В умовах антиукраїнської кампанії, започаткованої Орбаном, багато з них опинилися в складній ситуації між Будапештом і Києвом. Які ж думки та настрої панують на Закарпатті? Репортаж від DW.
На перший погляд, це село в яскравий, сонячний весняний день виглядає досить звично: охайні будинки розташувалися вздовж центральної дороги. Проте, якщо придивитися уважніше, можна помітити, що багато з цих осель виглядають занедбаними. На вулицях майже немає людей — відразу кидається в очі брак чоловіків, які могли б працювати. Атмосфера активного сільського життя зовсім не відчувається.
Велика Добронь (угорською: Надьдобронь) - село на заході України, за десять кілометрів від угорського кордону. У ньому близько 90 відсотків населення становлять етнічні угорці.
На одній із вулиць, неподалік продуктового магазину, стоїть 63-річний Шандор Раті, який веде розмову з сусідом. Його чоло, вкрите глибокими зморшками, свідчить про прожиті роки. Шандор має власну столярну майстерню, де працює самотужки. "Настрій тут досить меланхолійний," – зазначає він. Багато місцевих жителів вже давно виїхали за кордон, і через це він уже тривалий час не може знайти спеціалістів для допомоги у своїй справі.
Його єдиний 38-річний син, який є ветераном російсько-української війни з 2014 року, був мобілізований кілька тижнів тому, і тепер проходить підготовку. Раті, який через власні проблеми зі здоров'ям покладався на сина у своїй майстерні, сподівається, що той зможе служити неподалік, і йому не доведеться вирушати на фронт. "Молюсь, щоб син залишився тут, близько", - говорить він.
Відповідаючи на запитання про антиукраїнську виборчу кампанію угорського прем'єра Віктора Орбана та про напруженість у відносинах між Угорщиною і Україною, Раті з тривогою хитає головою. Він зазначає, що Орбан зробив чимало для угорської громади в регіоні. Однак він вважає, що розпалювання конфлікту лише погіршить ситуацію для місцевих угорців. "Те, що відбувається зараз, не принесе нічого доброго для нас, адже ми, як угорці, можемо стати мішенню для невдоволення", - підкреслює він.
Багатонаціональний край Закарпаття, розташований на заході України, вже понад десять років регулярно опиняється в центрі уваги засобів масової інформації через націоналістичну, проросійську та антиукраїнську політику угорського прем'єра Віктора Орбана. З Будапешта неодноразово звучать звинувачення на адресу української влади, нібито вона порушує права місцевих угорців як національної меншини. Існують також заяви про регулярні напади українських націоналістів на угорські установи. Деякі джерела стверджують, що етнічних угорців мобілізують і відправляють на фронт набагато частіше, ніж українців.
Проте, в останні тижні, особливо під час угорської виборчої кампанії до парламентських виборів, що відбудуться 12 квітня, пропагандистська машина Орбана активно заповнює соціальні мережі подібними заявами.
Ситуація в Закарпатті виглядає зовсім по-іншому: серед угорської громади практично немає скарг на порушення прав національних меншин. Немає жодних проявів атак українських націоналістів на угорців. На відміну від певних областей Румунії чи Сербії, тут не зустрічаються навіть випадки зафарбовування двомовних назв міст і вулиць.
Натомість серед численних етнічних угорців в цьому регіоні існує значний страх відкрито висловлювати свої думки в умовах сучасної напруги. Це стосується і мешканців Великої Доброні. Багато людей на вулицях зізнаються, що б хотіли уникати конфліктів, адже вважають, що журналісти часто спотворюють інформацію.
Голова сільської ради Ференц Надь негайно погоджується на бесіду та запрошує нас до свого компактного кабінету. У кутку приміщення розміщені український та угорський прапори. На одній зі стін можна побачити численні подячні листи від Збройних сил України та різних українських організацій, які висловлюють вдячність за надану гуманітарну допомогу та щедрі пожертви.
51-річний Надь виглядає як доброзичлива особа, його голос звучить спокійно. Він не бажає коментувати політичні погляди Віктора Орбана. Проте зазначає, що висловлення про Україну як "мафіозну державу" є образливими, зокрема для нього особисто. "Я не маю відношення до злочинної діяльності. І не знаю жодної особи тут, яка б була злочинцем. У ході виборчої кампанії слід демонструвати результати, а не зводити наклеп на інших", - підкреслює він.
Ознак дискримінації угорської меншини в Україні Надь не бачить. Водночас він волів би, щоб у школах для національних меншин предмет "українська мова" викладали за кращими методиками - більш адаптованими до потреб дітей, для яких українська не є рідною.
Коли ж Надь розповідає про настрої в селі, відчувається, наскільки він пригнічений. Раніше, каже він, селу жилося добре - люди гідно заробляли на сільському господарстві. Від початку російської війни проти України у 2014 році все почало поступово занепадати, а особливо - з лютого 2022 року, від часу повномасштабного російського вторгнення. "Колись тут мешкали понад шість тисяч людей. Тепер залишилося лише дві тисячі. Спершу за кордон здебільшого виїжджали чоловіки, а згодом до них приєднувалися дружини й діти", - зітхає Надь. Найважливіше зараз, каже він, щоб нарешті закінчилася війна.
Він ділиться розповіддю про свого сина, який вже тривалий час мешкає та працює в Угорщині. Мер висловлює своє бажання, щоб син повернувся "додому", до родини. "Ми ж тут з'явилися на світ", - говорить він з певною ноткою розчарування. Однак потім більш впевнено додає: "Тут наше коріння і поховання наших предків".
Під час останнього проведеного перепису населення в Україні у 2001 році, в Закарпатті налічувалося понад 150 тисяч представників угорської національності, що складало 12% від загальної чисельності населення області. На сьогоднішній день, за найсприятливішими прогнозами, їх чисельність зменшилася до приблизно 80 тисяч.
"Є ймовірність, що з часом ми станемо лише фольклорною пам'яткою", - коротко висловлює свою думку Ласло Зубанич. Він є істориком та очолює Демократичну партію угорців України (UMDSZ). За словами цього політика, хоча в 2023 році українська держава вдосконалила законодавство про освіту для національних меншин, демографічний спад угорської громади в регіоні залишається серйозною проблемою через війну та масовий виїзд багатьох угорців.
Демократична партія угорців є однією з двох основних політичних сил, що представляють угорську громаду Закарпаття. Вона дотримується проєвропейської політики, незалежної від уряду Орбана, та активно прагне до діалогу з українською політичною елітою. Інша організація, Товариство угорської культури Закарпаття (KMKSZ), має тісні зв’язки з урядом Орбана та виступає з націонал-консервативних позицій. Представники цієї організації відмовилися коментувати ситуацію в інтерв’ю для DW.
Внаслідок війни та того, що останні місцеві вибори відбулися майже шість років тому, важко визначити, наскільки обидві партії нині відображають політичні уподобання угорської громади Закарпаття. У бесідах на вулицях можна зустріти як прихильників Орбана, так і його опонентів. Проте, більшість людей, здається, намагається уникати політики. Разом з тим, як угорці, так і українці часто висловлюють одне й те ж бажання — прагнення до миру.
Політолог Віталій Дячук з Інституту центральноєвропейських стратегій (ICES) в Ужгороді каже: "Наші опитування показують, що більшість етнічних угорців почуваються патріотами у двох вимірах - як угорці і як громадяни України". На його переконання, українська держава й українське суспільство мають робити більше, аби такі меншини, як угорська, не перетворювалися лише на "декорацію". "Наприклад, багато угорців воюють у Збройних силах. Такі речі потрібно висвітлювати. А не лише ті аспекти, коли меншина святкує свої фольклорні фестивалі", - пояснює він.
Емеше Желтвай-Веждел веде свою унікальну боротьбу за те, щоб угорці Закарпаття не стали лише "декорацією". Вона очолює Берегівський ліцей імені Лайоша Кошута, названий на честь угорського борця за свободу та політичного діяча антигабсбурзької революції 1848 року. Ця навчальна установа є яскравим прикладом державної школи для угорської меншини в Закарпатті і має понад 120-річну спадщину.
Емеше Желтвай-Веждел працює в цій школі вже близько 25 років, а з 2018 року обіймає посаду директорки ліцею. Основна мова навчання – угорська, проте деякі предмети, такі як українська література та історія, викладаються українською. Желтвай-Веждел проводить нас по території навчального закладу, показуючи кілька класів. Учні виступають перед гостями, декламуючи вірші та виконуючи пісні. Більшість студентів – угорці, але в ліцеї також навчаються українські підлітки, приваблені високою репутацією закладу та бажанням опанувати угорську мову.
Директорка з гордістю ділиться досягненнями своїх учнів, які здобували перемоги на всеукраїнських шкільних олімпіадах. "Я завжди ставлю високі вимоги, - впевнено додає вона. - Вимагаю найкращих результатів, але водночас максимально підтримую своїх вихованців".
Також вона показує учительську. Це велике приміщення, заповнене книжками, що випромінює відчуття старовинної поважності. На стінах висять портрети Лайоша Кошута та Тараса Шевченка. Емеше Желтвай‑Веждел розповідає, що влітку 2023 року тут побував президент України Володимир Зеленський і стояв саме у цій кімнаті. Шевченка, згадує вона, посміхаючись, він, звісно, упізнав. А хто такий Кошут - вона йому пояснила сама.
Директорка ліцею, вдивляючись у портрети, з глибоким почуттям проголошує: "Ми цінуємо нашу угорську мову та прагнемо її зберегти. Одночасно ми хочемо, щоб наша молодь вільно спілкувалася українською, адже Україна - це наш дім. Ця школа є яскравим прикладом того, як гармонійно можуть поєднуватися угорська та українська культури".
