Українців старше 40 років заохочуватимуть проходити скринінг здоров'я за допомогою "фарбованих" гривень: інтерв'ю з представниками МОЗ.

Яким чином функціонуватиме програма "Скринінг здоров'я 40+" в Україні у 2026 році? Чи буде достатньо 2000 грн для проходження медичних обстежень? Які можливості отримати чекап у сільській місцевості або без використання смартфона? Відповіді на ці питання - в інтерв'ю РБК-Україна з заступником міністра охорони здоров'я Євгеном Гончарем.

Серцево-судинні захворювання та цукровий діабет продовжують бути основними факторами передчасної смертності в Україні. Для покращення цієї ситуації Міністерство охорони здоров'я запроваджує масштабну ініціативу - програму "Скринінг здоров'я 40+", яка стартує в 2026 році. Крім оцінки фізичного стану, українцям також запропонують безкоштовні обстеження для діагностики розладів психічного здоров'я.

Унікальність проєкту полягає в новому інструменті "фарбованих коштів": кожен громадянин, який досягнув 40-річного віку, отримає спеціально призначену суму для проходження медичного обстеження, котру не можна буде використати на інші витрати. У Міністерстві охорони здоров'я сподіваються, що така фінансова ініціатива спонукатиме людей записуватися до своїх сімейних лікарів.

Проте, навколо цієї ініціативи вже ведуться активні обговорення. Чому в державній програмі скринінгу не передбачена перевірка на онкологічні захворювання? Як забезпечити доступ до медичних послуг для мешканців сіл та прифронтових районів, де можливості потрапити до лікарень обмежені? Чи можливо пройти обстеження без наявності смартфона та додатку "Дія"? І чи вистачить коштів державного бюджету для подальшого лікування всіх виявлених захворювань?

Про всі деталі, алгоритм виплат та готовність медичної системи до програми в ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра охорони здоров'я Євгеній Гончар.

Держава закликає громадян України, які досягли 40-річного віку, пройти медичний скринінг у рамках програми, затвердженої урядом. Основна увага приділяється серцево-судинним захворюванням, цукровому діабету та психічному здоров'ю. Чи є цього обсягу обстежень достатньо? І чи планується розширення програми скринінгу в майбутньому?

На даний момент ще рано обговорювати можливість розширення, оскільки ми не розпочали практичну реалізацію програми. Тому питання розширення можна буде підняти в майбутньому.

В даний час ми зосередилися на ключових напрямках, що є основними факторами передчасної смертності та інвалідизації — це серцево-судинні недуги та цукровий діабет. До програми також включено оцінювання психічного здоров’я.

Головна увага скринінгових досліджень зосереджена на серцево-судинних захворюваннях, які займають перші місця серед причин летальності.

Інші види захворювань, які не включені до програми скринінгу, можуть бути суттєвими для окремих пацієнтів або певних груп людей, проте з погляду населення вони мають менше значення.

Варто окремо розглянути клінічні та економічні аспекти доцільності скринінгових інструментів. У різних країнах існує безліч таких інструментів, і дебати щодо їхньої ефективності та економічної вигоди тривають навіть у розвинених державах. Багато країн, навіть з високим рівнем життя, обережно ставляться до питань, пов'язаних зі скринінгом.

Крім того, у процесі деяких досліджень може виникати ймовірність отримання суперечливих результатів, як, наприклад, під час аналізу щитоподібної залози.

Отже, ми свідомо уникаємо участі в таких скринінгах, оскільки, по-перше, існує недостатня узгодженість у міжнародних дослідженнях щодо ряду захворювань. По-друге, економічні та клінічні аспекти цих скринінгів не є настільки привабливими для інвестування в порівнянні зі скринінгами серцево-судинних захворювань та цукрового діабету.

Окремо зауважу, що наша програма не передбачає скринінгу онкологічних захворювань. Однак сімейний лікар повинен перевірити, чи потрібен конкретному пацієнту певний скринінг, наприклад мамографія чи обстеження на рак шийки матки. Якщо є показання, сімейний лікар дасть пацієнту відповідне направлення.

- У бюджеті закладено 2000 грн на особу - чи достатньо цієї суми?

Так, цього абсолютно достатньо. Ми провели консультації з медичними установами як комунальної, так і приватної форми власності. Що стосується обсягу послуг, які наразі включені в програму, то не було висловлено жодних аргументованих заперечень.

Безумовно, медичні установи мають намір збільшити свої фінансові надходження, проте важливо враховувати, що існує детальний аналіз, точні розрахунки та економічні аспекти.

- Отже, до програми будуть долучатися і комунальні, і приватні медичні заклади?

- Так, щодо форми власності немає обмежень. Долучитися можуть і комунальні медзаклади, і приватні, і лікарі-ФОПи.

Але ми очікуємо, що більшість пацієнтів скористаються цією програмою в комунальних медзакладах, адже більшість декларацій із сімейними лікарями підписані саме в них.

Існують випадки, коли пацієнт може бути незадоволений своїм сімейним лікарем, але ще не встиг змінити його. Або ж у людини можуть виникнути обставини, які ускладнюють відвідування свого лікаря. У таких ситуаціях пацієнти часто обирають звертатися до інших медичних установ, включаючи приватні клініки.

У великих містах, вірогідно, частка приватних медичних установ, які беруть участь у програмі, буде вищою. Проте в цілому по країні, на мою думку, пацієнти, швидше за все, віддаватимуть перевагу медичним закладам, що належать до комунальної власності.

Отже, в стандартній ситуації пацієнт звернеться до свого сімейного лікаря в комунальному медичному закладі для проходження скринінгу, з яким у нього укладена декларація.

Наша головна мета — забезпечити, щоб пацієнт обов'язково пройшов цей скринінг.

Чи передбачено для скринінгу в приватних закладах суму у 2000 грн? Чи залишиться він доступним для пацієнтів?

У приватних установах, що приєднаються до програми, ціни не зростуть – вартість скринінгу залишиться на рівні 2000 грн.

Чи прогнозується значне збільшення кількості нових пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які вже мають це захворювання, але ще не були діагностовані? Чи готові лікарі до такого виклику? І чи вистачить ресурсів для їх лікування?

- Це важливе питання. Тут треба зробити крок назад і повернутися до результатів скринінгу. У пацієнтів можуть бути різні результати.

Може бути умовно здоровий пацієнт. З таким пацієнтом лікар проведе мотиваційну бесіду, під час якої пояснить, що у нього ризики невисокі, тож треба продовжувати правильно харчуватися, підтримувати здоровий спосіб життя тощо.

Деякі пацієнти, які підпадуть під категорію ризику, можуть обійтися без медикаментозного лікування. Для них буде достатньо внести корективи у свій спосіб життя: змінити раціон харчування, збільшити фізичну активність та відмовитися від шкідливих звичок. Лікарі також проведуть з цими пацієнтами мотиваційні консультації.

Третя група пацієнтів складається з осіб, яким вже рекомендовано медикаментозне лікування. Крім того, певний відсоток пацієнтів вимагатиме більш складних медичних послуг. Існують також серйозні випадки, коли пацієнтам знадобиться госпіталізація та хірургічне втручання.

Хотів би відзначити деякі аспекти стосовно другої та третьої груп. Програма скринінгу має всебічний характер. Зокрема, планується збільшення фінансування в рамках програми реімбурсації "Доступні ліки". Окрім цього, на наступний рік передбачено запровадження нової моделі оплати за послуги кардіохірургії. Це включає як підвищення тарифів, так і створення більш структурованої та ефективної мережі медичних закладів, які надаватимуть ці послуги.

Отже, ми прагнемо забезпечити пацієнтів, яким поставлено діагноз, доступом до необхідної медичної допомоги, будь то медикаментозне лікування чи стаціонарне обслуговування.

Безсумнівно, ми прогнозуємо збільшення споживання медичних препаратів. Це, насправді, позитивний момент. Адже частка антигіпертензивних та інших лікарських засобів, які використовуються на 1 мільйон населення з урахуванням вікової структури, значно нижча, ніж повинна бути.

Її поширеність є нижчою, адже близько половини пацієнтів з артеріальною гіпертензією не усвідомлюють наявності цього захворювання. Серед тих, хто має інформацію про свій стан, приблизно половина не дотримується призначеного лікування. Це означає, що такі пацієнти лише зрідка вживають медикаменти для зниження артеріального тиску, не дотримуючись регулярності та контролю.

За інформацією експертів, в даний час лише 20-25% пацієнтів з артеріальною гіпертензією отримують адекватне лікування і дотримуються його рекомендацій.

І наша основна мета полягає в тому, щоб пацієнтів, які не знають, що в них є артеріальна гіпертензія, або знають, але не лікуються, заохотити і мотивувати обстежитися та лікуватися.

Чимало людей, що страждають на артеріальну гіпертензію, навіть не підозрюють про наявність цього захворювання (зображення: Freepik).

Чи можуть виникнути труднощі в процесі діагностики артеріальної гіпертензії? І яким чином міністерство має намір спонукати населення пройти скринінг?

- Проблема артеріальної гіпертензії полягає в тому, що її лікування є доволі доступним фінансово і є багато антигіпертензивних лікарських засобів, але при цьому серцево-судинні захворювання лідирують серед причин смертності. Тобто це такий, можна сказати, парадокс - лікування доступне, але проблема не подолана.

І основна причина того, що ця проблема не подолана, - низька прихильність пацієнтів до лікування. А також те, що пацієнти недостатньо обізнані щодо ризиків, зумовлених артеріальною гіпертензією.

Що мається на увазі під ризиками? Однією з важливих вимог у програмі скринінгу є те, що лікар має оцінити ризики серцево-судинних захворювань у пацієнта. Те саме стосується і цукрового діабету.

Проте, якщо зосередитися на серцево-судинних захворюваннях, медики застосовують шкали SCORE2 або SCORE2-OP. Ці інструменти дозволяють визначити ймовірність виникнення серйозних серцево-судинних подій, таких як інсульт або інфаркт міокарда, протягом наступних 10 років у пацієнтів.

Дійсно, пацієнту важко зрозуміти, що протягом наступного десятиліття йому загрожує, скажімо, 20% ймовірності розвитку інсульту чи інфаркту. Щоб знизити цей ризик, необхідно вдаватися до медикаментозного лікування або змінювати свій спосіб життя.

Проблема неналежно контрольованої артеріальної гіпертензії є глобальною, тому ми не є "ексклюзивними" у цьому аспекті. Можливо, у нашій країні пацієнти менш прихильні до лікування в порівнянні з європейськими державами, але суть проблеми залишається однаковою для всіх.

Для підвищення мотивації пацієнтів ми впроваджуємо новий інструмент "фарбованих" фінансів — це спеціально виділені державою 2000 грн, які можуть бути використані виключно для проходження скринінгу.

Людина, яка працює, має багато справ по господарству тощо, повинна знайти час, щоб піти до лікаря. А якщо у неї немає виражених скарг на здоров'я, то вона не мотивована цей час навіть шукати. І тому багато людей нехтують візитами до лікарів.

Коли ми надамо особі "фарбовані" фінансові ресурси, які можуть бути використані виключно для проходження скринінгу, вона усвідомлюватиме, що має вибір: використати ці кошти або ж вони просто втратять свою цінність.

Ці кошти повинні "компенсувати" пацієнту ті незручності, які виникають через потребу відвідати лікаря. Під незручностями я маю на увазі, наприклад, можливість взяти вихідний з роботи, зменшити час, проведений з родиною, або відкласти роботи на городі та інші справи.

Інструмент "фарбованих" коштів від надання послуг за Програмою медичних гарантій відрізняється тим, що в межах ПМГ пацієнт не бачить кошти, які держава заплатила за його обстеження та лікування. Тож ми впроваджуємо інший механізм - пацієнт знатиме, що ці кошти держава йому виділила, і вони у нього є.

В даний момент мені хочеться зосередитися на самому процесі скринінгу, щоб підкреслити його важливість.

Ця програма, зокрема її зміст, що охоплює серцево-судинні недуги, діабет і психічне здоров'я, відповідає міжнародним стандартам та методам, які використовуються по всьому світу.

Всі скринінгові дослідження, включені до програми, мають високий рівень доказової бази. Це означає, що наша наукова основа є надзвичайно потужною, а також ми застосовуємо новітній інструмент у вигляді "фарбованих" коштів.

Подібними інструментами зазвичай не користуються у межах таких великих програм. Схожі програми реалізувалися в інших країнах, коли людям надавали певні ваучери. І такі програми демонстрували значне зростання прихильності пацієнтів - наприклад, до вакцинації чи до інших профілактичних процедур.

Отже, ми сподіваємося, що використання інструменту "фарбованих" коштів дозволить нам значно розширити наше охоплення.

- Чи можливі інциденти, що пацієнти з якихось причин не зможуть отримати допомогу у разі серйозних станів? Чи допомога буде надана всім? Зокрема, ви вже згадували про кардіохірургічний напрям.

- Щодня в Україні виявляють пацієнтів із тяжкими серцево-судинними захворюваннями. І щодня люди від цих захворювань помирають. Ми, розуміючи цю проблему, як я вже говорив, на наступний рік впроваджуємо оновлені механізми фінансування кардіохірургічної допомоги.

Вони пропонують інноваційні рішення для фінансування планового стентування коронарних артерій. Пацієнт, у якого буде виявлено серйозну патологію, отримає необхідне направлення. З цим документом він зможе звернутися до медичного закладу, де йому нададуть потрібну допомогу.

Безумовно, це питання має численні складнощі. Я не можу обіцяти, що всі труднощі зникнуть, наприклад, 1 січня. Проте ми розробили детальний план для покращення доступності кардіохірургічних послуг.

Зокрема, на наступний рік згідно з Програмою медичних гарантій передбачено державне фінансування обсягом 5,5 млрд грн саме для кардіохірургічного компонента.

Яким чином функціонуватиме програма скринінгу для мешканців прифронтових зон і сільських районів? Чи може виникнути ситуація, коли ця ініціатива призведе до "дискримінації", адже жителі великих міст отримають більш детальний медичний огляд, тоді як сільські жителі отримають лише базову перевірку?

Це проблема, що має глобальний характер, а не обмежується лише Україною. У кожній країні існують сільські райони та віддалені населені пункти, де доступ до медичних послуг є складним.

Це - об'єктивна реальність, що у пацієнта в місті Києві чи в Полтаві доступ до медичної допомоги кращий, ніж у сільського жителя чи пацієнта із прифронтового регіону.

Однак, навіть якщо не брати до уваги військовий конфлікт, подібна ситуація спостерігається в усіх куточках планети. Політика нашої держави, подібно до стратегій інших країн, націлена на виявлення стимулів, які сприятимуть присутності медичних спеціалістів у таких населених пунктах.

Ми розробили комплекс заходів, спрямованих на залучення та утримання медичних працівників, зокрема лікарів загальної практики, для роботи в сільських районах та ізольованих населених пунктах.

Перш за все, ми використовуємо підвищений коефіцієнт 1,2, що становить 20% до капітаційної ставки для медичних працівників, які надають послуги в сільських районах з низькою густотою населення, а також у зонах, де тривають бойові дії.

Окрім цього, існують конкретні вимоги для постачальників послуг: обласні військові адміністрації зобов'язані розробити розклад візитів лікарів до кожного з населених пунктів у регіоні. Принаймні один раз на місяць медичний працівник повинен відвідати ці населені пункти. Це регламентується коефіцієнтом 1,2, про який я згадував раніше, що означає підвищену ставку.

В даний час ми працюємо над розширенням цього доступу. Існують певні ініціативи стосовно додаткових виплат, забезпечення житлом, а також проводиться мотиваційна діяльність на місцях.

Якщо знову звернутися до теми скринінгу, хочу підкреслити, що в великих містах охоплення буде значно вищим – це пов'язано з кращими можливостями доступу до медичних послуг. Проте, в цьому питанні є важливий аспект, який варто врахувати.

Вся територія України забезпечена надавачами медичних послуг, з якими пацієнти уклали декларації. Це означає, що в кожному регіоні функціонують амбулаторії, де працюють сімейні лікарі, до яких пацієнти можуть звертатися. Звісно, іноді це ускладнюється необхідністю долати певні відстані та витрачати час на поїздку до лікаря, що ставить під сумнів зручність доступу до медичних послуг. Проте можливість отримати медичну допомогу все ж існує.

Крайня необхідність залучення медичних працівників у сільських районах, а також у віддалених і прифронтових зонах до програми здоров’я є незаперечною. Це не тільки корисно для громади, але й фінансово вигідно для самих медичних установ, оскільки основна частина їх пацієнтів складається з осіб старше 40 років. Саме тому ми активно співпрацюємо з обласними адміністраціями, які в свою чергу заохочують медичні заклади приєднатися до цієї ініціативи.

Вимоги до програми скринінгу є цілком здійсненними та досяжними. Звичайно, деякі аспекти, такі як обслуговування та комунікація з пацієнтами, потребують додаткового вдосконалення. Проте ці питання стосуються організації процесів і можуть бути вирішені без потреби в суттєвих капіталовкладеннях у матеріально-технічну інфраструктуру.

Можливий також формат, який діє в інших країнах, - робота мобільних виїзних бригад. Тобто сімейний лікар із цієї громади за певним графіком, узгодженим зі старостою села чи з головою ОТГ, здійснює візити до віддалених населених пунктів. А жителів заздалегідь інформують про приїзд медиків.

Це також стосується програми скринінгу. У призначений день пацієнти віком від 40 років, які бажають взяти участь у цій ініціативі, відвідають медичний заклад для проходження обстеження.

Ми віримо, що місцеві громади та установи первинної медичної допомоги приєднаються до цієї програми. Однак, якщо вони не вирішать скористатися цією можливістю, є велика ймовірність, що інші медичні заклади виявлять інтерес, і їхні спеціалісти відвідають ці райони.

Тому немає підстав для песимізму - навпаки, є доволі непогана фінансова мотивація для медпрацівників поїхати і надати пацієнтам медичні послуги.

Можливий формат, який діє в інших країнах, - робота мобільних виїзних бригад (фото: moz.gov.ua)

- Що робити людям, які не мають смартфона або "Дії"? Чи не стануть вони "невидимими" для програми, адже їм не прийде запрошення на телефон?

Такі особи повинні відвідати найближчий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Співробітники центру допоможуть з оформленням заявки, підтвердженням особи та вказівкою спеціального банківського рахунку. На цей рахунок буде зараховано 2000 гривень для покриття витрат на скринінг.

Але ми очікуємо, що більшість людей скористається більш зручним інструментом - через "Дію". І ми знаємо, що рівень цифровізації в Україні досить високий.

Щодо застосунку "Дія", то особа отримає запрошення на проходження скринінгу у застосунку через 30 днів після свого дня народження. Після підтвердження запрошення, їй слід замовити "Дія.Картку" або скористатися вже наявною.

- Скринінг ментального здоров'я - дуже чутлива тема. Чи готова держава до роботи з виявленими депресивними та тривожними станами і навіть ПТСР, якщо люди почнуть масово звертатися? І якщо людина потребуватиме допомоги, де вона її отримає? Особливо з огляду на дефіцит фахівців, зокрема в селах?

Важкість розладів психічного здоров'я є надзвичайно великою. І ця ситуація стосується не лише України, а охоплює весь світ. Проблеми з психічним здоров'ям стали більш помітними з початком пандемії COVID-19, а в нашій країні ситуація ускладнилася через повномасштабну війну.

Міністерство охорони здоров'я та уряд активно займаються розширенням мережі і спектру послуг у галузі психічного здоров'я. Ми пропонуємо спеціальні програми фінансування для послуг, які надаються в центрах ментального здоров'я.

Такі центри ми відкриваємо в кластерних лікарнях і прагнемо, щоб кожна кластерна лікарня мала свій центр ментального здоров'я. Крім того, на амбулаторному рівні є можливість отримати допомогу психологів та психотерапевтів.

Проте дійсно, якби всі люди, у яких є розлади ментального здоров'я, усвідомили це і звернулися по допомогу, фахівців, напевно, не вистачило б. І поки що ми не можемо говорити про те, що система готова прийняти всіх пацієнтів.

На жаль, не всі пацієнти звертаються за допомогою до спеціалістів. Водночас, ми спостерігаємо, що в існуючій системі є потенціал для збільшення навантаження. Однак, варто зазначити, що цей потенціал має свої межі.

Отже, ці процеси відбуваються одночасно: необхідно підвищувати обізнаність кожного окремого пацієнта про проблеми, пов'язані з психічним здоров'ям, а також зміцнювати потенціал системи охорони здоров'я для задоволення цього попиту.

Слід також підкреслити, що в Україні всі сімейні лікарі, залучені до Програми медичних гарантій та програми скринінгу, пройшли підготовку за стандартами ВООЗ mhGAP (Програма дій у сфері психічного здоров'я). Це означає, що вони мають знання з питань ментального здоров'я і здатні надати певну допомогу своїм пацієнтам.

Також програма "Доступні ліки" була розширена, зокрема в галузі лікування психічних розладів. Наразі вона охоплює широкий спектр сучасних медикаментів, серед яких є антидепресанти, засоби для зняття тривоги та інші.

Чи існує ймовірність, що сімейні лікарі опиняться під тиском після впровадження нової програми? Саме ці медики висловлюють незадоволення цією ініціативою - які причини спонукають їх виступати проти?

- Я би не сказав, що всі чи більшість сімейних лікарів критикують цю програму. Але й не заперечую, що певна критика є. І ми зараз працюємо і з сімейними лікарями, і з керівництвом центрів первинної медико-санітарної допомоги.

На мою думку, головна тривога сімейних лікарів полягає в можливому збільшенні робочого навантаження, а також у зростанні вимог до якості обслуговування. Водночас вони мають сумніви щодо отримання додаткової винагороди за виконання нових обов'язків.

В нашій країні триває реформа фінансування системи охорони здоров'я. Суть полягає в тому, що держава фінансує медичні послуги, які надають медичні установи, а ті, в свою чергу, розподіляють ці кошти серед своїх працівників відповідно до колективного трудового договору. Важливо зазначити, що ми, як міністерство, не нав’язуємо первинним медичним закладам, кому і які суми вони повинні виплачувати.

Це вид підприємницької діяльності, і я переконаний, що більшість менеджерів первинних медичних закладів заохочуватимуть своїх сімейних лікарів.

Ще раз підкреслю важливість дизайну "фарбованих" фінансових інструментів. Адміністрація медичних установ прагне залучити якомога більше пацієнтів, оскільки це сприяє збільшенню прибутку закладу.

Окрім того, завдяки додатковому фінансуванню центри первинної медико-санітарної допомоги матимуть можливість найняти нових співробітників. Мова йде не лише про лікарів, а й про медичних сестер або координаторів пацієнтів, що може суттєво зменшити навантаження на лікарів. Багато завдань, які виконують лікарі, можуть бути передані медичним сестрам та навіть працівникам, які не мають медичної освіти, таким як медичні реєстратори.

Щодо мотивації сімейних лікарів, то деякі з них, можливо, мають, не дуже позитивний досвід комунікації всередині свого закладу. У них теж можуть бути негативні очікування на тлі впровадження програми скринінгу.

Проте, в цілому, наші прогнози є обнадійливими. Ми активно взаємодіємо з керівниками первинних медичних закладів і підкреслюємо важливість адекватної мотивації лікарів та всього медичного персоналу для покращення якості обслуговування. Лише за таких умов пацієнти обиратимуть їхні заклади.