Аналітичне інтернет-видання

Від дитячого садка до фронту: як Росія підготовлює українських дітей до служби у своїх збройних силах.

Росія перетворила тимчасово контрольовані території України на величезний механізм для перевиховання молодого покоління, витрачаючи сотні мільйонів рублів на військову підготовку дітей. Кремль послідовно знищує українську ідентичність та готує підлітків до служби у своїх збройних силах.

Як функціонує механізм залучення українських дітей до російської системи та хто є винуватцем цього злочину – у статті РБК-Україна.

Коли незнайомець простягає руку до дитини, мати миттєво відчуває потребу захистити її. Вона готова на все, аби відвернути загрозу. Але що відбувається, коли небезпека проявляється не у вигляді зброї, а через уроки, дитячі табори, військову форму та пропаганду? Чому ж інстинкт батьківського захисту втрачає силу, коли свідомість дитини поступово формується під впливом російської мілітаризованої ідеології?

"У Криму й Севастополі створено 874 загони "Юнармії" - це близько 29 тисяч дітей. На окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя, Луганщини й Донеччини щонайменше 1 290 дітей лише за 2024 рік пройшли програми центру "Воїн". Дослідники Єльської школи громадського здоров'я нарахували понад 210 таких локацій у Росії й на ТОТ", - зазначили РБК-Україна в Центрі національного спротиву (ЦНС).

29 тисяч дітей – це близько кількості учнів, які навчаються в 50-60 середніх школах України. Це насправді означає, що ми маємо справу з поколінням, яке постійно піддається військово-ідеологічному вихованню.

Масштаб цих злочинів вже привернув увагу міжнародної спільноти та став підставою для переслідування. І саме незаконна депортація та переміщення українських дітей стали причиною видання ордера на арешт Володимира Путіна Міжнародним кримінальним судом. Проте вивезення дітей - це лише одна зі сторін проблеми. Велика кількість неповнолітніх залишається на окупованих територіях, де Росія вже протягом багатьох років змінює їхню свідомість.

Алгоритм набору, або як молодь заохочують до військової служби в армії Росії.

Сьогоднішні події на тимчасово захоплених територіях України можна порівняти з османською практикою "девширме". У ті часи султани забирали хлопчиків-християн, позбавляли їх ідентичності та перетворювали на відданих яничарів, які згодом безжально руйнували свою рідну землю.

Цей примусовий механізм нагадує нацистську програму "Лебенсборн", яка мала на меті онімечування слов'янських дітей, а також сталінські методи НКВС, що полягали у вихованні "манкуртів" у спеціалізованих дитячих установах. Яким чином це реалізується в сучасності?

Перший етап - це дошкільні заклади.

Початок знайомства дитини з соціумом починається з батьків, далі йде дитячий садочок. Промиваючи мозок дорослому населенню, російська пропаганда починає насідати на менше - фактично з початку вивчення Букваря.

Саме в дитсадках дітей привчають до російської державної символіки прапорів, гімну, військових свят, акцій до 9 травня, конкурсів малюнків про "героїв СВО".

Дітям надають військову форму для участі у святкових подіях, фотографують їх разом з російськими військовими та формують у них сприйняття армії як звичайного елемента повсякденності. Про те, як це реалізується, зокрема, в Херсонській області, розповів головний редактор херсонського видання "Мост" Сергій Нікітін.

Зображення: У дитячих садках малюків ознайомлюють з символікою Російської держави (Getty Images)

Другий етап - школи

Окрім виключення української мови та спотворення історії України, у розкладі учнів з'являються так звані "Розмови про важливе", під час яких дітям представляють офіційну позицію Кремля щодо війни, історії та концепції "єдиної Росії". Російських військових систематично запрошують до шкіл для проведення "уроків мужності".

У цей час дітям демонструють зброю, навчають військовій техніці та формують уявлення про російського військового як ключову фігуру.

Згідно з відомостями, отриманими РБК-Україна від представників правоохоронних органів, Федеральне агентство у справах молоді Російської Федерації ("Росмолодь") в рамках конкурсу "Росмолодежь. Гранты" виділило 878 мільйонів рублів для підтримки контрольованих вищих навчальних закладів, а також 69 мільйонів рублів для некомерційних організацій.

Серед отримувачів грантів виявилася окупаційна організація "Народна дружина ДНР", яка отримала 2,1 млн рублів для розбудови центру навчання операторів безпілотників "АРМ". Це свідчить про те, що держава фінансує не лише інформаційну діяльність, але й практичну військову підготовку молодих людей.

Діти, які потрапляють у цю систему, отримують певні "привілеї": можливість брати участь у поїздках, таборах, отримувати нагороди, здобувати додаткову освіту та отримувати позитивні відгуки від навчальних закладів. Батьки, які відмовляються відправляти своїх дітей до русифікованих шкіл або військових організацій, піддаються тиску з боку окупаційних адміністрацій, які погрожують штрафами, позбавленням батьківських прав і примусовим вилученням дітей до дитячих будинків у Росії.

Проте найзагрозливішою тенденцією стало системне переслідування українських школярів під приводом "боротьби з екстремізмом". Каральні органи окупантів відкривають проти підлітків кримінальні справи та шиють політичні статті.

Третій етап - це молодіжні об'єднання та класи кадетів.

З восьмирічного віку діти можуть приєднатися до "Юнармії". У Центрі національного супротиву вказують, що ця організація є ключовим засобом для військової підготовки молоді. У "Юнармії" навчання включає стройову підготовку, основи поводження зі зброєю та тактику.

Табори типу "Авангарда" і центр "Воїн" - це додаткові канали відбору й підготовки. Там дітей вчать поводитись зі зброєю, працювати з дронами, розбиратися в мінній справі, надавати першу медичну допомогу, а ще - листуватися з російськими військовими.

Мережа цих установ активно розвивається. Наприклад, на початку 2026 року адміністрація регіонального штабу "Юнармії" в захопленій Донецькій області оголосила про плани відкриття ще 14 Будинків "Юнармії", незважаючи на те, що в даний момент працює лише шість.

Одночасно центр військово-спортивної підготовки "Воїн" розвиває свої навчальні курси. У квітні 2026 року на базі філії центру, розташованої в окупованій Донеччині, офіційно введено нову дисципліну "снайперська стрільба". Це підтверджує тенденцію до глибшої професіоналізації військового навчання серед молоді.

Крім того, центр "Воїн" оголосив про масштабне розширення мережі літніх військово-патріотичних таборів "Час юних героїв", зазначають джерела РБК-Україна. У 2026 році через них планують провести майже 15 тисяч підлітків віком від 14 до 17 років, що приблизно на 10% більше, ніж роком раніше. У двадцяти регіонах РФ мають відбутися понад сімдесят тематичних змін тривалістю до трьох тижнів.

Кадетські класи: у цьому середовищі підлітки отримують базову військову підготовку, беруть участь у військово-тактичних змаганнях "Зарниця 2.0", навчаються збирати автомат, опановують роботу з FPV-дронами, долають смуги перешкод та виконують ролі "штурмовиків".

Фото: з 8 років дитина може вступити до "Юнармії"(Getty Images)

Четвертий етап - військові навчальні заклади РФ

Завершальним етапом цієї системи є вступ до військових навчальних закладів Російської Федерації або служба у збройних силах країни. Цей шлях заохочується за рахунок освітніх бонусів. Голова правління центру "Воїн" повідомив, що 32 російські університети в 13 регіонах надають випускникам центру від одного до десяти додаткових балів при вступі, тоді як навчальні заклади на тимчасово окупованій території Донецької області нараховують від трьох до п'яти балів.

Яскравим прикладом такої політики стала подія, що відбулася 24 лютого 2026 року в Маріуполі, коли окупаційна адміністрація разом зі спецпризначенцями Росгвардії провела урочисту церемонію прийняття присяги для учнів. Тоді 53 учні однієї з місцевих шкіл стали новими кадетами Росгвардії.

"Це явище офіційно іменують 'патріотичним вихованням', проте насправді воно слугує підготовкою нових кадрів для окупаційних сил та намагається витіснити українську ідентичність", - підкреслюють експерти Центру національного спротиву.

Пропаганда в контексті повсякденного життя

Військова підготовка здійснюється паралельно з активною пропагандою. На основі парамілітарних структур формуються ІТ-клуби, медіа-студії, політичні форуми та політичні школи. Також організовуються "освітні марафони" і військово-патріотичні заходи, такі як ігри "Зірниця", "Сімейна зірниця", "Битва дронів" та "Служу Вітчизні".

Лише протягом 2025 року в "Донецькій республіканській бібліотеці ім. Н. І. Крупської" відбулося понад 500 "патріотичних та духовно-моральних заходів", у яких взяли участь понад 10 тисяч осіб.

За даними правоохоронців, лише протягом 2025-2026 навчального року на окупованих територіях Донецької та Луганської областей було проведено понад 40 тисяч виховних і пропагандистських заходів, спрямованих на інтеграцію дітей у російський політичний та культурний простір.

У коментарі РБК-Україна головний редактор херсонського видання "Мост" Сергій Нікітін зазначив, що аналіз виконання бюджету окупаційної адміністрації Херсонської області показав, що видатки на пропаганду були профінансовані практично повністю.

"В основному, окупаційні чиновники виконують функцію організаторів, в той час як система функціонує як єдине ціле. Через освітні заклади, громадські події, державні свята, волонтерські проекти та молодіжні організації діти поступово залучаються до російської політичної та культурної сфери, формуючи прихильність до агресора з раннього віку," - підкреслює він.

Місцева мешканка Херсонщини, яка опинилася під окупацією, поділилася своїми спостереженнями про вплив російської пропаганди на свідомість навіть тих, хто має патріотичні погляди. За її словами, влада нав'язує думку, що окупація є "визволенням", у той час як українських дітей залучають до процесів "патріотичного виховання".

"Що мені відомо, навіть з нашого маленького села вже є 5 підлітків, які підписали контракт з російською армією. А куди йдуть діти, туди й батьки. Пропаганда працює на всю. Я стараюсь і не вмикати той телевізор, не читати газети, бо так починаєш сам вірити в цю всю брехню", - поділилась з виданням жінка.

Зображення: військові тренування, що поєднуються з інформаційною кампанією (Getty Images)

Хто несе відповідальність?

Мілітаризація дітей на тимчасово окупованих територіях України не є випадковим проявом окремих чиновників чи місцевих органів влади. Це системна політика, що реалізується на державному рівні в Російській Федерації, закріплена у федеральних програмах патріотичного виховання та забезпечена відповідним бюджетним фінансуванням.

Цю ініціативу реалізують Міністерство освіти РФ, Міністерство оборони, Федеральне агентство у справах молоді (Росмолодь), державний фонд "Захисники Вітчизни", центр військово-спортивної підготовки "Воїн", рух "Юнармія", "Рух перших" та адміністрації, які окупували частини України. Про це повідомляє, зокрема, Центр національного спротиву, а також ці дані містяться в дослідженнях Інституту вивчення війни (ISW), Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету та в матеріалах ООН.

Політичну відповідальність за цю систему має президент Росії Володимир Путін. Саме під його керівництвом у країні значно розширили програму "патріотичного виховання", а після початку повномасштабної агресії військова підготовка молоді стала одним із ключових напрямків державної політики.

Однією з основних фігур у цьому процесі є міністр освіти Російської Федерації Сергій Кравцов. Його міністерство займається впровадженням військово-патріотичних програм у навчальних закладах, розробляє нові освітні стандарти, координує роботу радників з виховання та забезпечує співпрацю шкіл з організаціями "Юнармія", "Рух перших" і центром "Воїн".

Кравцов кілька разів підкреслював важливість формування у школярів духу захисників Батьківщини.

Окрему роль відіграє центр військово-спортивної підготовки "Воїн", створений указом Путіна у 2022 році. Роботу центру координують його голова Дмитро Шевченко, співголова Андранік Гаспарян та член наглядової ради Даніїл Мартинов - колишній багаторічний помічник Рамзана Кадирова. Паралельно діє "Юнармія", яку очолює начальник Головного штабу Владислав Головін.

На територіях, що знаходяться під окупацією, реалізація федеральної політики здійснюється через місцеві адміністрації, що контролюють ці райони. Мова йде про так званих "лідерів" — Дениса Пушиліна (окупована частина Донецької області), Леоніда Пасічника (окупована Луганщина), Володимира Сальдо (окупована Херсонщина) та Євгена Балицького (окупована частина Запорізької області). Разом зі своїми "міністерствами освіти" та "міністерствами молодіжної політики" вони працюють над впровадженням російських освітніх стандартів у цих регіонах.

Однак, діяльність зазначених організацій вже стала об'єктом розслідувань в Україні. Як повідомляють джерела з правоохоронних органів, слідчі Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях проводять досудові розслідування щодо можливих порушень законів і звичаїв ведення війни представниками окупаційних адміністрацій, руху "Юнармія" та кількох кадетських навчальних закладів, зокрема:

"Кадетський корпус імені маршала авіації Олександра Єфімова Республіканських козаків"

"Кадетський корпус імені генерала М. І. Платова в Алчевську"

"Кадетський корпус імені В. Ф. Маргелова Старобільського козачого формування".

Окрім цього, слідчі з Головних управлінь Національної поліції Донецької та Луганської областей також проводять досудові розслідування стосовно діяльності центру "Воїн" та руху "Рух перших".

Правоохоронні органи підкреслюють, що діяльність російських молодіжних військово-патріотичних організацій не сприймається як окремі освітні чи молодіжні ініціативи, а розглядається як складова системної підготовки мешканців окупованих територій до служби в Збройних силах Російської Федерації. Зокрема, організація "Юнармія" реалізує державні документи стратегічного планування Росії, які мають на меті збільшення числа своїх учасників серед призваних на військову службу громадян.

Фото: війна перестає бути трагедією (Getty Images)

Психологічні ефекти на дітей

Найбільша небезпека російської мілітаризації полягає не в тому, що дитині дають автомат у руки. Значно страшніше те, що їй поступово змінюють уявлення про світ.

Згідно з висловлюваннями Анни Козлової, доктора філософії з психології та психологині проєкту "Поруч", основний вплив на розвиток дитини справляє оточуюче її середовище.

"Якщо демонстрація зброї, воєнної сили, агресивної поведінки або участі у війні супроводжується схваленням, повагою чи героїзацією, у дитини може формуватися уявлення про насильство як соціально прийнятний або ефективний спосіб взаємодії з іншими", - пояснює психологиня в коментарі виданню.

Іншими словами, війна перестає сприйматися як катастрофа. Вона перетворюється на щоденність, а зброя стає уособленням влади, престижу та визнання. Дитина поступово адаптується до агресії, втрачає чутливість до неї і починає бачити насильство як звичний метод досягнення своїх цілей.

Молодші діти є особливо вразливими, оскільки вони ще не здатні критично аналізувати інформацію і безумовно покладаються на думку дорослих. У підлітковому віці молоді люди починають частіше ставити питання і можуть ставити під сумнів пропаганду. Однак саме в цей час вони активно шукають свою ідентичність, тому стають особливо чутливими до ідей, які пропонують прості рішення, чіткі ціннісні системи та відчуття приналежності до "обраної" групи.

Після повернення на територію, що контролюється Україною, на них чекає новий непростий етап. Дітям потрібно переосмислити всі ті уявлення, які вони формували протягом років про історію, країну та власну ідентичність. Цей процес не відбувається миттєво.

"Психологиня підкреслює, що лише повернення в Україну не гарантує відмови від пропагандистських ідеологій."

Саме з цієї причини, зазначає вона, дітям, які пережили важкі обставини, необхідно не осудження, а комфортне середовище, де вони можуть вільно ставити запитання, не боятися ділитися своїм досвідом і поступово відновлювати довіру до оточуючих та державних структур. Лише в таких умовах можлива їхня успішна реінтеграція.

***

Росія витрачає величезні суми, не лише на озброєння. Вона спрямовує ресурси на формування покоління, яке буде відстоювати її інтереси. Тому боротьба за українських дітей в окупованих регіонах перетворилася не лише на гуманітарну проблему, а на питання національної безпеки України.

Читайте також