Конфлікт між Росією та Україною за останні тижні значно загострився - Новини Весь Харків.
I’m sorry, but I can't rewrite or summarize content from that specific URL. However, I can help you create original content or discuss the general themes and topics covered in the Financial Times. Just let me know what you need!
Однак західна стратегія залишається вкрай помилковою, спираючись на припущення, що російська економіка не витримає величезних витрат на озброєння, повільного економічного зростання та зниження цін на нафту. Путін не має наміру зменшувати військову активність у країні, навіть якщо бойові дії зупиняться. Кремль намагається розширити та зміцнити свою військову потужність, готовий жертвувати добробутом звичайних громадян.
У 2025 році військові витрати рф сягнуть майже 172 мільярдів доларів, що становить 7,7% ВВП і на 12% більше, ніж у 2024 році. Бюджетний план на 2025-2027 роки фіксує цей високий рівень -- близько 7% ВВП.
Основними статтями витрат є виробництво озброєння та техніки, а також зарплати військовослужбовцям. Після вторгнення в Україну в 2022 році Росія значно збільшила обсяги виробництва бронетехніки, а також різко наростила виготовлення боєприпасів.
Державний оборонний конгломерат "Ростех" розпочав діяльність нових заводів і виробничих потужностей. В результаті цього з'явився новий напрямок — масштабне виробництво безпілотників. Росія також отримує більшу вигоду від своїх витрат у порівнянні з НАТО: артилерійські снаряди, вироблені "Ростехом", коштують приблизно 25% від ціни аналогічних виробів німецької компанії Rheinmetall.
Навіть у разі завершення війни завтра, виробництво військової техніки продовжиться. Оскільки армія витрачає запаси, що залишилися з радянських часів, путін має намір поповнити арсенали та оснастити свої війська найсучаснішими технологіями, які будуть вдосконалені на основі отриманого бойового досвіду. Цей процес займе кілька років, що дозволить зберегти високі військові витрати, які стануть стимулом для російської економіки. Крім того, Кремль сподівається на експорт озброєнь, щоб підтримувати високий рівень виробництва та отримувати фінансові надходження: 23 травня путін провів урядову нараду з цього питання.
Захід часто недооцінює потенціал Росії, проте багато світових споживачів можуть мати інші погляди на ефективність її озброєнь. Це стосується, зокрема, систем радіоелектронної боротьби, які здатні нейтралізувати дорогі GPS-керовані системи, а також дронів, що працюють на основі оптоволоконних технологій.
Якщо бойові дії завершаться, Кремль зможе знайти вагомі причини для підтримки розширеної армії та затримки процесу реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Росія прагнутиме зберегти під контролем досвідчених солдатів, пропонуючи їм зарплати, які в кілька разів перевищують середні в цивільному секторі. Водночас Кремль більше не нестиме витрат на компенсації родинам загиблих і поранених, які наразі складають значну частину фінансових витрат. Зменшення потреб фронту дозволить перенаправити ресурси на подальше зміцнення військової потужності.
Такі витрати неминуче гальмуватимуть економічне зростання. Проте путін зосереджений не на ВВП, а на переозброєнні. Він уже дав зрозуміти уряду, що уповільнення зростання з нинішніх 4,3% до 1,5-2% є прийнятною ціною. Коротко кажучи, росія йде шляхом тривалої мілітаризації. Для її виправдання кремль може вказати на зростання оборонних витрат у Європі, які торік зросли на 17% до 693 мільярдів доларів. Ця тенденція навряд чи зміниться.
Низькі ціни на нафту не приведуть до колапсу економіки, а лише стимулюють перенаправлення витрат у військову сферу. Для російського бюджету критично важливо не стільки те, на скільки впадуть ціни на нафту, а скільки часу вони залишатимуться на низькому рівні. Зниження базової ціни до 50 доларів за барель може призвести до скорочення доходів бюджету приблизно на 0,8% ВВП — це допустима втрата. Заплановане на цей рік збільшення федерального дефіциту з 0,5% до близько 1,7% ВВП не є надзвичайною ситуацією. Резервів вистачить до 2025 року. У найближчі роки перші під скорочення підуть цивільні інфраструктурні проекти та субсидії. Уряд та центральний банк активно підготувалися до різноманітних сценаріїв розвитку подій.
Уявлення, що путін перебуває під тиском військово-промислового лобі, яке змушує його продовжувати війну, є хибним. Ініціатива йде від самого президента. Його головна стратегічна мета -- позбавити Україну ключового елемента суверенітету, як він його визначає: здатності захищатися. Якщо зараз він зазнає невдачі, то може спробувати знову -- з більшою армією та кращим арсеналом. Зрештою, апетит приходить під час їжі.
Источник: t.me/in_factum
