Протягом семи турів голосування ми змогли обрати двох кандидатів, які стануть новими керівниками митниці, - зазначив голова комісії з відбору керівника ДМС Мікура.

27 березня конкурсна комісія, що займається відбором керівника Державної митної служби України (ДМС), визначила двох кандидатів, які стали переможцями конкурсу. Після завершення голосування комісія представить їхні кандидатури Міністерству фінансів України, очолюваному Сергієм Марченком, а згодом ці пропозиції будуть передані на розгляд уряду. Після засідання комісії її голова Куньйо Мікура поділився з агентством "Інтерфакс-Україна" деталями роботи комісії та своїми враженнями від проведеного конкурсу.

- Отже, конкурс нарешті завершився і було обрано двох кандидатів. Як ви оцінюєте процедуру? Чи задоволені ви кандидатами, яких обрали?

Процес відбору виявився надзвичайно прозорим, адже всі засідання комісії транслювалися в режимі реального часу. Серед учасників ми створили своєрідне співтовариство з єдиною метою — вибрати найкращих кандидатів для майбутнього України. Спочатку ми отримали 42 заявки, з яких поступово звузили вибір до 15 кандидатів, з якими провели співбесіди на основі попередньо зібраної інформації. Таким чином, весь процес виявився дійсно вражаючим. Щодо підсумків — ми задоволені отриманими результатами. У підсумку, ми, шість членів комісії, раді, що змогли узгодити вибір двох кандидатів.

- Я бачила, як довго тривало засідання, воно було годину чи навіть більше.

Так, адже відбулося сім етапів голосування.

Хто ці двоє претендентів, яких ви вирішили підтримати?

Руслан Даменцов та Орест Мандзія були обрані на ці посади. Обидва кандидати мають досвід роботи в НАБУ. Ми усвідомлюємо, що серед кандидатів з митниці також є чимало гідних претендентів, але вважаємо, що саме ці двоє можуть стати лідерами майбутнього. На даний момент, українській митниці необхідно насамперед вирішити питання доброчесності. Тому, як перший крок у реформі, залучення досвідченого антикорупційного активіста може бути вдалим рішенням. Це було спільне рішення нашої команди. Звичайно, ми підтримуємо нинішніх працівників митниці, які подали свої кандидатури на конкурс, адже це справді талановиті особистості. Проте слід зазначити, що реформа митниці відбувається поступово, і першим кроком має стати забезпечення доброчесності. Кандидати з митниці, хоч і відносно молоді, в майбутньому можуть стати ключовими фігурами у процесі реформування.

Протягом останніх чотирьох днів проходили співбесіди з претендентами. Чи були серед них двоє, що виділялися на фоні інших? Які причини вашого вибору саме цих кандидатів?

Ми аналізували доброчесність кожного з кандидатів, їхній професійний досвід та бекграунд. Також ми приділяли увагу їхньому баченню ситуації та визначенню пріоритетів. Стратегія реформи Державної митної служби вже розроблена, але найважливіше – це її реалізація. Для цього необхідна людина з управлінським досвідом. Вважаємо, що першим кроком у відновленні довіри суспільства та бізнесу має стати боротьба з корупцією. Без довіри з боку громадськості та міжнародних партнерів просування митних реформ стане складним завданням. Тому ми закликаємо до терпіння, адже незабаром зробимо перший крок. Кандидати з митниці, звісно, наголошували на важливості доброчесності, але їхній погляд часто обмежений лише митницею та вузькою спеціалізацією. Це добре для впровадження принципів на митниці, проте нинішнє керівництво потребує ширшого бачення.

- Чи відчували члени комісії і ви особисто політичний вплив чи тиск?

Зовсім не так. Насправді це стало приємним здивуванням, адже я чув про попередні випадки, пов’язані з такими конкурсними комісіями. Але в нашому випадку, разом із нашими українськими партнерами, ми не відчули жодного тиску. Під час співбесід було видно, що як міжнародні, так і особливо українські члени комісії дійсно прагнули зрозуміти, чи відповідають кандидати нашим очікуванням, і я не помітив жодних ознак тиску. Особисто я не отримував жодних повідомлень від урядових структур, бізнесу, міжнародних організацій чи будь-кого іншого — абсолютно нічого. Вони висловлюють довіру до нашої комісії, і ми були задоволені, що не було жодного зовнішнього втручання.

- Тобто жодних конкретних кандидатів не просували під час відбору?

Ні, зовсім не так. Це не відбулося.

Яким чином комісія відреагувала на публікації в ЗМІ, що стосуються репутації деяких кандидатів? Чи надходила вам якась інформація з цього приводу?

Так, ми дійсно відкриті. Завдяки цьому ми отримали численні дані, переважно з боку громадянського суспільства, а також від державних антикорупційних установ, які проводили перевірки їхньої доброчесності. Не менш важливим джерелом були й медіа. Однак ми сприймали цю інформацію лише як основу, адже маємо власний аналітичний підхід.

Ні-ні, це ціла група, досить значна команда аналітиків.

Для 15 кандидатів ми маємо принаймні одного аналітика на кожного, хоча точної кількості не можу назвати. Ці аналітики були залучені нашим секретаріатом, IDLO (Міжнародна організація права розвитку - ІФ-У), який має широку мережу спеціалістів. Вони займаються глибоким аналізом інформації про кожного кандидата. Власне, ми в комісії жартуємо, що тепер знаємо про кандидатів значно більше, ніж вони самі про себе – їхні активи, особисту історію, що не завжди було нашим наміром, адже нам потрібно оцінювати кожного кандидата на основі повного досьє. Проте, лише паперова інформація не завжди відображає всю картину. Тому особисті співбесіди та бесіди з кандидатами допомогли кожному з шести членів комісії сформувати власні переконання. Ми не просто говорили: "цей кандидат хороший, чому б і ні?", а поважали незалежні думки один одного.

Чи траплялися випадки, коли комісія повідомляла кандидатам, що має певну негативну інформацію про них, внаслідок чого вони не можуть продовжувати участь у конкурсі?

Ми зібрали всю доступну інформацію, що дозволило нам зрозуміти, чи є у кандидатів якась "історія". Проте, ніхто не був відсіяний, адже ми провели лише тестування загальних здібностей, знань законодавства та виконали два практичних завдання. В результаті ми отримали 15 кандидатів, і жодного не виключили. Інформація про доброчесність збиралася паралельно з тестами, оскільки цей процес займає значно більше часу. Наприкінці ми, безумовно, порівняли результати тестів із даними про доброчесність, але прийняли рішення розглядати всіх кандидатів, які успішно виконали тести.

Чи виникали суперечки серед членів комісії під час заключного голосування?

Можна стверджувати, що так, адже кожен член комісії має свої переконання стосовно того, який кандидат є найбільш підходящим. Ця варіативність поглядів проявилася під час голосування, внаслідок чого нам знадобилося сім раундів, щоб досягти спільної думки. Варто зазначити, що під час голосування ми не спілкувалися між собою; я, як голова комісії, лише закликав всіх ретельно подумати. Мені здалося, що кожен дійсно серйозно зважував свої думки, і ми переходили до наступного раунду. Завдяки цьому нам вдалося поступово звузити список кандидатів.

- Скільки на останньому етапі голосування було кандидатів?

- Три. І обрали двох. Гадаю, це модель для багатьох конкурсних комісій, коли без будь-якого втручання ми здобули природну довіру між членами комісії.