Законодавство щодо нітратів №11486: які нововведення очікують аграріїв

Парламент ухвалив у першому читанні законопроект №11486, спрямований на захист водних ресурсів від забруднення нітратами. Які зміни чекають на аграріїв, скільки вже існуючих джерел води під загрозою забруднення, і які уроки можна винести з досвіду Польщі та Австрії?

Верховна Рада 9 листопада ухвалила за основу законопроєкт №11486 про захист вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел: 248 голосів "за", жодного "проти". Це перенесення в українське право Нітратної директиви ЄС 1991 року -- і тема не лише для агрохолдингів. Від того, як закон допрацюють до другого читання, залежить і вартість виробництва для фермерів, і якість води в сільських криницях.

Інформацію про голосування та позиції керівників профільних комітетів передало агентство Інтерфакс-Україна. У свою чергу, директиву 91/676/ЄЕС можна знайти на європейському законодавчому порталі EUR-Lex.

Які положення містить законопроєкт №11486?

Документ окреслює процедуру ідентифікації водних ресурсів, які підлягають впливу нітратів, а також зон, що знаходяться під загрозою від нітратного забруднення. Він містить програми дій для цих територій або для всієї держави, регламентує правила належної сільськогосподарської діяльності та передбачає систематичний моніторинг. Додатково детально описуються повноваження державних установ і обов'язки підприємств.

Голова екологічного комітету Олег Бондаренко вважає, що щорічне "цвітіння" водоемів має прямий зв'язок зі скиданнями з сільськогосподарських полів, характеризуючи відповідний документ як "складний кросекторальний закон". Натомість голова аграрного комітету Олександр Гайду акцентує увагу на іншому аспекті: відсутність цього закону може призвести до серйозних труднощів для української агропродукції в отриманні доступу до ринку Європейського Союзу, а також ускладнить переговори в рамках розділу 27 "Екологія".

Чому це важливо не тільки для сільського господарства?

Нітрати потрапляють у ґрунтові води, а з них -- у криниці й свердловини, з яких п'ють мільйони сільських мешканців. Громадська організація "Екодія" на основі лабораторних даних МОЗ за 2015-2024 роки склала мапу нітратного забруднення. У 2024 році санітарним нормам не відповідали 65,1% проб на Миколаївщині, 53,6% на Кіровоградщині, 37,3% на Київщині. Найчистіші -- Закарпаття (0%) і Буковина (3,8%).

Якщо ви п'єте воду з власної криниці, особливо в степових областях, її варто періодично перевіряти в акредитованій лабораторії, зокрема в обласному центрі контролю та профілактики хвороб. Рішення щодо здоров'я дітей і вагітних краще обговорити з лікарем.

Які нововведення очікують фермерів?

Найдорожчий пункт -- зберігання гною. За опитуванням "Екодії" (серпень-вересень 2025 року, 364 повні анкети, поширювали через Державний аграрний реєстр і асоціації), 79% господарств не мають постійного гноєсховища. Серед тих, хто має, водонепроникну основу підтвердили лише 55%. На питання про азот з органіки половина (51%) не змогла сказати, чи вкладається в 170 кг/га.

Готовність до змін існує, але з певними умовами: 35% респондентів готові прийняти обмеження на використання добрив, 45% поки що не визначилися, а 6% виступають проти. Дослідження показало, що 72% опитаних вважають фінансову підтримку необхідною.

Доводи учасників справи.

Які уроки можна винести з досвіду Європейського Союзу?

Попередження Гайду про те, що затягування процесу може призвести до вимоги визнати всю територію країни вразливою, має реальний приклад. У листопаді 2014 року Суд Європейського Союзу постановив, що Польща не чітко окреслила вразливі зони; у липні 2017 року польське законодавство про воду поширило свою дію на всю країну, і лише в липні 2018 року Європейська комісія закрила цю справу, як повідомляло Agence Europe.

Австрія обрала цей шлях самостійно: вона не визначає вразливі зони і з 1996 року реалізує обов'язкову програму дій на всій своїй території. Згідно зі звітом Європейської комісії SWD(2026) 232 від 15 липня 2026 року, частка австрійських моніторингових станцій, де рівень нітратів перевищує 50 мг/л протягом 2020-2023 років, склала 6,8%, що є зниженням у порівнянні з 7,2% у попередньому періоді. Для прикладу, в середньому по Європейському Союзу в 2016-2019 роках цей показник становив 14,1% для станцій, що контролюють якість ґрунтових вод. Найпоширенішими порушеннями в Австрії виявилися випадки, пов'язані із зберіганням гною.

У нашому попередньому матеріалі ми обговорювали, як аграрна політика Європейського Союзу негативно впливає на українських експортерів, зокрема на аргументи фермерів стосовно транспортування зерна через Латвію.

Підсумок редакції

Визначено: законопроєкт №11486 успішно пройшов перше читання з майже одностайною підтримкою; він необхідний для секції переговорів "Екологія", адже забруднення нітратами в сільських джерелах води в деяких регіонах перевищує 50% від усіх взятих проб.

Невідомо, чи певні регіони країни або вся її територія підпадуть під вразливість, які терміни встановлять для зведення гноєсховищ, а також чи буде введена державна компенсація. Ці питання будуть вирішені за допомогою поправок до другого читання.

Що потрібно врахувати: фермерам доцільно вже на даний момент оцінити навантаження азоту з органічних добрив на гектар, а також перевірити стан своїх сховищ. Для отримання консультацій щодо вимог варто звертатися до аграрних асоціацій та дорадчих служб.