Закінчився саміт Європейського Союзу, присвячений Україні. Розглянемо, які угоди були досягнуті під час цієї зустрічі.
Як заповнити недоліки, що виникають через втрату підтримки з боку США
У Брюсселі відбувся спеціальний саміт Європейського Союзу, присвячений Україні. Ця подія стала яскравим підтвердженням нового етапу активізації європейських країн.
"Безпека України лежить в основі безпеки Європи", - сказав голова Євроради Антоніу Кошта після завершення саміту.
Чи здатен Євросоюз компенсувати вакуум у військовій сфері, що виникає через відхід США, саміт не надав однозначної відповіді. Проте він окреслив можливі шляхи для реалізації цього завдання.
Пояснюємо, як змінюється політика Європи до захисту континенту та чого очікувати далі.
Лідери 26 із 27 держав Євросоюзу на саміті в Брюсселі погодили декларацію на підтримку України. Єдиним главою держави, який не проголосував за це рішення, був прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
"На відміну від інших 26 держав, Угорщина не поділяє думки, що досягнення миру в Україні можливе завдяки військовій допомозі", - зазначив на підсумковій пресконференції голова Європейської ради Антоніу Кошта. Він також додав, що ця країна залишається самотньою у своїй позиції.
У документі автори підкреслюють, що:
Утім, із тим, якими саме будуть гарантії безпеки, ЄС ще не визначився. "Найкраща гарантія безпеки - це самі українці. Вони чинять опір уже понад три роки", - заявив Кошта на пресконференції.
Вже після саміту президент України Володимир Зеленський зазначив:
Разом із нашими партнерами ми усвідомлюємо, які дії можуть покласти край війні, забезпечити безпеку та створити умови для стабільного і гідного миру.
На його думку, першочерговими завданнями є забезпечення абсолютного контролю за тишею в небі — зупинка ракетних атак, ударів з далекобійних дронів і бомбардувань, які спрямовані на енергетичну та іншу цивільну інфраструктуру. Крім того, необхідно досягти тиші на морі, що передбачає припинення всіх бойових дій у Чорному морі, що забезпечить безпечне та спокійне судноплавство.
На фоні зупинки американської підтримки Україні та зрозумілої готовності США зменшити свою присутність в Європі, сучасна риторика європейських країн виглядає як перші ознаки пробудження.
Деякі спеціалісти в США вже тривалий час вивчають можливість зменшення американської присутності в Європі та передачу відповідальності за питання безпеки на континенті саме європейцям. Про це розповів аналітик Defence Express Іван Киричевський в інтерв'ю для LIGA.net.
Ідея формувалася ще з 1950-х років і поступово розвивалася в цьому напрямку. Європейці не надто замислювалися над цим, - зазначає він. - Однак адміністрація Трампа вирішила не чекати і різко вкинула Європу у глибокі води, аби перевірити, чи зможе вона виплисти".
Перед екстреним самітом відбулося звернення Макрона, у якому він підкреслив, що загроза з боку Росії охоплює всю Європу, включаючи Францію. Він також зазначив, що капітуляція України не може вважатися миром.
Французький президент оголосив, що наступного тижня в Парижі зберуться начальники штабів європейських країн, щоб обговорити питання війни Росії проти України. Та анонсував стратегічні дебати про захист наших союзників на європейському континенті за допомогою сил ядерного стримування Франції.
Європейський Союз уже працює над створенням регіональної безпекової ініціативи. У межах цього плану ЄС планує виділити сотні мільярдів євро на оборонні потреби.
У Європі знову обговорюють ініціативу Sky Shield, що передбачає розміщення військово-повітряних сил союзників, включаючи 120 винищувачів, для захисту українського повітряного простору, при цьому вони не будуть розташовані на території України.
Цю ініціативу, розроблену військовими з Європи та України, обговорюють у різних формах з 2022 року, повідомляє LIGA.net професорка з King's College (Лондон) Джейд Мак-Глінн, яка брала участь у цих переговорах. В актуальному вигляді пропозиція існує приблизно рік.
Ініціатива діятиме окремо від НАТО. Планується, що захист охоплюватиме Київ, три робочі атомні електростанції, Одесу, Львів, але не лінію фронту чи схід країни.
Проте в даний момент втілення цієї ініціативи здається навряд чи можливим, зазначає в коментарі для LIGA.net директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
Це свідчить про можливе оголошення війни Російській Федерації. Чи готові на сьогоднішній день європейські країни вжити таких радикальних заходів? Це виглядає як нереальна ситуація.
Проте в даний час існує можливість реалізувати цю ініціативу, заперечує Мак-Глінн. "Sky Shield є надійним, життєздатним і потужним засобом безпеки, який Європа може надати Україні та собі. Це демонструє союзникам у Вашингтоні, що ми здатні захистити свої інтереси, і попереджає Москву, що ми готові до дій", - зазначає вона.
На думку експертів, найбільш складним аспектом впровадження цієї концепції стане формування чіткої та автономної структури C2 (система командування і контролю в арміях країн НАТО). "Однак, як свідчать приклади, зокрема глобальна коаліція проти ІДІЛ, місії, в яких беруть участь країни НАТО, можуть бути успішними, навіть якщо вони не перебувають під егідою НАТО", - зазначає Мак-Глінн.
Чи зможе Європейський Союз компенсувати вакуум в озброєнні, що виникає внаслідок відсторонення США? На саміті це питання залишилося без відповіді.
Киричевський зауважує, що не слід перебільшувати роль підтримки США. Це стосується навіть Європи. Америка надавала континенту певну міфічну гарантію безпеки, яка тепер виявилася ілюзією, що болісно розпалася.
"На початок 2025 року в Європі було загалом до 100 тисяч військовослужбовців США, з яких лише близько половини - наземна компонента, - каже він. - Ці 50 тисяч американських штиків, до 500 танків Abrams та до 500 БМП Bradley, у разі чого, мали би стримувати навалу росіян. Це навіть в масштабах нашої війни - ні про що".
Він зазначає, що військові можливості Європи значно перевищують звичні уявлення. Це особливо помітно в контексті арсеналів Греції та Туреччини. Президент Туреччини відкрито заявляє про намір інвестувати в безпеку континенту.
За словами Джейкоба Паракіласа, керівника досліджень з оборонної стратегії, політики та можливостей у RAND Europe, найбільшою проблемою у сфері озброєння для України, яку Європі слід буде терміново вирішити, є нестача боєприпасів для систем протиповітряної оборони. Це питання потребує особливої уваги в найближчому майбутньому, зазначає LIGA.net.
За його словами, мова йде як про боєприпаси для європейських систем, таких як SAMP/T і IRIS-T, так і про ракети для американських Patriot, HAWK, AMRAAM та Sidewinder, які є в європейських арсеналах. "США зберігають контроль над експортом цих систем і можуть, у принципі, накладати обмеження на їх повторний експорт", – додає він.
"Українські спеціалісти створили ряд інноваційних стратегій для протидії чисельнішим і менш витратним повітряним загрозам, такими як "шахеди" та "Ланцети", - зазначає Паракілас. - Проте, засоби, здатні знищувати російські балістичні ракети та сучасні бойові літаки, здебільшого мають американське походження."
До того ж, на його переконання, Європа може мінімізувати негативні наслідки від паузи в американській допомозі, збільшивши пряме фінансування української промисловості, яка значно наростила свій потенціал і може задовольнити багато потреб ЗСУ на тактичному рівні.
І зробити сміливий крок, відкривши для України власні запаси, зазначає LIGA.net євродепутат і колишній керівник фінської розвідки Пекка Товері.
Якщо вірити висновкам саміту, то країни ЄС готові терміново "активізувати зусилля із задоволення нагальних військових і оборонних потреб України". Включно із постачанням систем ППО, боєприпасів, підготовки та обладнання українських підрозділів.
Європа активно займається пошуком фінансування для задоволення термінових військових потреб України. У цьому контексті керівник європейської дипломатії Кая Каллас висловила ідею створення нового фонду на кілька мільярдів євро, однак його реалізацію заблокувала Угорщина.
Незважаючи на це, Європейська рада вирішила повернути цю пропозицію на доопрацювання. Вони сподіваються, що на наступному саміті в Брюсселі, що відбудеться 20-21 березня, її вдасться затвердити.
Також Європейська рада затвердила ініціативу ReArm Europe. Це дозволить державам-членам ЄС отримувати кредити з бюджету спільноти на загальну суму 150 мільярдів євро для придбання озброєння, включаючи постачання для України.
Пропозиції щодо підвищення фінансування оборонної промисловості на рівні Європейської комісії, а також зусилля різних країн, які реалізують свої ініціативи, є важливим кроком до формування спільних оборонних можливостей та стратегічних механізмів стримування в Європі, - зазначає Самусь.
Крім вигід для Європи, це також призведе до негативних наслідків для Сполучених Штатів, зазначає він: "Протягом останніх кількох років Європа суттєво зосередилася на закупівлі американської військової техніки. Однак зміна цієї стратегії та намір інвестувати у власну оборонну промисловість стануть серйозним ударом для американських виробників та уряду США".
