Зеленський, Єрмак, Порошенко, WhatsApp та брак стратегічного планування – аналіз спогадів посла Маасікаса.

Лише через рік після завершення своєї місії посла Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас презентував свої мемуари.

Незважаючи на те, що екс-посол все ще залишається активним (він очолив один із відділів зовнішньої політики ЄС), він вирішив оприлюднити інформацію, яка зазвичай залишається невідомою назавжди.

Книга обсягом понад 370 сторінок була випущена виключно естонською мовою, і навряд чи її переведуть на інші мови в майбутньому. Вона створена спеціально для естонського читача і багата порівняннями, що відображають естонські особливості.

Однак там є і речі, важливі для українського читача.

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко ознайомився з цією книгою. У своїй статті "Від тиску до компромісів, від Єрмака до Порошенка: спогади колишнього посла ЄС в Україні" він виділив найцікавіші та найактуальніші аспекти. Нижче представлений короткий виклад основних моментів.

Посол Маасікас приступив до виконання своїх обов'язків в Україні у вересні 2019 року. Це був час, коли парламент вже активувався з монобільшістю та в режимі «турбо», а президент Володимир Зеленський поступово адаптувався до своєї нової ролі лідера держави, вважаючи, що зможе реалізувати свої передвиборні зобов'язання.

Проте одна з обіцянок вже тоді виглядала проблематичною. Мова йде про "мир з Росією", у реальність якого, за словами посла, в адміністрації на Банковій щиро вірили.

У своєму творі Матті Маасікас неодноразово розмірковує про щирість Зеленського як політичної фігури, а також про емоційність і емпатію, що супроводжують цю якість.

Емоційний аспект поведінки Зеленського виявлявся як корисним, так і шкідливим: "Це були не лише позитивні моменти; я спостерігав за ним у моменти нетерпіння, поверховості та втоми".

Але, він підкреслює, що це були радше винятки. Загалом Маасікас вважає емоційність президента позитивною рисою.

"Я не можу навіть уявити, яке глибоке розчарування та гнів відчув Зеленський, усвідомивши, що його ключова передвиборча обіцянка про досягнення миру з Росією втілюється в зовсім інший бік", - зазначає екс-посол.

Хоча усвідомлення того, що поставлену мету не вдасться реалізувати, прийшло до українського керівництва ще до початку повномасштабного вторгнення Росії, вирішальним моментом для Зеленського, ймовірно, стало звільнення північних районів Київщини. Саме тоді розкрилися масштаби злочинів, скоєних у Бучі та інших населених пунктах.

Повномасштабна війна трансформувала багатьох політиків. Посол ЄС, що мав можливість спілкуватися з усіма представниками політичної еліти країни, включаючи опозиційних лідерів, ділиться своїм досвідом у книзі, де розповідає про деяких із них.

Серед інших тем згадують і Петра Порошенка. Посол акцентує на тому, що для нинішнього уряду Порошенко став символом негативу, а для його прихильників – абсолютно протилежним образом.

Пригадую Маасікас, а також Юлію Тимошенко, Юрія Бойка та інших осіб.

У книзі колишній посол намагається тримати баланс щодо всіх українських персонажів, включно з керівником Офісом президента України Андрія Єрмака - але у читача книги лишається чітке враження, що з Офісом відносини у посла не склалися.

Як і багато інших українців, посол ЄС вважає, що обсяги повноважень очільника Офісу президента є занадто великими. Він також підкреслює, що в підсумку це негативно впливає на ситуацію.

"Коли ти постійно перебуваєш поруч із президентом на кожній важливій зустрічі, на інші справи не залишається часу", - пише дипломат, не приховуючи, що сам він так і не зміг організувати нормальну комунікацію з очільником ОПУ.

Втім, Маасікас підкреслює, що не вірить чуткам про те, що Андрій Єрмак контролює буквально все у країні. Хоча те, що глава ОПУ має у системі влади України особливий статус, посол не ставить під сумнів і навіть підкреслює.

Європейський дипломат висловлює своє здивування з приводу того, що в Україні WhatsApp став основним інструментом для проведення політичних переговорів. Ще однією характерною рисою України є відсутність чіткого планування: "В Україні немає сенсу заздалегідь складати графік".

У цій книзі значну увагу приділено етапу російського тиску на Захід у 2021 році, що зрештою призвів до військового вторгнення 24 лютого 2022 року.

Окрім цього, він також зазначає, що з моменту початку повномасштабної війни в Європейському Союзі почала формуватися єдність у підтримці прагнення України до інтеграції з ЄС, а також надає реалістичну оцінку реформ, що відбуваються в Україні.