Зеленський оновлює управлінську команду: які справжні причини змін у Офісі президента, Службі безпеки та Міністерстві оборони?

Влада - в руках. Україна вступає у 2026 рік із суттєвими змінами у кадровому складі. Кирило Буданов став новим керівником Офісу президента, а в Службі безпеки України та на кордоні з'явилися нові очільники. Міністерство оборони готується до переходу на нові моделі управління. Офіційні особи пояснюють ці зміни прагненням до підвищення ефективності, щоб ухвалення рішень відбувалося швидше, а відповідальність зосереджувалася в одному центрі. Проте експерти вважають, що це свідчить про централізацію влади, ведення переговорів і підготовку до нового політичного сезону. Докладніше про це розповіла журналістка "5 каналу" Марта Шикула.

На початку 2026 року президент зробив важливу заяву, зазначивши: "Завтра відбудеться значуща подія для внутрішньої політики". Ця фраза стала сигналом для ряду кадрових змін. Зміни торкнулися основних безпекових структур, включаючи військову розвідку, Службу безпеки України, прикордонну службу, Офіс президента та Міністерство оборони. На перший погляд це виглядає як звичайна ротація, але експерти стверджують, що насправді це свідчить про переміщення центру ухвалення рішень ближче до Банкової.

"Ще один аспект, який варто зазначити, полягає в тому, що президент намагається максимально адаптувати цю систему під свої потреби. Він призначає на ключові посади осіб, які вже мають досвід у політиці та перебували в цій системі. Однак, насправді, він лише змінює їхні місця роботи. Це є важливим нюансом, оскільки у нього дуже обмежений резерв кандидатів, і він не готовий до серйозних ризиків. Тому він просто переводить їх на нові позиції, але робить це в рамках певної системи контролю та стримування", - прокоментував політолог Ігор Рейтерович.

Також за словами командира батальйону "Свобода" Петра Кузика:

Їхня логіка вказує на те, що, по-перше, необхідно об'єднати владу, а по-друге, в цих інституціях, безсумнівно, будуть призначені особи, які більш лояльні до президента та його Офісу. Крім того, структура переходів, зокрема через ГУР до Офісу президента, свідчить про формування президентської вертикалі. Я не впевнена, наскільки ця вертикаль буде жорсткою в Україні на даному етапі. Це, коротко кажучи, може бути або підготовка до виборів, або спроба загладити серйозні корупційні скандали.

Окремий фокус на Міністерство оборони. Саме ця інституція роками була під тиском корупційних скандалів і претензій партнерів. І зараз влада намагається змінити не лише персоналії, а й сам підхід до управління обороною.

"Там реально не було дієвого керівника. Ця інституція загрузла в корупційних скандалах, які ще не стільки публічні, але очевидно задокументовані нашими партнерами з-за кордону. Тобто там треба було щось робити, і там потрібен ефективний менеджмент", - додав Петро Кузик.

У той же час ці кадрові зміни стають об’єктом жорсткої критики. Експерти вважають, що війна не є полем для експериментів. І немає гарантії, що технократи або цивільні адміністратори здатні ефективно управляти оборонними процесами під час повномасштабних бойових дій.

"Вся країна і всі Збройні Сили України мають право, по-перше, впливати на те, хто стане міністром оборони, по-друге, мати там професіонала і патріота для вирішення завдань лише Збройних Сил України. Тому енергетик, адвокат, айтішник, який прогнозується на посаду міністра оборони, - це все дуже добре, але не в Міністерстві оборони і не під час війни. На моє переконання, більшість у парламенті так само буде ставити питання депутатів: "А чому не фахові військові, наші захисники, щоб очолили і керували Міністерством оборони?".Бо Міністерство оборони ми розглядаємо не просто як міністерство, а як головний орган для забезпечення наших захисників", - наголосив народний депутат від "Батьківщини" Валентин Наливайченко.

Ще одна характерна риса цих ротацій полягає в тому, що всі особи вже мали досвід роботи у владі. Нових облич практично не зустрічається. Це свідчить про те, що кадрові резерви фактично вичерпані.

"Чітко видно, що фактично у Офісу президента і у влади ця лава запасних, яких можна долучати до нових посад, вже вичерпана. Тобто відбувається фактично перестановка з однієї позиції на іншу тих самих людей. І для мене стало таким, знаєте, тригером і показником, що навіть запросили Дмитра Кулебу, який був на посаді міністра МЗС, знову в Офіс президента і що знову пробують залучити його в команду. Насправді президент продовжує себе вести як керівник виконавчої гілки влади в державі. Тобто я розумію, що фокус на безпеці і на міжнародці має бути відповідно до конституційних повноважень, але все-таки керувати Кабміном президент продовжує і чітко про це показує. І це далеко не обмежується тими двома конституційними посадами - оборони і МЗС - які фактично приписані законом", - пояснив народний депутат України від МФО "Розумна політика" Василь Мокан.

Але чому саме зараз? Експерти називають одразу декілька причин. Перша - керованість. Банкова зменшує кількість автономних центрів впливу. Тобто один політичний центр, одна лінія рішень, мінімум самостійності. Друга - відповідальність. Ключові гравці отримують складні посади з високими ризиками. Третя - політичний фактор.

"Наразі ці особи стикаються з серйозними викликами у вигляді нових посад, що створюють неабиякі труднощі для покращення їхнього іміджу. Зробити це в Офісі президента вкрай складно, а в Міністерстві оборони — ще складніше. А в Міністерстві енергетики ситуація може бути ще більш ускладненою. Хоча Шмигаль не висував своїх амбіцій на президентську посаду, варто зазначити, що ті, хто був залучений до процесу звільнення Єрмака, раптом отримали нові важливі обов'язки, завдяки яким можуть продемонструвати свої здібності. Проте, існують обґрунтовані сумніви, що їм вдасться це зробити легко. Федоров і Буданов розглядалися як можливі лідери нових політичних ініціатив, не лише як кандидати на президентську посаду. Було незрозуміло, чи з'явиться новий наступник Зеленського, чи, можливо, сам Зеленський знайде спосіб утримати баланс. Але ці особи залишалися у полі зору як потенційні лідери," – зазначила експертка НАКО та членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Тетяна Ніколаєнко.

Існує також інший аспект. Президент безпосередньо асоціює кадрові зміни з процесом переговорів.

"Хотів би акцентувати увагу на одній фразі, яка, з одного боку, викликала у мене певні труднощі в розумінні, а з іншого – стала досить цікавою: президент зазначив, що в разі неуспішності мирних переговорів, фактично вся структура силових відомств опиниться під великим навантаженням. Це викликає питання: якщо таке навантаження вже почало відчуватися, чи не говорить це про те, що мирні переговори поки що не приносять тих результатів, на які покладають сподівання багато людей?" – зауважив Василь Мокан.

Окрім цього політолог Ігор Рейтерович зазначив:

"Частина експертів також говорить про виборчий горизонт. Навіть якщо вибори не оголошені, схоже, система вже перебудовується так, щоб жоден із гравців не накопичив надмірної самостійної ваги. Тобто, грубо кажучи, посилюючи Буданова з точки зору його апаратної ваги, його одночасно послаблюють щодо впливу, який він мав на спеціальній службі, наприклад, на Головне управління розвідки. І таких прикладів насправді дуже багато, бо видно, що Зеленський не хоче когось довго залишати на одній посаді, щоб люди там не вкорінилися і це не перетворилося на проблему безпосередньо для нього".

Кадрові ротації 2026 року - це не про прізвища. Кажуть аналітики. Це про владу, контроль і підготовку до складних рішень: війна, переговори, політичний горизонт. Чи посилить це державу, побачимо вже через кілька місяців.

Марта Шикула, "П'ятий канал"

Нагадаємо, 28 листопада голова Офісу президента Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Згодом на сайті президента України з'явився указ №868/2025 "Про звільнення А. Єрмака з посади Керівника Офісу президента України".

Відомо, що 2 січня Буданов погодився на пропозицію Зеленського стати керівником Офісу президента України.

Читайте також: Іващенко став новим керівником ГУР - президент визначив ключові напрямки роботи розвідки.