«Одеса-Броди» лягли і просять

«Економічна правда»

Аверсний рух нафтопроводом «Одеса-Броди» є більш доцільним, і з геополітичного, і з економічного погляду. Але всі проекти наштовхуються на спротив — урядовий, фінансовий та закордонний.

30 июля 2008 10:02
http://economica.com.ua/oil/article/114767.html

З часу завершення будівництва нафтопроводу «Одеса-Броди» минуло шість років. Два з них, які мали забезпечити енергетичну безпеку України та Євросоюзу, качаючи каспійську нафту в обхід Росії, простоювали. Ще чотири виконували завдання протилежне своїм проектним цілям: качали російську нафту у зворотньому напрямку. Щоб заробити на проекті хоч якісь гроші, довелось дивитися на енергетичну безпеку крізь пальці.

За ці роки через українську трубу пройшло більше 19 млн. тонн російського чорного золота. Впродовж свого існування проект вартістю півмільярда гривень заробив 205 мільйонів доларів.

Лише зараз політичне протистояння змусило керівництво держави повернутися до розмов про геополітику. На сьогодні ми маємо рішення Ради національної безпеки та оборони, за яким до кінця року Кабмін має наповнити трубу будь-якою нафтою аби не російською, та спрямувати його в проектному напрямку — від Одеси до Бродів.

Зрозуміло, що, окрім інтересів національної енергетичної безпеки, трубу довжиною понад 670 кілометрів оплітають інтереси політичні, особливо напередодні президентських виборів, а також економічна зацікавленість фінансово-промислових груп.

Так пояснюються заяви Прем’єра про «РосУкрЕнерго-3» й намагання поставити нафтогін під контроль офшорної компанії, а через неї — потужної української фінансово-промислової групи. Втім, наявність цих суперечок лише підтверджує, що нафтогін може приносити прибуток, працюючи у проектному режимі.

Більшість експертів погоджується, що аверсний рух нафтогіном «Одеса-Броди» є більш доцільним, і з геополітичного, і з економічного поглядів. Недарма цей проект включено до переліку складників безпеки Євросоюзу. Зокрема, він може взяти на себе транспортування нафти, яка зараз перевозиться морем. Європі це вигідно, бо здешевлює вартість чорного золота.

Крім того, перспективною є ідея транспортування саме легкої нафти. Адже в ЄС діє закон, який обмежує вміст сірки в нафтопродуктах. Економічної доцільності проекту додає й можливість постачання сировини для українських нафтопереробних заводів.

А добудова «Одеса-Броди» до Плоцька та Гданська остаточно закріпила б нафтогін як необхідний для енергобезпеки Європи, а отже, забезпечила б його прибутковість на довгі роки. Та чи можливо перейти на аверс уже цього року?

Вартість такого будівництва, за словами Голови правління ВАТ «Укртранснафта» Ігоря Кірюшина, обійдестья в 350 млн. євро. В той же час, представники Польщі неодноразово заявляли, що погодяться на добудову лише тоді, коли необхідні обсяги нафти будуть знайдені.

Щоб аверс був справді економічно вигідним, необхідно 9 мільйонів тонн чорного золота. Коли проект «Одеса-Броди» проектувався, то отримати необхідні обсяги планувалося з Іраку. Та на експорт іракської нафти згодом оголосили ембарго. Тоді й розпочалися розмови про заповнення труби каспійськими вуглеводнями.

На сьогодні викликає великі сумніви й можливість поставок нафти з Казахстану. «Казахстан неодноразово висловлював свою позицію, що для нього участь у проекті «Одеса-Броди» є нерентабельною та технічно складною. Для нього це, фактично, чотири перевалки нафти, — зазначає експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки Віталій Кулик. — Ця нафта зростає в ціні, це технічно не вигідно казахським компаніям, які працюють на цьому ринку, а також не вигідно самій державі». До цього слід додати, що Казахстан політично залежний від Росії, якій робота нафтогону в бік Євросоюзу не вигідна.

Під сумнівом наразі й ідея використання нафтогону як технологічного. Так, забезпечення за допомогою «Одеса-Броди» нафтопереробних комплексів «Галичина» й «Нафтохімік Прикарпаття», які готові спожити 5 млн. куб. м нафти, наразі наштовхнулася на перешкоду з боку уряду.

Втім, якщо відкинути політичні аспекти, то необхідні обсяги нафти знайти цілком реально. За словами керівника відділу енергетичної та транспортно-комунікаційної безпеки НІПМБ Ігоря Корнілова, в межах ГУАМ можна розшукати 5-6 млн. тонн нафти для «Одеса-Броди», ще 2-3 млн. тонн можна забезпечити за рахунок українських родовищ на шельфі Чорного моря. Цього цілком досить, щоб запустити аверс та зробити проект вигідним, і для України, і для Євросоюзу.

Источник: «Економічна правда»

Коментувати



Читайте також

Це майданчик, де розміщуються матеріали, які стосуються самореалізації людини, проблематики Суспільного Договору, принципів співволодіння та співуправління, Конституанти та творенню Республіки.

Ми у соцмережах

Напишіть нам

Контакти



Фото

Copyright 2012 ПОЛІТИКА+ © Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених користувачами.