Перші сто днів президентства Віктора Януковича пройшли під гаслом дуже швидкої та ефективної розбудови вертикалі влади конкретно під президента.
Україна починає підбивати перші підсумки президентства Віктора Януковича. За доволі невеликий термін, сто днів, новій владі вдалося прийняти чимало значущих та резонансних рішень. «Главред» також спробував підбити підсумки та з’ясувати, які основні зміни відбулися у внутрішньому та зовнішньому житті України, які кроки можна віднести до досягнень Президента Януковича, які – до невдалих дій. Своїми думками з приводу цих та інших питань поділилися керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик та експерт Центру політичних досліджень і конфліктології Антон Фінько.
Тандем президента та прем’єра
Основними досягненнями перших ста днів президентства Віктора Януковича директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає політичні здобутки. До них політолог відніс «консолідацію влади, побудову керованості системою, побудову вертикалі та підготовку до формування горизонталі».
Віталій Кулик наголосив на тому, що за цей період Президентом побудована нова модель, якої ще не було в Україні, - «модель тандему президента та прем’єра». «В цій моделі стратегічні рішення приймаються на рівні Банкової, а тактичні рішення віддані на вирішення прем’єра та Кабінету міністрів», - пояснив фахівець.
Але цей алгоритм прийняття рішень, за словами експерта, має кілька негативних рис. «Ми були свідками певних корпоративних скандалів та спроб рейдерських атак», - зазначив політолог. Проте, за словами Віталія Кулика, незважаючи на недоліки, відновлена керованість системою та намічені орієнтири на єдиний курс, який реалізується президентом, прем’єром і більшістю у Верховній Раді. «Це головний здобуток. Ми маємо стабільну владу, яка несе відповідальність за реалізацію соціально-економічного та зовнішньополітичного курсу України», - наголосив експерт.
Крім того, Віталій Кулик вважає, що цей етап був пов’язаний і з рядом перегинів. Перш за все, це стосується надмірної закритості існуючої влади від громадськості та ЗМІ. «Звідси виникає деформація відносин між громадянським суспільством та владою. Якби не закритість влади та апріорі негативне ставлення до діалогу з громадськістю і пресою, я думаю, що більшість цих питань було б знято», - пояснив експерт.
Сто днів президентства Ющенка vs сто днів президентства Януковича
Якщо порівнювати перші сто днів президентства Януковича з таким же періодом президентства Ющенка, то можна побачити, що «Ющенко в цей період займався міжнародним туризмом: всюди їздив та збирав овації, йому аплодували як лідеру революції», вважає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Віктор Ющенко, за словами політолога, протягом перших ста днів перебування на чолі держави нічого суттєвого не зробив, «з’являлися лише заяви та декларації».
«Ющенко не вибудував ні систему, ні вертикаль влади, а також не уклав ніяких угод, які б визначили курс внутрішньої та зовнішньої політики країни на найближчі п’ять років», - зазначив експерт.
На відміну від свого попередника, Віктор Федорович зробив дві речі ефективно, вважає пан Бала. По-перше, він розбудував владу всередині країни. По-друге, визначив зовнішньополітичний пріоритет, пов’язаний із орієнтацією на серйозну співпрацю з Росією.
Основний здобуток – формування чіткої вертикалі влади Головним здобутком перших ста днів президентства Віктора Федоровича керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук вважає формування чіткої вертикалі влади. Хоча вона, можливо, не завжди відповідає конституційним повноваженням, які сьогодні визначені за інститутом президентства, зауважила політолог.
«Але самі політичні еліти визнають за президентом право виконавчого впровадження. Коли сьогодні Віктор Янукович віддає розпорядження Генеральній прокуратурі стосовно якихось справ, коли він дає доручення уряду, то очевидно ні у кого це не викликає якихось особливих заперечень. Тому я б сказала, що формування системи влади є бажаним для політичних еліт, які до того ще політично консолідовані на сьогоднішній день», - зазначила експерт.
Від політизації до економізації зовнішньої політики
Перші сто днів президентства Віктора Януковича пройшли під гаслом дуже швидкої та ефективної розбудови вертикалі влади конкретно під президента, вважає директор Агентства моделювання ситуація Віталій Бала.
«Влада побудована на зразок того, якою вона була за часів Леоніда Кучми. Весь центр впливу і прийняття рішень перемістився на Банкову», - зазначив політолог. Він зауважив, що ефективність цих змін покаже час, але, «безумовно, це ефективно для президента та його команди».
За словами фахівця, ефективно побудована вертикаль влади «дає уряду карт-бланш». «Тому що опозиція нічого суттєвого, ніякої альтернативи, запропонувати не може. Вона виступає здебільшого деструктивною силою, постійно говорить про порушення національних інтересів, про те, що все погано», - додав він.
Крім того, Віталій Бала наголосив, що йому «симпатично» те, що почала здійснюватися економізація зовнішньої політики. «Ми почали перебудовувати зовнішню політику. Це дуже важливо, тому що вона має створити навколо України режими більшого сприяння для того, щоб країна могла приходити на нові ринки, даючи економіці України розвиватися та залучати більше іноземних інвестицій», - зазначив експерт.
Що стосується політичних угод, що були укладені в період перших ста днів президентства Януковича, Бала зауважив, що не радив би нинішній владі укладати угоди на надто великі терміни, на 20-30 років. Він пояснив: «У ХХІ столітті все настільки швидко змінюється, що не зрозуміло, чи буде газ настільки нам потрібним у 2042 році, до якого прив’язане перебування Чорноморського флоту. Можливо, якийсь геній, щось видумає, і ми користуватимемося зовсім іншими джерелами енергії».
«Президент та його команда зараз мають всі можливості, щоб залишити по собі в підручниках історії великий розділ», - підсумував Віталій Бала.
Перехід від «євроідіотизму» до «європрагматизму»
Першим і основним здобутком Віктора Януковича у зовнішній політиці директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає те, що «вдалося створити периметр довіри до України». Тобто були відновлені повноформатні україно-російські переговори на рівні президентів країн, а також вдалося досягти «динаміки у відносинах з Росією, якої Україна не мала з часів Кучми, або навіть і при Кучмі».
Те саме стосується і зустрічі Віктора Януковича та Барака Обами, хоче деякі експерти та політики критикують ціну цієї зустрічі. Йдеться про здачу високозбагаченого урану, пояснив Віталій Кулик. «Проте в зовнішній політиці в перші сто днів президентства Януковича Адміністрація Президента використовувала алгоритм здачі нерентабельних активів в обмін на швидкі конкретні здобутки. Цей алгоритм забезпечив прориви, зокрема, у відносинах із США», - пояснив політолог.
Другим позитивом у зовнішній політиці перших ста днів президентства Януковича фахівець вважає домовленості та динаміку переговорів з Європейським Союзом. «Ми почули про те, що Україна може отримати дорожню карту безвізового режиму. Ми просуваємося на шляху переговорів щодо договору про асоціації», - пояснив він. При цьому пан Кулик зазначив, що він «не є оптимістом щодо того, що договір про асоціації буде підписаний в кінці цього року, як декларує це Банкова, оскільки є багато проблем у відносинах України та Європейського Союзу». Проте, за його словами, динаміка очевидна: «відбувся перехід від євроідіотизму, який був притаманний уряду Ющенка та Тимошенко, до європрагматизму».
«Адміністрація Президента не поступатиметься інтересами на європейському чи якомусь іншому напрямку і захищатиме їх в діалозі з ЄС. Я не очікую швидких проривів у цьому відношенні. Однак динаміка вказує на те, що у порівнянні з таким же періодом правління Ющенка ми маємо збільшення контактів та переговорів в 10 разів», - зауважив політолог.
Третій позитив, на думку фахівця, полягає у «побудові відносин з іншими країнами в системі багатовекторності». Тобто перші сто днів президентства Януковича ми бачили систему, яку можна назвати «створенням фундаменту багатовекторності з російським уклоном». Проте тепер, по закінченню першого етапу, імовірне «зниження динаміки медового місяця відносин з Російською Федерацією і побудова справжніх основ багатовекторної політики». Про це, за словами фахівця, свідчать пожвавлення стосунків з Китаєм, співпраця України з країнами БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) та ШОС (Шанхайською організацією співробітництва).
Економічні здобутки нової влади
Завдяки діям нової влади Україні вдалося уникнути післявиборчої кризи, «яка могла б перетворитися на дефолт», переконаний директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. «Завдяки антикризовій політиці Азарова та прийняттю більш реалістичного бюджету, ніж був бюджет Тимошенко, Україні вдалося уникнути кризи. І в першому кварталі поточного року ми маємо зростання ВВП 4,8%, а також маємо тенденцію до зростання економіки», - зазначив експерт.
Крім того, політолог зауважив, що у вересні-жовтні Україну очікує друга хвиля кризи, яка сьогодні набирає обертів в Європі. А оскільки у нас в країні спостерігається тенденція до накопичення певних негативних явищ в паливно-енергетичному комплексі та комунальному господарстві, то ці явища до жовтня можуть перерости в потужні кризові, застерігає фахівець. «Проте ми не сповзли в дефолт – це основний підсумок і здобуток перших ста днів президентства Януковича», - наголосив Віталій Кулик.
Влада повинна інтегрувати країну в гуманітарних питаннях
Успіх нині діючої влади, на думку експерта Центру політичних досліджень і конфліктології Антона Фінька, залежатиме від того, в якій мірі їй вдасться «забезпечити національну інтеграцію країни, одночасний розвиток і створення умов формування в Україні української культури та української російськомовної культури». «Тобто якою мірою владі вдасться їх збалансувати та забезпечити можливості поступу для обох цих моментів нашої національної ідентичності, не встрягаючи у надмірні конфлікти з тією чи іншою частиною суспільства», - пояснив політолог.
Чимало лунає критики на адресу дій влади у сфері гуманітарної політики. Що стосується законопроекту про мови, який готується Олександром Єфремовим і незабаром буде переданий на розгляд у Верховну Раду, то він випливає з тих зобов’язань, які раніше взяла на себе Україна, зауважив експерт. «Даний законопроект виходить із логіки Європейської хартії регіональних мов і мов меншин. Цей законопроект був схвалений секретаріатом Ради Європи. Він ґрунтується на усталених європейських стандартах – подобаються вони нам чи ні», - пояснив пан Фінько.
На думку експерта, нинішня владна команда повинна намагатися інтегрувати Україну з гуманітарного погляду таким чином, щоб об’єднати в «єдиний національний проект три культурні шари, які формують нашу національну ідентичність». Перший шар – українська культура. Другий – український продукт, створений в Україні російською мовою. «Це значна частина нашої спадщини. Я кажу і про Гоголя, і про Короленка, і про російськомовні повісті Шевченка тощо», - додав пан Фінько. Третій – наша давньоруська спадщина.
«Якщо новий міністр освіти та нинішній віце-прем’єр з гуманітарних питань зможуть об’єднати ці три шари, не викликаючи ними конфлікти, то це означатиме успіх нинішньої влади в гуманітарній сфері», - підсумував політолог.
