Проект добудови Дністровської ГАЕС

Виталий КУЛИК

Проект Дністровського гідроенергокомплексу розроблявся у 1970-і роки та включав у себе низку об’єктів – гідроелектростанції 1 та 2 (ГЕС-1, ГЕС-2), гідроакомулююча електростанція (ГАЕС) та атомна електростанція (АЕС). Для ГАЕС була відведена роль регулюючої потужності для Атомної електростанції. Згодом проект будівництва АЕС було вилучено з плану гідроенергокомплексу, а будівництво ГАЕС було припинено у 1991 році через відсутність коштів та поновлено у 2001 році. Наразі будівельна готовність Дністровської ГАЕС, за офіційними даними, становить 67%. Пуск першого агрегату станції планується у грудні 2007 року, другого – у вересні 2009 року, а третього – у вересні 2010 року. Всього планується побудувати сім блоків, загальною проектною потужністю 2268 МВт.

Проект Дністровського гідроенергокомплексу розроблявся у 1970-і роки та включав у себе низку об’єктів – гідроелектростанції 1 та 2 (ГЕС-1, ГЕС-2), гідроакомулююча електростанція (ГАЕС) та атомна електростанція (АЕС). Для ГАЕС була відведена роль регулюючої потужності для Атомної електростанції. Згодом проект будівництва АЕС було вилучено з плану гідроенергокомплексу, а будівництво ГАЕС було припинено у 1991 році через відсутність коштів та поновлено у 2001 році. Наразі будівельна готовність Дністровської ГАЕС, за офіційними даними, становить 67%. Пуск першого агрегату станції планується у грудні 2007 року, другого – у вересні 2009 року, а третього – у вересні 2010 року. Всього планується побудувати сім блоків, загальною проектною потужністю 2268 МВт.

Для введення в експлуатацію першого пускового комплексу ГАЕС потрібно близько 500 млн. дол. США, з яких 200-250 млн. дол. США Україна має намір залучити у вигляді кредиту від Світового Банку. Перемовини із Світовим Банком про можливість фінансування добудови ДГАЕС тривають вже кілька років, але лише нещодавно вони прийняли конкретні форми. У 2006 році Міністерство палива та енергетики звернулося до Світового Банку з проханням підтримати проект добудови Дністровської ГАЭС. Банк запропонував подати заявку та очікує отримати проектні документи до кінця 2006 року.

Неефективність технології.

ГАЕС це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, що зберігає енергію вироблену іншими джерелами. У години надлишку електроенергії у мережі ГАЕС закачує воду у верхній басейн, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії, яка потім перетворюється в електричну пропусканням цієї води через турбіну під час спускання її з верхнього басейну по нижнього. Таким чином ГАЕС постачає електроенергію до мережі під час підвищеного попиту на електрику.

Технологія ГАЕС передбачає великі втрати електроенергії. До об’єднаної енергосистеми ГАЕС повертає усього близько 70-75%, а 25-30% електроенергії використовує на власні потреби. А якщо додати втрати на передачу струму, то енергоефективність ГАЕС буде ще меншою.

ГАЕС- частина сумнівної стратегії.

У березні 2006 р. Кабінет Міністрів України затвердив „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року”. Стратегія передбачає ріст виробництва електроенергії здебільшого за рахунок розвитку атомної енергетики. Оскільки на АЕС неможливо регулювати видобуток електроенергії, вникає проблема невідповідності виробництва енергії попиту. Проте, замість зменшення частки АЕС до розумного рівня розробники Стратегії передбачили введення регулюючих потужностей — ГАЕС, будівництво яких було розпочато раніше за радянських часів: Ташлицьку, Канівську та Дністровську. Стратегія викликає багато нарікань не передбачаючи управління споживанням, передбачаючи завелику роль атомної енергетики, повністю залежної від Росії, та дуже низьку енергоефективність — у 2030 року ми маємо досягти рівня, на якому сусідня Польща знаходиться вже зараз.

Негативні наслідки проекту.

Вивчення економічних, екологічних, соціальних, правових та політичних аспектів проекту ДГАЕС виявило ряд його негативних наслідків. Державна екологічна експертиза проекту нараховула 17 суттєвих зауважень до проекту, проте дивним чином дозволяє будівництво.

Проект загрожує зменшенням стоку води, що матиме катастрофічні наслідки для пониззя Дністра, зокрема для плавневої системи, що охороняється Рамсаарською конвенцією, а також викличе проблеми з питною водою у Одеському регіоні.

Реалізація проекту передбачає негативні наслідки для місцевого населення. Введення в експлуатацію станції потребує переселення населення з території, що буде під впливом проекту. Крім того решта місцевого населення буде змушена змінити звичний ритм життя внаслідок підтоплення сільськогосподарських земель, зміни рівня води в колодязях та таке інше. У той самий час не модна очікувати створення нових робочих місць для місцевого населення, оскільки Укргідроенерго вже зараз переводить до Новодністровську робітників з Ташлицької ГАЕС. Окремим питанням є також вплив на населення в низов’ях Дністра де очікуються погіршення стану з питною водою.

Техногенні ризики.

Серйозні ризики пов’язані з тим, що верхній басейн ГАЕС (32,7 млн. куб м.) розташовано на ділянці з надзвичайно складними геологічними умовами. Він знаходиться на карстових порожнинах, де ще відбуваються новітні процеси карстоутворення (карстові лійки). Викликає також сумніви надійність запропонованого розробниками глиняно-плівкового екрану ложа водосховища ГАЕС. Висока сейсмічність місцевості оцінена до 8 балів за шкалою Ріхтера, зсувонебезпечність Дністровського та Сокирянського схилів в зоні будівництва вже призвело до того, що всі гідроспоруди комплексу вже мають тріщини, даючи підставу очікувати непрогнозованих наслідків з можливою великомасштабною техногенною катастрофою.

Політичні ризики.

Окремі складності створює невизначеність державного кордону України з Молдовою що проходить через територію гідрокомплексу, та претензії Молдовської сторони на 20% акцій Дністровської ГАЕС. Викликає здивування готовність уряду та Банку вкладати кошти у проект з невизначеним майбутнім. Спершу уряд мав би вирішити політичні протиріччя з Молдовою.

Порушення процедур та міжнародного законодавства.

Проект порушує процедури по державну екологічну експертизу, бо остання була затверджена без належного участі громадськості, зокрема без належних громадських слухань. Порушена, також конвенція Еспоо про Оцінку впливу в транскордонному контексті, бо Україна досі не надала Молдові належних документів про вплив на навколишнє середовище.

Альтернативи проекту ДГАЕС.

У той самий час проект має альтернативи, що можуть більш ефективно з економічної, енергетичної, екологічної та стратегічних точок зору розв‘язати проблеми пікових навантажень в об’єднаних електромережі України. Найпростіший з них — не створювати проблему. Цього можна досягти комбінацією заходів з управління попитом та створення системи виробництва енергії з достатньою кількістю маневрових потужностей. Такий підхід також зекономить дефіцитне в країні пальне, виробляючи з нього енергію тільки тоді, коли на неї є попит, без додаткових втрат на зберіганні електрики.

Шістдесят відсотків встановлених генеруючих потужностей України скрадають ТЕС, які можуть експлуатуватися в маневрую чому режимі, проте 80% з них простоюють. Їх не потрібно будувати але їх потрібно реконструювати за новими технологіями для функціонувати на сучасному рівні ефективності…

За додатковою інформацією звертайтеся до Надії Шевченко,
Національний екологічний центр України / CEE Bankwatch Network,
тел. (044) 4940354, nadia@bankwatch.org

Коментувати



Читайте також

Це майданчик, де розміщуються матеріали, які стосуються самореалізації людини, проблематики Суспільного Договору, принципів співволодіння та співуправління, Конституанти та творенню Республіки.

Ми у соцмережах

Напишіть нам

Контакти



Фото

Copyright 2012 ПОЛІТИКА+ © Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених користувачами.