Аптечний "аналог": нові можливості для економії чи ризик для довіри споживачів?
В українських аптеках поширюється практика: замість конкретних ліків, які призначив лікар чи хоче придбати сам споживач, йому пропонують інші, які більш вигідні для мережі, але не обов'язково перевірені. Часто подібні рекомендації містять елементи маніпуляції та дезінформують покупця. І це величезна системна проблема.
У своїй колонці для видання УП.Життя лікарка загальної практики та дієтологиня 1 категорії Катерина Свистун порушила питання про межі між рекомендаціями та маркетинговим впливом. Вона також обговорила важливість захисту прав споживачів на усвідомлений вибір, а також розглянула, чи дійсно ліки під власною маркою (ВТМ) є ідентичними до оригінальних препаратів.
Подібно до мереж супермаркетів, аптечні мережі також випускають медикаменти під своїм власним брендом. Це обумовлено простою, але водночас комерційно вигідною логікою: препарати та біологічно активні добавки власного виробництва забезпечують аптечним мережам вищий прибуток у порівнянні з оригінальними продуктами. Проте, як же ефективно представити цей товар споживачеві? У магазинах клієнти мають можливість самостійно оцінити схожі продукти від різних виробників і вибрати те, що їм найбільше підходить. Натомість у аптеках фармацевти, зобов'язані внутрішніми корпоративними правилами, настійно рекомендують певні препарати, часто не зважаючи на інші доступні варіанти.
"Причини успішності ВТМ-ліків полягають не лише у їхній якості чи довірі з боку споживачів і медичних працівників, а в тому, що вони частіше просуваються під різними приводами. Іноді навіть "забувають" згадати про препарати з підтвердженою ефективністю, які мають аналогічну дію. Адже з кожної упаковки ВТМ аптечна мережа отримує більший прибуток, ніж з оригінальних ліків", - зауважує лікарка.
Препарати під власною торговою маркою не завжди є низькоякісними або небезпечними. Проте слід зауважити, що вони не ідентичні оригінальним медикаментам. Катерина підкреслює, що оригінальні ліки розробляються з нуля, їхня безпека, ефективність, механізми абсорбції та можливі побічні ефекти вивчаються протягом багатьох років, а результати досліджень доступні в публічних джерелах. У випадку з препаратами власної торгової марки така прозорість часто відсутня. Більше того, їх часто не реєструють як лікарські засоби, оскільки в цьому випадку повноцінні дослідження були б обов’язковими. В основному, ВТМ представлені як "дієтичні добавки" або "косметичні засоби". У деяких випадках це може бути порушенням закону, адже деякі активні речовини дозволено використовувати лише в лікарських препаратах.
"Особливо відмінності можуть стосуватись якості сировини, яка використовується для створення препаратів, саме вона впливає на ефективність і це саме те, на чому найчастіше оптимізують вартість. У більшості випадків інформація про якість, засвоєння препарату або навіть про самого виробника обмежена чи відсутня взагалі", - зазначає Катерина Свистун.
У колонці також йдеться про небезпеку маніпуляції вибором. Покупці часто не мають часу, настрою чи знань, щоб ставити додаткові запитання або сумніватися у запропонованій альтернативі. В результаті замість призначеного лікарем або перевіреного на власному досвіді препарату вони можуть отримати продукт із іншими характеристиками. Тому, на думку автора, завжди варто запитувати про склад, виробника, доказовість та інші характеристики ліків, які наполегливо пропонують як дешевший "аналог".
"Це не зайві "незручні" питання. Це можливість переконатись, чи не стає ваше здоров'я об'єктом експерименту для сумнівних препаратів. І відповіді на кшталт "це те саме" не є достатніми аргументами для покупки. Ви як клієнт аптеки платите гроші, тож маєте право на повну інформацію", - підкреслює лікарка.
Проблема не в самій наявності ВТМ-препаратів, а в тому, що часто ними підміняють вибір пацієнта без належного інформування. Тому ключовим лишається право кожного з нас знати, що ми купуємо в аптеці, і чому саме цей препарат нам пропонують. Без цього будь-яка економія може виявитися надто дорогою.
