"Київ під вогнем: чому Путін безперервно атакує українську столицю"
Київ вже більше місяця піддається майже безупинним російським авіаударам. Західні медіа протягом цього часу намагаються розібратися в причинах цих подій.
Одне із останніх пояснень таке: оскільки на Донбасі росіяни вже кілька місяців стикаються із серйозними проблемами, Путін вирішив діяти в обхід, через столицю України, аби якось змінити ситуацію і перебрати ініціативу у війні.
Російський лідер прагне перенести війну на поле, де, на його думку, він має перевагу: випробування стійкості цивільного населення України.
З наближенням зимового сезону Володимир Путін знову вдається до своєї звичної тактики: він починає тероризувати цивільних осіб та знищувати міста, коли його війська зазнають поразок на фронті, зазначає видання Telegraph. Видання також підкреслює, що російський президент нещодавно призначив генерала Сергія Суровікіна, відомого як "генерал Армагеддон", який раніше знищив сирійське місто Алеппо, забравши життя тисяч мирних мешканців, щоб той застосував аналогічні методи в Києві. Суровікін тривалий час перебував за кордоном, але нещодавно повернувся до Москви і, ймовірно, отримав нову посаду.
За словами президента Зеленського, протягом одного тижня російські війська зазнають втрат приблизно у 10 тисяч солдатів. Незалежно від того, чи буде ця цифра підтверджена, безсумнівно, що Путін платить високу ціну за незначні територіальні досягнення. Крім того, йому вже починає не вистачати особового складу, зазначає автор статті — колишній військовослужбовець, кавалер Ордену Британської Імперії, полковник Геміш де Бреттон-Гордон.
Теоретично, Путін міг би так просто оголосити мобілізацію, розмірковує автор: "Але в Кремлі усвідомлюють, що ще одна велика мобілізація, яка може охопити сотні тисяч росіян, здатна викликати серйозні політичні наслідки. Тому диктатору терміново потрібні кардинальні зміни на фронті, перш ніж він буде змушений прийняти рішення, яке може загрожувати його владі".
Які дії вжити в такій обставині? Відповідь стає все більш ясною, зазначає Telegraph: "Якщо Росія не здатна перемогти українську армію, то цієї зими вона намагатиметься підірвати дух українського народу та його національну ідентичність".
Автор статті зазначає, що ця тактика не є новою, і нагадує про підтримку, яку Путін надавав жорстокій кампанії Башара Асада в Сирії. "Я сам бачив, як лікарні, школи та житлові райони перетворюються на цілі для російських атак", - пише він.
"Методика була очевидною: знищити, поранити та залякати достатню кількість мирних громадян, аби їхнє існування стало настільки небезпечним і страхітливим, що вони почали б вимагати від свого уряду зупинити конфлікт", - зазначає автор Telegraph, підкреслюючи, що хоча в Сирії цей підхід дав результат, в Україні, ймовірно, він не спрацює.
Наразі Київ переживає практично постійні обстріли. Водночас сім мостів через Дніпро в околицях української столиці є чіткими мішенями.
"Київ, як і більшість столиць, є важливим автомобільним і залізничним вузлом. Розрізання міста навпіл паралізувало б життя на всій півночі України: уявіть собі наслідки для південно-східної Англії, якби було зруйновано всі мости в Лондоні", - намагається пояснити британським читачам українські реалії автор, і робить висновок:
"Так не чинить той, хто прагне покласти край конфлікту. Так діє диктатор, який налаштовує своє суспільство на затяжну війну."
У цьому контексті, зазначає видання Telegraph, Путін виявив вразливість — недостатню потужність протиповітряної оборони — і цілеспрямовано атакує цю слабку ланку.
"Саме тому Захід мусить усвідомити, чого прагне Путін, поки ще не пізно. Його розрахунок завжди був жорстоко простим: чи зможе Росія перестояти свого супротивника? Путін вірить, що зможе", - застерігає автор статті, нагадуючи, що Кремль ні у що не ставить життя навіть росіян, не кажучи вже про українців. А відтак, питання не стільки в тому, які фронтові міста зможе утримати Україна, а яку кількість жертв:
"Путін вважає, що Росія здатна витримувати втрати довше, ніж Україна -- нищівні удари, і, що вкрай важливо, довше, ніж західні уряди зможуть зберігати суспільну та політичну підтримку".
Щоб не допустити катастрофи, Захід не лише повинен суттєво збільшити постачання зенітних ракет, радарів, безпілотників та систем радіоелектронної боротьби, аби допомогти Києву захистити небо. Як пише автор статті у Telegraph, варто вже зараз "бути готовими розглянути заходи, які ще два роки тому здавалися б немислимими".
"У разі, якщо Росія свідомо націлюватиметься на цивільну інфраструктуру в масштабах, які можна порівняти з промисловими, НАТО повинно обдумати можливість залучення своїх потужних авіаційних сил для захисту українського населення та важливих об'єктів, не вступаючи безпосередньо у конфлікт," - зазначає автор статті, уточнюючи, що це не обов'язково передбачає термінове введення традиційної безпольотної зони.
"Йдеться про серйозний розгляд питання, чи могла б авіація НАТО допомогти захистити визначені райони або критичну інфраструктуру в критичних ситуаціях -- особливо коли альтернативою є безкарне знищення мирних жителів російськими ракетами й безпілотниками".
Колишній британський військовий нагадує: Женевська конвенція чітко забороняє навмисні атаки на цивільне населення, що не мають жодної військової мети.
"Саме тоді, коли Україна, схоже, набирає обертів на полі бою, Путін намагається перенести війну на те поле, де, на його думку, Росія має перевагу: випробування на витривалість цивільного населення. Ми не повинні цього допустити", - застерігає автор статті у Telegraph, і закликає Захід не відступати, і діяти рішуче:
"Путін розуміє мову сили, але ще краще розуміє слабкість".
Не так давно британський журнал Economist зазначав, що новий етап російських атак на Київ має страшну логіку, спрямовану на те, щоб паралізувати столицю перед зимовими холодами.
Автори часопису нагадали, що під час революції 1917 року Володимир Ленін називав телефонну станцію, телеграф, залізничні станції та мости стратегічними цілями. І Володимир Путін про це добре знає.
Ескалація терористичних актів проти мирного населення не стала сюрпризом для українських розвідувальних органів, зазначає Economist, додаючи, що найскладніші часи ще попереду.
За кілька днів до останньої серії атак двоє високопрофесійних українських посадовців розповіли журналістам, що, згідно з даними розвідки, Росія планує нову кампанію проти столиці, яка передбачає три основних напрямки: авіаудари, диверсійні операції та дестабілізацію політичної ситуації.
За даними джерел Economist, спроби дестабілізувати ситуацію в Києві досягнуть піку до листопада, але і від своєї традиційної зимової тактики ударів по енергетиці Кремль не відмовиться, передбачають автори Economist.
Найгострішою загрозою, що походить з боку Росії, залишаються балістичні ракети, які важко знищити в повітрі. Ситуацію ускладнює й виснаження запасів американських систем перехоплення Patriot в Україні. Проте найбільш значущою зміною останнього часу стало широке використання новітніх, економічних безпілотних літальних апаратів, які здатні відслідковувати цілі в реальному часі.
"Саме ці фактори наразі становлять найбільшу загрозу. Перш ніж Україна зможе налагодити виробництво ефективних ракет-перехоплювачів у достатній кількості, знадобиться ще кілька місяців", - зазначає видання. Крім того, представник силових структур повідомив, що Росія накопичила "тисячі" безпілотних літальних апаратів і продовжує збільшувати запаси балістичних ракет, маючи намір "використати весь свій арсенал протягом найближчих двох місяців".
Росіяни планують посилити свої повітряні удари одночасно з новими гібридними операціями на території України, включаючи свіжі спроби вбивств та терористичні акти.
Ще одна важлива сфера — це дезінформація та спроби викликати політичний безлад. Незважаючи на те, що "багато українців мають ефективні "фільтри" для протистояння російській пропаганді", після тривалого конфлікту "ідейна активність часом поступається місцем втомі та відчуттю безнадії".
"Корупційні скандали, відсутність організації та кумівство в українських владних колах створюють для російських ботоферм значну базу для маніпуляцій," – зазначає Economist, посилаючись на слова анонімного високопосадовця. Він також зазначив, що руйнація звичного укладу життя може спонукати українців до конфліктів між собою.
Проте, життя в столиці продовжується.
"Концерти тривають навіть у моменти, коли безпілотники зазнають ударів. Гучні вибухи змушують людей у кав'ярнях підняти очі до неба, перш ніж знову зануритися у свої лате," - відзначає Economist, додаючи:
Київ втрачає населення швидше, ніж зазвичай у цю пору року. Оренда заміських будинків поблизу столиці чи західних регіонів України стає все більш складною: заможні родини вже забронювали їх як тимчасове укриття на випадок, якщо життя в столиці стане нестерпним. Багато забезпечених батьків обмірковують можливість виїзду на захід... У приватних бесідах посадовці висловлюють припущення, що цієї зими можуть спостерігатися масові виїзди з окремих районів міста.
Однак, попри те, що автори Economist малюють таку похмуру картину, вони також наводять кілька позитивних аспектів.
Історичні дані надають певні підстави для надії: звичайні бомбардування рідко приводять до капітуляції країн. Україна вже не раз демонструвала свою витривалість, перевершуючи сподівання своїх супротивників. На фронті українські сили повідомляють про значні досягнення в тактичному плані, - зазначає видання, вказуючи на те, що "можливо, саме це частково пояснює агресивні атаки Путіна на мирне населення".
