Більше ніж просто засновник ОУН. Хто такий Євген Коновалець і яке значення має його повернення для України?
Значущість для України: Він символізує єдність українських земель (галичанин, що боровся за УНР у Києві) і став основоположником організованого військового опору в наступні часи.
Євген Коновалець народився 1891 року в селищі Зашків поблизу Львова. Здобув юридичну освіту у Львівському університеті. Ще в студентські роки як активіст включився у громадсько-політичне життя, керував українськими студентськими організаціями та працював у товаристві "Просвіта".
Перша світова війна та події визвольної боротьби, що настали після неї, виявили військові та організаційні здібності Коновальця. Він пройшов шлях через службу в австро-угорській армії, потрапив у російський полон і врешті-решт втік до Києва.
У столиці Наддніпрянщини Коновалець заснував і очолив корпус Січових Стрільців Армії УНР. Цей підрозділ став найдисциплінованішим у складі українських військ того часу, відігравши ключову роль у придушенні більшовицького повстання на заводі "Арсенал" у січні 1918 року, а також у відновленні Директорії УНР після битви під Мотовилівкою.
У цьому контексті Коновалець рішуче відкидав можливість займати найвищі політичні посади, розглядаючи себе в першу чергу як військового архітектора нації.
Незважаючи на поразку Української національної революції, полковник не зупинився. На відміну від багатьох своїх contemporaries, які втратили надію на політичну діяльність в еміграції, Коновалець обрав шлях продовження боротьби за незалежність України. У 1920 році він створив Українську військову організацію (УВО).
Нова структура мала чинити збройний опір окупаційним режимам - радянському і польському, який тоді встановив контроль над Західною Україною. У 1929 році у Відні Коновалець об'єднав різноманітні націоналістичні групи в Організацію українських націоналістів (ОУН).
Полковник побудував розгалужену мережу осередків ОУН у Європі та Північній Америці. Крім того, він налагодив співпрацю з урядами Литви, Німеччини та Японії. Проте у новій активній фазі боротьби за українську незалежність взяти участь не встиг.
Москва розглядала Коновальця як ключового противника системи. Йосип Сталін безпосередньо видав указ на його усунення. 23 травня 1938 року в Роттердамі агент НКВС Павло Судоплатов передав Коновальцю вибуховий пристрій, замаскований під упаковку цукерок. Внаслідок потужного вибуху Коновалець загинув миттєво. Його поховали на місцевому кладовищі Кроссвейк.
Коновалець та його зв'язки з Польщею
В офіційному історичному дискурсі Польщі Євген Коновалець є фігурою виключно негативною. Польська влада міжвоєнного періоду класифікувала УВО та ОУН як терористичні угруповання. Тож полковника розглядають як організатора антидержавного підпілля.
Після завершення Першої світової війни Західна Україна стала частиною новоствореної Польської держави. Українці сподівалися на автономію, яку їм обіцяли міжнародні угоди, однак польська влада почала здійснювати політику асиміляції та полонізації. У відповідь на ці дії Українська військова організація (УВО) та Організація українських націоналістів (ОУН) під керівництвом Євгена Коновальця розпочали активні дії спротиву.
Підпілля здійснювало збройні напади, аби здобути фінанси для власної діяльності, влаштовувало саботажі, палило маєтки польських переселенців. Найгучнішою акцією ОУН стало вбивство у Варшаві міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького у 1934 році. Це було прямою помстою за репресії проти українського населення.
Перед цим мали місце спроби вбивства фактичного лідера Польщі Юзефа Пілсудського, а також президента Станіслава Войцеховського.
У відповідь Польща розгорнула масові репресії та арешти. Втім, судові процеси над організаторами та виконавцями - зокрема Степаном Бандерою - радше зробили ОУН відомою на увесь світ.
Другим чинником неприйняття Коновальця у Польщі є його міжнародна політика. УВО та ОУН шукали підтримки у зовнішніх сил, які прагнули перегляду кордонів у Європі, що склалися після Першої світової війни. Головним партнером УВО стала Німеччина - спочатку Веймарська республіка, а згодом і Третій Рейх. Німецька розвідка Абвер надавала ОУН фінансування та зброю.
Хоча з часом ОУН і УПА зосередили свої зусилля на боротьбі з нацистами, польські дослідники вважають це фактом прямого співробітництва з противниками тодішньої Варшави.
Коновалець отримував значну підтримку від уряду Литви, яка в той час переживала "холодну війну" з Польщею через питання анексії Вільнюса в 1920 році.
Крім того, в офіційній польській історіографії проводиться пряма лінія від діяльності УВО та ОУН у 1920-1930-х роках до Волинської трагедії 1943 року. Коновальця ж часто називають одним з ідеологічних батьків "українського радикального националізму".
Проте повернення праху Коновальця в Україну не спричинило такої ж сильного емоційного резонансу в Польщі, як це сталося в ситуації з присвоєнням імені героїв УПА одній з частин Збройних сил України. Це частково можна пояснити тим, що він не був безпосереднім учасником волинських подій, адже загинув за п’ять років до них.
Без намека на антипольську позицію.
В Україні, незважаючи на численні досягнення Євгена Коновальця, його ім'я не входить до числа найвідоміших історичних діячів. За ступенем популярності він значно поступається іншим видатним особистостям початку ХХ століття, таким як Степан Бандера, Симон Петлюра чи Павло Скоропадський.
Тим не менш, Коновалець у значній мірі - уособлення ідеї соборності. Будучи галичанином, він зі зброєю в руках захищав Українську Народну Республіку в Києві. А це повністю спростовує радянські та російські міфи про розколоту Україну.
На відміну від багатьох інших представників визвольного руху, полковник вирізнявся прагматизмом та здатністю до інституційного будівництва. Він усвідомлював, наскільки критично важливо впроваджувати системи, замість покладатися лише на харизму конкретної особи.
За життя Коновальця ОУН залишалася єдиною, дисциплінованою та структурованою організацією. Полковник утримував рух від передчасного розколу та зайвого екстремізму. Власне, все це і є приводом його вшанувати в незалежній Україні.
Як і в ситуації з наданням однієї з військових частин Збройних Сил України імені героїв УПА, повернення праху Коновальця не має жодного антипольського підтексту. Україна відновлює пам’ять не про ідеолога конфліктів із сусідніми державами, а про творця сучасної традиції збройного опору імперським режимам.
Запитання та відповіді (ЧАСТО ЗАДАВАНІ ПИТАННЯ):
Хто є Євген Коновалець і чому його постать має значення для української історії?
- Євген Коновалець - це український військовий і політичний діяч, який створив корпус Січових Стрільців, а пізніше заснував Українську військову організацію (УВО) та ОУН. Він є уособленням соборності України, адже, будучи галичанином, захищав зі зброєю в руках УНР у Києві та заклав основи системного збройного спротиву імперіям.
Як відбулася загибель Євгена Коновальця і хто стояв за організацією його вбивства?
Полковник загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі через вибух, який стався внаслідок закладеної вибухівки, замаскованої під коробку цукерок. Наказ про його усунення видав особисто Йосип Сталін, а реалізував план агент НКВС Павло Судоплатов, оскільки Москва вважала Коновальця небезпечним супротивником.
- Чому в Польщі до Євгена Коновальця ставлення переважно негативне?
У міжвоєнний період польська влада визнала УВО та ОУН терористичними організаціями, що пояснювалося їхньою активною антиурядовою діяльністю, яка включала збройні напади, акти саботажу та вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького у 1934 році. Окрім цього, польські історики звинувачують ці організації у співпраці з Німеччиною та вважають, що дії ОУН у 1930-х роках стали основою для Волинської трагедії.
- Як Євген Коновалець вплинув на розбудову та єдність ОУН?
Завдяки своєму практичному підходу та акценту на розвиток інституцій, Коновалець сформував широку мережу осередків ОУН у Європі та Північній Америці, а також встановив взаємодію з урядами кількох держав. Протягом його життя організація залишалася згуртованою та дисциплінованою, що допомогло уникнути передчасного розподілу в українському націоналістичному русі.
