Під безперервними атаками з боку Росії Україна занурюється у вир корупції та політичної невизначеності, - зазначає The Economist.

Оприлюднення 19 серпня чергової партії плівок антикорупційних органів із записами розмов високопосадовців ОП шокувало не змістом самих схем, а тим, наскільки буденно про них говорять фігуранти справи "Форест Гамп".

Цю інформацію повідомляє журнал The Economist, як зазначає Цензор.НЕТ.

Детальніше читайте на нашому Telegram-каналі.

Що було почуто на записах

У записах, що належать ексзаступниці керівника Офісу президента Володимира Зеленського Ірині Мудрій, міститься інформація про те, що її думка стосується необхідності не ліквідовувати корупцію, а скоріше "систематизувати та контролювати" її. Як зазначають журналісти, на цих плівках корупційні схеми подаються не як поодинокі випадки, а як невід'ємна частина звичайного робочого процесу. Банкіри, які спочатку дотримувалися закону, після спілкування з представниками влади раптово ставали більш поступливими.

Матеріали були оприлюднені в надзвичайно складний для уряду період — під час інтенсивної повітряної атаки з боку Росії та в умовах серйозного виклику президентству Зеленського, який походить від одного з його колишніх соратників, підкреслює видання.

Виклик від Федорова

Екс-міністр оборони Михайло Федоров, який був звільнений у липні внаслідок суперечки з військовим керівництвом, напередодні виходу плівок оприлюднив відеозвернення, в якому закликав президента Зеленського організувати вибори. На думку аналітиків, це навряд чи випадковість: обидва інциденти відбулися перед голосуванням парламенту щодо призначення нового очільника Міністерства оборони, Євгенія Хмари.

Федоров розкритикував керівництво країни за некомпетентність і корупцію, закликавши до виборів як способу "перезавантажити" систему. Поки що, за даними видання, ця ідея не знайшла відгуку серед українців, які здебільшого поділяють позицію Зеленського про те, що вибори під час війни стали б для країни "цунамі". Втім, Федоров порушив негласне табу, і серед частини урядовців зростає відчуття, що "розплата" наближається.

Суть корупційної схеми полягає в зловживанні владою для отримання особистої вигоди.

Розслідування акцентується на двох взаємопов'язаних операціях — "Форрест Гамп" і "Феміда". Згідно з інформацією слідчих, співробітники Офісу президента зібралися організувати схему відмивання грошей для збору 150 мільйонів гривень застави на користь колишнього міністра юстиції Германа Галущенка, якому було пред'явлено підозру в рамках іншої антикорупційної справи. За даними джерел, посадові особи зламали державний реєстр з метою заволодіння кількома компаніями, які потім використали для накопичення фінансів. Топменеджери "Сенс Банку", раніше російської фінансової установи, націоналізованої в 2023 році, вимкнули систему протидії відмиванню грошей, аби забезпечити безперешкодне проведення транзакцій, згідно з інформацією від джерел в Національному банку.

Тиск на антикорупційні органи

У статті зазначається, що українська антикорупційна трійка — НАБУ, САП та ВАКС — за останні роки стала потужним незалежним гравцем. У липні 2025 року вона зіткнулася зі спробою з боку президента підпорядкувати ці інститути більш контрольованим структурами, що співпало з розслідуваннями справ, пов'язаних із найближчим оточенням Зеленського. Протестні акції змусили президента відмовитися від цієї ініціативи.

Проте, згідно з інформацією від журналістів, тиск продовжувався, зокрема на голову САП Олександра Клименка. На записах, за їхніми словами, чітко виявляється страх перед саме ним: Мудра нібито висловлювала побоювання щодо його можливого повторного обрання на посаду.

Різні оцінки ролі антикорів

Прихильники вважають, що антикорупційні органи стали противагою централізованій президентській владі в умовах слабкого парламенту, уряду та опозиції. Але критики побоюються, що ці інституції перетворюються на самостійну силу, яка сама вирішує, коли і як дестабілізувати владу.

Один високопосадовець назвав їх "фактично паралельним урядом". Навіть люди, близькі до НАБУ, визнають зростання політизації бюро -- зокрема немає процедурного пояснення, чому плівки оприлюднили саме в день голосування за наступника Федорова. Колишній детектив зазначив, що закон дав цим органам доступ до найінтимніших моментів політики й приватного життя людей, і є ризик перетворення цього інструменту на політичну зброю.

Найважча зима та реакція Зеленського

За оцінкою видання, політичне протистояння, ймовірно, посилиться найближчими тижнями. Високопосадовець, з яким спілкувалися журналісти, зазначив, що з настанням жовтня ситуація погіршиться одночасно за кількома напрямками, і президент, залишаючись зовні впевненим, уже почав усвідомлювати наростання проблем.

Україна зустрічає п'яту зиму воєнного часу з істотними викликами, які роблять її більш уразливою в порівнянні з минулими роками. В умовах жорстокої російської ескалації, що націлена на інфраструктуру та цивільний сектор, країна стикається з нестачею ракет для систем протиповітряної оборони.

Останні атаки Росії на цивільні судна призвели до закриття глибоководних портів України в той момент, коли країні потрібно вивезти врожай. Якщо дипломатичні зусилля не зможуть відновити морське судноплавство, втрати для економіки можуть досягти 10-12 мільярдів доларів, що становить близько 5% ВВП. На пресконференції 22 серпня президент Зеленський повідомив про дефіцит оборонного бюджету в 27 мільярдів доларів, викликаний непередбаченими витратами. Як зазначає видання, ця інформація навряд чи стала несподіванкою для президента, і, можливо, він озвучив цю цифру, щоб підкреслити неефективність діяльності Федорова на посаді міністра оборони.

Оцінки та політичні можливості

До звільнення Федоров залишався лояльним соратником президента. Його відеозвернення дало зрозуміти, що тепер він -- суперник, і в Офісі президента до цього ставляться серйозно.

Згідно з неофіційним опитуванням, яке стало відомим виданню, проведеним незадовго до виходу плівок та звернення Федорова, 35-річний політик зайняв третю позицію в умовних президентських виборах, набравши 16% голосів. На першому місці опинився Зеленський з 21%, слідом за ним йшов колишній головнокомандувач Валерій Залужний з 18%, а на четвертому місці виявився Буданов з 8%.

Видання наголошує, що ці цифри наразі суто гіпотетичні: вибори під час воєнного стану є незаконними, і самі українці їх не хочуть. Однак ситуація може змінитися, якщо політичний хаос триватиме.