Західна боргова пастка: чому світ готується до нової кризи і які наслідки це матиме для фінансової підтримки України.

Ринок державних облігацій розвинутих країн поступово втрачає свою репутацію безпечного укриття для інвесторів, оскільки швидко зростають як державні дефіцити, так і рівні процентних ставок.

Протягом останніх десятиліть інвестори розглядали державні облігації провідних економік світу як абсолютно безпечний інструмент із гарантованим прибутком. Проте сьогодні, на тлі стрімкого накопичення боргів, ця фундаментальна впевненість опинилася під загрозою. З 2000 року чистий державний борг США та Великої Британії втричі зріс у відсотках до ВВП, а у Франції та Японії -- подвоївся.

Окрім часів великих воєн або серйозних економічних спадів, жоден уряд у світі не брав на себе настільки величезні боргові зобов'язання, зазначає The Economist.

Кінець ери доступних фінансів

У 2010-х роках, коли процентні ставки залишалися на рекордно низькому рівні, обслуговування державних боргів не створювало значного навантаження на бюджети країн. Проте нинішня ситуація кардинально змінилася: дохідність облігацій різко зросла, зокрема через побоювання, що військові напруження навколо Ірану можуть призвести до нової хвилі інфляції. 16 вересня Федеральна резервна система США підвищила основну процентну ставку, ставши п'ятим з провідних центральних банків розвинених країн, які вжили подібних жорстких монетарних заходів у 2026 році.

На фоні жорсткої монетарної політики прибутковість десятирічних державних облігацій США перевищила 5%, що сталося вперше за більше ніж двадцять років. Спреди за французькими цінними паперами наближаються до небезпечних меж, які пам’ятають часи європейської боргової кризи, а в Японії також спостерігається зростання дохідності.

Згідно з оцінками експертів, якщо Сполученим Штатам доведеться терміново рефінансувати свій борг за нинішніми процентними ставками, країна повинна буде підвищити податки або зменшити витрати на 4,7% від валового внутрішнього продукту просто для того, щоб уникнути подальшого збільшення боргових зобов'язань. Для Франції цей фіскальний баланс становить 3,9% ВВП, тоді як у Великій Британії — 2,7% ВВП.

Ситуацію ускладнює той факт, що уряди все частіше обирають випуск короткострокових облігацій. Хоча це є більш економічним рішенням в даний момент, воно водночас робить державні фінанси дуже вразливими: зростання процентних ставок миттєво впливає на бюджетні показники.

Популістські рухи, загрози економічного спаду та фінансові маніпуляції.

Глобальний досвід свідчить про те, що управління боргами є цілком здійсненним. Швейцарія та країни Північної Європи демонструють вражаючу фіскальну дисципліну, зберігаючи низькі показники боргу та інфляції. Навіть Греція, яка колись опинилася в центрі боргової кризи, змогла суттєво зменшити співвідношення боргу до ВВП і випустила облігації з дохідністю, що нижча, ніж у Франції.

Однак політичний графік приносить з собою нові виклики:

* у Франції перед президентськими виборами 2027 року міцніють позиції популістів, схильних до масштабних бюджетних витрат;

У Сполучених Штатах, напередодні виборів 2028 року, обидві політичні сили активно конкурують, обіцяючи виборцям прямі фінансові виплати.

У 2029 році вибори у Великій Британії та Німеччині також відбуватимуться під впливом фінансового популізму.

Політики вважають, що стрімке зростання продуктивності завдяки штучному інтелекту зможе вирішити проблеми з боргами, проте економісти вважають цей погляд занадто наївним. У відповідь на фінансову нестабільність уряди вдаються до різних маніпуляцій. Наприклад, міністр фінансів США Скотт Бессент намагається вплинути на ринок казначейських облігацій, намагаючись знизити їх дохідність, хоча ці зусилля, зазвичай, виявляються безрезультатними.

Головна загроза криється в можливій рецесії. У минулому, під час економічних спадів, дохідність облігацій знижувалася, і вони виконували роль "безпечного притулку". Однак в умовах високих боргових зобов'язань, ринки суверенного боргу можуть стати небезпечними територіями.

Український контекст

Загальносвітове подорожчання запозичень має прямий і дуже відчутний вплив на Україну, яка під час війни критично залежить від зовнішнього пільгового фінансування та грантової підтримки.

Коли прибутковість державних облігацій Сполучених Штатів, Німеччини або Франції перевищує 4-5%, інвестори та міжнародні фінансові установи отримують значний дохід від безризикових активів у розвинутих країнах. Це суттєво ускладнює процес залучення капіталу на світових ринках і зменшує можливості для фінансової підтримки країн, що перебувають на стадії розвитку.

Додатково, збільшення витрат на обслуговування державного боргу змушує уряди західних країн більш ретельно переглядати свої бюджетні пріоритети, що ускладнює тривале схвалення багатомільярдних фінансових допомог Україні.

У цих умовах Міністерству фінансів України стає все важче покладатися винятково на пряму бюджетну підтримку з боку західних країн. У зв'язку з цим Україні потрібно активніше розвивати внутрішній ринок запозичень через випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також наполегливіше вимагати від міжнародних партнерів повної конфіскації заморожених суверенних російських активів, які залишаються єдиним надійним джерелом для покриття бюджетних витрат.