Бюджет на кошти, яких бракує. Звідки Україні знайти десятки мільярдів доларів?

15 вересня Кабінет міністрів затвердив проєкт державного бюджету на 2027 рік, що стало останнім днем для його подання до парламенту. Цьогорічний бюджет вперше ґрунтується на песимістичних прогнозах, зокрема, враховуючи можливість тривання війни ще щонайменше рік та низькі економічні показники.

Але це не завадило урядовцям зробити бюджет великим, щедрим, хоча й ризиковим. За роки війни уряд щоразу намагався розширити бюджет, так сталося і цього разу, попри нещодавню риторику прем'єр-міністра Сергія Корецького про потребу скорочення видатків.

Більше інформації про державний бюджет на наступний рік можна знайти в аналізі LIGA.net.

### Збільшення бюджету на фоні економічних викликів Державний бюджет на 2027 рік передбачає доходи в розмірі 5,6 трлн грн, що на 8,7% більше, ніж у 2026 році, а видатки сягнуть 7,3 трлн грн, зростаючи на 13,5%. Таким чином, дефіцит бюджету складе 1,7 трлн грн. У поточному році бюджет доповнювався за рахунок додаткових надходжень і витрат, тому Міністерство фінансів спланувало значні суми у проєкті на наступний рік. Ексголова Ради НБУ, Богдан Данилишин, зазначає, що цей бюджет можна охарактеризувати як "високоризиковий" - його виконання можливе лише за умов сприятливих обставин, без запасу міцності на випадок погіршення ситуації. Загальна потреба в міжнародній фінансовій допомозі становить $52,6 млрд. Однак економіст Данило Монін, який співпрацює з Українським інститутом майбутнього, наголошує, що потреба в міжнародному фінансуванні "зашита" не лише в загальному фонді бюджету, але й у спеціальних фондах, де потреба складає ще $39 млрд. Отже, загальна сума необхідного іноземного фінансування перевищує $91 млрд, включаючи кредити та гранти. Монін висловлює сумніви щодо можливості знайти кредити на $39 млрд. Міністерство фінансів оцінює непокриту потребу у зовнішньому фінансуванні на наступний рік в $32,6 млрд. Уряд заклав в основі бюджету розрахунок зростання ВВП на 1,3% та інфляцію на рівні 8% на кінець року. Спочатку планувалося швидше зростання економіки, але уряд вирішив врахувати реалії. Проте навіть 1,3% зростання виглядає маловірогідним. Оскільки інфляція перевищує прогнозовані показники, наступного року вона може виявитися ще вищою. Прогноз уряду щодо курсу долара становить 47,1 грн за долар у середньому на наступний рік. Середня заробітна плата має зрости з 30 000 грн до 34 400 грн, а мінімальна зарплата - з 8647 грн до 9546 грн. Прожитковий мінімум передбачається на рівні 3559 грн, а мінімальна пенсія - 2878 грн. ### Плани уряду щодо фіскальної політики Уряд Сергія Корецького має намір збільшити доходи державного бюджету. У рамках підготовки бюджету на 2027 рік вже можна побачити певні наміри. Очікується, що ПДВ з імпорту зросте на 26%, до 859,3 млрд грн, частково завдяки новому законопроєкту про оподаткування посилок вартістю до 150 євро, та збільшенню обсягів імпорту. Президент інвестиційної групи "Універ", Тарас Козак, коментує, що зростання імпортного ПДВ зумовлене швидким зростанням імпорту, оскільки вітчизняні виробництва зазнають руйнувань. Збір імпортних акцизів також очікується на рівні 40%, завдяки підвищенню ставок акцизів на пальне та тютюнові вироби, а також через підвищення цін на підакцизний імпорт. Збори ПДФО мають зрости на 18%, до 689 млрд грн, завдяки очікуваному зростанню зарплат та детінізації зарплатного фонду. Також планується збільшення зборів від ввізного мита на 20%, ренти на 14% та податку на прибуток на 4%. Тарас Козак зазначає, що зростання мита може стати одним з варіантів фінансування фонду страхування воєнних ризиків, і ця ідея вже обговорюється депутатами.

5 мільярдів доларів щомісяця для стримування зростання курсу долара. Чи зможе НБУ забезпечити необхідні резерви?

Ділити те, чого не існує. Проте є важливий момент. Уряд заклав у бюджет держави очікувані надходження, які перевищують 100 млрд грн, завдяки податковим змінам, які ще не були прийняті. Серед них – 58,7 млрд грн від підвищення ставки ПДВ, 38,5 млрд грн від продовження дії підвищеної ставки податку на прибуток для банків на рівні 50%, а також 8,3 млрд грн від збільшення акцизів на бензин, дизель та скраплений газ. Міністерство економіки виступає за підвищення ставки ПДВ з 20% до 21% для фінансування державного страхування від воєнних ризиків. Проте, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначав, що в даному скликанні парламенту більше підвищення податків не планується. "Чи змусять підвищити ПДВ? Можливо, так і станеться. Адже більшість ПДВ – це імпорт, який ляже не на бізнес, а на кінцевого споживача, тобто на нас. Усе залежить від того, наскільки достатньо буде зовнішнього фінансування", – зазначає член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. Що стосується витрат на оборону, Мінфін запланував видатки на рівні 4,9 трлн грн, що на 11,9% більше в порівнянні з 2026 роком, а загалом становитиме 43,8% ВВП. Нещодавно голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що щоденні витрати війни зросли до $190 млн, тоді як у 2024 році цей показник становив $140 млн. "Війна вимагає додаткових ресурсів, тому ми спостерігаємо, як витрати на оборону держбюджету постійно зростають. У цьому році, за нашими оцінками, вони можуть досягти 40% ВВП, а можливо й перевищити цей рівень", – коментує Олександр Печерицин з Райффайзен Банку. Частково це пов’язано з тим, що раніше Україна отримувала більше військової допомоги у вигляді матеріалів, а зараз – в грошовій формі. Наприклад, установка Patriot раніше надходила безпосередньо до військової частини, оминаючи бюджет. Нині ж військова допомога проходить через державний бюджет, отже, на нову установку Patriot доведеться витратити бюджетні кошти. "Військові витрати – це безодня", – зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Зокрема, на оплату праці військових передбачено 1,8 трлн грн (+337,5 млрд грн), а на закупівлю озброєння – 2,3 трлн грн (+1,4 млрд грн). Таке перенаправлення коштів у зарплатний фонд армії створює значний інфляційний тиск, хоча й збільшує надходження ПДФО. На підтримку економіки та бізнесу заплановано 96 млрд грн – у два рази більше, ніж у попередньому році. Зокрема, бюджет програми пільгового кредитування 5-7-9% зросте до 29 млрд грн (+11 млрд грн). "Це зростання пов'язане з необхідністю відновлення. У нинішніх умовах важливішим є не швидкість бойових дій, а швидкість відновлення", – підкреслює фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Заплановане відновлення дорожнього фонду становитиме 52,8 млрд грн, а на енергетику виділять ще майже 100 млрд грн. Проте основним пріоритетом бюджету на 2027 рік, після оборони, залишається соціальний сектор. Уряд планує збільшити витрати на освіту (з підвищенням зарплат для вчителів на 65%), охорону здоров'я, політику щодо ветеранів, підтримку внутрішньо переміщених осіб, регіонів та громад. Витрати на ветеранську політику становитимуть 20,5 млрд грн (+3 млрд грн), на соціальний захист – 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн), а видатки Пенсійного та інших соціальних фондів – 1,3 трлн грн (+218,2 млрд грн). Підтримка ВПО зросте на 11,6 млрд грн – до 83,2 млрд грн. Освітній бюджет збільшиться до 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн), а медичний – до 292,5 млрд грн (+35 млрд грн). Підтримка регіонів та громад коштуватиме 133,6 млрд грн (+42,2 млрд грн). Оскільки ці статті бюджету фінансуються переважно за рахунок міжнародної допомоги, можуть виникнути труднощі з поясненням спонсорам, як Україна може підвищувати соціальні витрати, коли пріоритетом залишається війна. Корупція та брак аудиту коштів також стають факторами для міжнародних партнерів. "Дуже важко пояснити партнерам ситуацію з корупцією, а потім просити їх надати більше коштів на програми, які можуть бути неправильно використані", – зауважує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Ще однією значною статтею витрат є обслуговування державного боргу – це 474,1 млрд грн, що все ж менше цьогорічного показника на 39,1 млрд грн. Однак, зважаючи на потребу залучення великого обсягу коштів для покриття бюджетних дефіцитів, державний борг може зрости. "Борг зростатиме швидше, ніж хотілося б МВФ, і це викликатиме в них серйозні запитання", – коментує економіст Данило Монін.