Чому Трамп імітує стратегію Орбана на виборах і яке це має відношення до України?
12 квітня Віктор Орбан, друг Путіна й улюбленець Трампа, програв вибори, на яких головним ворогом угорців зробив Володимира Зеленського та допомогу Україні
Менш ніж через два тижні, 3 листопада, у США відбудуться проміжні вибори, які стануть випробуванням для самого Трампа: його рейтинги досягли рекордно низького рівня, а в жовтні він закликав Україну "змінити президента" і висловив готовність послабити санкції проти Росії після бесіди з Путіним. Хоча між двома виборчими кампаніями існує суттєва різниця, їх логіка виявилася настільки подібною, що це вже помітили як політологи, так і президент Зеленський.
Більше про це - в аналітиці Еспресо.
Будапешт: все на одной карте
Віктор Орбан, зображення: gettyimages
Орбан сформував свою передвиборчу кампанію навколо постаті Зеленського. В Угорщині з'явилися білборди з його зображенням, іноді поряд із фотографією опозиційного кандидата Пертера Мадяра, а також слоганом "Вони становлять загрозу!". На мітингах Орбан стверджував, що опозиція "отримує підтримку від Зеленського та Брюсселя" і "принесе руйнування Угорщині". Урядові медіа щоденно звинувачували Україну, а сам Орбан блокував в ЄС кредит на 90 мільярдів євро для Києва, вимагаючи натомість відновлення постачання російської нафти через трубопровід "Дружба".
Аналітики Центру східних досліджень (OSW) пояснювали це прямо: ескалація конфлікту з Києвом була шансом змінити негативну динаміку в опитуваннях. "Тексти" проаналізувавши провладні угорські медіа й дійшли висновку, що Україна стала центром кампанії.
Є й російський слід. За даними The Washington Post, підрозділ російської СВР розробив план "Gamechanger", тобто інсценування замаху на Орбана, щоб перевести кампанію в русло "безпеки й стабільності". Москва це, звісно, заперечувала. Водночас розслідувачі писали про групу російських політтехнологів, яка працювала з Будапешта. Сценарій про те, що "режим Зеленського" разом із Брюсселем змовився скинути Орбана, СВР озвучила ще минулого літа, і партія Орбана потім повторював його майже дослівно.
Вашингтон не стояв осторонь. Трамп оголосив Орбану "повну й беззастережну підтримку". За п'ять днів до голосування віцепрезидент Венс виступив на мітингу в Будапешті й набрав Трампа телефоном просто зі сцени, а той сказав: "Я з ним до кінця". Венс при цьому хвалив позицію Орбана щодо війни.
Результати виборів стали відомі. Опозиційна політична сила "Тиса" здобула близько двох третин мандатів, а новим прем'єр-міністром призначено Петра Мадяра. Явка виборців досягла рекордного рівня — близько 79%. Орбан визнав свою поразку ще в ту ж ніч. Трамп, у свою чергу, не висловився про результати цього дня.
З іншого боку, спрощений висновок, що Орбан зазнав поразки виключно через антиукраїнську кампанію, є недостатньо глибоким. Петер Мадяр зосередив свою увагу на економічних питаннях та державних послугах, навмисно обходячи тему України, оскільки вважав її контроверсійною. Він сам виступає проти прискореного вступу України до ЄС і не підтримує фінансову допомогу Угорщини в цьому напрямку. Таким чином, угорські виборці в більшій мірі висловили своє незадоволення не стільки щодо України, скільки проти корупції, зростання цін та кампанії страху, яка поширювалася по країні.
Цікаво, що Віктор Орбан також усвідомив неефективність антиукраїнської риторики, тому останній тиждень різко пом'якшив виступи, однак це вже не врятувало його від поразки.
Вашингтон: дизель замість білбордів і низькі рейтинги
17 жовтня 2026 року, біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні, округ Колумбія, відбувся мітинг під девізом "Ні монархам: підтримуйте раннє голосування". Фото: GettyImages.
Тепер подивімося на Трампа. Так, Україна не є головною темою його кампанії у тій мірі, як вона була темою Орбана. Головна тема виборців у США - ціни. Дизель подорожчав із приблизно 3,8 до понад 6 доларів за галон, а за опитуванням AP-NORC від 1 жовтня 65% дорослих американців звинувачують у дорожнечі Білий дім. Основна причина зростання цін - війна з Іраном. Але Трамп не хоче визнавати своєї порази в цій авантюрі, тому публічно перекинув відповідальність на Україну і удари по російських НПЗ.
Таким чином, Україна стала для Трампа зручним об'єктом для відволікання уваги. 9 жовтня, після бесіди з Путіним, він оголосив про так звану "дизельну угоду". Росія нібито має намір вивести на глобальний ринок сотні тисяч тонн пального, а Міністерство фінансів США надало тимчасову ліцензію до квітня 2027 року. Зеленський охарактеризував це рішення як "слабке" та "недостойне", порівнявши його з "подарунком на день народження" для Путіна. У відповідь Трамп заявив, що Зеленський "бажає створювати проблеми для всього світу", стверджуючи, що він міг би завершити війну, але не має на це бажання, і що "Україні настав час мати нового президента". 16 жовтня Трамп підписав указ, який скасовує більшість норм закону про санкції проти Росії, прийнятого ним всього місяць тому. Таким чином, всього за кілька днів стосунки між двома лідерами знову значно погіршилися.
На саміті ЄС 16 жовтня Зеленського запитали, чи не робить його Трамп цапом-відбувайлом перед виборами. Зеленський зауважив, що перед Трампом непрості проміжні вибори, і лише багатозначно усміхнувся, а зал засміявся.
Агентство AFP зазначало, що Трамп спрямовує своє невдоволення через складну виборчу кампанію на Зеленського. Аналітик з Euronews висловилася ще різкіше, стверджуючи, що хтось має понести відповідальність за зростання цін, і Трамп обрав для цього Зеленського.
Важливо, що це не одностайна лінія республіканців. Бо дизельна угода з Путтіним викликала спротив у Європі й частини самої партії. Тобто Україна в американській виборчій кампанії Трампа є зручним козлом відпущення (через свою залежність від американської допомоги, котра стає заручником політичних ігор), а не центральним сюжетом.
На фоні наближення проміжних виборів, рейтинги Трампа досягли історично низького рівня. Лише 31% громадян США підтримує його політичні рішення.
Сьогоднішня республіканська більшість у Палаті представників є дуже незначною - 218 голосів проти 212. У Сенаті ситуація виглядає трохи інакше: 53 на 47. Проте результати проміжних виборів не залежать лише від негативного ставлення до Трампа, а й від активності та залучення виборців.
"Для Сполучених Штатів ці вибори та їх результати є першим актом історичної драми під назвою Quo vadis, America? ("Куди йдеш, Америко?"). Другий акт відбудеться вже незабаром, на президентських виборах у листопаді 2028 року. Розв'язка може виявитися несподіваною або навіть шокуючою, але епілог - з мораллю і подальшою долею ключових персонажів - формується вже сьогодні", - зазначає український дипломат, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Валерій Чалий, підкреслюючи значення цих виборів.
А що, якщо Трампу не сподобається результат?
Постає питання: чи мають спільні риси політтехнологи Орабна та Трампа? Наразі немає прямих доказів того, що обидва лідери користуються послугами тих же політтехнологів, які б мали зв'язки з Росією. Проте, безумовно, у оточенні Трампа є чимало прихильників Путіна, і сам президент США також належить до їх числа, адже він захоплюється впливовими особами. Це вже давно стало відомим.
Є ще одна небезпека - як Трамп реагуватиме на можливу поразку? Якщо Орбан, незважаючи на свій авторитарний стиль правління, визнав результати виборів, то стосовно Трампа немає такої впевненості. У лютому він заявив, що готовий прийняти результати лише в разі "чесних" виборів, а якщо такого не буде, "потрібно вжити інших заходів". До того ж, він закликав республіканців "взяти під контроль" вибори в окремих штатах.
Reuters провело інтерв'ю з більш ніж 50 посадовими особами виборчих органів та фахівцями в галузі виборчого права, в результаті чого було виокремлено дев'ять можливих сценаріїв втручання у проміжні вибори. Серед цих сценаріїв - дії федеральних органів щодо вилучення бюлетенів або виборчого обладнання, тиск на місцевих чиновників з вимогою не визнавати результати голосування, а також спроби завадити новообраним конгресменам зайняти свої місця.
Тому демократи висловлюють побоювання, що Трамп може скористатися своєю владою, аби вплинути на хід виборів та, підтримуваний союзниками в Конгресі, оголосити результати недійсними. 20 жовтня The Washington Post опублікувала матеріал з провокаційним запитанням у заголовку: "Чи визнає Трамп поразку республіканців на проміжних виборах? Сім з десяти американців у цьому сумніваються". Згідно з даними спільного опитування, проведеного The Washington Post, ABC News і Ipsos, 70% респондентів не впевнені, що Трамп визнає результати, якщо республіканці зазнають поразки.
Європейські аналітики кажуть, що Трамп може не скасувати результати виборів, але зробити їх нелегітимними в очах мільйонів.
Якщо демократи отримають контроль над Палатою представників, у них буде можливість очолити комітети та ініціювати розслідування щодо дій адміністрації Трампа. Проте, якщо президент і його союзники стверджуватимуть, що перемога демократів була досягнута шляхом шахрайства, новий Конгрес може бути визнаний нелегітимним.
Le mondе попереджає, що ця стратегія може стати підготовкою до президентських виборів 2028 року: Трамп зможе використати сумніви щодо результатів проміжних виборів для подальшої мобілізації своїх прихильників.
Парадоксальна ситуація: критика, яка насправді підтримує Зеленського.
Тепер найцікавіше для України. У лютому 2025 року, після нападок Трампа на Зеленського, рівень довіри до останнього, за даними КМІС, зріс з 57% до 67-68%, а різниця між довірою та недовірою змінилася з +20 до +38. Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, пояснив цей феномен тим, що українці сприймають висловлювання адміністрації США не як атаку на конкретного політика, а як загрозу для всієї нації. У той же час, 72-73% громадян вважали, що президентство Трампа є негативним для України.
А що відбувається зараз? Ситуація повторюється! Останні результати опитувань КМІС свідчать про підвищення рейтингу Зеленського після укладення "дизельної угоди" між США та Росією. На сьогоднішній день 54% українців висловлюють довіру президенту, тоді як 41% — ні. Таким чином, баланс довіри та недовіри становить +13%.
"Через два з половиною роки Трамп покине свою посаду. А на нас знову чекає популярність Зеленського, якого, за іронічними словами журналіста Сергія Руденка, підтримував особисто 47-й президент США."
Що це означає
3 листопада стане важливою датою не лише для визначення того, чи збережуть республіканці контроль над Конгресом. Це також стане серйозним тестом для політичної системи США: чи визнає Трамп результати виборів, якщо виборці не підтримають його партію, чи спробує він переконати суспільство, що поразка стала наслідком шахрайства. При цьому йому не обов'язково юридично скасовувати результати — достатньо буде посіяти сумніви щодо їхньої легітимності.
Історія Орбана продемонструвала, що підтримка Трампа та антикремлівська кампанія не забезпечують успіху, якщо виборці незадоволені економічною ситуацією та корупційними скандалами. Проте американський контекст може бути ще більш загрозливим: у випадку поразки Трамп може перенести конфлікт з виборчої арени в суди, Конгрес та суспільний дискурс.
Для України це не просто теоретична дискусія про демократію в США. Зміни у співвідношенні сил у Вашингтоні можуть суттєво вплинути на можливості контролю за рішеннями адміністрації, подальшу політику санкцій проти Росії та рівень підтримки Києва. Тим часом, поки Трамп намагається знайти винних у своїх невдачах, Москва отримує шанс послабити західний тиск і використовувати напруженість між Вашингтоном та Києвом у власних інтересах.
