Чи може епідемія чуми в Іркутську стати загрозою для України та чи вдасться Росії використати її в своїх інтересах? - Фокус.
Чума знову викликає занепокоєння в Росії — принаймні, саме так виглядає ситуація після таємничої смерті співробітниці інституту протидії чумі біля Іркутська. Разом із епідеміологами та військовими спеціалістами, Фокус досліджує, наскільки серйозною є ймовірність поширення цього захворювання, чи може Кремль застосувати збудник чуми як біологічну зброю проти України, а також, чи готові ми до такого розвитку подій.
Чума знову дала про себе знати в Росії — принаймні, так виглядає ситуація, що складається в Іркутській області. Там пішла з життя 28-річна дослідниця з Іркутського науково-дослідного інституту протичумної діяльності Сибіру та Далекого Сходу Дар'я Шипілова, яка займалася вивченням штамів збудника чуми (Yersinia pestis). Після її раптової смерті близько 200 осіб, які могли мати контакт з науковицею, були ізольовані, а інформація про цю подію почала зникати з російських новин.
Перед своєю смертю Шипілова перебувала у відрядженні поблизу Монголії, повідомляють ЗМІ. За інформацією джерел, жінка померла через два дні після появи перших ознак, ймовірно, від легеневої чуми. Вона могла заразитися як під час польових досліджень, так і в результаті інциденту в лабораторії.
Офіційні представники російської влади поки що не підтвердили, що смерті сприяла саме чума. Тим часом у соціальних мережах з'явилися відео, на яких показано, як пасажирам літака з Іркутська вимірюють температуру.
Фокус звернувся до епідеміологів та військових аналітиків, щоб дізнатися, що насправді могло трапитися в Іркутській області. Вони обговорили, наскільки небезпечною є легенева чума та чи є ймовірність, що Росія могла б теоретично застосувати збудник цієї хвороби як біологічну зброю проти України. Крім того, фахівці розглянули можливості технічної доставки такого патогену, зокрема за допомогою дронів, і проаналізували потенційні наслідки подібної атаки.
Епідемія в Росії: які події відбулися в лабораторії поблизу Іркутська.
Поки що достеменно невідомо, чи була причиною смерті працівниці Іркутського протичумного інституту саме чума. На цьому в розмові з Фокусом наголосила завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, головна експертка з біобезпеки РНБО Наталя Виноград.
На її думку, поки не з’являться офіційні результати розслідування, робити висновки про епідемію чи лабораторний випадок є передчасним.
"Офіційно підтверджених відомостей про те, що сталося, місце події та час, а також обставини наразі немає, оскільки триває розслідування. Створюється комісія з техногенно-екологічної безпеки, яка на державному рівні вживає всіх необхідних заходів для виявлення фактів та причин інциденту," — підкреслила Виноград.
Однак експертка не виключає версії про можливе зараження під час роботи з патогеном. Вона зазначає, що в сучасних лабораторіях малоймовірно, що якась ємність зі збудником просто "лопнула" чи розбилася. У таких дослідженнях зазвичай використовують пластикові контейнери, а весь процес ретельно контролюється і документується на відео.
Одна з можливих причин інциденту полягає в утворенні аерозолю з матеріалів, які співробітниця могла випадково вдихнути. Інший варіант розвитку подій — це технічна несправність у роботі біобезпечного боксу, де за рахунок зміни тиску створюються умови для безпечного маніпулювання небезпечними мікроорганізмами. У випадку неполадки могла виникнути турбулентність повітря, що підвищувало ризик контакту зі збудником. Як саме відбулися ці події, за словами Винограда, має бути з’ясовано на основі результатів розслідування та записів з лабораторії.
"При утворенні аерозолю -- низька доза. Для Yersinia pestis, щоб виникло захворювання (має бути) від 50 до 100 мікробних тіл для легені форми. Як один із варіантів реально буде перевірятися і підтверджуватися або спростовуватися", -- сказала експертка.
Працівники таких установ належать до групи професійного ризику, тому для них передбачені окремі алгоритми дій у разі можливого зараження. Водночас Виноград звертає увагу на надзвичайно швидкий перебіг хвороби у молодої жінки.
Однією з можливих причин може бути запізніле звернення за медичною допомогою. Восени висока температура та інші початкові ознаки легко можуть бути прийняті за звичайну респіраторну інфекцію. У випадку чуми час є надзвичайно важливим: чим пізніше починається лікування, тим менш сприятливим може бути прогноз.
Якщо епідемія чумної інфекції вразить Україну: чи підготовлена система охорони здоров’я?
Навіть якщо йдеться саме про Yersinia pestis, чума сьогодні не є невідомою для медицини хворобою, наголошує Виноград. В Україні існують відповідні протоколи МОЗ та служби, які мають реагувати на особливо небезпечні інфекції.
Збудник чуми підлягає ідентифікації, а лікування самого захворювання можливе за допомогою антибактеріальних засобів. Важливою є швидкість реакції: при виникненні високої температури та різкому погіршенні самопочуття пацієнт повинен терміново отримати медичну допомогу.
"Основною перевагою є те, що це не вірус, а бактерія, чутлива до певних препаратів. Ми знаємо, які ліки застосовувати і як діяти за відповідною схемою для тих, хто піддається потенційному ризику зараження, щоб запобігти захворюванню. Важливо, щоб людина своєчасно звернулася за медичною допомогою, адже інфекційний період триває дуже коротко," – підкреслила експерт.
Наталя Виноград також в стислій формі роз'яснила, що важливо знати про чуму і в які моменти ризик зараження дійсно підвищується.
Передусім, підкреслює епідеміолог, чуму можна лікувати. Якщо випадок виявляється своєчасно і належним чином впроваджуються карантинні заходи, особи, які могли бути в контакті з хворим, підлягають медичному спостереженню, а також їм профілактично призначають антибіотики.
"За умови ефективного впровадження карантинних заходів ми можемо контролювати ситуацію і профілактично надавати антибіотики всім, що допомагає зупинити проблему," -- зазначила вона.
Вищим ризик є під час поїздок до країн, де випадки чуми фіксують регулярно. Серед них Виноград назвала Мадагаскар, Конго, В'єтнам і Монголію. За її словами, протягом останнього десятиліття летальність від цієї хвороби тримається приблизно на рівні 11%.
Особливо критично діяти швидко і звертатися до медичних спеціалістів при появі симптомів у дітей та людей похилого віку. Також підвищений ризик мають ті, хто працює з тваринами або має професійний контакт з небезпечними мікроорганізмами.
Спосіб передачі інфекції варіюється в залежності від типу захворювання. Бубонна чума зазвичай поширюється через укус зараженої блохи, тоді як легенева форма передається через вдихання аерозолю, що містить патоген. За словами Винограда, навіть залишки інфікованих бліх можуть бути небезпечними, якщо потраплять в атмосферу.
Зауважмо, що на порталі ООН є інформація про сучасну ситуацію з чумою у світі. Вказано, що підтверджені випадки (або підозри) цієї хвороби зафіксували в Азії (Монголія, Китай, Тайвань, В'єтнам), Південній Америці (Бразилія, Еквадор), а в Африці (Республіка Конго, Мадагаскар) -- регулярні спалахи щороку.
Є відомості про найбільші епідемії чуми, які сталися в історії людства. Найбільш руйнівною з них вважається епідемія бубонної чуми, що тривала з 1347 по 1351 рік, під час якої в Азії та Європі загинуло близько 200 мільйонів осіб. На другій позиції розташувалася Юстиніанова чума, що охопила період з 541 по 542 рік, і забрала життя 30-50 мільйонів людей. Третє місце займає Третя пандемія, починаючи з 1855 року, внаслідок якої померло приблизно 12 мільйонів осіб.
Бактеріологічна зброя і епідемія чуми
Окремим аспектом є те, чи може чума виступати не лише як наслідок природних або лабораторних випадків, а й як засіб ведення сучасних військових конфліктів.
Епідеміолог зазначила, що збудник чуми відноситься до особливо небезпечних патогенів категорії А і дійсно згадувався в наукових та військових джерелах як можливий елемент для розробки бойових біологічних агентів. Проте, на її думку, використання такого збудника тією стороною, яка його розповсюджує, було б вкрай ризикованим.
Причина полягає в тому, що чума, особливо в легеневій формі, має здатність поширюватися далі за межі початкового осередку зараження. Це означає, що наслідки такої епідемії важко було б контролювати, і загроза могла б зрештою повернутися і в саму Росію.
"Ті, хто має бажання або наміри, можуть сьогодні втілювати свої задумки в цьому світі, хоча реалії можуть бути зовсім іншими. Хто насправді хоче, аби його діти та внуки страждали? Це ж повертатиметься, і не все так однозначно. Важливо також враховувати біологічні аспекти та їхні наслідки для себе", — підкреслила Виноград.
Проте сама ідея застосування чуми в якості біологічної зброї не є новою. Ще в період існування СРСР реалізовувалися програми, пов'язані з вивченням особливо небезпечних патогенів. З метою отримання детальнішої інформації, видання Фокус звернулося до військового експерта Олега Жданова, щоб дізнатися, наскільки ймовірним є такий розвиток подій у сучасному світі.
На думку Жданова, ідея про розповсюдження збудника чуми над Україною за допомогою дрона виглядає малоймовірною. Він також запропонував кілька інших сценаріїв, що залежать від форми збудника. Наприклад, сибірську виразку можна було б передати у вигляді порошку, а в умовах війни – застосувати касетні боєприпаси або великі авіаційні системи для розпилення. Щодо чуми, то в минулому в СРСР розглядали ідею спеціальної бомби, яку скидали з літака на низькій висоті з парашутом. У такому випадку з контейнера висипалася група щурів, які повинні були поширювати інфекцію на території супротивника.
"Це дійсно неймовірний сценарій. Організувати таку бактеріологічну атаку є надзвичайно важким завданням. Хоча в основі це все ж таки є зброя, важливо не забувати, що просто скинути пробірку недостатньо, адже гризуни можуть бути переносниками, і для зараження людини потрібен безпосередній контакт. Проте, вважаю, що це малоймовірно," -- зазначив фахівець.
Жданов спростував припущення, що Росія могла б застосувати чуму як засіб біологічної війни, щоб викликати паніку в Україні або створити труднощі на фронті. Основна проблема полягає в тому, що ця хвороба є заразною і її неможливо контролювати, щоб зберегти осередок зараження в межах одного регіону. В такому випадку епідемія охопила б усю країну, тоді як Путін прагне підпорядкувати Україні, а не, скажімо, перетворити її на "отруєну пустелю". Крім того, поширення епідемії торкнулося б і російських військ, тому немає сенсу розглядати такий варіант розвитку подій.
Військовий експерт також звернув увагу на те, що після смерті російської лаборантки ізолювали дві сотні людей, але поки немає даних, щоб хтось захворів: у випадку реальної чуми цього б не було. До всього, коли говорять про "розбиту пробірку", то не враховують, що сучасні "пробірки" -- це вироби зі спеціального скла, захищені гумою, які не розіб'ються від удару об підлогу. Натомість Кремль міг навмисно влаштувати чи використати інцидент, щоб розіграти політичні карти: "налякати китайців", які проводять масову експансію на Забайкалля, та отримати допомогу США. До всього, скандал з чумою не має змісту, щоб закрити корони та почати мобілізацію. Найперше, з цього регіону забрали багато чоловіків у перші роки війни проти України, там мала густина населення. Крім того, мовчать про закриття кордону з Грузією чи Білоруссю, через який тікають потенційні солдати ЗС РФ: тобто чума не стала приводом.
"Спочатку варто запитати: чи справді існував цей хлопчик? Розгляньте ситуацію з перспективи захисту територій Російської Федерації. Я вважаю, що це може бути "сценарна епідемія", яка має також політичний підтекст", – підсумував Жданов.
Важливо зазначити, що 5 жовтня інформаційне видання The Axios повідомило про реакцію США на потенційну епідемію чуми в Росії. Як стверджує це джерело, адміністрація Байдена "уважно слідкує за розвитком подій".
Нагадаємо, у травні 2026 року виник великий скандал навколо директорки Національної розвідки США Тулсі Габбард, яка висловилася про існування 40 біолабораторій на території України.
