Енді Бернем: Новий прем'єр-міністр Великої Британії та його амбіційна програма лівої політики.
У Великій Британії відбулася зміна прем'єр-міністра, яка стала результатом внутрішньопартійних процесів, а не загальнонаціональних виборів. Кір Стармер, який мав значну парламентську більшість, протягом півтора року втратив довіру виборців, що призвело до поразки партії на місцевих виборах в Уельсі та інших регіонах. Це спонукало його до відставки, відкривши шлях до лідерства в партії та прем'єрства для Енді Бернема.
Бернем, хоча і має значний політичний досвід, раніше не обіймав високих посад. Протягом останніх дев'яти років він очолював Великий Манчестер у ролі мера, здобувши визнання завдяки своїм діям під час пандемії COVID-19, коли активно захищав інтереси свого регіону в конфліктах з урядом. Його шлях до парламенту виявився несподіваним: після того, як один з депутатів залишив своє місце в окрузі Майклфілд, Бернем отримав можливість виграти довибори і швидко завоювати прихильність партії, яка побачила в ньому потенціал для виправлення політичної ситуації. 9 липня він отримав значну підтримку від своїх колег-депутатів, що фактично стало його "коронацією".
Читайте також: Україну "покарали" відкриттям одного кластеру ЄС: чому гальмується євроінтеграція
"Манчестеризм": Децентралізація та економічний розвиток
Бернем представив своє бачення розвитку країни, яке він назвав "Манчестеризмом". Ця програма має на меті децентралізацію влади, передаючи її з Лондона до регіонів. Основним аспектом є створення нового управлінського центру на півночі, де планується розміщення філії офісу прем'єр-міністра. Це рішення дозволить ухвалювати важливі рішення безпосередньо на місцях, а не тільки в центральних органах влади. Додатково, програма пропонує надавати перевагу британським компаніям при розподілі державних замовлень, що має стимулювати внутрішню економіку та сприяти створенню нових робочих місць у регіонах, які тривалий час потерпали від їх нестачі. Також розглядається можливість передачі частини повноважень щодо збору прибуткового податку на регіональний рівень, хоча питання фінансування цього процесу залишається відкритим.
Масштабна житлова політика та потенційні ризики
Однією з найбільш амбіційних обіцянок Бернема є реалізація найбільшої програми з будівництва муніципального житла з часів Другої світової війни, на яку планується виділити майже 40 мільярдів фунтів стерлінгів. Основна мета ініціативи полягає в забезпеченні громадян житлом у пріоритетному порядку, а вже потім вирішенні інших їхніх проблем. Цей підхід запозичено з досвіду Фінляндії. Проте існують серйозні ризики. По-перше, попередній досвід Великої Британії у масовому житловому будівництві в 50-х і 60-х роках призвів до створення низькоякісних житлових об'єктів. По-друге, в країні є хронічна нестача будівельників, що може ускладнити реалізацію цього проєкту. По-третє, залучення такої великої суми фінансування на фоні високих ставок дохідності британських облігацій може суттєво збільшити бюджетні витрати. Також є побоювання, що ситуація може повторити досвід приватизації житла за часів Маргарет Тетчер, коли масовий продаж державного житла за зниженими цінами призвів до виснаження фондів та потреби в нових значних інвестиціях.
Ставлення до орендних угод і комунальних витрат.
Енді Бернем, маючи досвід мера Манчестера, де він посилював штрафи для недобросовісних орендодавців, демонструє розуміння проблем орендарів. Однак, від прямої обіцянки заморозки орендної плати він утримується, ймовірно, враховуючи негативний досвід Аргентини, де подібна політика призвела до скорочення пропозиції житла для оренди. Бернем також виступає за посилення громадського контролю над ключовими секторами, такими як вода, енергетика та транспорт. Зокрема, він висловив намір перевести компанію SES Water, яка має значні борги та проблеми з екологічними скидами, під публічне управління. Це ставить питання про те, як держава зможе покрити борги компанії, не вдаючись до підвищення податків.
Податкова політика та реформа нерухомості
Бернем запевняє, що не планує підвищувати традиційні податки, такі як прибутковий податок і ПДВ. Натомість він має намір переглянути неподаткований мінімум та умови оподаткування бізнесу, зокрема зменшити фінансове навантаження на заклади громадського харчування, нічні клуби та концертні майданчики. Його податковий проект передбачає заміну муніципальних податків і зборів на купівлю житла на щорічний податок на нерухомість, причому для другого житла, незайнятих будинків і власників-іноземців буде встановлено вищу ставку. Також обговорюється можливість скасування пільги на податок на приріст капіталу щодо успадкованого майна. Частина отриманих коштів може бути використана для скасування "зелених" надбавок у комунальних рахунках. Щодо податку на спадщину, розглядається ідея перетворення його на окремий збір для фінансування догляду за літніми людьми, тоді як введення повноцінного податку на багатство наразі не є пріоритетом.
Сфера соціальних відносин та міжнародні зв'язки
Система догляду за літніми людьми та хворими, яка переживає кризу, стане одним із головних пріоритетів Бернема. Він також має намір посилити співпрацю з профспілками. Додатково, Бернем планує реформувати Палату лордів і підтримати перехід до пропорційного представництва на виборах, що може суттєво трансформувати політичну систему Великої Британії. У зовнішній політиці він підтверджує непохитну підтримку України та дотримується курсу НАТО. Щодо Європейського Союзу, Бернем вважає, що повернення до нього на даний момент є помилковим, але вбачає перспективу відновлення відносин у майбутньому. Зростання популярності лейбористів під його керівництвом свідчить про певний рівень довіри до нього як до лідера, проте його програма ще потребує практичного підтвердження.
Економічна реакція та головні виклики
Ринки відреагували на висловлювання Бернема коливаннями. Спочатку фунт стерлінгів знизився, тоді як дохідність облігацій зросла, свідчачи про занепокоєння інвесторів щодо лівої політики та зростаючого боргу. Проте, після встановлення зв'язку програми з фіскальними нормами, ситуація дещо стабілізувалася. Основним викликом для Бернема є досягнення балансу між амбіційними соціальними обіцянками, необхідністю суттєвих витрат на оборону (з урахуванням нових зобов'язань у НАТО) та обіцянкою не підвищувати податки. Реалізація всіх аспектів програми одночасно виглядає майже неможливою, що поставить уряд перед вибором між оборонною сферою та соціальними витратами.
Читайте також: Чи готує Путін масштабні військові дії: думки фахівців.
