Енергетичне перемир'я: чому Росія не зупинить атаки та хто виграє від тимчасового затишшя.
З'явилися чутки про можливе "енергетичне перемир'я" між Україною та Росією, але на даний момент немає жодних офіційних підтверджень цієї інформації. Видання "Фокус" проаналізувало, що могла б означати така угода насправді, чому, навіть якщо б відбулось тимчасове припинення атак на енергетичну інфраструктуру, Росія не зупинила б обстріли українських міст, а також чому подібне перемир'я могло б бути вигідним для Кремля.
Зранку 29 січня з'явилися повідомлення, що російське військове керівництво нібито ввело тимчасову заборону на удари по об'єктах інфраструктури України, зокрема енергетичних мереж та інших цивільних цілей. Цю інформацію поширили військові кореспонденти та Telegram-канали, цитуючи дані з російських джерел.
Згідно з отриманими даними, нові обмеження повинні були вступити в силу о 7:00 за московським часом. Це стосується заборони на проведення атак як на об'єкти в Києві та Київській області, так і на всій території України. Представники російських військових кореспондентів уточнюють, що йдеться про "енергетичне перемир'я", метою якого є припинення ударів по інфраструктурних об'єктах.
Однак жодна зі сторін конфлікту -- ані Міністерство оборони Росії, ані українські офіційні структури -- не підтвердила цієї інформації станом на зараз. У Збройних силах України також повідомили Фокусу, що не мають підтвердження щодо введення подібного режиму.
Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов підкреслює, що концепцію "енергетичного перемир'я" варто аналізувати перш за все через призму політики. Він відзначає, що виникнення таких сигналів свідчить про можливість досягнення угоди між сторонами та їхню потенційну готовність продовжувати переговори.
"Енергетичне перемир'я не повинно оцінюватися з точки зору вигоди для України чи Росії. Подібні висловлювання виглядають недипломатично. Суть полягає в тому, що обидві сторони мають подати сигнал про свою готовність до переговорів", -- зазначає експерт у коментарі для Фокусу.
На думку Снєгирьова, поява інформації про можливу заборону ударів по енергетичній інфраструктурі не є випадковою. Вона виконує функцію своєрідного "зондування" -- як громадської думки, так і позицій ключових учасників потенційного переговорного процесу: України, Росії та Сполучених Штатів. Йдеться про перевірку рівня довіри та реальної готовності сторін дотримуватися домовленостей.
Аналітик зазначає, що ці сигнали виникають на фоні надзвичайно обмеженої публічної інформації щодо ведення переговорів, зокрема після зустрічей в Абу-Дабі. Він вважає, що особливу увагу варто звернути на сам перелік тем, які були підняті під час обговорення: це не лише окремі удари чи часткові угоди, а питання можливого повного припинення активних бойових дій та механізми контролю за дотриманням угод на лінії фронту.
"У даному випадку енергетичне перемир'я виступає лише як один із експериментальних аспектів. Якщо воно виявиться ефективним, тоді буде доцільно обговорювати більш масштабні угоди. Якщо ж ні, то будь-які переговори втрачають свою значущість", -- підкреслює Снєгирьов.
Окрему увагу експерт приділяє причинам, через які Росія може бути зацікавлена у такому форматі домовленостей. За його оцінкою, удари по нафтопереробній, нафто- та газовидобувній інфраструктурі РФ завдали російській економіці прямих збитків на десятки мільярдів доларів. Дефіцит бюджету Росії сягнув рекордних показників, а зростання витрат і падіння доходів від експорту енергоносіїв створюють ризики соціальної нестабільності.
"Для Кремля справжньою загрозою є не стільки самі атаки, скільки їх соціальні наслідки — нестача пального, підвищення цін і напруга в регіонах. Саме цього найбільше остерігається Путін," — зазначає аналітик.
За словами Снєгирьова, Україна також стикається з істотними внутрішніми викликами. Енергетичний сектор, а також галузі видобутку вугілля і газу перебувають у критичному стані. Удари по інфраструктурним об'єктам, зокрема нафтопроводам, несуть ризики не лише для успішного проходження опалювального сезону, але й для загальної стабільності економіки країни.
Експерт робить висновок: енергетичне перемир'я є сигналом не слабкості, а зміни логіки протистояння.
"Факт того, що Росія готова обговорювати такі обмеження, означає одне: тактика енергетичного терору не спрацювала. Якщо це перемир'я буде дотримане, Москва втрачає один зі своїх ключових важелів тиску на Україну", -- каже Снєгирьов.
Він зазначив, що в цьому контексті виникає значний політичний, інформаційний і військовий виклик для Росії, який підриває її імідж "незламності" і доводить, що попередні жорсткі наративи Кремля були, по суті, лише частиною політичного обману.
Аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко застерігає: навіть імітація "енергетичного перемир'я" не означає припинення атак по цивільних цілях. Відмова від ударів по енергетиці може бути компенсована обстрілами інших критично важливих об'єктів, що напряму впливають на життя цивільного населення.
Одночасно Коваленко аналізує можливий сценарій, в якому Росія надає згоду на тимчасове перемир'я — на місяць, два або навіть три. Він вважає, що головне питання полягає не в тривалості цієї паузи, а в її впливі на Україну.
"Уявімо ситуацію, коли протягом кількох місяців наша енергетична інфраструктура не зазнає атак. Проте в такому випадку Україна також не матиме можливості завдавати ударів по російській території, зокрема по нафтопереробним заводам, об'єктам військово-промислового комплексу та енергетичній сфері. Саме в цій сфері ми нині створюємо для Росії набагато більшу загрозу, ніж вона може становити для нас", – зазначає експерт у коментарі для Фокусу.
За словами Коваленка, Україна за роки війни адаптувалася до повітряного терору: і на рівні систем ППО, і на рівні суспільної стійкості. Натомість Росія виявилася вразливою до ударів по власній інфраструктурі. У 2024-2025 роках атаки по НПЗ, військових аеродромах, системах ППО та підприємствах ВПК, зокрема в Криму, Татарстані й Іжевську, суттєво підірвали її спроможності.
"Вдар по виробництву дронів в Алабузі та заводу "Купол" в Іжевську, якщо не зупинили, то суттєво уповільнили процес виготовлення засобів терору", -- підкреслює аналітик.
Він попереджає: перемир'я дасть Росії час для відновлення та накопичення ресурсів. За його оцінками, РФ уже зараз здатна виробляти понад 100 ударних дронів на добу, а разом із дронами-приманками -- до 200 одиниць щоденно. Це означає до 6 тисяч дронів на місяць і майже 40 тисяч за пів року.
"Через півроку такого "мирного" стану Росія може бути здатною виконувати масштабні атаки з використанням до тисячі дронів щодня. Виникає питання: чи зможе наша система протиповітряної оборони ефективно справлятися з такою величезною кількістю," -- зазначає Коваленко.
На його погляд, нинішній тимчасовий затишок у тилових районах може призвести до значно більших небезпек у майбутньому. Аналітик підкреслює, що стратегічні цілі Росії залишаються незмінними — це терор і знищення України як незалежної держави.
"Для Росії мир не є завершенням війни, а скоріше періодом для перегрупування сил. Основне питання полягає в тому, чи варто прагнути до такого 'миру', після якого ми можемо не витримати ані в тилу, ані на передовій," — підкреслює експерт.
За словами Коваленка, єдиною гарантією справедливого й тривалого миру залишається послідовне ослаблення військового потенціалу Росії, а не тимчасові домовленості, які працюють на користь агресора.
Військовий аналітик Олег Жданов впевнений, що навіть у випадку оголошення "енергетичного перемир'я" російські атаки не зупиняться — зміниться лише список цілей. За його словами, окрім енергетичних об'єктів, Росія має багато інших важливих об'єктів для атаки, зокрема транспортну та критичну інфраструктуру.
"Крім енергетичного сектору, важливими інфраструктурними елементами є мости, залізничні колії та логістичні центри. Російські пропагандисти та зет-блогери не раз ставили питання про те, чому в Києві все ще залишилися непошкодженими мости. Вони добре усвідомлюють, що кількість мостів обмежена, і кожен з них має велике стратегічне значення", -- підкреслює Жданов у коментарі для Фокусу.
Експерт звертає увагу, що РФ активно нарощує технологічні можливості ударів, зокрема застосування дронів з онлайн-управлінням через супутниковий зв'язок і ретранслятори, у тому числі розміщені на території Білорусі. Це, за його словами, суттєво розширює перелік потенційних цілей для атак.
На фоні розповсюдження новин про потенційну "заборону" атак на енергетичну інфраструктуру Жданов попереджає про ризик надмірних сподівань у суспільстві.
"Навіть якщо ми візьмемо до уваги можливість енергетичного перемир'я, це зовсім не гарантує зупинку обстрілів. Це надзвичайно чутлива тема, і мати ілюзії в цьому контексті може бути небезпечно", -- підкреслює фахівець.
Він вважає, що Україна не має інтересу до енергетичного перемир'я, оскільки атаки на енергетичні та паливні об'єкти Росії залишаються важливим засобом тиску на агресора.
"Це, по суті, єдиний дійсний спосіб впливу на Росію. Наші балістичні можливості є обмеженими, і саме атаки на паливно-енергетичний сектор приносять відчутні результати," — зазначає Жданов.
Він особливо акцентує увагу на важливості українських програм у сфері ракет і безпілотників, підкреслюючи, що навіть незначна кількість потужних ударів може завдати набагато серйознішої шкоди, ніж численні атаки легкими дронами.
"Використання кількох ракет з бойовою частиною вагою 300 кілограмів створює абсолютно новий рівень руйнувань в порівнянні з десятками менш потужних дронів", -- підкреслює фахівець.
Обговорюючи дипломатичний процес, Жданов зауважує, що варто розглядати нинішні сигнали з переговорів як політичну демонстрацію, а не як справжній шлях до швидкого досягнення миру.
"На даний момент перемовини виглядають скоріше як театралізоване шоу, зокрема для Сполучених Штатів. Як Україна, так і Росія демонструють, що 'процес триває', однак це не свідчить про справжню готовність Кремля припинити конфлікт," -- висловив свою думку експерт.
Як зазначив спеціаліст, Росія не залишає енергетичний терор як засіб ведення війни, оскільки енергетичний сектор тісно інтегрований із системами газо- і нафтопроводів, а також з виробництвом електроенергії та логістикою пального.
Нагадуємо, що в ніч з 26 на 27 січня російські війська здійснили напад на енергетичну інфраструктуру в Одесі. Експерти з енергетики зазначають, що відновлення цього об'єкта займе тривалий час через "значні пошкодження".
