Франція та Німеччина мають намір запропонувати Україні "символічні" переваги у контексті членства в Європейському Союзі, повідомляє FT.
Німеччина та Франція закликали надати Україні "символічні" переваги на етапі підготовки до вступу до Євросоюзу, які включають сільськогосподарські субсидії ЄС та право голосу.
Про це йдеться в окремих документах пропозицій Німеччини та Франції, з якими ознайомилася FT, передає Укрінформ.
У своїй ініціативі Німеччина виступає за надання статусу "асоційованого членства" Україні. Це передбачає, що Київ зможе брати участь у міністерських та лідерських зустрічах, однак не отримає права голосу та "не матиме автоматичного доступу" до європейського бюджету.
Франція називає таке проміжне членство "статусом інтегрованої держави", за яким доступ до "спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування, такого як політика згуртування... має бути відкладений до етапу після вступу".
Франко-німецькі ініціативи виникли після того, як більшість країн відхилили концепцію "зворотного розширення", запропоновану Єврокомісією. Ця концепція передбачала, що Україні буде надано статус повноправного члена ЄС без повного виконання всіх необхідних критеріїв, з подальшим поступовим отриманням фінансових та інших переваг у міру виконання певних політичних етапів.
Основна відмінність між пропозицією Європейської комісії та концепціями Парижа і Берліна полягає в тому, коли Україна зможе називати себе членом ЄС і отримати право голосу в радах, що приймають рішення в рамках блоку.
Пропозиція Німеччини стосується надання нового статусу, який матиме "символічне значення завдяки своїй назві", і може бути реалізований на основі політичного рішення керівників ЄС, що дозволить уникнути "тривалих процедур".
"Окрім символічного значення, цей новий рівень поступової інтеграції дозволив би досягти помітного прогресу для громадян відповідних країн-кандидатів", -- зазначається у французькій пропозиції.
Однак "спрощена" версія членства передбачала б включення механізму взаємної оборони ЄС, який вважається однією з основних вигод для Києва, особливо враховуючи, що перспектива вступу до НАТО в найближчій перспективі не є реальною. Як зазначає німецька ініціатива, таке положення "можна було б фактично активізувати через просту політичну декларацію". Проте "автоматичне застосування бюджету" не передбачено; замість цього країни, такі як Україна, будуть поступово інтегруватися в програми фінансування ЄС "залежно від прогресу в переговорах і умов переходу".
Під час просування країн на шляху до вступу, що є тривалим процесом та вимагає від кандидатів адаптації та інтеграції так званого acquis Європейського Союзу – набору норм і законів, що становлять правову основу блоку – їм буде надано "покращений доступ до програм фінансування ЄС". Французькі джерела наводять приклади таких ініціатив, як програма обміну студентами Erasmus+ та партнерства між державою та приватним сектором у сфері цифрових інвестицій.
Важливо, що обидві країни наголошують, що ця "полегшена" версія не є альтернативою повноправному членству, а "легким у впровадженні суттєвим скороченням шляху до нього", пише німецька сторона, що "відіграватиме роль прискорювача на цьому шляху", додає французька.
Пропозиція Німеччини і Франції не відповідає сподіванням Києва на прискорене членство після потенційної мирної угоди з Росією, зазначає видання. За словами двох високопоставлених чиновників Європейської комісії, загальний зміст документів "ймовірно" буде близьким до остаточної пропозиції ЄС для України.
Як повідомляв Укрінформ, Німеччина підтримує мету членства України в Євросоюзі, однак вважає, що повністю реалізувати її у короткостроковій перспективі неможливо.
