Графіки водопостачання: чи стали вони новою нормою? Яка перспектива водозабезпечення у Києві?
З посиленням атак на важливі об'єкти інфраструктури Київ, як і багато інших міст, особливо тих, що знаходяться поблизу фронту, зіткнувся з новими викликами – перебоями у постачанні води. На початку листопада мешканці столиці залишалися без води більше ніж 20 годин на добу.
Окрім побутових незручностей, це також негативно впливає на бізнес, особливо у сфері громадського харчування. Кафе та ресторани зобов'язані дотримуватись певних санітарно-гігієнічних норм для своїх працівників та гостей. Відсутність водопостачання ускладнює роботу дитячих садків, змушуючи батьків брати відгул з роботи, часто без оплати. Це також створює складнощі для пацієнтів, які знаходяться на стаціонарному лікуванні.
Головна причина перебоїв із водою - обстріли енергетичної інфраструктури. Адже немає світла - немає і води, бо обидві системи взаємоповʼязані.
Бізнес Цензор провів аналіз причин, що викликають перебої у водопостачанні в Києві. Чи варто киянам очікувати на графіки подачі води, і що слід врахувати мешканцям міста з наближенням холодів?
Чому вода зникає у темряві?
Київ щоденно використовує приблизно 600 тисяч кубометрів води. Загальна довжина водопровідних та каналізаційних систем столиці перевищує 7 тисяч кілометрів. Більше ста насосних станцій відповідають за постачання та відведення води, проте для їх роботи необхідна електрична енергія. У разі відключення електрики, відновлення роботи насосів займає декілька годин, оскільки потрібно запустити генератори.
Однак, як зазначає Андрій Ткачов, який виконуює обов'язки начальника Київської міської військової адміністрації (КМВА), "альтернативні джерела енергії не здатні функціонувати безперервно, адже їм необхідний певний час для відновлення, технічного обслуговування та перерв".
"Отже, вони не здатні гарантувати безперервне електропостачання для об'єктів водоканалу", - підкреслює він.
Свою роль грає і ландшафт Києва. Якщо Лівобережжя - це переважно пласка низовина, то перепад висот на Правобережжі сягає 100 метрів. Відсутність необхідного тиску у мережі не дозволяє піднімати воду вгору. Через що ситуація із водою у різних районах міста може відрізнятися. Те саме стосується і висотності забудови - для подачі води вище десятого поверху потрібні потужніші насоси.
Як пояснювали представники Київводоканалу під час нещодавнього засідання тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради з виконання плану стійкості, насоси великої потужності автоматично припиняють свою роботу при знеструмленні чи перепадах напруги.
Різкі зупинки можуть спричиняти збої в роботі механічних і електронних систем. Нажаль, нові комплектуючі для такого обладнання наразі недоступні, а ремонт здійснюється шляхом розбирання непрацюючих пристроїв. Перезапуск насосів завжди потребує попередньої перевірки технічного стану та ручного ремонту, що може займати кілька годин, особливо під час тривалих повітряних тривог. В умовах загрози ремонтні бригади змушені залишатися в укриттях.
"Відновлення функціонування системи водопостачання після значних відключень електроенергії є непростим технологічним завданням, яке, згідно з чинними нормами, може займати від 3 до 7 днів", – зазначають у Київводоканалі.
Проте обстріли критичної, насамперед енергетичної інфраструктури, відбувались і минулоріч. Тривалі відключення електроенергії у Києві - звичайні реалії зими 2025/2026. Але аналіз даних гарячої лінії 1551 за першу декаду листопада показує, що кількість скарг на відсутність водопостачання зросла у 5,6 раза - до 3,2 тис., тоді як за аналогічний період 2025 року їх було всього 574. Тобто ситуація зараз набагато гірша, ніж рік тому.
Підготовку слід було розпочати ще в 2022 році.
"Система не була підготовлена до таких масштабних обстрілів, які мали місце протягом останніх місяців. Причина полягає не у водоканалі, а в ненадійності трансформаторних підстанцій, що забезпечують електроенергією київську інфраструктуру," - зазначає в інтерв'ю з Бізнес Цензором Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста".
Три ключові теплоелектроцентралі столиці - ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 - повністю зупинили виробництво електрики через ворожі атаки. Унаслідок цього місто нині отримує електроенергію лише з національної енергосистеми України через магістральні та розподільчі підстанції. На початку листопада Росія здійснила серію ударів по енергетичному вузлу Києва в регіоні, що призвело до тривалих відключень електроенергії та водопостачання.
Згідно з інформацією, наданою народним депутатом від партії "Батьківщина" Олексієм Кучеренком, який є членом тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, що займається питаннями стійкості, в Київській області не було завершено жодного з 26 запланованих об'єктів для захисту енергетичної інфраструктури. Незважаючи на це, на офіційному рівні повідомляють про їхню нібито готовність на 55%.
Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, у коментарі для Бізнес Цензору підкреслив, що ситуація є вкрай напруженою, і це пов'язано з тим, що не були зроблені необхідні висновки.
"Питання підготовки водоканалу та захисту інфраструктурних об'єктів слід було піднімати ще з 2022 року. Наразі ми стикаємося з проблемою відсутності води. Однак важливо розділяти два аспекти: перший - чому підстанції виявилися вразливими та незащищеними, другий - як сам водоканал підготувався до можливих відключень," - зазначає він.
"Освітня діяльність" від держави?
За інформацією Попенка, не можна покладати всю відповідальність за проблеми з водопостачанням на Київводоканал. Підготовка до надзвичайних ситуацій почалася лише після обстрілу 9 жовтня 2025 року. 20 жовтня минулого року Київська міська рада виділила 460 млн грн на придбання генераторів для водоканалу, які мали бути підключені до квітня 2026 року. Однак, як зазначає Олег Попенко, другий етап закупівлі генераторів на суму 600 млн грн був оплачений лише в цьому вересні, і, за його словами, їх не встигнуть встановити до кінця року.
"Отже, виникає питання і до Київської міської ради. Чи дійсно 100 депутатів не можуть ухвалити рішення щодо генераторів? Чи не можуть вони відвідати об'єкт і переконатися, що там нічого немає?" - підкреслює голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький нещодавно оголосив, що уряд надасть столиці 10 нових генераторів для забезпечення стабільної роботи водопостачальної системи. Олександр Сергієнко висловив припущення, що ці генератори можуть бути потужнішими, ніж ті, що зберігались на складах Агентства відновлення. Його думку підтримує також Олексій Кучеренко.
"Дійсно, Агентство відновлення за кошти державного бюджету купило десять мобільних дизель-генераторів великої потужності по 2 МВт кожний. Вони повністю укомплектовані, мають стандартні розʼєми і можуть бути швидко підключені для резервного аварійного живлення насосних груп Київводоканалу. Вартість закупівлі - 10 млн євро. Покупка відбулася в травні-червні, тобто вже на початку літа обладнання було на складах державного Агентства. Виходить, уряд просто вичікував потрібного моменту з метою "виховної роботи" з КМДА та Кличком особисто? Мешканці столиці стали заручником цього "виховання"?".
Водночас Кучеренко звертає увагу, що ці генератори кардинально не вирішать проблеми водопостачання столиці. "І саме в цьому є основна проблема, на жаль", - наголошує він.
Обіцяні генератори Київводоканал уже отримав.
"Нові технологічні рішення сприятимуть зміцненню енергетичної надійності систем, що забезпечують водопостачання для мешканців Києва, а також допоможуть знизити негативні наслідки від аварійних відключень електрики", - зазначили представники компанії.
Півмільярда гривень на експлуатацію генераторів.
Утім, не генераторами одними. Адже їхня робота дає дуже дорогу електроенергію, каже Олександр Сергієнко.
Згідно з попередніми оцінками, 35 дизельних генераторів, призначених для потужних насосних систем, споживатимуть від 200 до 220 тисяч літрів пального. Це обернеться приблизно у 22 мільйони гривень щодня, що в підсумку становитиме близько 660 мільйонів гривень на місяць.
"Чи є ясність щодо логістики цього пального, джерел фінансування та необхідного персоналу для забезпечення функціонування? Думаю, ви самі здогадаєтеся", — підсумувала депутат Київради Зоя Ярош за результатами засідання ТКК, присвяченого виконанню плану стійкості.
Олександр Сергієнко заперечує ймовірність того, що вони можуть придбати генератор, не подумавши при цьому про цистерну об'ємом 5-10 кубометрів, необхідну для того, щоб забезпечити його функціонування на кілька днів.
"Все це ретельно обраховується. Співробітники там не менш розумні, ніж ми з вами," - зазначає він.
Водночас для ефективнішої роботи генераторів на обʼєктах водоканалу треба було б додатково встановити накопичувачі енергії та інвертори, переконаний Сергієнко.
"Для поліпшення роботи водоканалу ще треба багато чого зробити", - наголошує експерт.
Чи підвищаться тарифи на водопостачання у Києві?
3 вересня 2026 року Київрада підтримала зміну тарифів. Для населення вартість послуги з постачання холодної води та водовідведення становить 63,79 грн за кубометр. Причому, нагадує Олександр Сергієнко, собівартість одного куба - близько 90 грн.
Функціонування генераторів супроводжуватиметься додатковими витратами для Київводоканалу. Виникає цілком обґрунтоване питання: чи не ляжуть ці витрати на плечі споживачів? З цим запитом редакція Бізнес Цензор звернулася безпосередньо до Київводоканалу, але на момент публікації відповіді не було отримано.
Міська політика завжди перебуває у стані пошуку компромісу між економічними вимогами та здатністю населення оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, хто керує містом. Один із ключових аспектів комунальних послуг — їхня доступність. Можна встановити ціну в 200 грн за кубометр, але тоді ця послуга стане недоступною для багатьох. Саме тому влада вирішила на компромісний варіант у 60 грн за кубометр. Хоча собівартість води, що постачається генераторами, буде вищою, Київводоканал отримає певні дотації з міського бюджету для покриття цих витрат, - зазначає Сергієнко.
Олег Попенко зазначає, що збільшення тарифу до майже 64 гривень за кубічний метр призведе до надходження додаткових сотень мільйонів гривень у фінансовий план Київводоканалу.
"Тож вистачить і на погашення боргів за електроенергію, і на підвищення заробітної плати, і щоб генератори купити", - переконаний він.
Чи можуть графіки водопостачання стати загрозою для Києва?
Попенко каже прямо - графіки будуть. Тривалі. З ризиками відключення каналізації. Як приклад він наводить жовтневу історію, коли Київводоканал припинив приймати стічні води з агломерації у каналізаційні мережі міста.
Основні приміські населені пункти та громади, такі як Ірпінь, Вишгород, Вишневе, Софіївська Борщагівка, Коцюбинське та Гатне, скидають свої стічні води до централізованої системи каналізації Києва.
Водночас Зоя Ярош стверджує, що водовідведення повністю забезпечене резервним живленням і працюватиме навіть за тривалих відключень.
"Тут загрози для міста немає. Але не забуваймо про ризики замерзання внутрішньобудинкових мереж - це вже не відповідальність водоканалу", - наголошує депутатка.
Олег Попенко також зазначає, що постачання води може здійснюватися навіть погодинно.
"Із зниженням температури ймовірність цього зростає. Коли настають морози, запускати генератори стає важче, що призводить до зменшення обсягів електроенергії в мережі. Тому графіки обмежень стають частиною нашого життя", - підкреслює він.
На думку фахівця, Київ потребує водовозів, оскільки бювети не функціонують без електроенергії. Проте, як повідомляють у КМДА, більше ніж 150 бюветів у столиці обладнані генераторами для забезпечення роботи під час тривалих відключень електрики. У застосунку "Київ Цифровий" на карті стійкості додали інформацію про бюветні комплекси міста, що дозволяє перевіряти їхню доступність під час перебоїв з електропостачанням.
"Дніпро кілька тижнів тому - три дні не було води. Одразу ж водовозки, графіки, адреси. Запоріжжя в липні-серпні - зупинка роботи водоканалу. Одразу графіки, водовозки. Суми - та ж сама ситуація. Чому в Києві цього немає? Чому в Києві ніхто не турбується, щоб забезпечити людей водою? Так, велике місто, але й водоканал тут найбільший в Україні. Чому це не організовано? Хто повинен за це відповідати?", - каже Олег Попенко.
Олександр Сергієнко, директор "Інституту міста", має більш позитивний погляд на ситуацію. Він стверджує, що запровадження графіків водопостачання не буде, принаймі, через їх економічну недоцільність. Люди накопичують воду, яка в підсумку виявляється непридатною і зливається в каналізацію, не знаходячи застосування.
"Зазвичай спостерігається максимальне навантаження на водозабір відразу після повторного запуску води в систему після тривалої перерви, а приблизно через добу - скидання в каналізацію. Уникайте накопичення води в 'ванній', оскільки це не є зручним і раціональним рішенням," - зазначає депутатка Київради Зоя Ярош.
В цілому, фахівці рекомендують зберігати близько 15-20 літрів питної та технічної води на одну особу протягом доби, з яких:
* 2-3 літри - для споживання;
* 2-3 літри - для кулінарних цілей;
* від 10 літрів - для побутових потреб, зокрема туалету.
Мінімальний резерв слід формувати на три дні, а якщо є така можливість, то на два тижні.
