Grok, is this accurate? Could Ilon Musk's Grokipedia actually rival Wikipedia?

Тетяна Боць – фахівець у сфері комунікацій, журналістка та редакторка. Вона має досвід роботи на посаді операційної редакторки у виданні "Медіамейкер". Також Тетяна писала статті для "Українського тижня" та співпрацювала як фрилансер з іншими українськими медіа.

28 жовтня 2025 року компанія xAI, яка належить Ілону Маску, запустила Grokipedia -- онлайн-енциклопедію, у якій статті пише ШІ-асистент Grok. Уже наступного дня Grokipedia мала більше ніж 885 000 статей, написаних і перевірених штучним інтелектом. Ілон Маск на своєму акаунті в Х написав, що наступні версії Grokipedia будуть ще кращими, але "навіть у версії 0.1 вона краща за Вікіпедію". Попри гучні слова бізнесмена, медіа й дослідники дезінформації фіксують у статтях на ресурсі численні сліди грубого скрапінгу, цензурування "незручних" для засновника тем, расизм тощо. Які загрози може нести у собі нова і "більш правдива" Grokipedia та чи є в неї перспективи розвитку -- про це "Межа" поспілкувалась зі співзасновницею проєкту StopFake Ольгою Юрковою та адміністратором українського відділу Вікіпедії Антоном Процюком.

Модель Grok є чат-ботом, що базується на великій мовній моделі (LLM), розробленим компанією xAI, заснованою Ілоном Маском. Запуск Grok відбувся в листопаді 2023 року, і спочатку він став доступним для користувачів платформи X (раніше Twitter) з підпискою Premium+. Назва чат-бота походить від англійського слова "grok", яке ввів у вжиток американський автор Роберт А. Хайнлайн у своєму науково-фантастичному романі "Чужинець у чужій країні" 1961 року. Це слово означає глибоке, інтуїтивне розуміння, що відображає прагнення компанії створити штучний інтелект, здатний сприймати речі на більш глибокому рівні.

Спочатку X представлявся як "платформа для вільного висловлення думок", тоді як Grok позиціювався як "менш обмежений штучний інтелект". Запуск енциклопедії став ще одним важливим кроком у створенні альтернативної інформаційної структури.

Запущена з метою "надати більше правди, ніж Вікіпедія", Grokipedia швидко зібрала величезну кількість статей — понад 885 000 лише за перший день. Проте в професійних колах одразу виникло питання: чи може енциклопедія, створена повністю за допомогою штучного інтелекту, вважатися надійним джерелом інформації?

Модель Grok, яка лежить в основі проєкту, часто позиціюється як "іронічна", "менш регульована" й "ближча до користувача" альтернатива іншим популярним чат-ботам. Маск заявляв про свою мету створити збірник "правди, всієї правди й нічого, крім правди", а мем "Grok, is this true?" уже став частиною культури Х.

Хоча цей мем зазвичай сприймається з жартівливим підтекстом, він також підкреслює серйозну проблему: користувачі звертаються до моделей з проханням підтвердити або спростувати певні твердження, сподіваючись на "більш правдиву" відповідь лише тому, що її надає штучний інтелект.

Ілон Маск регулярно висловлює свою критику на адресу Вікіпедії, охарактеризувавши її як "ліву" та "ідеологічно упереджену". Він стверджує, що цей ресурс "контролюється радикальними лівими активістами" і закликав людей не робити пожертвування на підтримку Вікіпедії. Коли Маск оголосив про створення Grokipedia, він акцентував увагу на тому, що ця платформа має бути "менш упередженою", ніж традиційна Вікіпедія, та спрямована на "очищення від пропагандистських матеріалів".

Проте, на відміну від Grokipedia, що функціонує як закритий сервіс із неясними процесами створення та відбору контенту, Вікіпедія спирається на принципи прозорості та контролю з боку спільноти.

Антон Процюк розповідає, що модерація у Вікіпедії відбувається на двох рівнях. Перший -- автоматичний захист від вандалізму чи спам-редагувань. Другий -- широкий пласт роботи волонтерів, серед яких патрульні, досвідчені користувачі, адміністратори. Лише в українському розділі понад 600 патрульних і приблизно 50 адміністраторів, які щодня переглядають нові статті та правки.

Така багаторівнева структура робить Вікіпедію стійкою до маніпуляцій. Навіть коли трапляються спроби цілеспрямованої дезінформації, спільнота може реагувати оперативно, а прозорість історії редагувань дає змогу будь-кому відстежити, що саме змінилося у статті.

На цьому фоні Grokipedia виглядає практично як антипод — заплутане джерело інформації, непрозорий алгоритм, відсутність чіткої редакційної політики та правил. Більше того, багато статей Grokipedia частково або повністю повторюють зміст Вікіпедії, іноді змінюючи стиль чи фактичні дані.

"Енциклопедію, яка була б створена виключно штучним інтелектом, не можливо порівняти з Вікіпедією. Цей ресурс має безліч неповторних переваг, зокрема активну спільноту, відкритість та некомерційний характер", -- підкреслює Антон Процюк.

При цьому він додає, що ШІ у Вікіпедії використовується вже давно, втім для допоміжних задач: перекладів, автоматизації рутинних змін і пошук джерел. Але аж ніяк не для написання статей "з нуля".

На даний момент Grokipedia функціонує лише кілька тижнів, проте обговорення навколо неї схожі на суперечки про Truth Social та інші "альтернативні" сервіси, які заявляють про свою "незалежність від цензури".

Ольга Юркова, співзасновниця StopFake, зазначає, що коли якийсь проєкт акцентує увагу на "вільності" як ключовій цінності, це зазвичай свідчить про неіснування правил для перевірки фактів, редакційних норм і механізмів відповідальності.

"Такі енциклопедії можуть нормалізувати недостовірну інформацію та підривати довіру до авторитетних джерел. Це створює сприятливий ґрунт для маніпуляцій".

За її словами, дослідження The Guardian уже виявило системні проблеми у Grokipedia: вибірковість джерел, поблажливе ставлення до екстремістських груп, перевага ідеологічних наративів над фактичністю. Це класичні ознаки дезінформаційної екосистеми, яка маскується під "альтернативний погляд".

Наприклад, якщо Вікіпедія описує події 6 січня в Капітолії США як "спробу самоперевороту" — це визначення відображає ситуацію, коли легітимно обраний політичний лідер намагається утримати владу незаконними методами через свої дії або дії своїх прибічників. У той же час, підхід Grokipedia, що акцентує на "численних свідченнях порушень на виборах", виглядає як спроба виправдати дії прихильників Дональда Трампа та зменшити масштаби насильства. Текст також підкреслює, що "більшість" учасників не були озброєні, а саму атаку вдалося зупинити всього за кілька годин. Натомість, у Вікіпедії можна знайти інформацію про те, що Конгрес визнав ці заворушення невдалою, але цілеспрямованою спробою Трампа анулювати справжні результати виборів.

Інший приклад: Вікіпедія описує Джорджа Флойда як темношкірого чоловіка, убитого білошкірим поліцейським, що спричинило хвилю загальнонаціональних протестів проти поліцейської жорстокості й расизму у Штатах. У Grokipedia Флойда описують насамперед через його кримінальне минуле: "Джордж Перрі Флойд-молодший (14 жовтня 1973 -- 25 травня 2020) був американцем із тривалим кримінальним минулим, включно із засудженнями за пограбування зі зброєю, зберігання наркотиків та крадіжки в Техасі з 1997 по 2007 рік".

Департамент урядової ефективності (DOGE) цікаво відсутній у Grokipedia, адже його очолював Ілон Маск. Цю американську урядову агенцію було засновано президентом Трампом з метою боротьби з неефективністю у федеральному уряді. Натомість, у Grokipedia стаття про термін Doge присвячена популярному інтернет-мему з шиба-іну. Водночас, у Вікіпедії можна знайти інформацію про роль DOGE у масових звільненнях федеральних службовців і скороченні урядових структур, хоча функції самого DOGE залишаються не до кінця зрозумілими.

Антон Процюк також зазначає, що міжнародні огляди свідчать про численні маніпуляції, і водночас підкреслює, що в демократичних суспільствах такі ініціативи навряд чи зможуть конкурувати з Вікіпедією.

"Подібні проєкти мають більше можливостей для розвитку в умовах, коли влада перешкоджає незалежним джерелам інформації, як це спостерігається в російському випадку з 'Рувікі'. У демократичних суспільствах основною загрозою для Вікіпедії є скоріше традиційні чат-боти на основі штучного інтелекту, а не інші енциклопедичні ресурси."

Поява Grokipedia вкотре порушила тему так званого "упередження авторитету" -- тобто коли люди схильні вірити словам публічної, на їхній погляд авторитетної людини, хоча це може призвести до поширення дезінформації. За словами Ольги Юркової, частина користувачів відчуває недовіру до інституцій та офіційних джерел і схильна вірити тому, що подається як "правда, яку приховують". Ілон Маск зі своїми ресурсами у цьому рівнянні начебто намагається виступати з обох таборів.

"Ця риторика використовує емоції для впливу на аудиторію. Дослідження свідчать, що особи, які більш схильні до конспірологічних теорій, зазвичай мають інтуїтивний стиль мислення, ухвалюють рішення на основі імпульсів, прагнуть контролю, а також можуть проявляти риси нарцисизму або параної, - зазначає Юркова."

У той час як Маск продовжує розширювати свій вплив, він створює нові "альтернативні" платформи: соціальну мережу, модель штучного інтелекту, а тепер і онлайн-енциклопедію. SpaceX інвестує величезні суми в xAI, що зміцнює позицію Маска у сфері штучного інтелекту. Завдяки цій "імперії" його компанії (Tesla, SpaceX, xAI, X) стають взаємопов'язаними інструментами впливу. У рамках такої стратегії Grokipedia може функціонувати не лише як енциклопедія, але й як "інформаційний центр": її зміст має потенціал впливати на алгоритми Grok, а Grok, у свою чергу, може формувати публічний дискурс на платформі X.

Про це розповідає й Ольга Юркова: "Це спосіб стати "редактором реальності". Контроль за джерелами знань -- довгострокова стратегія впливу. Якщо ШІ почне спиратися на Grokipedia як на джерело, то її вплив стане значно ширшим за вплив на користувачів -- він пошириться на формування майбутніх генерацій інформації".

Насправді, мова йде про те, що інформаційна екосистема Маска може перетворитися на закриту платформу, в яку увійдуть X, Grok, Grokipedia, а також відповіді від штучного інтелекту, які будуть спиратися виключно на контент цієї екосистеми. У такій замкнутій системі зовнішні інформаційні джерела можуть опинитися на задньому плані. Чи має Grokipedia шанси витіснити та замінити Вікіпедію в таких умовах?

Антон Процюк зазначає, що певна група людей, які мають обмежені навички роботи з цифровими технологіями, може неправильно сприймати ці два ресурси, подібно до того, як деякі користувачі асоціюють Facebook з усім інтернетом. Проте, в загальному, він не вважає це серйозною проблемою.

"Більшим ризиком є те, що люди дедалі частіше шукають інформацію у ШІ-чатботів, а не у Вікіпедії. Це змінює весь ландшафт доступу до знань. Значною мірою цю тенденцію підсилюють навіть не Grokipedia чи xAI, а Google. Компанія дедалі активніше впроваджує ШІ-огляди, що зменшує трафік до зовнішніх джерел", -- каже Антон Процюк.

Обидва фахівці дійшли висновку, що покладатися на Grokipedia як на єдине джерело даних є ризиковано, особливо в умовах, коли проєкт ще перебуває на початкових етапах свого розвитку.

"Не раджу робити її своїм основним джерелом. Можна використовувати додатково, для порівняння, але не для базового ознайомлення з темою", -- каже Антон Процюк. Ольга Юркова додає, що користувачам варто орієнтуватися на кілька базових запитань:

-- Хто є автором цієї статті? -- Чи має він які-небудь інтереси або мотиви впливати на думку читачів? -- Які факти лежать в основі висловлених у статті тверджень? -- Чи є висновки, зроблені на основі цих фактів, логічними, і чи підтверджуються вони авторитетними джерелами?

"Фактчекінг часто програє в емоційній привабливості [для читачів]. Тому потрібні історії, контекст, прозорість. Потрібно пояснювати не лише що неправда, а чому вона працює", -- говорить Ольга Юркова. Найефективнішими підходами вона називає поєднання критичного мислення, медіаграмотності, пояснювальних матеріалів, прозорої власності та сторітелінгу, який формує ширшу рамку правди.

Популярність Grokipedia серед певних груп людей -- цілком можлива, вважає експертка, особливо серед тих, хто вже не довіряє традиційним медіа та Вікіпедії, проте довгостроковий успіх залежатиме від спроможності створити стабільну систему довіри, а не лише критикувати "мейнстримні" джерела. Тож на сьогодні Grokipedia виглядає радше експериментом, ніж основним конкурентом Вікіпедії. Але її вплив може значно збільшитися, якщо вона стане одним із джерел для генеративних моделей ШІ.