Аналітичне інтернет-видання

Гроші на рахунках є, але отримати кредит стає все складніше: чому банки стали залежними від мільярдних відсотків НБУ.

Довіряйте перевіреним джерелам – підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

Українські банки дедалі глибше занурюються в інертне життя та пасивні заробітки. З початку великої війни вони в 30 раз збільшили свої вкладення в депозитні сертифікати НБУ (нацбанківські депозити) та втягнулися в державні заробітки, тож дедалі менше думають про активне кредитування економіки та інші активні заробітки. Багато з них щільно підсіли на один вид держдоходів й матимуть великі проблеми, коли ті почнуть танути. Що неминуче відбудеться -- в бюджеті дедалі менше грошей, і в пріоритеті не годування банкірів, яким не вистачає на нові Lamborghini та Maserati, а оборона, енергетика та стабілізація економіки. Тож витрати на банки точно заріжуть, і вони можуть почати закриватися, якщо не змінять спосіб заробітків.

"Телеграф" представляє унікальний рейтинг банків, які мають найбільшу залежність від депозитних сертифікатів Національного банку. Крім того, ми пропонуємо їхнє бачення актуальної політики та прогнози на майбутнє.

Тимчасова залежність перетворилася на недугу.

Вижити, витримати і сховатися — ось основний підхід багатьох банків з початку масштабного вторгнення. Деякі з них намагаються створити видимість підтримки економіки та кредитування, публікуючи рекламні матеріали з комбайнерами, власниками сонячних електростанцій чи іншими позичальниками. Проте інші, а таких чимало, вже давно зникли з поля зору, як черепашки, що заховалися під своїми панцирями.

Левову частку реальних нових кредитів (бізнес + населення) видає п'ятірка державних банків, яких стусанами в те кредитування заганяє держава (власник), -- на них припадає 46,8% (на 614,3 млрд грн) від усього кредитного фінансування. Це дані НБУ на 1 вересня 2026-го.

Що ж робить решта, 54 банки, на які припадає 53,2% кредитів (на 698,1 млрд грн), що дуже мало в перерахунку на одну фінустанову?

Деякі особи намагаються втілювати окремі проєкти, переважно в енергетичному секторі, водночас поступово розвиваючи кредитування населення. В умовах, коли споживачі не користуються пільговими грейс-періодами, відсоткові ставки за кредитними картками можуть коливатися від 45% до 60-80% річних. Інші інвестори вкладають свої кошти в державні облігації, гордо демонструючи свій патріотизм на кожному кроці, хоча насправді їх більше турбують вигідні умови резервування та актуальні процентні ставки. Такий "патріотизм" у банківському середовищі часто обчислюється лише фінансовими показниками.

Більшість банків, починаючи з етапу повномасштабного кредитування, діють дуже обережно і часто обмежуються лише формальними заходами. Водночас, вони зосереджуються на пасивних доходах — зокрема, на депозитах у Національному банку, тобто на депозитних сертифікатах, про які вже згадував "Телеграф". Відсотки за цими сертифікатами виплачує держава, а саме НБУ, який використовує свої доходи для цього. Таким чином, зменшуються перерахування до державного бюджету, адже значна частина коштів йде банкам замість держави.

Якщо на початку повномасштабного вторгнення, у січні-лютому 2022 року, щоденні інвестиції банків у ці депозитні сертифікати коливалися від 20 до 70 мільйонів гривень, то цієї осені вони досягли 601,7 мільйона гривень. Це вражаюче зростання в 30 разів — справжня різниця між минулим і теперішнім.

Це нагадує ситуацію, коли звичайна людина залишає свою посаду і фактично не виконує ніякої роботи або працює всього лише пару годин на день. Вона б в основному існувала на кошти від пасивного доходу, отримуючи прибуток від відсотків з банківських вкладів.

Те, що на початку великої війни було тимчасовим варіантом, стало величезним коритом, справжньою годівницею для всієї банківської системи. Це доводить аналіз дохідної частини банків, який "Телеграф" здійснив за кількома різними методиками. І стало ясно, що, як не крути, а в значної кількості банків найбільшу частину процентних (основних) доходів становлять заробітки не від кредитування бізнесу/населення чи від вкладень в держоблігації, а саме від державних відсотків. Це процентні доходи (як їх кваліфікує НБУ) від Нацбанку за його депозитними сертифікатами. Щонайменше третина чинних банків вкрай залежні від них.

"Телеграф" здійснив аналіз відсоткових ставок, які банки отримують від НБУ за його сертифікатами, у порівнянні з загальними відсотками, заробленими на всіх фінансових операціях, і виявив цікаву залежність:

Вісім банків отримують від НБУ від 50% до 87% своїх відсоткових доходів. Найбільше вразливими виявилися СЕБ Банк Корпоративний (87%) та Сітібанк (73,2%).

* 18 банків -- мають від НБУ від 20% до 45,7% всіх відсоткових заробітків. Найзалежнішими в цій групі є Креді Агріколь Банк (45,7%) і Нексент Банк (44,5%);

Тринадцять банків отримують від Національного банку України від 3,6% до 19,2% своїх відсоткових доходів.

Й тільки останній варіант з 13 банками можна вважати більш-менш прийнятним і порівнянним із довоєнною практикою.

Деякі представники банківського сектору наполягають на тому, щоб оцінювати свою залежність від доходів Національного банку, виходячи не з валових процентних заробітків, а з чистих. Чисті процентні заробітки — це сума, що залишається після вирахування витрат, пов’язаних із виплатами вкладникам, зокрема за депозитні відсотки, та інших витрат. Однак, таке порівняння призводить до ще менш вигідних результатів для банків. Виявляється, що відсотки за депозитними сертифікатами в декілька разів перевищують чистий дохід від відсотків, відповідно до статистики НБУ. Ця ситуація виглядає вражаюче: у СЕБ Банк Корпоративний — 207,7%, у Радабанку — 194,7%, а в Акордбанку — також 194,7%.

Банки підсіли на державний кошт

Деякі банки адекватно усвідомлюють свою залежність від прибутків, які отримують від Національного банку, тоді як інші вдаються до дитячих капризів, незадоволені методами оцінки. Адже ці методи підкреслюють просту істину: якщо НБУ раптово знизить відсоткові ставки по депозитних сертифікатах, банки опиняться в скрутному становищі. Їхні доходи в цьому сегменті різко зменшаться, а інших джерел доходів у них просто не вистачає. Інші можливості є занадто обмеженими.

У звичайних умовах банки повинні забезпечувати свої доходи через два основні напрямки: кредитування (як для бізнесу, так і для населення) та інвестиції в цінні папери. У західних країнах існує широкий асортимент таких паперів, включаючи державні облігації, корпоративні облігації та акції. В Україні ж ситуація виглядає зовсім інакше – тут випускаються лише ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), а всі інші варіанти фактично відсутні. Фондовий ринок у нашій країні не розвинений і, здається, в найближчому майбутньому його розвиток не передбачається.

Додаткові джерела доходу для банків можуть включати, наприклад, операції на ринку, де основну роль відіграє обмін готівкової валюти: коли громадяни обмінюють переважно долари та євро в різних напрямках. Крім того, деякі банки знайшли способи отримувати прибуток від супутніх послуг, таких як інкасація. Проте, після резонансних скандалів, пов'язаних з кримінальними справами про вивезення інкасаторами ухилянтів від призову за кордон, про автопарки інкасаторських броньовиків намагаються не говорити.

У кінці переліку доходів слід розмістити відсотки з депозитних сертифікатів НБУ, оскільки в них інвестуються зайві кошти. Це відбувається, коли залишаються лише невеликі залишки після кредитування та інвестицій в ОВДП.

Проте ситуація сьогодні виглядає інакше. Деякі банки орієнтуються на отримання прибутку, фактично перетворившись на "грошові пилососи": вони активно залучають депозити від населення та бізнесу, щоб інвестувати їх у національні банківські сертифікати. Таким чином, вони отримують значні відсотки від регулятора (в межах 16,5% до 19% річних) без особливих зусиль і ризиків. При цьому мало хто замислюється, що такі дії забирають фінансові ресурси з державного бюджету в умовах жахливої війни, коли коштів не вистачає навіть на оборонні потреби.

Якщо провести паралель із сімейним бюджетом, то можна класифікувати його доходи на кілька категорій в ідеальному сценарії. Зазвичай, основним джерелом фінансування в родині є батько, чий внесок можна порівняти з прибутком від кредитування в банках — він забезпечує 60% загального доходу. Мати займає друге місце, і її фінансовий внесок нагадує інвестиції в державні облігації — вона приносить 25% доходу. Третю позицію займає бабуся, яка отримує пенсію та має невеликі підробітки, її вклад можна уподібнити депозитним сертифікатам НБУ, що зазвичай становлять 10% від загального прибутку. А залишок у 5% формує стипендія онука разом із випадковими заробітками, що в банківській сфері можна зіставити з додатковими фінансовими послугами та бізнес-ініціативами.

Так от нині в українській банківській системі в даній аналогії все перекинулося з ніг на голову.

У нас родину забезпечує переважно бабуся, яка працює та вкладає до 60% всього сімейного бюджету. А тато з мамою насилу підкидають туди тільки 25-35% заробітку на двох. Водночас цих нахлібників не можна назвати неробами, бо ж вони продовжують докладати зусиль -- щодня ходять на роботу та повертають знесиленими та голодними, після чого уплітають за обидві щоки, не зменшуючи навантаження на родинний бюджет.

Так само і з банківськими установами. Можливо, вони намагаються знайти інші джерела доходу, але насправді найбільші прибутки отримують завдяки сертифікатам Національного банку.

Якщо провести ще один аналіз і зіставити доходи Національного банку з доходом банку до сплати податків (після врахування всіх витрат, окрім податкових), виявимо, що відсотки від НБУ значно перевищують ці показники. Наприклад, у переіменованому Правекс Банку/Інтеза Санпаоло Банку відсотки за депозитними сертифікатами виявляються у 125 разів більшими за дохід до оподаткування. У такому контексті, трійка виглядає наступним чином:

* Правекс Банк/Інтеза Санпаоло Банк -- в 125 разів більше;

* Індустріалбанк -- в 42,7 раза більше;

* Банк Авангард -- у 27 разів більше.

Отже, найбільша частка прибутків банків формується за рахунок Національного банку, тоді як інші напрямки приносять значно менше. Водночас, на ці інші напрямки, а також на власні витрати (заробітні плати, бонуси, обслуговування відділень тощо) вони витрачають надмірні кошти, не отримуючи відповідного доходу. По суті, це призводить до витрачання відсотків, отриманих з депозитних сертифікатів. В результаті, на кінець залишається лише невелика сума доходів, що підлягають оподаткуванню.

"Телеграф" склав рейтинг десяти банків, в яких це порівняння є найбільш значущим, доповнивши його іншими фінансовими показниками, щоб продемонструвати результати діяльності фінансових установ.

Який ультиматум поставив Нацбанк

Недостатній розвиток кредитування та надмірна залежність від пасивного доходу від депозитних сертифікатів НБУ викликають занепокоєння не лише у сторонніх спостерігачів, але й у самого регулятора. За інформацією, наданою джерелами "Телеграфу", у липні 2026 року Національний банк України запросив керівників 12 малих фінансових установ і прямо заявив, що більше не має наміру "годувати їх з піпетки". Ці банки зобов'язані переглянути свою модель ведення бізнесу. Крім того, це необхідно зробити, оскільки НБУ планує знизити відсоткові ставки на свої сертифікати, що призведе до зниження доходів від них. Державна підтримка банків не може тривати вічно.

Національний банк вважає дармоїдами тих фінансистів, в яких ключовою метою є переважно збирання депозитів населення для розміщення в його депозитні сертифікати. Це може бути підробітком, а не основним видом діяльності. Бо не є справжнім призначенням та роботою банківської установи, а відверте неробство та байдикування.

Цим 12 банкам, коли вони не змінять свою стратегію, Нацбанк намалював чотири подальші сценарії руху:

* Скорочення банківської ліцензії. Тобто НБУ не дозволить таким фінустановам певні види діяльності. Приміром, заборонить залучати вклади населення.

* Перехід до статусу фінансової компанії. Банк, що раніше мав широкий спектр можливостей для проведення фінансових операцій, тепер обмежиться вузьким колом діяльності фінансової організації. Наприклад, фінансові компанії не мають права залучати депозити або забезпечувати традиційне розрахунково-касове обслуговування, а також не можуть бути членами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Таку трансформацію здійснили власники Банку Портал у лютому 2025 року, які залишилися з однойменною фінансовою компанією. Раніше, у 2024 році, до подібного кроку вдалися акціонери Альпарі Банку, а ще раніше, у 2019 році, це зробили власники Вернум Банку.

Об'єднання банків є рідкісним явищем на нашому фінансовому ринку, що пояснюється або глибокою недовірою, або великими амбіціями власників. Останній раз це відбулося у 2019 році, коли Укрсоцбанк став частиною Альфа-Банку, який під час війни отримав нову назву - Сенс Банк, і пройшов націоналізацію. У 2017 році Експрес-Банк інтегрувався в Індустріалбанк, який став його правонаступником. Раніше, у 2015 році, ПУМБ приєднав до себе "Ренесанс Капітал", а в 2011 році до того ж ПУМБу долучився Донгорбанк.

* Ліквідація банків. Це може відбуватися як за ініціативою акціонерів, так і внаслідок примусових дій Національного банку. Протягом останніх десяти років в Україні закрито більше 25 фінансових установ, а з 2014 року ця цифра перевищила 100. Останнім, що було закрито у квітні 2026 року, став націоналізований Мотор-Банк. Його активи та зобов'язання були передані Асвіо Банку, що належить братам Олександру та В'ячеславу Супруненкам. У 2024 році також ліквідували Комінвестбанк, який асоціювали з Ужгородським коньячним заводом і Володимиром Гісемом.

Час для остаточного вибору обмежений – до кінця 2026 року залишилося небагато. Починаючи з наступного року, Національний банк України самостійно ухвалюватиме рішення щодо вибору банків.

Не існує повного переліку дванадцяти банків, яких викликав регулятор, у виданні "Телеграф". Засідання проходило у закритому режимі, тому інформацію про обговорювані питання вдалося отримати лише з достовірних джерел.

Яким чином банки роз’яснюють свою стратегію?

Водночас "Телеграф" поспілкувався з банками, чия дохідність і виживання в непростий воєнний час сильно залежить від заробітків на депозитних сертифікатах НБУ, надали їм можливість їм пояснити свою позицію та подальші плани на життя. Та кожного спитали про плани продатися новим власникам чи об'єднатися з іншими банками-партнерами.

Зазвичай причини для підсаджування на депосертифікати НБУ пояснювали так:

* Великими ризиками втрати позичальника в кредитуванні. Банки зізнавалися, що кредитувати реальний сектор економіки дуже лячно через військові ризики та втрати внаслідок атаки ворога. Будь-яке підприємство через бомбування та обстріл може бути частково чи повністю знищено країною-терористкою, і частково чи повністю втратити платоспроможність і припинити кредитні виплати банку.

* Зростаючими ризиками банкрутства бізнесу. Навіть коли підприємство вивезе виробничі потужності, склади в більш-менш безпечне місце (західні області України чи за кордон), й щодня не потерпатиме від військових атак, воно все ж наражатиметься на економічні ризики воюючої України. Від тотально дефіцитного та залежного від міжнародних донорів держбюджету до падіння попиту на певні товари та послуги з боку комерційних замовників і населення, чиї доходи скорочуються.

* Короткостроковими ресурсами. В умовах війни українці зазвичай не ризикують лишати гроші на строкових депозитах банків без права дострокового зняття, тому близько 66-68% вкладів зостаються на карткових рахунках. Та навіть коли відкривають справжні депозити, то переважно на 3 місяці, рідше -- на 6 міс. Видавати ж таким коротким ресурсом навіть середньострокові кредити (1-1,5 року) -- це теж ризик, який може вилитися у крах банку за будь-якого ажіотажу чи навіть непокою вкладників, які раптом почнуть активніше знімати власні кошти. Фінансисти називають це "гепами", від англійського gap -- розрив, шпарина, прогалина, в такому випадку в термінах розміщення та використання грошових ресурсів.

Найкраще про себе можуть розповісти банки, проте лише один з них, Індустріалбанк, проігнорував наші запитання. Ми підготували основні тези, а перед ними представимо короткі відомості про кожну фінансову установу. Це дозволить зрозуміти, яку суму кожен банк залучив від вкладників (як фізичних, так і юридичних осіб), скільки коштів було спрямовано на кредитування та інвестиції в державні облігації, а також які прибутки вони отримали від цих операцій. Крім того, ми надамо інформацію про обсяги капіталів, вкладених у депозитні сертифікати НБУ, та отримані від них доходи. Це допоможе отримати чітке уявлення про те, на яких сегментах ринку найбільше заробляють ці фінансові установи.

Дані представлені станом на 1 серпня 2026 року, згідно з інформацією Національного банку.

1. Правекс Банк, нещодавно перейменований в Інтеза Санпаоло Банк

Повністю належить італійській групі Intesa Sanpaolo, розташованій у Турині.

Клієнтські вклади (населення та підприємства) становлять 14,7 мільярда гривень.

Загальна сума кредитного портфеля (для населення та бізнесу) становить 2,1 мільярда гривень.

Інвестиції в державні облігації складають 4,1 мільярда гривень.

* Вкладення в депозитні сертифікати НБУ -- 5,1 млрд грн;

* Загальні процентні доходи -- 1 млрд грн;

* Дохід від відсотків на сертифікати НБУ становить 450 млн грн, що складає 43,8% від загальної суми.

* Доходи до оподаткування -- 3,6 млн грн.

Кредитна політика нашого банку залишається вибірковою та консервативною: ми орієнтуємося на надання фінансування найбільш надійним та кредитоспроможним клієнтам, особливо звертаючи увагу на компанії та галузі, що мають стратегічне значення для української економіки. В таких умовах депозитні сертифікати НБУ та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) стають ключовими інструментами для управління ліквідністю, що дозволяє ефективно використовувати тимчасово вільні кошти, зберігаючи необхідний рівень фінансової стабільності та можливість своєчасно виконувати зобов'язання перед клієнтами, -- зазначила в інтерв'ю "Телеграфу" Світлана Крамарова, член правління та керівник головного фінансового управління Інтеза Санпаоло Банку.

Вона підкреслила, що не вважає нацбанківські депосертифікати альтернативою кредитуванню. Проте, згідно з інформацією банку, в сертифікати інвестовано у 2,4 рази більше, ніж загальна сума кредитів (лише 2,1 млрд грн), і саме на них банк отримав найбільший відсоток прибутку (43,8%).

"Банк регулярно аналізує ризики концентрації, процентні ризики та потенційні зміни в монетарній політиці НБУ, адаптуючи структуру своїх активів," - зазначила Крамарова.

Інтеза Санпаоло Банк не повідомив про плани продажу чи злиття.

2. Індустріалбанк

Головний акціонер Ігор Дворецький, який має подвійне громадянство України та Швейцарії (кантон Цюрих), володіє 72,7% акцій.

* Вклади клієнтів (населення + бізнес) -- 2,8 млрд грн;

Загальна сума кредитів, виданих населенню та підприємствам, становить 729,7 мільйона гривень.

* Вкладення в держоблігації -- 0;

Інвестиції в депозитні сертифікати НБУ становлять 1,6 мільярда гривень.

* Загальні процентні доходи -- 206,8 млн грн;

* Доходи від процентів за сертифікатами НБУ склали 141 мільйон гривень, що становить 68,1% від загального обсягу.

* Прибутки, що підлягають оподаткуванню, становлять 3,3 мільйона гривень.

Пояснень не надав. Та видно, що вкладення в нацбанківські сертифікати у 2,2 раза більші, аніж в кредитування. Інвестицій в держоблігації немає взагалі. Й найбільша частина відсотків -- 68,1% -- зароблена на саме на сертифікатах, без яких банк за збереження такої політики не зможе себе прогодувати.

Про плани продажу чи злиття Індустріалбанку невідомо.

3. Финансовая организация Авангард

Власниками компанії в рівних частках (по 50%) є двоє українців, які мають кілька паспортів: Макар Пасенюк (Україна, Великобританія, Швейцарія) і Костянтин Стеценко (Україна, Великобританія, ОАЕ).

* Вклади клієнтів (населення + бізнес) -- 1 млрд грн;

Загальний обсяг кредитів (для населення та бізнесу) становить 0.

* Вкладення в держоблігації -- 872 млн грн;

Інвестиції в депозитні сертифікати Національного банку України становлять 118 мільйонів гривень.

Загальна сума процентних доходів склала 110 мільйонів гривень.

* Доходи від відсотків за сертифікатами НБУ становлять 37,9 млн грн, що складає 34,5% від загальної суми.

Прибуток, що підлягає оподаткуванню, становить 1,4 мільйона гривень.

"З моменту свого заснування бізнес-модель та стратегічний підхід АТ 'Банк Авангард' залишилися незмінними. Цей банк, що функціонує за казначейською схемою, сфокусується на ключових напрямках, таких як торгівля облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), проведення операцій РЕПО, активна участь у міжбанківському кредитному ринку, валютні транзакції та робота з деривативами", – зазначено в інформаційному повідомленні пресслужби банку "Авангард".

Вони відкрито демонструють своє небажання надавати кредити населенню, підкреслюючи, що прибутки від нацбанківських сертифікатів дозволяють їм виконувати зобов'язання перед вкладниками та забезпечувати стабільність фінансових потоків.

"Залежно від ринкових умов та специфіки фінансових потоків клієнтів, частка інвестицій у депозитні сертифікати НБУ в активах банку коливається від 5% до 40%. При цьому не менше 85% активів розміщуються на термін до 30 днів, а також щонайменше 85% активів зберігаються у високоліквідній формі. До складу цих активів входять, зокрема, міжбанківські кредитні операції, портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та залишки на кореспондентських рахунках у надійних банках", – зазначили в "Авангарді".

Банк Авангард не повідомив про плани продажу чи злиття з іншими фінустановами.

4. Акордбанк

Найбільший акціонер Данило Волинець із подвійним громадянством (Україна/США) -- 74,77% акцій, який є чоловіком Оксани Маркарової -- радниці Президента з питань відбудови України та інвестицій. Другий власник істотної участі з пакетом 24,85% -- це голова правління Олексій Руднєв.

* Вклади клієнтів (населення + бізнес) -- 26,2 млрд грн;

Загальний обсяг кредитів (для фізичних осіб та підприємств) становить 1,6 мільярда гривень.

* Вкладення в держоблігації -- 3,6 млрд грн;

Інвестиції в депозитні сертифікати НБУ становлять 12,5 мільярда гривень.

Загальний обсяг процентних доходів становить 1,7 мільярда гривень.

* Доходи від процентів за сертифікатами НБУ становлять 1,1 мільярда гривень.

* Прибуток до оподаткування склав 50,1 мільйона гривень.

Банк здійснює управління ліквідною позицією, дотримуючись традиційних принципів. Він аналізує терміни, стабільність та концентрацію різних джерел фінансування. Стабільну частину активів, що складає "ядро" залишків, банк інвестує в більш прибуткові активи з тривалими строками розміщення. У той же час, волатильну частину він зберігає в короткострокових інструментах, які можна швидко і без втрат перетворити на готівку. Депозитні сертифікати НБУ є одними з таких інструментів: вони абсолютно безризикові, короткострокові і забезпечують прогнозовану дохідність, -- зазначив член правління Акордбанку Микола Войтків у коментарі для "Телеграфу".

За інформацією НБУ, інвестиції Акордбанку у депозитні сертифікати регулятора в 7,8 разу більші за загальний обсяг кредитного портфеля, а також в 3,5 разу перевищують вкладення в державні облігації. Проте, представники банку стверджують, що активно розширювали кредитні програми.

"Банк дотримується основного принципу банківського бізнесу: терміни та тип ресурсів повинні відповідати термінам і типу активів. Неможливо фінансувати довгострокові кредити для населення та підприємств за рахунок короткострокових і нестабільних коштів клієнтів, особливо в умовах невизначеності та нестабільності, викликаних війною Росії проти України. Всі строкові депозити фізичних осіб у банку є короткостроковими", - зазначив Войтків.

Він зазначив, що стратегія та бізнес-модель банку затверджується на трирічний горизонт, і наступна актуалізація відбудеться на початку 2027 року. А повідомив, що Акордбанк розвиватиме транзакційний (розрахунковий) бізнес, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, операції з платіжними картками та зарплатні проєкти підприємств.

"Акціонери Акордбанку не мають наміру ані продавати установу, ані об'єднувати чи зливати її з іншими банківськими структурами. Наразі жодні переговори на цю тему не проводяться," – підтвердив Микола Войтків.

5. Комерційний банк України

Основним акціонером є іноземець Стефан Пол Пінтер, який має подвійне громадянство (Великобританія та США) і володіє 94,9% акцій.

Загальна сума вкладів клієнтів, включаючи населення та бізнес, становить 4,6 мільярда гривень.

* Загальний кредитний портфель (населення + бізнес) -- 2,6 млрд грн;

Інвестиції в державні облігації становлять 933,8 мільйона гривень.

* Вкладення в депозитні сертифікати НБУ -- 1 млрд грн;

Загальний обсяг процентних доходів становить 432,1 мільйона гривень.

* Процентні доходи по сертифікатах НБУ -- 87,1 млн грн (20,2% від усіх);

* Доходи до оподаткування -- 3,9 млн грн.

Протягом 33 років Комінбанк переважно спеціалізувався на корпоративному сегменті, акцентуючи увагу на обслуговуванні юридичних осіб та створенні відповідних фінансових продуктів. Роздрібне банківське обслуговування не було основним напрямком його діяльності. Саме така орієнтація на корпоративних клієнтів значною мірою пояснює актуальні результати та вказані вами пропорції, -- зазначила пресслужба Комінбанку в коментарі для "Телеграфу".

Там повідомили, що поступово збільшують свою присутність у сфері обслуговування громадськості, зокрема, вдосконалюють свій мобільний додаток.

"Надалі ми плануємо диверсифікувати портфель наших активів і доля доходів від депозитних сертифікатів буде зменшуватися", -- пообіцяли в Комінбанку.

Про зміну власника поки що відповідають обережно.

"В контексті потенційного продажу банку, злиття або інших корпоративних трансформацій, на даний момент ми (пресслужба) не володіємо жодними даними про такі рішення", -- повідомили представники "Телеграфу".

6. Аграрний Банк Процвітання

Співвласниками є громадянин США Джордж Рор і Моріс Табасінік, який має подвійне громадянство – США та Австрії.

Загальна сума вкладів клієнтів, включаючи населення та бізнес, становить 4,6 мільярда гривень.

Загальний обсяг кредитів (для населення та бізнесу) становить 2,2 мільярда гривень.

Інвестиції в державні облігації склали 370,6 мільйона гривень.

* Вкладення в депозитні сертифікати НБУ -- 789 млн грн;

* Загальні процентні доходи -- 405,7 млн грн;

* Процентні доходи по сертифікатах НБУ -- 100,7 млн грн (24,8% від усіх);

Оподатковувані доходи становлять 6,2 мільйона гривень.

"Основна стратегічна мета Агропросперіс Банку -- кредитування сільськогосподарських виробників. Розміщення тимчасово вільної короткострокової ліквідності в депозитні сертифікати НБУ повністю відповідає строковій структурі активів і пасивів та бізнес-моделі банку. Кредитування клієнтів і розміщення коштів у депозитні сертифікати здійснюються з різних корзин строковості пасивів банку", -- прокоментував "Телеграфу" ситуацію фінансовий директор Агропросперіс Банку Олександр Штефан.

Згодом там планують збільшувати заробітки в агросекторі.

"У попередні періоди банк послідовно нарощував комісійні доходи. Водночас у 2026 році логістичні труднощі, з якими зіткнулися сільськогосподарські виробники, суттєво вплинули на цей показник. У міру відновлення ділової активності агросектору комісійні доходи банку зростатимуть", -- вважає Штефан.

Й зазначив, що короткострокові ресурси недоцільно спрямовувати на довгострокове кредитування. А ще додав, що наразі не планується зміна бізнес-моделі банку. Хоча й натякнув на зниження відсотків по вкладах, які залучаються, у випадку зниження Нацбанком ставок по його депозитних сертифікатах.

Олександр Штефан заявив, що банк не веде перемовин про продаж чи злиття.

7. Піреус Банк Міжнародний Комерційний Банк

Головним акціонером Piraeus Bank, розташованого в Афінах, є грецька компанія, яка володіє 99,99% акцій.

* Депозити клієнтів (серед населення та підприємств) складають 11,6 мільярда гривень.

Загальна сума кредитів (для населення та бізнесу) складає 3,2 мільярда гривень.

* Вкладення в держоблігації -- 904,5 млн грн;

Інвестиції в депозитні сертифікати НБУ становлять 6,8 мільярда гривень.

* Загальні процентні доходи -- 761,3 млн грн;

Доходи від процентів за сертифікатами НБУ становлять 404,1 мільйона гривень, що складає 53,1% від загальної суми.

* Доходи до оподаткування -- 29,8 млн грн.

Незважаючи на те, що інвестиції Піреус Банку в депозитні сертифікати НБУ перевищують його загальний кредитний портфель у 2,1 рази, в установі стверджують, що поступово зменшують цю залежність.

"В період з липня по вересень 2026 року пропорція валового кредитного портфеля серед загальних активів банку підвищилася з 24% до 29%, в той час як частка депозитних сертифікатів Національного банку України зменшилася з 50% до 43%", - зазначається в офіційній заяві Піреус Банку, наданій виданню "Телеграф".

У цьому контексті зазначають, що грецький банк в Україні планує зосередитися на кредитуванні, принаймні в майбутньому. Хоча він вийшов з роздрібного сегмента, включаючи іпотеки та кредитні картки, а також з великого корпоративного сегмента, банк зосередився на підтримці малого та середнього бізнесу. Крім того, він налагодив співпрацю з українською фінансовою технологічною компанією Activitis, яка спеціалізується на фінансуванні аграрних клієнтів, спільно забезпечуючи підтримку для фермерів.

Йти з України греки нібито не планують.

"Акціонер Піреус Банку розглядає свою присутність в Україні як стратегічно важливу та продовжує підтримувати довгостроковий розвиток української економіки. У перспективі акціонер має намір брати активну участь у повоєнній відбудові України, зокрема у фінансуванні інфраструктурних проєктів та ширших ініціатив з економічного відновлення", -- відповіли "Телеграфу".

8. РадаБанк

Власники -- родина Городницьких з Дніпра, найбільші пакети акцій у Тетяни (73,6% акцій) та Романа (9,5%).

* Вклади клієнтів (населення + бізнес) -- 16,2 млрд грн.

Загальна сума кредитів, виданих населенню та бізнесу, складає 4,7 мільярда гривень.

Інвестиції в державні облігації становлять 3,5 мільярда гривень.

Інвестиції в депозитні сертифікати НБУ становлять 6,8 мільярда гривень.

Загальна сума процентних доходів становить 1,2 мільярда гривень.

* Процентні доходи по сертифікатах НБУ -- 614,4 млн грн (49,5% від усіх).

Оподатковувані доходи становлять 85,7 мільйона гривень.

"Інвестування в депозитні сертифікати НБУ є лише одним із засобів для управління ліквідністю, а не самостійною стратегією забезпечення довгострокової прибутковості банку. Проте, висока концентрація процентних доходів у цьому фінансовому інструменті робить результати діяльності чутливими до змін у монетарній політиці регулятора та умовах розміщення активів," – зазначив у коментарі для "Телеграфу" голова правління Радабанку Андрій Грігель.

Інвестиції в сертифікати Національного банку в 1,4 рази перевищують обсяги кредитного портфеля, а в 1,9 рази – інвестиції в державні облігації. Це формує приблизно половину загального процентного доходу. Відзначили, що планують зменшити залежність від цієї стратегії.

"У ситуації воєнного стану процес розширення кредитування стикається з певними об'єктивними перешкодами, такими як зростання кредитних ризиків, невизначеність фінансового становища позичальників, ризики, пов'язані з окремими галузями та регіонами, а також недостатній попит на кредитні ресурси з боку певних груп клієнтів," -- зазначив Грігель.

Радабанк має намір розширити спектр своїх послуг, зокрема в сфері обробки платежів і переказів, еквайрингу, карткових операцій, а також валютних, документарних та інших видів бізнес-операцій.

Андрій Грігель повідомив, що продаж банку чи його об'єднання не планується.

9. Європейський банк промисловості (ЄБП)

Належить родині Орлових з Києва -- найбільші пакети мають Володимир (27% акцій), Ольга (24,96%), Наталя (21,9%), Крістіна (18,7%).

* Депозити клієнтів (населення та підприємства) становлять 1,7 мільярда гривень.

Загальний обсяг кредитів (для населення та підприємств) становить 302,4 млн грн.

Інвестиції в державні облігації склали 144,7 мільйона гривень.

Інвестиції в депозитні сертифікати Національного банку України становлять 1,3 мільярда гривень.

Загальна сума процентних доходів складає 179 мільйонів гривень.

* Процентні доходи по сертифікатах НБУ -- 120 млн грн (67% від усіх);

Прибуток, що підлягає оподаткуванню, становить 19 мільйонів гривень.

Банківська бізнес-модель зосереджена на кредитуванні малих і середніх підприємств, а також на фінансуванні реального сектору економіки. Частка доходів від депозитних сертифікатів НБУ у загальному обсязі процентних доходів обумовлена структурою залишків клієнтів. Важливо зазначити, що значна частина коштів юридичних осіб розміщується на поточних рахунках до запитання, що не можуть бути використані для кредитування бізнесу, оскільки більшість запитів на кредитування має термін від 24 місяців, -- прокоментували поточні фінансові показники в ЄПБ.

З аналізу фінансових показників банку випливає, що інвестиції в національні банківські сертифікати в 4,3 рази перевищують загальний обсяг кредитування, а вклади в державні облігації – майже в 9 разів. Крім того, у банку готові швидко знизити процентні ставки для вкладників у разі, якщо НБУ зменшить ставки за своїми депозитними сертифікатами.

"У процесі управління активами та пасивами ми аналізуємо потенційні сценарії змін у монетарній політиці НБУ та здатні швидко реагувати, зменшуючи процентні ставки, які банк нараховує та виплачує своїм клієнтам на залишок коштів на поточному рахунку," - зазначено у відповіді ЄПБ для "Телеграфу".

У керівництва банку наразі немає інформації про зміну акціонерів.

"На даний момент керівництво банку не має інформації про наміри акціонера стосовно продажу установи або її злиття з іншою фінансовою організацією," – зазначили нам.

10. Кредит Дніпро Банк

Власником на повних правах є Олександр Ярославський, який має подвійне громадянство України та Великобританії.

* Залучення коштів від клієнтів (фізичних осіб та підприємств) становить 23,6 мільярда гривень.

* Загальний кредитний портфель (населення + бізнес) -- 10,1 млрд грн;

Інвестиції в державні облігації становлять 7 мільярдів гривень.

* Вкладення в депозитні сертифікати НБУ -- 5,6 млрд грн;

* Загальні процентні доходи -- 2,3 млрд грн;

* Доходи від відсотків за сертифікатами НБУ становлять 471,7 млн грн, що складає 20,5% від загальної суми.

* Доходи до оподаткування -- 82,1 млн грн.

"Депозитні сертифікати НБУ не займають провідної ролі в стратегії інвестування, а застосовуються в основному для оптимізації ліквідності, тому їхня частка не є показником залежності банку від одного фінансового інструменту. При цьому обсяги кредитного портфеля вдвічі перевищують інвестиції в депозитні сертифікати," – зазначив фінансовий директор Банку Кредит Дніпро Андрій Білоус у коментарі для "Телеграфу".

Він підкреслив, що фінансова установа не має наміру кардинально змінювати свою бізнес-модель.

"Водночас продовжимо розвивати види діяльності, направлені на збільшення комісійного доходу", -- додав Білоус.

Читайте також