Ігор Айзенберг: Трамп не в змозі зупинити конфлікт, в якому він не задіяний -- Блоги
Слава героям, які захищають Україну та всю сучасну цивілізацію!
Останні новини з США. Вівторок, 22 вересня 2026 року.
* Зустріч Трампа та Зеленського
* Промова Трампа на Генеральній асамблеї ООН
* Конфлікт Трампа з медіа
* Всім, хто сподівається, що зустрічі Трампа та Зеленського призведуть до завершення або зупинки війни: не варто очікувати результатів, які не пов’язані із цими переговорами.
Україна не воює зі США. Американський президент не може зупинити війну, в якій він не бере участі.
Американський президент, незалежно від того, хто це, має два суттєві механізми впливу на Росію, не залучаючи країну до війни. Перший механізм полягає в запровадженні жорстких санкцій проти російської економіки, особливо в секторах нафти, газу, морського транспорту та фінансів. Другий механізм - це військова та фінансова підтримка України. США не мають інших ефективних способів впливу на Росію, які б дозволили швидше вичерпати її ресурси та перешкодити продовженню бойових дій. Трамп не бажає використовувати ці важелі.
Його "чудові" (як він сам стверджує) бесіди з путіним та численні заяви про те, що путін прагне миру, не призведуть до завершення війни й її зупинки.
Для чого ж тоді зустрічатися з ним? Будь-які такі зустрічі мають два важливі аспекти: 1) треба намагатися робити все можливе, щоб Трамп не робив, не міг робити нічого, що допомагало б путіну; 2) треба намагатися отримати від нього те, що можна отримати. Наприклад, сприяння в придбанні ракет PAC-3 для боротьби з російськими балістичними ракетами. Домовлятися з ним про те, щоб отримати ліцензію на виробництво таких ракет, можливо, спільно з європейськими країнами НАТО, у яких теж є на озброєнні системи PATRIOT. Домовлятися про постачання необхідного іншого озброєння та боєприпасів за європейські гроші.
Якби Трамп хотів реально натиснути на путіна, найпростішим способом зробити це було б прямо зараз підняти слухавку, зателефонувати лідеру республіканців у Сенаті Джону Туну й сказати йому, щоб він виніс на голосування в Сенаті Акт про підтримку України, який лежить без розгляду з травня, коли його ухвалила всупереч Трампу Палата представників. Цей законопроект передбачає тотальні санкції проти російських нафтового, газового та фінансового секторів, а також російського тіньового флоту. Він передбачає відновлення американської військової допомоги Україні та надання Україні кредиту на 8 мільярдів доларів для закупівлі американської зброї та боєприпасів.
Проте Трамп не телефонуватиме Туні.
Якщо він знову вирішить зателефонувати Путіну або відправити до Москви Віткоффа і Кушнера, які сподіваються на обіцяні 12 трильйонів доларів, то ситуація залишиться незмінною. І ці трильйони так і не з'являться. Вони точно не з'являться в жодному випадку.
47-й президент звернувся до Генеральної Асамблеї ООН на її відкритті. Його виступ не відзначався особливим натхненням. Він читав з телесуфлера текст, який, здавалося, більше підходив для передвиборчого мітингу перед прихильниками, ніж для міжнародного форуму.
Від виступів президентів США в ООН завжди чекають якихось глобальних речей. У всякому разі, чекають чітко сформульованої позиції США щодо глобальних світових проблем. Нічого подібного у виступі Трампа не було.
Його промова являла собою сплав самозвеличення своїх вигаданих успіхів, заплутуючих і недостовірних тверджень (як завжди), а також лозунгів, серед яких була обіцянка, що війна між Росією та Україною завершиться так швидко, що ніхто не зможе цього навіть уявити.
Він знову поділився своєю "легендою" про "вісім конфліктів", які, за його словами, вдалося завершити. Йому навіть надали список цих конфліктів (адже інакше він може знову згадати про закінчення війни між Вірменією та Камбоджею або Азербайджаном та Албанією), а також про численні мільйони життів, які він, нібито, зумів врятувати.
Він вигадав, що завдяки йому злочинність у Вашингтоні знизилася на 87% (насправді вона знизилася на 15% порівняно з минулим роком, і її рівень у й без того одному з найбезпечніших міст країни падає вже протягом щонайменше шести років).
Він вкотре заявив, що забезпечив інвестиції в країну на $21 трильйон, а насправді є угоди та протоколи про наміри інвестувати на майже удвічі меншу суму - $11.2 трильйона.
Він заявив, що в США спостерігається туристичний бум і до країни прибула рекордна кількість туристів. Насправді кількість іноземних туристів, що приїжджають, впала, і навіть чемпіонат світу з футболу не допоміг. Насамперед значно зменшилася кількість канадців, які приїжджають до США, а саме канадці протягом десятиліть приїжджали до сусідньої країни у найбільшій кількості.
Він обіцяв, що "угода з Іраном" буде укладена одразу після виборів (незрозуміло, який зв'язок між виборами до Конгресу та "угодою з Іраном") або ж він "знищить" Іран, як він сказав, відправивши до пекла всіх іранців на покоління вперед.
І так далі, і так далі.
У його виступі не вистачало натхнення та емоцій. Можливо, він втомився, або ж його почуття були обумовлені стресом перед виборами, адже на даний момент йому загрожує поразка. Незважаючи на те, що на трибуні ООН він стверджував, що не бере участі у виборах і, мовляв, йому все одно, відчуття в ньому було зовсім іншим.
Трамп виглядав слабким і абсолютно непереконливим. Виглядав політиком, якому немає чого показати світові, крім демагогії, від чого його слабкість була підкреслена ще виразніше.
* У середу о 15:30 в окружному федеральному суді Округу Колумбія у Вашингтоні відбудуться слухання щодо спільного позову телеканалів CNN, MS NOW та видання до Трампа, керівнику його апарату, директору секретної служби та директору Білого дому з питань комунікацій щодо порушення ними Першої поправки до Конституції США, що виразилося у забороні журналістам цих ЗМІ заходити до Білого дому та позбавленні їх акредитації.
Справу розглядатиме суддя Тімоті Келлі, призначений Трампом окружним федеральним суддею під час його першого терміну і який вже розглядав схожу справу. У 2018 році Трамп наказав позбавити акредитації та не пускати до Білого дому тодішнього кореспондента CNN у Білому домі Джима Акосту. Телеканал подав до суду. Суддя дуже швидко виніс тоді рішення, що президент порушив Конституцію, і акредитацію журналіста має бути відновлено.
Перша поправка до Конституції Сполучених Штатів забезпечує абсолютно незмінну свободу висловлювань. Вона також окреслює цю свободу як захист від будь-яких втручань з боку держави.
У майбутньому рішенні суду на користь ЗМІ не має жодних сумнівів навіть сам Трамп, який вже висловив намір оскаржити ще не ухвалене рішення. Проте, не викликає питань і те, що 47-й президент навряд чи виграє свою апеляцію.
Залишається таємницею, чому він це робить. Чи прагне він справити враження мачо на своїх прихильників? Можливо, але насправді він вже давно є для них таким ідолом, могутнім лідером, незалежно від обставин. Ті 32 %, які стоять за ним, продовжуватимуть його підтримувати без жодних умов.
Чи вірить він насправді, що є всесильним і може робити все, що завгодно? Це теж можливо, але щоразу така віра розбивається, стикаючись із законами всередині країни або з блокадою Ормузької та Баб-Ельмандебської проток за її межами.
Ця історія має ще один важливий аспект — солідарність. Зокрема, це стосується підтримки журналістів один одного та співпраці між конкурентними засобами масової інформації. Провідні національні телеканали, які мають спільний пул для висвітлення подій у Білому Домі (такі як ABC, NBC, CBS, Fox News та CNN), вирішили не транслювати всі шоу, які президент любить проводити в Овальному кабінеті, на борту президентського літака або біля Білого дому. Це рішення прийнято з метою підтримки своїх колег з CNN. Деякі телеканали обмежаться показом лише беззвучних відео. Національне громадське радіо NPR також оголосило, що не планує здійснювати аудіотрансляції з цих заходів. Фотографи, які працюють біля Білого Дому, повідомили, що вони публікуватимуть лише обмежену кількість своїх знімків і робитимуть це із значною затримкою — тільки наприкінці дня.
Солідарність — це безсумнівно цінне явище. Навіть якщо між ЗМІ існують ідеологічні розбіжності та різні редакційні підходи, це не заважає їм об'єднуватися. Адже як керівники медіа, так і самі журналісти усвідомлюють, що влада 47-го президента не буде тривати вічно. Нові президенти прийдуть до Білого дому. Проте свобода слова повинна залишатися незмінною, незалежно від того, хто сидить в Овальному кабінеті. Журналісти мають право вільно висвітлювати події так, як вважають за потрібне, відповідно до своїх переконань і редакційної політики. Вказівки можуть надходити лише від їхніх читачів та глядачів, які можуть висловити свою позицію через підписку або її скасування, а також через вибір телеканалів. Однак президент, навіть якщо він вважає себе всесильним, не має жодного права обмежувати їхню діяльність.
Трамп програє в суді. Ця історія, в якій він хотів виглядати всесильним мачо, але розмахування кулаками, написання лайливих твітів, висловлювання публічних образ - це не демонстрація сили. Це демонстрація слабкості.
Проте він неодмінно буде втягуватися в нові схожі пригоди. І знову, і знову.
До завершення розповіді під назвою "Страх: Трамп у Білому Домі" (с) (книга Боба Вудворда, випущена в 2018 році) залишилося 851 день.
Дякую всім, хто прочитав. Бережіть себе та своїх близьких. Бережіть одне одного, допомагайте одне одному. Здоров'я всім.
В остаточному підсумку, те, що відбувається навколо, визначається нашими діями. Це залежить від того, чи активно протистоїмо злу, чи займаємося справами на користь Добра, чи залишаємося лише свідками, сподіваючись, що хтось інший вирішить наші проблеми. Лише через боротьбу зі злом і прагнення до перемоги Добра ми можемо змінити світ на краще.
Ми не маємо права дозволити злу здобути перемогу. Якщо зло торжествує, це стане початком кінця нашого світу. Такого розвитку подій ми не можемо допустити, особливо в даний момент.
Дорогі українські друзі, щиро обіймаю і люблю кожного з вас. Прошу, піклуйтеся один про одного.
Україна існує і завжди буде.
Зло буде переможене і отримує справедливу кару. Це неминуче.
