JEF як альтернатива НАТО: Ініціатива Залужного та майбутнє України
На початку серпня 2026 року відбулася нова зустріч керівників закордонних дипломатичних представництв України. Основною новиною стало висловлення колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України, нинішнього посла в Великій Британії Валерія Залужного, який заявив, що "Україна ніколи не стане членом НАТО". Хоча ця заява була зроблена під час закритої частини наради, інформація про неї миттєво з'явилася в медіа.
Фото: з Facebook сторінки Валерія Залужного
Валерій Залужний
Валерій Залужний висловив своє критичне ставлення до оборонних можливостей НАТО, зазначивши, що "швидше за все, НАТО залишиться в нинішньому стані ще на 12 років, подібно до України, яка повинна перейти на стандарти, необхідні для того, щоб хоча б наблизитися до рівня Російської Федерації". Посол також підкреслив, що "неможливо приєднатися до організації, яка користується доктринами Другої світової війни, з таким рівнем розвитку, який наразі мають Збройні сили України". Водночас він визнав, що "Україні потрібні технології, які сьогодні є в країнах НАТО", зокрема в сферах антибалістичної оборони, космічних технологій тощо.
Рекламное сообщение
Посол України в Сполученому Королівстві також висловив альтернативу НАТО – участь у європейській оборонній коаліції Joint Expeditionary Force. Він підкреслив, що "отримати гарантії безпеки у військовому альянсі, на мою думку, найзручніше саме через JEF".
Заява Валерія Залужного викликала численні обговорення та спонукала до реакції речника Міністерства закордонних справ Георгія Тихого, який підтвердив офіційну позицію України: "Наш курс на вступ до Північноатлантичного альянсу залишається стабільним". Він також зауважив, що "висловлювання посла стосовно можливостей членства України в НАТО були вирвані з контексту та отримали широкий резонанс, тоді як у повному цитаті акцент робився переважно на JEF, а не на НАТО".
Валерій Залужний, переживши критику, модифікував свою позицію, підкресливши, що підтримує НАТО, але вважає, що Альянс потребує реформ. Він також зазначив, що НАТО стане готовим прийняти Україну, коли країна адаптується до нових стандартів і доктрин. Знову ж він відзначив JEF як "досить перспективну організацію".
Изображение: wikipedia.org
Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер з лідерами інших держав у Державній залі Президентського палацу під час саміту Об'єднаних експедиційних сил (JEF) у Гельсінкі. 26 березня 2026 року
Що являє собою Спільна експедиційна сила?
Joint Expeditionary Force (JEF) - це багатонаціональні експедиційні сили, засновані у 2015 році з метою оперативного реагування на кризові ситуації в регіонах Балтійського та Північного морів, а також в Арктиці і Північній Атлантиці. До складу JEF входять десять країн Північної Європи: Велика Британія, Нідерланди, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія, Естонія, Латвія та Литва. Ця структура була створена на основі спільного розуміння загроз національній безпеці, що дозволяє країнам-учасницям швидко розгортати свої сили без необхідності тривалих політичних переговорів.
Велика Британія, де наразі працює послом Валерій Залужний, стала ініціатором формування JEF. У 2012 році генерал Девід Річардс, який на той момент обіймав посаду начальника Штабу оборони Сполученого Королівства, виступив з пропозицією створення JEF як елітних сил для вирішення стратегічних викликів у Північній Європі, включаючи російські акти саботажу та агресії. У 2014 році, під час саміту НАТО в Уельсі, в умовах анексії Криму Росією, Лондон запропонував створення JEF, що має потенціал для мобілізації до 10 000 військовослужбовців.
Велика Британія виконує роль "рамкової нації", забезпечуючи командну структуру, призначаючи оперативний штаб і командувача для кожної місії. Інші дев'ять країн-учасників приєднуються за власним бажанням, надаючи свої сили та ресурси для виконання визначених завдань.
Як працює ця система?
JEF не є постійною військовою силою з постійно виділеними підрозділами. Замість цього, вони діють як адаптивна структура, яка залучає війська з національних армій країн-учасниць для виконання специфічних місій. Контингенти залишаються під національним командуванням та стратегічним контролем, не передаючи свої сили під командування Великої Британії. Країни-учасниці лише делегують оперативне управління командувачу операції JEF і мають можливість відкликати свої війська у будь-який час.
Рекламное сообщение
Фото: kariuomene.lt
Проведення навчань Об'єднаних експедиційних сил під керівництвом Великої Британії у Литві
Фактично, це військова структура, зосереджена навколо наявних спроможностей високої готовності Великої Британії, до якої можуть приєднатися її партнери. Це підтверджується механізмом прийняття рішень "1+1": для початку операції достатньо згоди Великої Британії та ще однієї країни-учасниці.
Стратегічні рішення щодо розвитку JEF приймаються лідерами держав-членів під час щорічних самітів. Міністри оборони узгоджують реалізацію спільної політики у сфері безпеки та оборони на щорічних зустрічах. Концепції оперативного використання військових сил та інші військові питання обговорюються начальниками генеральних штабів двічі на рік. На робочому рівні питання вирішують директори з політики та військових справ (2-зіркові генерали) під час регулярних зустрічей.
Joint Expeditionary Force набули повної оперативної готовності (FOC) у 2018 році. Це високомобільні об'єднані сили, здатні проводити операції в усьому спектрі конфліктів - повномасштабні військові дії з використанням всіх видів збройних сил, операції обмеженого масштабу, операції зі стримування для попередження агресії, протидію гібридним загрозам, захист критичної підводної інфраструктури, миротворчі місії.
JEF під час своїх операцій може функціонувати у п'яти різних оперативних сферах: морській (забезпечення безпеки комунікацій, захист підводної інфраструктури та узбережжя), сухопутній (охорона території, проведення мобільних операцій та логістичне забезпечення), повітряній (контроль над повітряним простором, розвідувальні дії та вогнева підтримка), космічній (супутникова розвідка, навігаційні системи та комунікаційні мережі) та кібернетичній (захист інформаційних систем і протидія кібератакам).
Сили JEF структуровані на два основних рівні готовності, що забезпечують як оперативну швидкість реагування, так і тривалу підтримку місій. Передовий компонент складається з мобільних підрозділів, які перебувають у надзвичайно високій готовності (Extremely High Readiness - EHR) та дуже високій готовності (Very High Readiness - VHR). До складу цих підрозділів входять сили спеціальних операцій, морські піхотинці, парашутні підрозділи, які здатні бути розгорнуті всього за кілька годин або днів.
Фото: UK Ministry of Defence
Навчання Об'єднаних експедиційних сил під керівництвом Великої Британії.
Основу інтервенційних можливостей складають авіаційні, механізовані, танкові та артилерійські підрозділи, а також великі надводні кораблі й підводні човни, які перебувають у режимі високої готовності (High Readiness - HR). Хоча їх розгортання та забезпечення вимагає значно більше часу та ресурсів, вони здатні надавати тривалу підтримку операціям і мають потенціал для ескалації ситуації.
Які активності здійснює JEF
До 2022 року ключовим елементом діяльності JEF були спільні навчання на всіх рівнях, програми розвитку та забезпечення взаємосумісності. В рамках цього здійснюється тактична інтеграція між підрозділами країн-учасниць, обмін офіцерами, спільні навчальні програми, узгоджуються тактичні доктрини, логістичні протоколи та формуються єдині системи зв'язку та обміну даними. Прикладами є великі навчання, такі як Baltic Protector (2019), Expone (2021), Joint Protector (2021, 2024) та Tarassis (2025).
Рекламное сообщение
Після початку повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році, JEF, окрім спільних навчань, розпочали виконання реальних операцій та активізували свою діяльність в Арктиці, Північній Атлантиці та Балтійському регіоні у всіх п'яти сферах. Основні пріоритети роботи включають захист критичної підводної інфраструктури, спостереження за військовою активністю у Балтійському морі та протидію гібридним загрозам.
Охорона важливих підводних об'єктів, зокрема енергетичних та комунікаційних кабелів, а також трубопроводів, набула особливої ваги після актів вандалізму на газопроводах Nord Stream у вересні 2022 року, а також пошкодження Balticconnector, що з’єднує Фінляндію та Естонію, у жовтні 2023 року у Фінській затоці.
Читайте такожДиверсії, саботаж і шантаж: чи готова Європа протистояти Росії і підтримувати Україну
У зв'язку з підозрами щодо навмисної диверсії на Balticconnector, у грудні 2023 року вперше в історії було застосовано протоколи швидкого реагування JEF Response Options міністрами оборони країн-учасниць. Для спільного патрулювання Балтійського моря з метою захисту критично важливої інфраструктури було залучено 29 суден та 11 літаків. Одночасно, швидке розгортання сил НАТО викликало питання щодо ефективності структури, яка має функцію "першого респондента".
Изображение: jefnations.org
Для участі в серпневих навчаннях BALTIC EXPRESS 2026 було залучено військові кораблі та авіацію Данії, Латвії, Швеції та Великої Британії, а також засоби захисту портів і космічні сили.
Друга активація протоколів безпеки відбулася в грудні 2024 року через пошкодження силового кабелю S-link 2 та кабелів передачі даних у Балтійському морі. Для спільного патрулювання в цьому регіоні було залучено 28 суден та шість літаків країн, що є учасниками JEF. Цю операцію, спрямовану на моніторинг можливих загроз підводній інфраструктурі, координували з НАТО у рамках Baltic Sentry.
Унікальність JEF та взаємодія з НАТО
Основою для створення JEF стала ініціатива НАТО під назвою "Framework Nations Concept" (FNC), яка стимулює регіональні альянси країн-союзників зі спільними інтересами та сприйняттям загроз до співпраці для розвитку своїх сил і можливостей. Планування JEF грунтується на Стратегічному плані Верховного командувача Об'єднаними збройними силами НАТО в Європі, що забезпечує відповідність загальним стратегічним цілям Альянсу.
JEF створені для того, аби діяти як "перший респондент" (first responder) у кризових ситуаціях, розгортаючи сили за лічені дні та заповнюючи часовий розрив до повномасштабної реакції НАТО. Проте ця часова перевага частково нівелювалася після того, як у 2023 році Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі отримав повноваження на швидке розгортання Сил реагування Альянсу.
У жовтні 2023 року керівники держав учасників Joint Expeditionary Force затвердили Довгострокове бачення JEF на період 2023-2033, яке окреслило експедиційні сили як здатні забезпечити "різноманітні військові можливості для оперативного реагування в умовах від субпорогових мирних дій до комплексних інтервенцій у випадку кризи чи конфлікту".
Ознайомтеся також з темою: Конфлікт на горизонті. Острів у Балтійському морі.
Рекламное сообщение
Изображение: jefnations.org
Фрегат Королівських ВМС Норвегії HNoMS Fridtjof Nansen здійснює патрулювання з метою забезпечення безпеки критично важливої підводної інфраструктури на нафтовому родовищі "Голіат" у Баренцевому морі.
Joint Expeditionary Force доповнюють НАТО, як швидкий та адаптивний інструмент для реагування на загрози, що не досягають порогу застосування Статті 5, але вимагають негайної військової відповіді. Першочерговий фокус та можливості JEF зосереджені в морському та повітряному доменах.
JEF створює унікальні протоколи для реагування на загрози в так званій "сірій зоні" — JEF Response Options. Ці пакети військових дій призначені для швидкої реакції на кризові ситуації, з акцентом на гібридні загрози та охорону критично важливої інфраструктури. Вони також передбачають злагоджене розгортання морських і повітряних сил.
Протоколи швидкого реагування відображені в ширших планах оборони НАТО. JEF використовує стандарти та доктрини НАТО, щоб забезпечити повну технічну та процедурну сумісність для інтеграції сил JEF в операції НАТО. Всі операції JEF проводяться як "асоційована підтримка НАТО" (Associated Support to NATO).
Всі десять країн-членів Joint Expeditionary Force є членами НАТО. JEF не є частиною НАТО, функціонують поза формальними структурами Альянсу, хоча можуть розгортати сили в рамках рішень НАТО. JEF здатні здійснювати весь спектр військових операцій, чим посилюють стримуючий ефект НАТО.
Спільні експедиційні сили (Joint Expeditionary Force) мають виразну регіональну орієнтацію, що враховує безпекові інтереси держав-учасниць, зокрема в Північній Європі, Арктиці, Північній Атлантиці та Балтійському морі. Основна увага JEF зосереджена на захисті ключової підводної інфраструктури, що включає моніторинг, патрулювання та оперативне реагування, а також на забезпеченні безпеки торговельних маршрутів, зокрема в Арктичному регіоні, де важливим завданням є протидія зростаючій активності Росії та Китаю.
Изображение: jefnations.org
Військові, що входять до складу Об'єднаного штабу постійних сил (SJFHQ), були переміщені за Північне полярне коло до північних районів Норвегії в рамках навчань LION APEX, які відбудуться 26 вересня 2026 року. Це надає можливість глибше зрозуміти специфічні виклики, що виникають внаслідок унікальних природних умов Арктики та Крайньої Півночі.
У той же час, експедиційні сили JEF мають потенціал діяти за межами своїх звичних територій, якщо цього вимагатимуть інтереси країн-учасниць. У Великій Британії ведуться розмови про можливе розгортання JEF в Україні з метою підтримки режиму припинення вогню. Проте справжня серйозність цих намірів стане зрозумілою лише після завершення війни або активної фази конфлікту.
Важливість JEF у прийдешніх часах
Не менш важливим аспектом діяльності JEF є його функція своєрідного "резерву" в умовах можливої бездіяльності НАТО. Ця роль стала особливо актуальною під час другого терміну президентства Дональда Трампа, коли США почали переосмислювати свої безпекові пріоритети на користь Індо-Тихоокеанського регіону з метою стримування Китаю. Зростання популярності ультраправих політичних сил на виборах у Німеччині та Франції, які можуть сформувати уряди з деструктивними поглядами на НАТО, європейську безпеку та загрози з боку Росії, лише підсилює ризики для стійкості Альянсу.
Перспективи майбутньої ролі JEF підкріплюються зацікавленістю інших країн НАТО у можливому приєднанні. Зокрема, Канада, яка вже брала участь у самітах лідерів, виявила бажання стати членом, так само як і Польща, участь якої викликає певні дискусії через акцент на морських та повітряних аспектах діяльності JEF. Німеччина також виявляє інтерес, адже її участь може суттєво підвищити можливості коаліції.
Таким чином, Joint Expeditionary Force може зайняти набагато важливішу позицію в європейській системі безпеки, якщо НАТО зіткнеться з серйозними проблемами. У такій ситуації JEF, ймовірно, перетвориться на повноцінний військово-політичний альянс. Це регіональне об’єднання країн, які поділяють спільні погляди на питання безпеки та загрози, причому більше половини з його членів має сухопутні або морські кордони з Росією, матиме значну мотивацію для ефективної співпраці. Проте учасники JEF, безумовно, докладатимуть усіх зусиль, щоб зберегти НАТО та підтримувати хоча б видимість американських гарантій безпеки.
Альтернатива НАТО для України?
Рекламное сообщение
5 листопада 2025 року Україна отримала статус розширеного партнера (Enhanced Partner) у рамках Joint Expeditionary Force, ставши першою країною, яка досягла цього рівня співпраці. Проте, наразі питання про повноцінне членство України в Joint Expeditionary Force залишається відкритим.
Изображение: EPA/UPG
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (праворуч) і Володимир Зеленський (по відеозв'язку) беруть участь у саміті лідерів Об'єднаних експедиційних сил (JEF) із питань безпеки в Осло (Норвегія), 9 травня 2025 року.
Усі країни-учасники JEF є членами НАТО, і поки що немає жодних ознак можливості приєднання держав, які не входять до Альянсу. На нинішньому етапі розвитку JEF не виступає як альтернатива Організації Північноатлантичного договору, а, скоріше, функціонує завдяки підтримці НАТО.
JEF не має прямого аналогу статті 5 НАТО, а механізми колективної безпеки та зобов'язання щодо взаємного захисту країн Альянсу становлять основний стрижень роботи коаліції, слугуючи інструментом для реагування на специфічні загрози. Цей стан речей залишатиметься актуальним доти, поки Альянс підтримуватиме належний рівень ефективності.
Отже, Україні не слід відмовлятися від прагнення до членства в НАТО, навіть якщо ця мета наразі здається недосяжною. НАТО залишається основним форматом забезпечення безпеки в Євроатлантичному регіоні, що передбачає взаємні зобов'язання щодо оборони, хоч вони й можуть бути не зовсім чіткими. Україна вже намагалася створити альтернативні системи безпекових гарантій — такі як Київський безпековий договір та двосторонні угоди, проте не досягла бажаних результатів.
Перспективи співпраці між Україною та JEF у середньостроковій перспективі.
Країни-учасники JEF відзначаються найбільшою послідовністю у підтримці України в рамках НАТО, чітко усвідомлюючи загрозу, що виходить з боку Росії. Серед десяти найбільших донорів допомоги у відсотковому відношенні до ВВП вісім є членами JEF. Велика Британія займає одинадцяте місце, а Ісландія - вісімнадцяте. Крім того, учасники JEF займають провідні позиції в НАТО за рівнем оборонних витрат у відсотках ВВП: ті ж вісім країн перевищують 2,5%, а Британія має намір досягти цього показника до 2027 року.
Україна цілком здатна розширювати і так доволі продуктивну співпрацю з членами JEF, та шукати нові можливості для взаємодії з коаліцією як платформою. Країни-учасниці та JEF загалом теж мають причини бути зацікавленими у розширенні співпраці, в тому числі через бажання вивчати досвід та інновації України на полі бою.
Збройні сили України володіють неперевершеним досвідом у веденні масштабної війни проти противника, який перевершує їх чисельно та має більш розвинуті технології. Зокрема, українські військові демонструють високий рівень майстерності та знань у таких сферах, як безпілотні технології (у повітрі, на землі, на поверхні води та під водою), радіоелектронна боротьба, протиповітряна оборона та децентралізоване командування.
Изображение: jefnations.org
У Швеції відбувся захід, присвячений поглибленому партнерству між JEF та Україною, який зосереджувався на навчанні в області протидії безпілотникам.
У майбутньому Україна має потенціал стати платформою для навчання військовослужбовців країн-учасниць коаліції. На сьогоднішній день Збройні сили України вже здатні систематично фіксувати та передавати свій бойовий досвід у зазначених сферах, створюючи відповідні навчальні програми.
Оборонно-промисловий комплекс України займає провідні позиції на світовій арені у розробці, виробництві та використанні безпілотних літальних апаратів. Вже реалізується ряд спільних ініціатив у сфері оборонної промисловості між українськими компаніями та партнерами з країн, що беруть участь у JEF. Це стосується не лише дронів, але й новітніх радіоелектронних систем, броньованої техніки, артилерійських та ракетних комплексів, а також систем протиповітряної оборони. Учасники цієї коаліції активно сприяють реалізації Данської моделі підтримки оборонної промисловості України, що створює міцну основу для подальшої інтеграції українського оборонного сектора у європейський контекст.
Україна має потенціал пропонувати не лише окремі безпілотні апарати, а й цілу концепцію "Оборона як послуга" ("Defense as a Service"). Країна здатна забезпечити не тільки технічні засоби, а й експертні знання з ефективного використання та інтеграції різноманітних систем.
Рекламное сообщение
Кожна технологія має свій цикл розвитку: концепція, прототип, валідація, виробництво, бойове розгортання, зворотний зв'язок та модернізація. За звичайних обставин цей цикл може зайняти роки. В умовах війни час між оновленнями вимірюється тижнями. Україна продовжує винаходити та впроваджувати нові технології швидше, ніж будь-хто інший. І всі вони перевірені в боях проти "другої армії у світі", на відміну від більшості технологій, розроблених деінде.
Досвід України у створенні багаторівневої системи протиповітряної оборони та боротьби з російськими повітряними атаками має критичне значення для безпеки Європи. Хоча комплекси ППО постачаються країнами НАТО, український підхід до протидії складним атакам, що включають різні види балістичних та крилатих ракет, а також безпілотників, є неперевершеним. Крім того, досвід України у проведенні далекобійних ударів по військових об'єктах та інфраструктурі подвійного призначення також викликає великий інтерес.
Зображення: facebook/Іван Киричеський
Оператори підрозділу "Рейд" використовують дрон Hornet з середнім радіусом дії для виконання своїх завдань.
З огляду на перспективи широкого застосування Росією методів та засобів гібридної війни в Балтійському морі та в Арктиці, Україна здатна ділитися досвідом протидії саботажу критичної інфраструктури, кібератакам, інформаційним операціям. Цей фокус співпраці актуалізується із кожною російською атакою на підводні кабелі і трубопроводи.
Україна має багато можливостей для співпраці з країнами-учасницями JEF, але й сама може отримати значну вигоду. Як вже зазначалося, ці держави є провідними донорами військової та фінансової допомоги для України у відсотковому вираженні від її валового внутрішнього продукту. Важливо прагнути до формалізації довгострокових зобов'язань щодо підтримки України, наприклад, через пропозицію плану Рютте, що передбачає виділення 0,25% національного ВВП. Проте, співробітництво має виходити за межі лише цих зобов'язань.
Країни JEF проводять навчання для українських військових та цивільних фахівців у важливих сферах, таких як розмінування як на суші, так і на воді. Операція Interflex є важливим компонентом підтримки України з боку Великої Британії та інших партнерських держав. У рамках цієї програми підготовку пройшли більше 62 тисяч військових Збройних сил України.
Українські військові уже беруть участь у навчаннях JEF, зокрема долучалися до Joint Protector 2024. Також представники Сил оборони України, зокрема оператори безпілотників, весною 2026 року взяли участь у навчаннях шведської армії Aurora 26 у рамках розширеного партнерства з JEF. Загалом до навчань були залучені понад 16 тисяч військовослужбовців Збройних сил Швеції та близько 1500 військових із країн-партнерів.
Важливо бути максимально залученими до серії навчань "Lion" в координації з НАТО, запрошення на які Київ вже отримав. Україна повинна демонструвати вигоду від потенційної інтеграції спроможностей та поступово забезпечувати практичну сумісність з силами JEF та НАТО. Мультидоменні багатонаціональні військові навчання "Lion Protector 26" відбуватимуться протягом вересня-жовтня цього року. В наступні роки заплановані "Lion Sentinel 27" та "Lion Shield 28". Фокус навчань - Північна Європа, Арктика, Північна Атлантика та Балтійське море.
Изображение: jefnations.org
Військовослужбовець Об'єднаного штабу постійних сил (SJFHQ) бере участь у навчаннях LION APEX 2026, що проходять на півночі Норвегії.
Україна та JEF можуть також розширювати співпрацю в сфері захисту критичної підводної інфраструктури, портів та морських шляхів, обмінюючись досвідом у патрулюванні, проведенні підводного спостереження, використанні безпілотних та інших технологій для виявлення та знешкодження загроз. Цей напрямок співпраці має критичне значення для обох сторін з огляду на російські атаки на портову інфраструктуру і блокаду українського морського експорту, та на зростання кількості гібридних агресивних дій з боку Москви в Балтійському морі.
Незважаючи на те, що оборонно-промисловий комплекс України займає провідні позиції у виробництві дронів і демонструє значний прогрес, існує велика потреба у доступі до сучасних європейських технологій та виробничих потужностей. Тому ініціювання спільних підприємств та співпраця у розробках з країнами JEF, які мають розвинену індустрію, є логічним кроком для всіх учасників. Окрім Великої Британії та Данії, з якими вже встановлено міцне партнерство, варто також звернути увагу на оборонні та технологічні компанії Швеції, Нідерландів, Норвегії та Фінляндії.
У країнах, які є учасниками JEF, існує загальний суспільний та політичний консенсус стосовно необхідності підтримки України. Держави коаліції також активно підтримують прагнення Києва до вступу в НАТО. Постійний обмін розвідувальною інформацією, який ніколи не зупинявся, на відміну від аналогічної співпраці зі США, підтверджує системний підхід до України як до де-факто союзника.
На цьому фундаменті слід прагнути до інституційного оформлення співпраці на всіх можливих рівнях. Це включає забезпечення участі України в щорічних самітах лідерів держав-членів, міністрів оборони, начальників генеральних штабів, а також у робочих групах на рівні постійних представників. Така взаємодія також сприятиме відстоюванню інтересів Києва в НАТО, оскільки надасть можливість узгоджувати позиції щодо підтримки України перед самітами. Розширене партнерство з JEF стане ще одним кроком до досягнення членства в НАТО.
